Войти
Закрыть

Як відбувалося господарювання первісної людини

6 Клас

Археологічні знахідки свідчать, що первісні люди виготовляли знаряддя праці в основному з каменю. Тому цей період історії людства називають кам’яним віком. Кам'яний вік учені розділили на періоди: палеоліт, мезоліт і неоліт. Від давньогрецького «палео» — давній, «мезо» — середній, «нео» — новий, «літ» — камінь. Отже, палеоліт — давньокам'яний вік, мезоліт — середньокам'яний вік, неоліт — новий кам'яний вік. Варто пам'ятати, що на різних територіях періоди кам'яного віку наступали по-різному. Кам’яні знаряддя, наприклад у кроманьйонців, були різноманітними: різці для роботи з кісткою, скребки для обробки шкіри, сокири, ножі, пилки, наконечники тощо. Пізніше кроманьйонці почали використовувати кам'яні вкладки. Так було створено складні знаряддя пращ та зброю, наприклад, дерев’яні списи та стріли з кам’яними наконечниками. Крім кам’яних, кроманьйонці виготовляли також знаряддя і прикраси з кістки та рогу — кістяні голки з вушками, гачки для риболовлі, браслети, намисто тощо. Під час полювання використовували списометалки, пастки для птахів, вовків, лисиць та інших тварин. За допомогою гарпуна ловили рибу....
0 Переглянути

Як і коли з'явилися на Землі прадавні люди

6 Клас

Науковці стверджують, що людина вийшла з тваринного світу і мала загальних предків із людиноподібними мавпами. А це означає, що і зовнішній вигляд наших імовірних далеких пращурів, і поведінка не завжди були такими, як тепер, а змінювалися. Така теорія називається еволюційною. Еволюція (від латинського) — розвиток, процес поступового безперервного розвитку. Існує також кілька релігійних теорій. За однією з них людина є Божественним творінням. Так, згідно зі священною книгою християн — Біблією, Бог упродовж шести днів творив світ, у якому ми живемо. На шостий день Він вирішив створити людину за Своїм образом і подобою. Першими людьми, яких Він створив, були Адам і Єва. Їхні нащадки із часом розселилися по всій Землі. Так, за християнською точкою зору, розпочалась історія людства. Має своїх прибічників і теорія позаземного походження людини. Розгляньте ілюстрації — сучасну історичну реконструкцію, репродукцію гравюри Г. Доре та наскальне зображення з Австралії — і поясніть, які існують теорії походження людини....
0 Переглянути

Практичне заняття. Як здійснюють відлік часу в історії Стародавнього світу

6 Клас

Ви вже знаєте, що для вчених-істориків важливо не лише дізнатися про саму історичну подію, а й установити її дату: тисячоліття, століття, рік, місяць, число. Фахівці зазвичай досліджують історичні події в певній часовій, хронологічній послідовності. Це дає змогу визначити зв’язок події з попередніми чи наступними, зробити певні висновки. Для того щоб орієнтуватися в часі, потрібна певна точка відліку — ера. Ера (від латинського — вихідне число) — літочислення, лічба років від певної події; новий період розвитку, що починається визначною подією. У давнину майже кожен народ створював свою систему відліку часу в історії — від якогось певного моменту або за визначеними періодами. Наприклад, дехто розпочинав відлік часу від заснування рідного міста чи від початку правління певного царя. Релігія теж сприяла створенню системи літочислення. Таким чином, відлік часу в різних народів був різним. Відлік часу в історії, прийнятий у країнах, де головною релігією є християнство, ведеться від Різдва Христового. Усі події, які сталися після Різдва Христового (після Р.Х.), називають подіями нашої ери. Усе, що сталося до народження Ісуса Христа, вважається подіями до нашої ери й записується скорочено — до Р.Х. або до н.е. Таким чином, у науковій літературі та підручниках з історії Стародавнього світу можна зустріти обидва варіанти написання літочислення: до Р.Х. і до н.е....
0 Переглянути

