Міфи древніх народів
Для усіх народів міфи – це найстаріші розповіді про світи, якими жили їх предки. Мало хто знає, але слово міф з грецької означає проповідь. У цих проповідях описуються уявлення наших прадідів про флору, фауну і все що їх оточувало. В них вміло переплітається реальність і вимисел. У них представленні знання тогочасної моделі світу, походження зірок, земних матеріалів та того як потрібно правильно жити, виживати, уживатись із людьми свого племені. У них активно пропагується ортодоксальна релігія, так звана “сліпа віра”. Міфи були створенні не просто так. Вони пояснювали явища природи які відбувалися навколо людей того часу, поведінку тварин і взагалі усе що потрапляло під опис міфу. Вони створювалися через брак знань і ерудиції. З поконвіку піднімалися питання боротьби добра і зла, де перше звичайно ж отримувало перемогу, адже це давало людям надію. В українській міфлогії фігурують такі боги, як Дажбог і Жива. Вони були відповідальні за щедрий урожай і хороше життя. Люди вважали їх щедрими і справедливими. За легендою у Дажбога була дружина Жива, яка йому по-всякому допомагала і була богинею життя. Багато хто бачить в міфах не прояви невігластва, а життєйську мудрість, яку можна почерпнути і по цей день. Актуальність піднятих ідей дивує і сьогодні, адже важко собі уявити, щоб людей із таким малим об*ємом знань дивували такі насущі проблеми. Нерідко це навіть у якомусь плані новаторські розповіді, альтернативна точка зору на нвколишні реалії.
