Інфекції та інвазії людини

Крім неінфекційних, у людини бувають інфекційні захворювання і паразитарні інвазії. Інфекційними захворюваннями називають хвороби, які спричиняють паразитичні організми. Частіше цей термін застосовують у більш вузькому розумінні, називаючи інфекціями захворювання, збудниками яких є віруси або бактерії (мал. 23.1). Захворювання, збудниками яких є еукаріотичні організми, частіше називають інвазіями, або паразитарними інвазіями. Збудниками інвазій є одноклітинні еукаріоти, гриби або багатоклітинні тварини (мал. 23.2).

Інфекції та інвазії людини

Вірус грипу

Холерний вібріон

Паличка Коха

Мал. 23.1. Приклади збудників інфекцій: грипу, холери і туберкульозу

Малярійний плазмодій

Аскарида людська

Свинячий ціп'як

Мал. 23.2. Приклади збудників інвазій: малярії, аскаридозу і теніозу

Значення інфекцій та інвазій

Інфекції та інвазії займають друге місце серед причин смерті сучасної людини і можуть бути причиною від 20 до 30 % смертей. Як і неінфекційні хвороби, ця група захворювань завдає економіці різних країн суттєвих збитків. І ці збитки також не вичерпуються витратами на лікування тих, хто захворів.

Для профілактики таких захворювань потрібні значні витрати (щеплення, дезінфекція, розробка вакцин і ліків тощо). Під час лікування людина не може працювати, а після видужування може потребувати часу на реабілітацію або взагалі частково чи повністю втратити працездатність. А це теж витрати. І зовсім немалі. Ще одна проблема — карантини й обмеження переміщення людей і вантажів в умовах розвитку епідемій.

Класифікація збудників інфекційних захворювань

Існує кілька різних класифікацій збудників інфекційних захворювань. За середовищем проживання збудника виокремлюють сапронози, зоонози і антропонози. Збудники сапронозних інфекцій (правця, легіонельозу) живуть у природних неживих (абіотичних) місцях проживання (ґрунт, водойма тощо). Збудники зоонозних інфекцій (чума, ящур) у природному середовищі живуть в організмах певних видів тварин (гризунів, копитних, кліщів тощо). Збудники антропонозних інфекцій (кір, вітряна віспа) живуть тільки в організмі людини і поза ним через певний час гинуть.

Шляхи зараження інфекційними захворюваннями

Від середовища проживання збудника часто суттєво залежать шляхи зараження людей. Так, зоонозні інфекції здебільшого передаються через переносника (кліщів, комарів, бліх тощо). Сапронозні інфекції називають інфекціями немитих рук, і вони потрапляють в організм оральним шляхом (холера) або через пошкодження покривів тіла (правець). Антропонозні передаються за безпосереднього контакту через органи дихання (кір) або статеві органи (гонорея).

Можуть бути й інші варіанти. Так, грип передається через органи дихання, а його природним осередком є популяції птахів і свиней. Збудники інвазій (наприклад, гельмінти) можуть потрапляти в організм з їжею (свинячий ціп'як) або за допомогою переносників, наприклад комарів (малярійний плазмодій).

Середовище проживання та шляхи потрапляння в організм збудників захворювань

Профілактика цих захворювань може бути неспецифічною або специфічною. Неспецифічна профілактика передбачає заходи, які спрямовані на загальні принципи попередження інфекційних захворювань. Такі заходи можуть бути індивідуальними (загартування організму, дотримання правил особистої гігієни, уникнення зон підвищеного ризику за захворюваннями тощо) або колективними (побудова каналізації, забезпечення медичної допомоги, пропагування медичних знань тощо) (мал. 23.3).Заходи профілактики інфекцій та інвазій

Мал. 23.3. Найпростіші заходи профілактики інфекцій та інвазій

Специфічна профілактика спрямована на попередження конкретного захворювання. Складовими такої профілактики зазвичай є профілактична вакцинація та застосування сироваток. Вакцинація використовується для створення активного штучного імунітету, а сироватки — для забезпечення пасивного штучного імунітету.

Отже, тепер ви знаєте

1. Які захворювання називають інфекційними? 2. На які групи поділяються інфекційні захворювання? 3. Яке значення мають інфекційні захворювання? 4. Які існують шляхи зараження інфекційними захворюваннями? 5*. Чому грип або вітряну віспу не лікують за допомогою антибіотиків?

Запитання та завдання

6*. До яких наслідків може призвести масова відмова від вакцинації? 7*. Наприкінці ХІХ століття на території України в середньому до 15 років доживала лише третина дітей. Із чим це було пов'язано?