Войти
Закрыть

Початок революції

9 Клас

У другій половині 80-х рр. XVIII ст. Франція потерпала від стихійних лих: посухи (1785), сильного граду (липень 1788 р.), холодних зим (з 1788 по 1789 р.). Різко зросли ціни на продовольство. Англо-французька торговельна угода 1786 р. про зниження ввізного мита виявилася вбивчою для французького бавовняного і вовняного виробництва, яке не змогло конкурувати з дешевими англійськими товарами. Почало зростати безробіття. Уряд, що опинився на межі банкрутства, зважився провести реформи і спробував накласти податки на духівництво та дворянство. Щоб розв’язати це питання, було вирішено скликати на початку 1787 р. збори нотаблів - найзнатніших представників французького дворянства. Нотаблі - принци, герцоги, маршали, єпископи, архієпископи та інші - були обурені спробою зазіхнути на їхні прибутки. Опора монархії - дворянство найперше виявило непокору королю, який змушений був скликати Генеральні штати (вищий орган станового представництва, який не скликався від 1614 р.). Засідання Генеральних штатів проходили за традицією постаново. Це означало, що представники кожного із трьох станів голосували окремо, прийняття подальшого загального рішення відбувалося за принципом: один стан - один голос....
0 Переглянути

Причини революції у Франції

9 Клас

У XVIII ст. французькі королі мали абсолютну (необмежену) владу. Король міг запроваджувати і збирати будь-які податки, видавати і скасовувати закони, оголошувати війну та укладати мир, вирішувати всі адміністративні й судові справи. Вважалося, що влада короля - від Бога, відтак воля його - закон, а вищий обов’язок будь-кого з підданих - виконувати монаршу волю. «Держава - це я», - сказав Людовік XIV (1638-1715). В такому самому дусі висловився Людовік XV (1710-1774): «Тільки в одній моїй особі перебуває королівська влада». Людовік XVI (1754-1793) був небагатослівним: «Це законно, бо я хочу цього». Устрій абсолютної монархії заважав капіталістичному розвиткові країни. Свавілля королівської влади, привілеї дворянства, феодальні побори і надмірні податки, політична безправність більшості населення, обмеження на купівлю-продаж землі, внутрішні митниці, цехи, різноманіття одиниць мір і ваги викликали глибоке невдоволення серед більшості населення. Абсолютистська державна система і поділ французького суспільства на стани сприяли поглибленню кризи. Для того щоб втілювати волю короля в життя, було створено величезний урядовий апарат, головним завданням якого було збереження існуючого «старого порядку». Численне чиновництво старанно дбало про непорушність існуючого ладу і запроваджувало дріб’язкову опіку та контроль над виробництвом, торгівлею, будівництвом, освітою тощо. Особливо ревно стежили королівські чиновники за непорушністю давнього феодального поділу суспільства на стани: перший - духівництво, другий - дворянство, третій - все інше населення....
0 Переглянути

Основні тенденції економічного й політичного розвитку світу від кінця XVIII до початку XX ст.

9 Клас

Нова історія - це епоха у всесвітній і насамперед європейській історії, коли у всіх сферах суспільного життя - економічній, політичній, соціальній, духовній - формувалися основи нового індустріального суспільства. Ця епоха охоплює понад чотири століття - від кінця XV до початку XX - і поділяється на два окремих періоди, які відрізняються один від одного. У перший період (кінець XVI - кінець XVIII ст.) виникли найважливіші елементи нового суспільства, які визначили його зміст. У сфері духовній - нове, гуманістичне, бачення світу. У сфері економічній - нова, мануфактурна, організація виробництва, розвиток ринку й банків. У сфері соціальній - поява нових прошарків у суспільстві, передовсім підприємців-власників та найманих робітників. У сфері політичній - розвиток демократичних парламентарних інституцій у ряді країн. Другий період (кінець XVIII - початок XX ст.) відзначився глибокими якісними змінами в житті всього людства. Матеріальну основу суспільства західноєвропейських країн, США і Канади, які називають Заходом, склало велике машинне (індустріальне) виробництво. Його спроможність до постійного саморозвитку забезпечували панівні капіталістичні ринкові виробничі відносини. Індустріальний характер суспільства зумовив прискорений розвиток науки та освіти, зміст культури, індивідуальної й масової психології. У соціальній структурі суспільства починають переважати класи й прошарки (насамперед, капіталісти-власники і наймані робітники), пов’язані з індустріально-капіталістичним виробництвом....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40
Назад

Навігація