Відомо дві великі сучасні групи риб - кісткові та хрящові.

ЯКІ БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІСТКОВИХ РИБ? У скелеті цих тварин переважає кісткова тканина. Зябра прикривають зяброві кришки. Більшість кісткових риб мають особливий орган - плавальний міхур (мал. 95). Цей тонкостінний виріст кишечнику, заповнений газами, допомагає рибам триматися у товщі воді.

Самки кісткових риб відкладають вкриті драглистою оболонкою ікринки у воду або на підводні предмети, а самці поливають їх «молочком» - сім’яною рідиною. Для розвитку зародка в його тілі міститься запас поживних речовин (жовток). Розвиток у більшості кісткових риб непрямий: личинки значно відрізняються від дорослих риб.

• Осетроподібні відрізняються за будовою від інших кісткових риб. Їхній скелет переважно хрящовий, кістки є лише у черепі. Хорда зберігається протягом усього життя. Передня частина голови видовжена, ротовий отвір має вигляд поперечної щілини; хвостовий плавець у вигляді півмісяця; парні плавці розташовані горизонтально.

Уздовж тіла п’ятьма рядами проходять великі кісткові щитки. Крім того, шкіра вкрита багатьма дрібними лусочками, У морях і річках нашої країни мешкають чорноморська білуга, осетри азово-чорноморський та атлантичний, стерлядь і севрюга (мал. 96). Більшість із цих видів занесено до Червоної книги України.

Мал. 95. Плавальний міхур (1) риби густо оплетений кровоносними судинами

Мал. 96. Осетроподібні риби: 1 - осетер азово-чорноморський; 2 - севрюга

Осетроподібні мають велике промислове значення. Через інтенсивний промисел, спорудження гребель, забруднення та обміління водойм чисельність цих риб різко знизилася, тому вилов їх обмежений, а багатьох видів - узагалі заборонений. Людина штучно розводить деякі види осетроподібних. Зокрема, створено гібрид білуги та стерляді - бістер, який швидко росте й має високі харчові якості.

• У коропоподібних щелепи не мають зубів, однак на задній зябровій дузі є особливі кісткові утвори - глоткові зуби, за допомогою яких вони можуть перетирати їжу. Коропоподібні - переважно всеїдні риби. Серед них трапляються хижаки (наприклад, жерех) та рослиноїдні види (як-от, товстолоб) (мал. 97).

У рибних господарствах розводять різноманітні породи коропів. Дикий предок коропа - сазан - мешкає у Дніпрі та інших річках України.

Сріблястий карась є об’єктом промислу та спортивної рибалки.

• Найбільший серед риб — мешканців українських водойм - представник сомоподібних - сом звичайний, або європейський (мал. 98). Шкіра сома не має лусок, а в роті є кілька рядів гострих зубів. Довгі вуса - органи дотику - допомагають тварині орієнтуватись у темряві (вона активна переважно вночі) та каламутній воді. Сом - хижак, який, лежачи на дні, підстерігає здобич - риб, водоплавних птахів тощо.

• Оселедцеподібні - риби дрібних і середніх розмірів. Їхнє обтічне тіло, за винятком голови, вкрите дрібного лускою, що надає йому сріблястого кольору. В Україні в Чорному морі поширений чорноморський оселедець, анчоус європейський, або хамса, та інші промислові види оселедцеподібних (мал. 99. А).

Мал. 97. Коропоподібні: 1 - короп; 2 - товстолоб

Мал. 98. Сом звичайний

Мал. 99. А. Оселедцеподібні: 1 - оселедець чорноморський; 2 - анчоус європейський. Б. Лососеподібні: 1 - харіус європейський; 2 - дунайський лосось; 3 - форель райдужна

Мал. 100. Окунеподібні: 1 - скумбрія; 2 - судак

• Характерна ознака представників лососеподібних - наявність особливого позбавленого променів жирового плавця, розташованого на спинному боці тіла перед хвостовим. Більшість видів лососеподібних мешкає в морях, однак для розмноження заходить у річки. В Україні мешкає харіус європейський (у басейнах Дунаю та Дністра), дунайський і чорноморський лососі (мал. 99. Б, 1, 2), які занесені до Червоної книги України. Форель райдужна (мал. 99. Б, 3) віддає перевагу прохолодній воді, тому мешкає в гірських річках. Її штучно розводять у рибних господарствах Закарпаття, Карпат і Криму.

• Окунеподібні - переважно хижаки. Багато видів мають промислове значення. У Чорному морі добувають скумбрію, ставриду, різноманітні види бичків. У прісних водоймах України поширені окунь річковий, судак, йорж та інші види цих риб (мал. 100).

ЯКІ ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ХРЯЩОВИХ РИБ? Ці риби поширені майже виключно в морях. З боків або знизу голови помітно 5-7 парних зябрових щілин. Грудні та черевні плавці розміщені в горизонтальній площині. Плавального міхура немає. Шкіра цупка та зазвичай укрита лусками, що нагадують маленькі зубчики. У хижих акул зуби трикутні та розміщені в кілька рядів, причому зламані зуби замінюються новими. Скелет хрящових риб утворений виключно з хрящової тканини.

