§ 12. Клас Павукоподібні

• 1. Особливості павукоподібних. Майже всі 110 тис. видів класу Павукоподібні мешкають на суходолі. Їхніми характерними зовнішніми ознаками є відсутність вусиків і складних очей. Це наслідок того, що предки павукоподібних були тваринами, які рилися в землі, і втратили ці органи як непотрібні. Голова й груди в павукоподібних злилися в головогруди. Перша пара кінцівок цих тварин перетворилася на хеліцери, які допомагають утримувати здобич (рис. 12.1). Друга пара (педипальпи) частково виконує функції зниклих вусиків і використовується як пристосування до пошуку здобичі.

• 2. Павук-хрестовик. Ви, мабуть, бачили павуків-хрестовиків, які дістали свою назву через зображення хреста на черевці (рис. 12.2). Хрестовик плете сітку (рис. 12.3), витягуючи павутину з павутинних бородавок — особливих залоз, що розташовані на кінці черевця. Павутина натягується там, де часто літають комахи. Про потрапляння здобичі до сітки павук дізнається за її коливаннями. Він накидає на жертву павутину, убиває її отруйним укусом хеліцерів, загортає в павутинний кокон і вводить туди травний сік. Коли внутрішні органи комахи перетравляться до напіврідкого стану, павук висмоктує її.

Самки павуків крупніші за самців (рис. 12.2). Дрібні самці дуже ризикують, наближаючись до них. Про своє наближення самець попереджає, виконуючи особливий танок, а іноді приносить «шлюбний подарунок» — упольовану комаху (рис. 12.4). Коли самка підпускає самця до себе, він педипальпами переносить свої статеві продукти до її статевого отвору. Після запліднення в багатьох видів самка з’їдає самця.

Запліднені яйця відкладаються в кокон із павутини. Самка охороняє й доглядає його. Молоді хрестовики недовго залишаються там, де з’явилися на світ: їхня мати може бути для них загрозою. Маленький павучок вилазить на видне місце й випускає по вітру павутинну нитку. Коли вона стає досить довгою, вітер підхоплює павутинку з павученям і несе її деінде. Павутинки, що літають під час «бабиного літа», — це літальні засоби маленьких павучків.

Рис. 12.1. «Портрет» павука-хрестовика

Рис. 12.2. Самка (ліворуч), самець (праворуч) хрестовика

Рис. 12.3. Сітка хрестовика

Рис. 12.4. Самець бродячого павука (ліворуч) наближається до самки, пропонуючи їй «шлюбний подарунок» — комаху в павутинні.

• 3. Обережніше з павукоподібними! Скласти уяву про різноманіття павукоподібних ви можете, скориставшись таблицею 12.1.

Таблиця 12.1

Представники деяких рядів класу Павукоподібні

Деякі павуки, скорпіони та кліщі є небезпечними для людини. Найбільшу небезпеку з представників фауни України становить каракурт — малорухливий павук, що мешкає в обплетених павутинням схованках на Півдні України. У разі його укусу потрібно негайно ввести протикаракуртову сироватку. Отрута каракурта нестійка до тепла, тому в перші одну-дві хвилини після укусу треба притиснути до ураженого місця голівку сірника (або трьох сірників) й підпалити її іншим сірником.

Рис. 12.5. Самка тарантула. На черевці вона несе виводок павучат!

Рис. 12.6. Птахоїд, якого людина тримає удома

Рис. 12.7. Зображення коростяного свербуна, відкладених ним яєць і ходу в шкірі людини

Прокусити шкіру людини може й тарантул (рис. 12.5), але його укус подібний до укусу оси. Найбільшими у світі павуками є тропічні павуки-птахоїди (рис. 12.G). Укус деяких із них також небезпечний для людини.

Небезпечними можуть бути й кліщі. У лісі можна стати жертвою нападу кровосисних іксодових кліщів (табл. 12.1). Кліща, який уп’явся в шкіру, акуратно вигвинчують, але краще це робити в медичному закладі. Повернувшись із лісу, ретельно оглядайте одяг і шкіру: на них можуть бути кліщі.

Кліщ коростяний свербун (рис. 12.7) є збудником корости. Ці дрібні кліщі живляться шкірою людини та інших ссавців, утворюючи в ній ходи. Самки відкладають яйця, з яких вилуплюються личинки. Переповзаючи поверхнею тіла на нові місця, личинки знову проникають у шкіру. Найчастіше короста вражає шкіру між пальцями й на згинах рук. Зараження коростою відбувається в разі доторкання до хворого або його одягу.

Клас Павукоподібні налічує майже 110 тис. видів наземних членистоногих, тіло яких складається з головогрудей і черевця. На головогрудях павуків розташовані чотири пари ходильних ніг, а також хеліцери та педипальпи. Павуки виробляють павутину розташованими в черевці залозами. Деякі павукоподібні, наприклад, каракурт і скорпіони, небезпечні для людини. Серед кліщів є збудники (коростяний свербун) і переносники (іксодові кліщі) хвороб людини.

Головогруди; хеліцери; педипальпи.

• 1. Чому клас Павукоподібні належить до типу Членистоногі?
• 2. Яке значення для існування павуків має павутина?
• 3. Що треба робити при укусі каракурта?
• 4*. Як захиститися від хвороб, які переносять іксодові кліщі? У відповіді використайте додаткові джерела інформації.
• 5*. Чим відрізняються та в чому не різняться павукоподібні й ракоподібні? Чому павукоподібні освоїли суходіл, а ракоподібні — водойми?

Рис. 12.8. Морський павук

• 4. Клас Морські павуки. До типу Членистоногі, крім «великих» класів, які ви вивчаєте, належать і кілька «малих». Один із них — клас Морські павуки (Пантоподи). Ці тварини дивно поєднують ознаки ракоподібних і павукоподібних (рис. 12.8). Довжина тулуба морських павуків становить 1-18 мм, а ходильні ноги (чотири-шість пар) є набагато довшими — до 25 см. Це хижаки й зовнішні паразити, що живляться м’якими тканинами кишковопорожнинних, молюсків, голкошкірих тощо. Їжу морські павуки всмоктують своїм мускулистим хоботком. Їхній кишківник не вміщується у маленькому тулубі, тому його вирости заходять у ноги. Самець виношує яйця та молодняк на своєму тілі.

У Чорному морі трапляються чотири види морських павуків із близько тисячі існуючих.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)