У сиву давнину складались і були відточені усними традиціями легенди, пісні, потішні малі жанри та казки. З появою писемності їх тільки літературно переробляли. Казки створювалися не лише для розваги слухачів, а й з метою їх виховання.
У казках оповідачі викладали досвід народу, свої спостереження та уявлення про світ і місце людини в ньому, вчили добром перемагати зло. Образ працьовитого і дбайливого героя завжди був зразком ідеалу духовного світу народу.
Світова література багата чарівними казками, що несуть нам радість полинути у незвичайні країни народної фантазії.
