Якого змісту набуває рефрен у вірші “Незнайома” О. Блока?
Вірш «Незнайомка» є одним з найзнаменитіших віршів російського поета, драматурга та перекладача О.Блока. Цей твір відноситься до другого періоду творчої діяльності цього митця, коли символом цивілізації для автора був Петро І та місто Петербург, що втілюється у відповідних образах ресторану, шинку, трактиру.
Втіленням бездуховного та пустого життя стає приміський ресторанчик. Тут протиставляється цивілізація, місто, обмеженість міщанства гармонійності світу природи. Цим і зумовлюється контрастність цього вірша.
Через призму емоційно-піднесеної іронії у вірші «Незнайомка» зображується конфлікт, котрий і становить основну складову сюжету. Дійсність тут є світом обивателів, котрі марнують свої дні в пияцтві та розпусті. Така дійсність представлена в змалюванні дачного передмістя та задушливого ресторану.
Однак цим монотонним картинам протиставляється друга частина вірша, в котрій появляється загадкова Незнайомка. В ній все незвичне: і образ, і фігура ,і лице. Образ прекрасної незнайомки виходить з розуміння земної краси. Вона, незвичайна, оповита чарівним серпанком, уособлює містичний ідеал дівочої вроди та гармонії. Романтизму в змалюванні неземної красуні-незнайомки додає рефрен, який використовується в вірші. Цей художній засіб посилює ефект викладеного в рядках поезії.
Образ Незнайомки став дуже дорогим для О. Блока. Він не дає забути про духовні ідеали та вічну красу, без котрих неможливе людське існування. Переступаючи грані реальності цей образ в кінці розпадається на окремі частини.
«Незнайомка» однозначно є одним з найглибших віршів О.Блока, він красивий за своєю поетичністю. Такі вірші не проходять повз читача, вони тривожать кожен нерв тендітної людської душі.
Втіленням бездуховного та пустого життя стає приміський ресторанчик. Тут протиставляється цивілізація, місто, обмеженість міщанства гармонійності світу природи. Цим і зумовлюється контрастність цього вірша.
Через призму емоційно-піднесеної іронії у вірші «Незнайомка» зображується конфлікт, котрий і становить основну складову сюжету. Дійсність тут є світом обивателів, котрі марнують свої дні в пияцтві та розпусті. Така дійсність представлена в змалюванні дачного передмістя та задушливого ресторану.
Однак цим монотонним картинам протиставляється друга частина вірша, в котрій появляється загадкова Незнайомка. В ній все незвичне: і образ, і фігура ,і лице. Образ прекрасної незнайомки виходить з розуміння земної краси. Вона, незвичайна, оповита чарівним серпанком, уособлює містичний ідеал дівочої вроди та гармонії. Романтизму в змалюванні неземної красуні-незнайомки додає рефрен, який використовується в вірші. Цей художній засіб посилює ефект викладеного в рядках поезії.
Образ Незнайомки став дуже дорогим для О. Блока. Він не дає забути про духовні ідеали та вічну красу, без котрих неможливе людське існування. Переступаючи грані реальності цей образ в кінці розпадається на окремі частини.
«Незнайомка» однозначно є одним з найглибших віршів О.Блока, він красивий за своєю поетичністю. Такі вірші не проходять повз читача, вони тривожать кожен нерв тендітної людської душі.
