Войти
Закрыть

Різноманітність ссавців: хижі, китоподібні

7 Клас

ЯК СПОСІБ ЖИВЛЕННЯ ХИЖИХ ТВАРИН ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА ЇХНІЙ БУДОВІ ТА ПОВЕДІНЦІ? До хижих належать тварини, які живляться переважно тваринною їжею. Вони мають добре розвинені ікла, один кутній зуб з кожного боку щелепи перетворився на так званий хижий (див. мал. 148, 3). Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його допомогою тварини подрібнюють кістки, перерізають сухожилки тощо. Найвідоміші представники хижих - це вовчі, котячі, куницеві, ведмежі. • До вовчих належать вовк, собака, песець, шакал, лисиця та інші. Ці тварини мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; під час бігу вони спираються лише на пальці. Свою здобич здатні тривалий час переслідувати. Голова вовчих з видовженою мордою, оскільки в цих тварин добре розвинений нюх. Вовк (мал. 159) поширений майже всюди в Україні. Вовки утворюють зграї, у яких буває від декількох до 20-40 особин. Вони сильні та спритні хижаки. За масового розмноження можуть становити небезпеку для тваринництва та мисливства. Вовка вважають предком собаки свійського. • До котячих належать кішка, рись, тигр, лев. Ця група об’єднує тварин з довгими кінцівками та зазвичай втяжними кігтями (мал. 160, 1). На відміну від вовчих, котячі зазвичай чатують на здобич, а не наздоганяють її. У котячих, порівняно з вовчими, гірше розвинений нюх, але добре розвинені зір і слух. Кіт лісовий живе в дуплах, розщілинах скель, а також норах борсуків і лисиць. В Україні цей рідкісний вид трапляється в Карпатському регіоні, а також в окремих районах Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей....

Різноманітність ссавців: гризуни, зайцеподібні, копитні

7 Клас

ЯКІ ОЗНАКИ ПРИТАМАННІ ПРЕДСТАВНИКАМ ГРИЗУНІВ? Гризуни - дрібні та середні за розмірами тварини. Поширені на різних континентах, ведуть наземний, підземний, деревний чи напівводний спосіб життя. Ці тварини характеризуються наявністю чотирьох різців (по два на кожній щелепі) (див. мал. 148, 1). Різці вкриті емаллю лише спереду, тому вони сточуються з того боку, де емалі немає, і постійно залишаються гострими. Білка звичайна (мал. 154, 1) - відомий усім мешканець лісів і лісопарків. Живе в дуплах дерев чи у гніздах, які влаштовує на деревах. Живиться насінням хвойних, грибами та ягодами, а також ящірками, яйцями птахів і пташенятами, дрібними гризунами тощо. Перед зимовим періодом запасає насіння і плоди рослин, сприяючи їхньому розповсюдженню. Бобер європейський (мал. 154, 2) веде напівводний спосіб життя, заселяючи береги невеликих річок, озер тощо. Сплющений і розширений хвіст цих тварин допомагає плавати у воді. Живуть бобри колоніями, будують характерні «боброві хатинки». У водоймах з непостійним рівнем води бобри влаштовують греблі. Так вони підтримують постійний рівень води в загатах, запобігаючи осушенню своїх оселень. Найчисленніша група - мишоподібні гризуни. До них належать миші (хатня, лісова тощо), пацюки (сірий і чорний), хом’яки, полівки. При цьому миша хатня та два види пацюків пристосувалися до життя в оселях людини та поблизу них. Там вони знаходять оптимальні умови для життя. Оселяючись у житлі людини, миша хатня та пацюки знищують і псують харчові продукти....

