§ 55. Соціальні комахи

1. Розподіл функцій у колонії. Деякі комахи живуть поодинці, інші — збираються величезними зграями. Соціальні комахи не просто мешкають разом, а утворюють колонії. Соціальними є всі представники ряду Терміти й усі мурахи (ряд Перетинчастокрилі), а також деякі представники інших груп перетинчастокрилих: оси, джмелі та бджоли. Подібний спосіб життя відомий здебільшого в комах, хоча відомі й соціальні звірі (рис. 29.8, с. 118).

Колонії соціальних комах складаються з особин різного віку, обов’язки яких чітко розподілені: одні з них доглядають потомство, другі — збирають поживу, треті — охороняють колонію. Колонії можуть складатися і з десятків, і з мільйонів особин. Зазвичай у ній є тільки одна плодюча самка — матка (цариця), яка безперервно відкладає яйця (рис. 55.1). Іншу роботу виконують нездатні до розмноження особини. Серед них можна вирізнити декілька груп: робочі — упорядковують гніздо, годують і чистять потомство, збирають поживу; солдати — захищають колонію від можливої небезпеки. У медоносних бджіл кожна робоча бджола, у міру того, як дорослішає, переходить від одних робіт до інших. У мурах і термітів кожна з робочих особин усе життя виконує одну й ту саму роботу.

Рис. 55.1. Матка (цариця) в оточенні робітників: у мурах (а), бджіл (б) і термітів (в)

Ще 200 років тому вчені вважали, що колонії комах улаштовані так само, як людське суспільство. Однак дослідження не підтвердили цю думку. По-перше, основою соціальної поведінки комах є інстинкти. По-друге, різні групи в колонії можуть відрізнятися за будовою та зовнішнім виглядом особин. Часто ці відмінності пов’язані з різним «вихованням» потомства. Так, усі личинки медоносної бджоли в перші дні після вилуплення живляться виділеннями особливих залоз робочих бджіл — маточним молочком. Через декілька днів більшість личинок переходить на живлення іншим кормом (сумішшю меду та пилку). Із них виростають робочі бджоли. Деяких личинок годуватимуть маточним молочком аж до заляльковування. Із них розвиваються майбутні матки.

Матка є справжнім центром колонії. Її тіло виділяє хімічні речовини, що впливають на розвиток усіх інших особин. Робочі особини, які облизують її тіло (рис. 55.1), передають ці речовини одна одній, і кожна особина в колонії отримує хімічні сигнали від матки. Час від часу з кожного гнізда вилітають крилаті самки й самці. Якщо їм пощастить, вони засновують нові колонії.

Рис. 55.2. У кишківнику термітів живе ендосимбіотичне найпростіше (твариноподібна одноклітинна істота), у якому живуть ендосимбіотичні бактерії, що перетравлюють клітковину (унизу)

Рис. 55.3. Термітники бувають дуже великими!

Рис. 55.4. Мурахи не лише вирощують попелиць (а), а й за потреби захищають їх від негоди та небезпек, як-от від хижого жука сонечка (б)

• 2. Колонії термітів. Відомо понад 2800 видів ряду Терміти. Це комахи з неповним перетворенням, які дещо нагадують тарганів. Їх основний корм — деревина. Клітковину (основну речовину деревини) терміти перетравлюють завдяки ендосимбіонтам (рис. 55.2). Тонкі покриви термітів погано захищають їх від висихання. Щоб захиститися від сухого повітря, вони виїдають внутрішню частину дерева, лишаючи тонкий зовнішній шар. Якщо на шляху до дерева з’являється нездоланна перешкода, комахи влаштовують критий перехід із грудочок ґрунту, які склеюють слиною. Із цього ж матеріалу вони будують і гнізда, що іноді сягають значних розмірів, а міцністю не поступаються бетону (рис. 55.3).

На півдні України, у Причорномор’ї, мешкає середземноморський терміт. Його гнізда розташовані під землею, а чисельність — невелика.

• 3. Мурахи, оси, бджоли. На відміну від термітів, більшість мурах не боїться виходити на відкритий простір, де вони шукають собі здобич — різноманітних комах. Серед них спостерігається «скотарство»: наприклад, багато які з мурах здатні вирощувати попелиць, щоб живитись їхніми цукристими виділеннями (рис. 55.4). Деякі мурахи опанували й вирощування їстівних грибів на компості з листя дерев (рис. 55.5).

У спекотні літні дні можна побачити паперових ос, які метушливо шукають солодку їжу для себе та м’ясну — для своїх личинок. Гнізда вони будують із паперу, який «винайшли» набагато раніше за людей (рис. 55.6). Це — пережована кора, склеєна слиною. У кожній комірці гнізда розвивається личинка оси.

Рис. 55.5. Тропічні мурахи-листорізи «відрізають» від листя невеликі шматочки (а), переносять їх до мурашника (б) й вирощують на них їстівні гриби (в)

Рис. 55.6. Гніздо ос, зроблене з паперу

Рис. 55.7. Бджолярі за роботою

Дикі бджоли влаштовують гнізда в дуплах, порожнинах під корою, іноді — просто на гілках дерев. Комірки в гніздах бджіл побудовані з воску — м’якого матеріалу, який виробляють особливі залози робочих особин. Такі комірки використовуються не лише для вирощування потомства: у деяких із них запасається мед — продукт переробки квіткового нектару.

Одну із соціальних комах ще здавна успішно одомашнила людина (рис. 55.7) — це медоносна бджола. Заради меду й воску бджіл утримують на пасіках у дерев’яних розбірних вуликах. У фруктових садах, на полях соняшнику чи гречки, розташованих поблизу пасік, запилення квіток завжди буває успішнішим, ніж віддалік пасік. Це заслуга медоносних бджіл.

Терміти, мурахи, джмелі, деякі бджоли й оси є соціальними комахами. Вони живуть колоніями, де спостерігається розподіл функцій між окремими особинами. У багатьох соціальних комах колонії складаються з окремих груп особин, які відрізняються за розмірами й особливостями будови. У типовому випадку в колонії відкладає яйця лише одна особина — матка. Люди одомашнили одну із соціальних комах — медоносну бджолу.

• 1. Чим відрізняється колонія від звичайних скупчень комах?
• 2. Як розподіляються функції в соціальних комах? Із чим це пов’язано?
• 3. У чому полягає відмінність між колоніями комах і колоніями коралових поліпів? Чим вони подібні?
• 4*. Які особини в колоніях термітів і мурах мають крила? Чому?
• 5*. Складіть порівняльну характеристику життя колонії соціальних комах і людського суспільства на прикладі невеликого поселення або колективу підприємства. Як розподілено ролі в колонії мурах і людському суспільстві? Порівняйте, як у них відбувається відтворення потомства, засвоєння й накопичення нових знань, захист поселення.

Рис. 55.8. Мурахи-кочівники (зліва направо): солдат і кілька робітників; мурашник; «матеріал», з якого «зроблено» мурашник

• 4. Мурахи-кочівники. Деякі види мурах, що живуть у тропічних лісах, кочують з місця на місце всією сім’єю (рис. 55.8). Колони таких кочівників можуть простягатися на 1 км! Іноді вони зупиняються, робочі мурахи сплітаються своїми тілами й утворюють мурашник, де самка відкладає яйця. У разі наближення колони мурах-кочівників місцеве населення залишає свої домівки й забирає свійських тварин, адже мурахи-кочівники здатні вбити та з’їсти свиню й навіть людину! Однак основна їхня здобич — колонії ос, бджіл, термітів та інших соціальних комах.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)