Що вивчає історія Стародавнього світу 6 клас Пометун, Мороз

6 Клас

Як ви пам’ятаєте, слово «історія» — давньогрецького походження, перекладається як «оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле». Це наука, що вивчає минуле людства на основі усних, писемних свідчень і матеріальних пам’яток. Історія людства від найдавніших часів до теперішнього часу називається всесвітньою історією. Всесвітня історія — розділ історичної науки, який вивчає минуле народів світу від найдавніших часів до теперішнього часу. Учені виокремлюють основні історичні періоди, що їх пройшло людство: І період — історія Стародавнього світу: від появи перших людей — до кінця V ст.; II період — історія Середніх віків (кінець V — до кінця XV ст.); III період — історія Нового часу (з кінця XV — XIX ст.); IV період — Новітня історія (XX ст. — до наших часів). У цьому році на вас чекає історія Стародавнього світу — це перший і найдовший період всесвітньої історії. Він починається з появи людини близько трьох мільйонів років тому і закінчується падінням Західної Римської імперії в 476 р. Ви довідаєтесь, коли на Землі завилися люди, як вони навчилися сіяти хліб, обробляти метали, будувати міста, дізнаєтесь про їхнє життя, працю, війни, а також ознайомитеся з повсякденним життям давніх народів, видатними історичними діячами, дізнаєтеся про безліч цікавих подій і явищ....
0 Переглянути

Суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов'ян. Практичне заняття 13

6 Клас

Археологічні знахідки переконують, що слов’яни від самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи - об’єднання родів — племена, союзи племен. Племена очолювали обрані громадою вожді. Саме за вождями закріплювалася верховна влада. До їхніх повноважень належали перерозподіл надлишку продукції, організація оборони під час воєн, спорядження військових дружин тощо. Особливу роль у житті слов’ян відігравали ради, на яких ухвалювали найважливіші рішення. Згадує про такі ради візантійський історик 6 ст. Прокопій Кесарійський: «Ці племена, склавини й анти, не підлягають одній людині, - з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони обмірковують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково». Коли з’являлася потреба боронитися від сильного ворога, слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи. Прикладом такого союзу може бути антське об’єднання. Утворення великих союзів племен свідчить про такий рівень суспільних відносин, що передує державі. Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище....
0 Переглянути

Початок Великого переселення народів та падіння Західної Римської імперії

6 Клас

Ви вже знаєте, що в 3—4 ст. Римську імперію випробовували на міцність германські племена: готи, франки, лангобарди, бургунди, свеви та вандали. Поки імперія була сильною, вона не лише забезпечувала спокій у Європі, а й стримувала зростання сили одних народів, переселяла інші, сварила різні варварські племена між собою. Проте, ослабнувши, Рим утратив контроль над ситуацію ззовні. Кордони імперії більше не були «стіною» між варварами та римлянами, тож колись завойовані землі ставали легкою здобиччю для варварів. Варварські племена, які оселилися на території Західної Римської імперії, створювали свої власні держави. їх називають варварськими королівствами. Перше королівство створили вестготи: у 418 р. в Південно-Західній Галлії зі столицею в Тулузі (пізніше влада вестготського правителя поширилася й на терени Піренейського півострова). Згодом на теренах Римської імперії виникли королівства вандалів - у Північній Африці, англів і саксів - у Британії, бургундів і франків - у Галлії. У 70-ті роки 4 ст. зі степів Азії в Європу прийшли гуни. Про ці племена вже йшлося в параграфах, присвячених історії Давнього Китаю. Просуваючись на захід, гуни підпорювали інші племена, які долучалися до потужного об’єднання кочовиків. Ударною силою союзу була кіннота. Осілі землероби так боялися гунських вершників, що знімалися з місць, лише почувши звістку про їх наближення. Деякі європейські племена, зігнані з місць, де жили, почали переселятися, зрушуючи, у свою чергу, сусідів. Так гунська навала спричинила грандіозне пересування германців та інших племен і народів. Цей рух називають Великим переселенням народів....
0 Переглянути

