Аналіз вірша "Дівчинка" Ігор Павлюк

Ігор Павлюк “Дівчинка” аналіз – тема, ідея, художні засоби

Ігор Павлюк “Дівчинка” аналіз

Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір’ї.

Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадуватися з її відповіді: «Всіх». Нам складно знайти однозначне пояснення причини її плачу.

Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина.

Жанр: філософська лірика.

Художні засоби вірша “Дівчинка”

Персоніфікація: “розчарована осінь”, “клигає по дворі”, “на душі прохолода”.

Епітети: “дівчинка боса”, “розчарована осінь”

Образ дівчинки у вірші Ігора Павлюка “Дічинка”

Душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим

Вірш Ігора Павлюка “Дічинка”

Плаче дівчинка боса

На бабусин поріг.

Розчарована осінь

Клигає по дворі.

На душі прохолода.

Навіть півень затих…

— А кого тобі шкода?

Каже дівчинка:

— Всіх…