У хрящових риб розвиток прямий: самка відкладає яйця (ікринки, вкриті щільними додатковими оболонками). З них виходять молоді риби, що загалом нагадують дорослі особини. У деяких видів яйце затримується в материнському організмі доти, доки всередині яйця не сформується живе маля (явище яйцеживонародження). У деяких видів акул і скатів зародок отримує поживні речовини від організму матері через її кровоносну систему. Таким видам притаманне справжнє живонародження. Найпоширеніші хрящові риби - акули та скати.

Мал. 101. Акула катран

• Акули мають переважно обтічну форму тіла. Зяброві щілини розташовані з боків голови. Передня частина голови видовжена. Рот у формі півмісяця оточений великою кількістю зубів. Основним органом руху слугує хвостовий плавець, верхня лопать якого більша за нижню. У великій печінці цих тварин відкладається жироподібна речовина, яка підвищує їхню плавучість і таким чином компенсує відсутність плавального міхура. Більшість акул - активні хижаки, лише деякі види (наприклад, китова акула) живляться дрібними організмами. У прибережних водах Чорного моря поширена колюча акула, або катран (мал. 101). Цей яйцеживородний вид сягає трохи більше метра завдовжки, живиться рибою, молюсками, ракоподібними та не становить небезпеки для людини.

• Тіло скатів сплющене зверху вниз. Плавають скати, хвилеподібно рухаючи широкими грудними плавцями. Зяброві щілини розміщені, на відміну від акул, знизу голови. Більшість цих риб веде придонний спосіб життя - вони лежать на морському дні, чатуючи на здобич, або закопуються в пісок. У прибережній смузі Чорного та Азовського морів мешкають два види скатів - шипуватий, або морська лисиця, та хвостокол (мал. 102). Морська лисиця мешкає на глибинах до 100 м. Вона сягає до 125 см завдовжки. Хвостокол щороку мігрує на зимівлю в Середземне море і в наших водах трапляється лише навесні та влітку. На його хвості є зазубрена голка до 30 см завдовжки, яка слугує для захисту від ворогів; відомі випадки поранення людей.

Мал. 102. Скати: 1 - скат шипуватий, або морська лисиця; 2 - хвостокол

Мал. 103. Небезпечні для людини акули: 1 - біла акула; 2 - акула-молот

Акул і меншою мірою скатів відловлюють заради шкіри, з якої виробляють сумки та інші галантерейні вироби, поживного м’яса (катран, оселедцеві акули) та печінкового жиру - джерела вітамінів та інших корисних речовин. Для життя та здоров’я людини небезпечні тигрова акула завдовжки до 5 м, біла акула (або кархародон) завдовжки до 6 м та акула-молот, названа так тому, що її паща така широка, що голова розширена вбік і нагадує молот (мал. 103). Небезпечні також ураження електричними розрядами електричних скатів та поранення, завдані скатами-хвостоколами (див. форзац І).

Біологічний словничок: плавальний міхур, кісткові риби, хрящові риби.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Найбагатша на види група хребетних тварин - кісткові риби. Її представники мешкають у всіх типах солоних і прісних водойм. Важливе промислове значення мають представники осетроподібних, коропоподібних, сомоподібних, оселедцеподібних, лососеподібних, окунеподібних тощо.

Хрящові риби майже всі - мешканці морів; скелет у них повністю хрящовий; хрящові риби не мають зябрових кришок, їхні зяброві щілини відкриваються назовні самостійними отворами; у хрящових риб відсутній плавальний міхур. Основні групи хрящових риб - акули та скати.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які функції плавців? 2. Які функції луски? 3. Які характерні ознаки кісткових риб? 4. Назвіть представників кісткових риб. Які з них мають промислове значення? 5. Які характерні ознаки хрящових риб? Назвіть представників хрящових риб.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

Які основні пристосування кісткових і хрящових риб до середовища життя?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

Відзначте в зовнішній будові окуня річкового ознаки пристосованості до мешкання у водоймах.

Цікаво!

• Кистеперих риб ще порівняно недавно вважали вимерлими. У 1938 р. в Індійському океані, поблизу узбережжя Африки, було виловлено невідому доти рибу, яку назвали латимерією (мал. 104). Предки латимерії мешкали у прісних водоймах, де відчувалася нестача кисню. У зв'язку із цим у давніх кистеперих разом із зябрами утворилася легеня (виріст кишечнику). Отже, крім кисню, розчиненого у воді, вони могли дихати й атмосферним киснем. У сучасної латимерії, яка мешкає на великих глибинах, легеня заповнена жировою тканиною. Парні плавці кистеперих за своєю будовою подібні до кінцівок наземних тварин. Це давало можливість предкам латимерії виходити на суходіл і переповзати з однієї водойми в іншу. Викопних кистеперих риб учені вважають предками наземних хребетних тварин. У 1998 р. біля берегів індонезійського острова Сулавесі було знайдено ще один вид латимерій. Отже, Світовий океан зберігає ще багато таємниць!