Гуманістичний смисл роману Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»
Безумовно, зовнішні прояви гарного виховання важливі, але що за цими манерами, що за білим жилетом? Ч. Діккенс примушує читача разом з Олівером Твістом побачити виворіт життя. Як мало, виявляється, істинної доброти і співчуття в людях, котрі хизуються своєю доброчинністю.
Можна виголошувати гучні гасла про милосердя до сиріт, але при цьому привласнити їхні гроші, а їм дати можливість помирати від голоду, хвороб і биття, яким щедро нагороджувала сиріт господиня ферми, котра примушувала дітей працювати на себе. Так само постраждав і трубочист, котрий знищив не одне людське життя, вирішуючи свої матеріальні проблеми. Та й гробовщик, до якого потрапив Олівер із робітного дому, не був добрим.
Письменник порушує питання про міру добра у кожній людині. Саме ця часточка добра і співчуття визначає істинну гуманістичну цінність. Показуючи людей, котрі по-доброму поставилися до Олівера, відкинувши упередження, автор стверджує: світ не без добрих людей. І більше того, на доброті і небайдужості цих людей тримається справедливість.
Діккенс внутрішньо бажав цієї справедливості завжди, тому показав її перемогу у своєму романі. Порок покараний. Сайкс, втілення жорстокості і злоби, випадково гине від своєї ж петлі, і в цьому рука Божа. Старий єврей, котрий наживався на крадіжках і проституції, на совісті котрого понівечені долі хлопчиків і знищені життя, постає перед судом.
Зведений брат Олівера і його таємний ворог змушений розповісти хлопчикові істинну історію його народження і повернути йому майно родини. Отже, можна сказати, що основа роману, його гуманістичний смисл полягає у тій вірі у перемогу добра і справедливості, яка складає суть роману. Заклик до добра і милосердя на кожній сторінці книги про пригоди хлопчика-сироти у дорослому суворому світі.