Різноманітність ссавців: яйцекладні, сумчасті, комахоїдні, рукокрилі

7 Клас

Ви вже знаєте, що ссавці народжують цілком сформованих малят, які отримували поживні речовини під час перебування в організмі матері через плаценту. Але серед них є і яйцекладні. ЯКІ ССАВЦІ ВІДКЛАДАЮТЬ ЯЙЦЯ? Яйцекладні ссавці належать до особливої групи - першозвірів. Це невелика група ссавців, поширених в Австралії та на розташованих поблизу неї островах (Тасманія, Нова Гвінея). Подібно до плазунів першозвірі розмножуються, відкладаючи яйця. У них немає плаценти. Численні дрібні протоки молочних залоз відкриваються прямо на поверхню тіла тварини. Дитинчата злизують молоко, що виступає на шкірі. До першозвірів належать єхидни та качкодзьоб. Єхидни (мал. 150, 1) - наземні рийні тварини, що живуть у норах. Зовні вони нагадують їжаків, оскільки їхнє тіло вкрите жорсткими голками видозміненими волосками. Під голками росте шерсть. Передня частина морди видовжена у своєрідний хоботок. Живляться безхребетними, яких добувають за допомогою довгого клейкого язика з товщі ґрунту, під камінням, у мурашниках тощо. Самка єхидни відкладає одне яйце, яке виношує в шкірній сумці на черевному боці. Качкодзьоб (мал. 150, 2) веде напівводний спосіб життя. Поширений в Австралії та в Тасманії. Його тіло вкрите густим, жорстким хутром, яке майже не намокає у воді. Качкодзьоб має сплющений хвіст. Пальці кінцівок з’єднані плавальною перетинкою, завдяки цьому тварина добре плаває. На щелепах розташовані рогові чохли, що нагадують дзьоб гусеподібних. Качкодзьоб живиться безхребетними тваринами, яких добуває з дна водойм, проціджуючи воду дзьобом, подібно до качок. Качкодзьоб відкладає та висиджує здебільшого два яйця. Ссавців, які народжують живих малят, відносять до справжніх звірів. Але серед них є такі, у яких плацента або відсутня, або нерозвинена. Це сумчасті ссавці....

Ссавці: загальна характеристика

7 Клас

Визначальною ознакою ссавців є вигодовування своїх малят молоком, яке виробляють особливі молочні залози. Ссавцям притаманний високий рівень розвитку нервової системи, зокрема головного мозку. Це зумовлює складну поведінку і дає їм змогу добре пристосовуватись до мінливих умов середовища. Ссавці, як і птахи, — теплокровні тварини. Тому температура їхнього тіла певною мірою не залежить від змін температури навколишнього середовища. Ці тварини заселили основні середовища життя: наземно-повітряне, водне та ґрунт. Ссавці поширені по всіх континентах нашої планети, крім Антарктиди. Тіло ссавців складається з голови, тулуба та хвоста, шия зазвичай добре виражена (мал. 146). Як і плазуни, ссавці мають дві пари кінцівок: передні та задні. Але, на відміну від рептилій, кінцівки ссавців розташовані не по боках тулуба, а під ним, завдяки чому тіло підіймається над поверхнею землі. На голові ссавців можна помітити вушні раковини та зовнішній слуховий прохід. Вушні раковини рухливі й допомагають краще вловлювати звуки. Очі ссавців, на відміну від інших наземних хребетних тварин, захищені лише двома повіками: верхньою та нижньою, а миготлива перетинка редукована. Рот оточують рухомі губи....

Різноманіття птахів, їхня роль у природі та житті людини

7 Клас

За кількістю видів птахи поступаються лише кістковим рибам. Різноманітні й середовища життя птахів: вони мешкають у лісах, парках, садах, на луках, у степах, біля водойм. ЯКІ ПТАХИ НЕ ЗДАТНІ ДО ПОЛЬОТУ? Це насамперед безкільові птахи - страуси, нанду, казуари і ківі. Ці птахи пересуваються по землі бігом або крокуючи. Крила та грудні м’язи в них розвинені слабко. Кіля немає. Задні кінцівки зазвичай довгі й міцні. Пташенята виводкового типу. Мешкають такі птахи на відкритих просторах з розрідженою рослинністю. Найбільший серед нелітаючих птахів страус африканський (мал. 133, 1): заввишки до 270 см, маса - до 90 кг. Має на ногах два пальці, що сприяє швидкому бігу (до 70 км на годину). Поширений у степо-пустельних регіонах Африки. М’ясо африканського страуса використовують у їжу. Промисел цих птахів значно знизив їхню чисельність, тепер страусів вирощують на спеціальних фермах. Найменші серед безкільових птахів - ківі (мал. 133, 2) - поширені на островах Нової Зеландії: їхнє тіло заввишки до 55 см, маса - до 3,5 кг. На ногах цих птахів чотири пальці, а крила майже відсутні. Ківі мають довгий і тонкий дзьоб, за допомогою якого здобувають їжу: безхребетних тварин, що мешкають у ґрунті. Не здатні до польоту також пінгвіни, хоча в них є кіль. Птахи, що мають кіль, належать до кільогрудих. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені на еластичні ласти, які слугують для плавання. При цьому рухи крил пінгвінів у воді нагадують рухи крил інших птахів під час польоту. Найбільший серед пінгвінів - імператорський (мал. 134, 1) - сягає до 120 см заввишки, найменший - пінгвін малий - до 40 см (мал. 134, 2)....

