За часом взаємодії з довкіллям розрізняють забруднення стійке і нестійке. До стійких забруднювачів належать такі, що повільно розкладаються природним шляхом (пластмаси, пестициди, поліетилени) або взагалі не знешкоджуються (токсичні сполуки - ртуть, свинець). Нестійкі забруднювачі негативно діють короткий період, знешкоджуються в екосистемах унаслідок перебігу природних фізико-хімічних чи біологічних процесів. Якщо в 40-х роках XX ст. ще домінували натуральні продукти (бавовна, шовк, вовна, мило, практично без добавок), то в наш час у промислово розвинутих країнах вони замінені синтетичними, що важко розкладаються й забруднюють навколишнє середовище (синтетичне волокно, мийні засоби, мінеральні добрива тощо).

Відповідно до природи чинників, забруднення розділяють на чотири групи: механічне, фізичне, хімічне та біологічне.

Механічне забруднення пов'язане з надходженням у навколишнє середовище агентів, які чинять лише механічний вплив без фізико-хімічних наслідків. Джерелами забруднення може бути виверження вулканів, пожежі, очисні споруди міст, полігони твердих побутових відходів (рис. 172).

Фізичне забруднення пов'язане зі змінами температурних, електромагнітних, шумових, світлових і радіаційних параметрів зовнішнього середовища. Джерелами теплового забруднення є промислові викиди нагрітого повітря, димових газів і води. Електромагнітне забруднення з'являється внаслідок електромагнітного випромінювання, джерелами якого є високовольтні лінії електропередач, антени радіо- і телекомунікаційних станцій, промислові установки тощо. Досліджено, що за впливу електромагнітних полів високої інтенсивності навіть у здорових людей може виникнути перевтома, головний біль тощо. Основними джерелами світлового забруднення є штучне освітлення великих міст і промислових комплексів. Таке освітлення впливає на цикл росту багатьох рослин, заважає орієнтації видів комах, які ведуть нічний спосіб життя, а також перелітних птахів. Поміж очевидних наслідків впливу на організм людини варто відзначити менш міцний сон, а отже швидку втомлюваність. Особливо потенційно небезпечними щодо фізичного забруднення є атомні електростанції - основне джерело радіоактивного забруднення.

Рис. 172. Основні види та чинники забруднення довкілля

 

До яких видів забруднення найбільш уразливі екосистеми вашої місцевості?

Хімічне забруднення - збільшення кількості хімічних компонентів певного середовища, а також проникнення (введення) в нього хімічних речовин, не притаманних йому, або в концентраціях, котрі перевищують норму. Негативний вплив хімічних забруднювачів на здоров'я людини суттєвий: вони порушують нормальне функціонування організму, багато хімічних речовин мають канцерогенні та мутагенні властивості (рис. 173).

Біологічне забруднення - випадкове або пов'язане з діяльністю людини проникнення в екосистеми не притаманних їм рослин, тварин і мікроорганізмів (бактеріологічне й вірусологічне). Особливо забруднюють середовище підприємства, які виробляють антибіотики, ферменти, вакцини, сироватки, кормовий білок, тобто підприємства промислового біосинтезу, у викидах якого наявні живі клітини мікроорганізмів. До біологічного забруднення можна віднести надмірну експансію організмів (наприклад, у містах несвоєчасне прибирання побутових відходів призводить до значного збільшення кількості щурів, комах, голубів).

Якість довкілля та критерії забруднення. Забруднення, особливо антропогенного походження, спричиняє гостру екологічну кризу, зумовлену деградацією об'єктів навколишнього середовища. Для оптимізації взаємодії людини з природою важливо проаналізувати стан навколишнього природного середовища, оцінити потенційні можливості біосфери до самовідновлення, визначити різні типи впливів на природні екосистеми. У зв'язку з цим важливим є означення поняття якості довкілля.

Рис. 173. Вплив деяких хімічних забруднювачів на здоров'я людини

 

Оберіть твердження, які можна сформулювати внаслідок аналізу інформації, яку наведено в таблиці.

І. Надмірне використання добрив і засобів боротьби зі шкідниками є джерелом забруднювачів, що можуть бути причиною розвитку онкологічних захворювань.

ІІ. Карбоксигемоглобін - сполука, що не виконує функцію транспортування кисню.

Якість довкілля - стан навколишнього середовища за фізичними, хімічними, біологічними та іншими показниками, що не порушують екологічного балансу, взаємозв'язку людини і довкілля та не знижують природної здатності середовища до самовідновлення.

Природно-соціальний підхід до визначення якості довкілля передбачає оцінювання стабільності середовища існування людини. Він вимагає розроблення й дотримання певних нормативних законодавчих документів з охорони природи - стандартів якості довкілля, якими встановлено оптимальні показники природного середовища - критерії.

Критерії кількісного оцінювання рівня забруднення навколишнього середовища - це індекс забруднення, гранично допустима, фонова і токсична концентрації. Індекс забруднення (ІЗ) - показник, що якісно і кількісно відображає наявність у довкіллі речовини-забруднювача і ступінь її впливу на живі організми. Гранично допустима концентрація (ГДК) - кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка під час постійного контакту або впливу за певний проміжок часу практично не відбивається на здоров'ї людини. Цю концентрацію встановлююють у приземній атмосфері, водах, ґрунтах, рослинах, продуктах харчування. Фонова концентрація - уміст речовини в об'єкті навколишнього середовища, яка визначається сумою глобальних і регіональних природних і антропогенних вкладів у результаті дальнього або транскордонного переносу. Токсична концентрація - або концентрація шкідливої речовини, яка здатна за різної тривалості впливу викликати загибель організмів, або концентрація шкідливого агенту, що викликає загибель організмів протягом 30 діб у результаті впливу на них шкідливих речовин.

Рис. 174. Сучасна хімічна лабораторія

Навіть за малої концентрації NO2 в повітрі людина відчуває присутність цього газу. Проте здатність організму виявляти його пропадає після 10 хвилин вдихання, але при цьому відчувається сухість і першіння в горлі. Хоча й ці ознаки зникають за тривалої дії газу в концентраціях 3,45 мг/м3 (поріг виявлення Нітроген(IV) діоксиду становить 0,23 мг/м3). У скільки разів перевищується поріг?

• 1. Дайте означення понять забруднення довкілля, якість довкілля.
• 2. Які види забруднення розрізняють?
• 3. Що таке природне та антропогенне забруднення?
• 4. Назвіть основні джерела різних видів забруднення.
• 5. Якими критеріями користуються для кількісного оцінювання рівня забруднення?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія і екологія 11 клас Андерсон (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)