Чи може ідея врятувати світ? За романом Федіра Достоєвського «Злочин і кара»
Роман Федіра Достоєвського «Злочин і кара» демонструє читачами ряд проблем. Однією з головних таких проблем є ідея головного героя твору Родіона Раскольнікова про те, що люди поділяються на обраних і звичайних. Згідно своєї теорії Раскольніков вирішив, що обрані іноді можуть вбивати звичайних, якщо на це є велика необхідність. Зокрема, головний герой вчинив страшний злочин, убивши того, кого він вважав звичайною людиною і навіть паразитом суспільства – стару лихварку. Більше того, він пішов ще далі, убивши єдиного свідка свого злодіяння – сестру цієї лихварки. Як вважав сам Раскольніков, його діяннями рухали благородні помисли. Він вважав, що вкрадені у лихварки гроші він зможе роздати бідним і тим, кому вони потрібні більше, ніж їй. Але в результаті нічого доброго з його теорії не вийшло. Навіть попри те, що його ідея не змогла врятувати світ або хоча б зробити його краще, Раскольніков в ній не розчарувався – він просто вирішив, що сам він недостатньо сильний, щоб втілити свої принципи в життя. Чи правий Раскольніков? Чи справді його ідея могла врятувати світ, а не вдалося це лише через його власну недосконалість?
Думається, що жодна ідея сама по собі не зможе врятувати ні світ, ні людство. Все навколо суперечливо, не існує таких ідей, які б могли бути застосовні до всіх існуючих ситуацій. Тому будь-яка ідея, будь то ідея Раскольнікова або якась ще, на мою думку, світ не врятує. Більш того, якщо проаналізувати зміст ідея Раскольнікова, можна назвати її такою, що в корені не відповідає дійсності. Насправді будь-яке суб’єктивний розподіл людей на кращих і гірших є безперспективним. Звичайно, люди відрізняються і мають різні таланти, але якого позитивного ефекту можна досягти, якщо назвати якусь певну частину людства такою, що за замовчуванням перевершує іншу? Нічого доброго з цього не вийде, а в крайньому випадку друга частина людства просто збунтується і знищить першу. Неефективність ідей Раскольнікова була показана і в самому романі. Родіон вбив, але потім не зробив чиєсь життя кращим, він лише погіршив власне життя, внісши в нього страждання через власну підозрілість та муки совісті.
Федір Достоєвський по праву вважається одним з найбільших визначних російських письменників. Він відмінним чином показав, яким чином шкідливі ідеї можуть виникати в запаленому розумі молодих людей, які живуть у хворому суспільстві, і до яких сумних результатів ці ідеї можуть призвести. Не можна чекати від таких ідей порятунку світу.
Думається, що жодна ідея сама по собі не зможе врятувати ні світ, ні людство. Все навколо суперечливо, не існує таких ідей, які б могли бути застосовні до всіх існуючих ситуацій. Тому будь-яка ідея, будь то ідея Раскольнікова або якась ще, на мою думку, світ не врятує. Більш того, якщо проаналізувати зміст ідея Раскольнікова, можна назвати її такою, що в корені не відповідає дійсності. Насправді будь-яке суб’єктивний розподіл людей на кращих і гірших є безперспективним. Звичайно, люди відрізняються і мають різні таланти, але якого позитивного ефекту можна досягти, якщо назвати якусь певну частину людства такою, що за замовчуванням перевершує іншу? Нічого доброго з цього не вийде, а в крайньому випадку друга частина людства просто збунтується і знищить першу. Неефективність ідей Раскольнікова була показана і в самому романі. Родіон вбив, але потім не зробив чиєсь життя кращим, він лише погіршив власне життя, внісши в нього страждання через власну підозрілість та муки совісті.
Федір Достоєвський по праву вважається одним з найбільших визначних російських письменників. Він відмінним чином показав, яким чином шкідливі ідеї можуть виникати в запаленому розумі молодих людей, які живуть у хворому суспільстві, і до яких сумних результатів ці ідеї можуть призвести. Не можна чекати від таких ідей порятунку світу.
