Аналiтична композицiя в п’єсi Генрiха Iбсена “Ляльковий дiм”
Аналiтична композицiя в п’єсi Генрiха Iбсена “Ляльковий дiм”
Iбсена ще за життя називали творцем аналiтичної драми XIX столiття, щовiдроджувала традицiї античої драматургiї.
Автор використовує аналiтичну композицiю, щоб показати невiдповiднiстьмiж зовнiшнiми проявами життя з його справжньою сутнiстю. Вiн добре знавпроблеми, що постають перед людиною в життi, розумiв, що зовнiшнiйдобробут приховує чимало трагедiй. Аналiтична композицiя, за Iбсеном,означала розкриття внутрiшнього трагiзму, що приховується за зовнiшньоспокiйною дiйснiстю.
На такiй композицiї побудована п’єса “Ляльковий дiм”, в якiйрозкривається сутнiсть зовнiшньо спокiйного сiмейного життя адвокатаХельмера, насправдi ж побудованого на обманi та егоїзмi. Аналiтичнакомпозицiя визначається i тим, яку роль у долi героїв вiдiграють подiї,що вiдбулися задовго до початку дiї. У п’єсi “Ляльковий дiм” цi сюжетнiтаємницi стають рушiйними силами у розгортаннi дiї, в розвиткухарактерiв героїв.
деяких висловiв, вмiнням володiти собою. Поступово розкриваєтьсятаємниця, яку приховувала Нора. Вона пiдробила пiдпис свого батька, щобдобути грошей i врятувати вiд хвороби чоловiка.
Хельмер сприймає це як ганебний вчинок, не хоче навiть задуматись надпричиною цього вчинку. Нора вражена егоїзмом Хельмера, якого хвилюютьтiльки наслiдки цього вчинку. Нi милосердна сторона її вчинку, нi те, щосвоїм вчинком вона нiкому не зашкодила, не беруться до уваги їїчоловiком. Адже на початку подружнього життя Хельмер важко захворiв натуберкульоз, лiкування вимагало чималих грошей. Нора не мала до когозвернутися, бо єдина, крiм чоловiка, близька людина для неї – батько,був на порозi смертi й вже не мiг пiдписувати будь-якi документи. Норабула єдиною спадкоємницею. Вона пiдробила пiдпис батька i врятувалачоловiка.
Наприкiнцi п’єси розкриття таємницi остаточно розвiює iлюзiї продобробут i щастя Хельмерiв, зриває маски з героїв. Нора постає яксильна, цiльна натура, яка може сама вирiшувати свою долю. Її розрив зчоловiком, в якому вона зневiрилась, її небажання залишатися “лялькою” -яскравий доказ цього. Нора каже чоловiку: “…я зрозумiла, що я всi цiвiсiм рокiв жила з чужим чоловiком i прижила з ним трьох дiтей… О-о,не можу навiть згадувати про це! Так би й розiрвала себе на шматки!”
Менi здається, що аналiтична композицiя п’єси дала змогу авторупоставити питання про становище жiнки в сiм’ї, про вiдповiдальнiстьособистостi перед собою, суспiльством i свiтом, а також суспiльстваперед особистiстю.