Птахи: розмноження та розвиток. Сезонні явища в житті птахів

7 Клас

ЯКА БУДОВА ЯЙЦЯ ПТАХІВ? Розглянемо будову пташиного яйця, виконавши невеличке дослідження (мал. 127). Отже, ми з’ясували, що яйцеклітина птахів, вкрита тоненькою оболонкою, має великий запас поживних речовин (жовток) і води, потрібних для розвитку зародка. Сам зародок у вигляді диска розташований на поверхні жовтка. Яйцеклітина оточена кількома яйцевими оболонками, що виконують захисні функції. Безпосередньо її оточує білкова оболонка. Крім захисної функції, білкова оболонка постачає воду для зародка. У ній є особливі білкові утвори - канатики, що підтримують яйцеклітину в певному сталому положенні - зародковим диском догори. Таким чином, хоч як яйце перевертати, зародковий диск завжди буде ближче до джерела тепла, яке виділяють птахи, що насиджують яйця. Білкова оболонка оточена двома підшкаралуповими оболонками у вигляді тоненьких плівочок. Ці оболонки захищають зародок від хвороботворних мікроорганізмів. На тупому полюсі підшкаралупові оболонки розходяться й утворюють повітряну камеру із запасом повітря для зародка. Шкаралупа захищає яйце від механічних пошкоджень. Пори в ній забезпечують процеси газообміну зародка, що розвивається. Зовні шкаралупи розташована ще одна тоненька оболонка, яка перешкоджає проникненню хвороботворних мікроорганізмів. У птахів, що відкладають яйця у відкритих гніздах або на ґрунті, забарвлення яєць часто збігається з тлом навколишнього середовища, що робить їх малопомітними....

Птахи: риси пристосованості до польоту

7 Клас

ЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ БУДОВИ ПТАХІВ? Птахи мають вкорочене обтічне тіло, вкрите пір’яним покривом. Передні кінцівки птахів перетворилися на крила, а задні слугують для пересування по землі, гілках рослин або плавання у воді. Птахи мають багато спільних рис будови з рептиліями, адже походять від спільних предків. Однак теплокровність, здатність до польоту та досить високий рівень розвитку нервової системи визначили своєрідність цієї групи хребетних тварин. Тіло птахів має такі самі відділи, як і тіло рептилій, але хвостовий відділ вкорочений (мал. 124). Завдяки видовженій гнучкій шиї птахи можуть повертати голову на 180° і більше (сови навіть на 270°). Очі птахів захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою); є ніздрі та слухові отвори (закриті барабанною перетинкою). Дзьоб складається з верхньої частини - наддзьобка та нижньої - піддзьобка. В основі дзьоба деяких видів птахів (наприклад, голубів) розташована м’яка шкірна згортка - восковиця (мал. 124, 1). Передні кінцівки - крила - пристосовані до польоту. На них збереглися лише три пальці, вкриті шкірою. Птахи - двоногі тварини. Ноги здебільшого мають чотири пальці. Три з них спрямовані вперед, а один — назад. Це дає змогу птахам охоплювати гілки та створює опору під час пересування по землі. У птахів, здатних до швидкого бігу (наприклад, страусів), кількість пальців на ногах може зменшуватися до трьох і навіть двох (як-от, у африканського страуса). У водоплавних птахів (качки, гуси, лебеді) пальці на ногах сполучені плавальними перетинками (мал. 125)....