Культура Давнього Риму. Практичне заняття 12

6 Клас

Визначальний вплив на мистецтво Риму справили культурні досягнення давніх греків. Особливо помітний цей вплив у скульптурі, адже багато відомих давньогрецьких творів дійшли до нас у копіях римських скульпторів. Що ж до власних досягнень, то римляни перевершили греків у мистецтві скульптурного портрета. Римські скульптори не так ідеалізували зображених, як прагнули досягти портретної схожості, передати риси характеру, внутрішню енергію. Це, однак, не означає, що римській скульптурі взагалі не властива ідеалізація. Частина портретів виконана в грецьких традиціях, що передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя. (Знайдіть ці твори в підручнику.) Розвивався й інший різновид скульптури - рельєф. Рельєфними композиціями прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Ви вже дізналися про найпопулярніший у Римі різновид рельєфного зображення - історичний рельєф. Прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами. Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. Часто в центрі стіни розміщували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі. Унікальним зразком римських настінних розписів є відомі вам фрески з вілли Містерій у Помпеях із зображенням на повний зріст учасників релігійного дійства на с. 244 підручника....
0 Переглянути

Виникнення християнства

6 Клас

У Римській державі часів республіки й найбідніший громадянин міг узяти участь у виборах чи звернутися до трибуна. За імперії державою керував імператор, а люди втратили можливість впливати на політичні події. Це породжувало зневіру та розчарування, сприяло поширенню різних пророцтв, астрологічних передбачень. На Близькому Сході чимало прихильників мали релігійні вчення про кінець світу, прихід спасителя. Особливо яскраво це виявилося в іудаїзмі. У 63 р. до н. е. Рим підкорив Палестину. У 37 р. до н. е. її правителем став Ірод Великий. За панування римлян істотно зміцнилося економічне становище іудейських священиків і, відповідно, посилився їхній вплив. Єрусалимський храм знову став центром релігійного життя. За таких обставин у Палестині розпочав проповідувати Ісус Христос. Щоправда, римські джерела подають лише коротенькі згадки про Ісуса. У 1971 р. було знайдено арабську копію тексту єврейського історика Йосифа Флавія, у якому цей противник християнства розповідав історію життя Христа. У джерелі, зокрема, ідеться про те, що в Галілеї жив проповідник Ісус (Ієшуа). Першими сприйняли його проповіді найбідніші прошарки палестинського суспільства. На початку діяльності Ісус прийшов до Іоанна Хрестителя, який охрестив його. Ісуса було проголошено Месією - спасителем світу....
0 Переглянути

Римська імперія в 3-4 ст.

6 Клас

Ви вже знаєте, що добробут імперії часів розквіту ґрунтувався на праці рабів. Однак з припиненням завойовницьких походів кількість рабів зменшилася, на них зросла ціна, тож використання рабської праці стало невигідним. Крім того, раби, які за свою працю нічого не отримували, не були зацікавлені в тому, щоб добре працювати, а навпаки - за першої-ліпшої нагоди вони намагалися втекти, часто повставали проти своїх хазяїв. Тому, починаючи з 3 ст., власники великих земельних маєтків відмовилися від використання рабської праці. Вони надавали рабам ділянку землі та дозволяли мати сім’ю, будинок, власне невеличке господарство. За це колишній раб мав сплачувати власникові орендну плату за користування ділянкою та віддавати певну частку від урожаю. Орендарями також ставали розорені городяни, вільні селяни та інший збіднілий люд - їх називали колонами. 3 ст. виявилося дуже важким для Римської імперії. Окрім господарської кризи, розпочався наступ варварських племен на прикордонні провінції. Особливо грізною силою були готи. У середині століття вони разом з іншими племенами завдавали ударів північним провінціям Риму. На території імперії лютували голод та епідемії, спалахували повстання рабів та колонів. Солдати самі вибирали імператорів. Послаблення центральної влади в Римі призвело до того, що імперія почала розпадатися. Одна за одною провінції робили спроби вийти з її складу. Намісники не бажали підкорятися імператорові й прагнули стати повноправними володарями в провінціях....
0 Переглянути

Місто Рим та повсякденне життя його мешканців

6 Клас

Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами (з жодного боку воно не мало чітких кордонів) та кількістю споруд - храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб. Були окремі квартали, де проживали сирійці, фінікійці та представники інших народів. З 14 районів столиці один належав євреям. Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників. Стічні води зливалися в каналізаційні труби й потрапляли до центрального каналу. Чиста вода подавалася спеціальними трубами, прокладеними по мостах-акведуках або під землею. Воду нагромаджували у величезних цистернах і розгалуженою системою глиняних та свинцевих труб подавали в місто. Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 105 106 107 108 109 110 111 112 113 ... 317
Назад

Навігація