Рептилії

7 Клас

ЯКІ РИСИ ПРИТАМАННІ РЕПТИЛІЯМ? Рептилії, або плазуни, - холоднокровні, переважно наземні, хребетні тварини, розмноження і розвиток яких відбувається на суходолі (навіть у мешканців водойм). Це пов’язано з тим, що яйця рептилій, на відміну від риб і амфібій, оточують захисні яйцеві і зародкові оболонки. Тіло рептилій має голову, тулуб і хвіст. На відміну від амфібій, вони мають чітко означену шию (мал. 117). Кінцівки розташовані по боках тулуба, унаслідок чого тіло торкається землі - «плазує», звідки й походить інша назва цих тварин - плазуни. Пальці плазунів закінчуються кігтиками. У багатьох видів (змій, деяких ящірок) кінцівки зникають або дуже зменшені. Зовнішній шар покривів рептилій, на відміну від амфібій, роговіє. Шкіра суха, практично без залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками. Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень і зайвих втрат вологи. Щільний покрив заважає росту рептилій, тому він періодично змінюється: старий покрив скидається, і тварина росте, поки новий не зроговіє. Як ви пам’ятаєте, цей процес називають линянням. У ящірок спостерігають явище самокаліцтва. Якщо схопити ящірку за хвіст, то внаслідок сильного скорочення м’язів один з хвостових хребців переламується й кінець хвоста відпадає. Це явище має захисне значення, бо надає змогу тварині втекти від хижака, пожертвувавши хвостом. Згодом втрачена частина хвоста відновлюється. Більшість рептилій відкладає яйця, які мають запас поживних речовин (жовток). Яйце вкрите кількома оболонками, що захищають зародок від висихання, проникнення шкідливих мікроорганізмів, механічних ушкоджень і забезпечують його газообмін. Такі особливості будови яйця визначають прямий розвиток рептилій, оскільки зародок у ньому забезпечений поживними речовинами, водою, киснем. Тому зародки рептилій розвиваються не у водному середовищі, а на суходолі (мал. 118). У деяких видів (ящірка веретільниця, живородна ящірка, гадюки) яйця затримуються у статевій системі самки до моменту виходу малят....

Амфібії

7 Клас

Амфібії (з грец. амфі - двоякий, біос - життя), або земноводні, - це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі амфібії дихають за допомогою легень та через шкіру, а їхні личинки - за допомогою зябер. Тіло амфібій складається з голови, тулуба та парних кінцівок. У жаб, ропух і деяких інших хвостовий відділ не виражений (мал. 110). Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз (а часто й отруту). Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. У деяких видів (саламандри плямистої, кумок, ропух) позаду голови є отруйні залози. Їхні виділення захищають цих тварин від нападу хижаків. У хвостатих амфібій (особливо в личинок) добре виражена регенерація. У них можуть відновлюватися хвіст, кінцівки, кишечник, легені, очі тощо. Розмноження та розвиток амфібій, подібно до риб, відбуваються у воді. З настанням весни амфібії прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні чути гучний «жаб’ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини є особливі парні мішки - резонатори (мал. 111). Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність. Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об’ємом....

Різноманітність риб

7 Клас

ЯКІ БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТКОВИХ РИБ? У скелеті цих тварин переважає кісткова тканина. Зябра прикривають зяброві кришки. Більшість кісткових риб мають особливий орган - плавальний міхур (мал. 95). Цей тонкостінний виріст кишечнику, заповнений газами, допомагає рибам триматися у товщі воді. Самки кісткових риб відкладають вкриті драглистою оболонкою ікринки у воду або на підводні предмети, а самці поливають їх «молочком» - сім’яною рідиною. Для розвитку зародка в його тілі міститься запас поживних речовин (жовток). Розвиток у більшості кісткових риб непрямий: личинки значно відрізняються від дорослих риб. • Осетроподібні відрізняються за будовою від інших кісткових риб. Їхній скелет переважно хрящовий, кістки є лише у черепі. Хорда зберігається протягом усього життя. Передня частина голови видовжена, ротовий отвір має вигляд поперечної щілини; хвостовий плавець у вигляді півмісяця; парні плавці розташовані горизонтально. Уздовж тіла п’ятьма рядами проходять великі кісткові щитки. Крім того, шкіра вкрита багатьма дрібними лусочками, У морях і річках нашої країни мешкають чорноморська білуга, осетри азово-чорноморський та атлантичний, стерлядь і севрюга (мал. 96). Більшість із цих видів занесено до Червоної книги України....

Навігація

 

Template not found: /templates/Red/reklamaundersite.tpl