Войти
Закрыть

Узагальнення теми «Процеси життєдіяльності тварин»

7 Клас

Процеси життєдіяльності тварин мають свої особливості, які визначають і характеризуються складнішою організацією органів і систем органів. Процеси життєдіяльності тваринних організмів вивчає фізіологія тварин. Самоконтроль знань Тест-узагальнення 3. «ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН» І. Установіть відповідність між проявами життєдіяльності тварин та речовинами, органами, складовими процесами й типами. Відповіді запишіть у таблицю. ІІ. Розташуйте у відповідних клітинках букви із таблиці відповідей і отримаєте назву явища і здатності тварин (північних оленів, морських черепах, китів) вибирати правильний напрям руху під час щорічних міграцій:...

Тривалість життя, ріст тварин

7 Клас

• Морський двостулковий молюск арктіка ісландська (1), який зустрічається в Атлантичному океані біля узбережжя Ісландії, після досліджень «річних кілець» черепашки показав вік у 507 років, що робить його найбільш довгоживучою відомою твариною на Землі. • Окремі дерева сосни остистої (2) досягають віку в 5 000 років, креозотовий кущ - 11 000 років, що робить їх найстарішими живими організмами на Землі. Які запитання з’являються у вас після цих фактів? ЗМІСТ Від чого залежить тривалість життя тварин? Тривалість життя - це період існування організму від народження до загибелі. У різних тварин цей показник має різне значення й може коливатися від декількох годин (у комах-одноденок) до декількох сотень років (наприклад, у молюсків арктіка). До тварин-довгожителів відносять також гренландських китів (майже 210 років), галапагоську черепаху (майже 170 років), озерного осетра (майже 150 років) та ін. Учені вважають, що серед тварин є й безсмертні істоти. Так, крихітна (майже 5 мм в діаметрі) гідроїдна медуза турітопсіс єдиний відомий нині організм на Землі, здатний до омолодження. Ці медузи здатні переходити з дорослої стадії в незрілу стадію поліпа й назад та здійснювати такі перетворення багато разів підряд....

Індивідуальний розвиток тварин

7 Клас

Як Ви вже знаєте, початок новому організмові можуть давати нестатеві клітини або статеві клітини після їх злиття. У більшості тварин розвиток починається із заплідненої яйцеклітини - зиготи, яка формується після зовнішнього чи внутрішнього запліднення. Ця клітина починає ділитися, виникають нові клітини, тканини, органи й новий організм. Спрямовуються ці всі процеси спадковою інформацією молекул ДНК. Іншими словами, проект для побудови записаний і заготовлений у ядрі зиготи. Але для її розвитку потрібні поживні речовини, енергія та захист. Ось чому в цитоплазмі яйцеклітини й у вигляді оболонок навколо неї накопичується запас білків і жирів та формуються захисні структури. Так виникає яйце. Яйце - утвір у тваринних організмів із статевим розмноженням, який має запас поживних речовин і захисні оболонки для розвитку нового організму. Яйця різних тварин мають свої особливості, пов’язані з вмістом поживних речовин і властивостями оболонок. Так, яйця птахів мають тверду шкаралупу, яйця голкошкірих, молюсків, риб, амфібій мають слизову оболонку. Цікаву назву «гаманець русалки» мають яйця акул і скатів, захищених роговою капсулою. Ознаки нового організму виникають не всі одразу, а поступово, в процесі його життя. Тому індивідуальний розвиток організмів, або онтогенез, починається з моменту запліднення й триває аж до природної загибелі. Тривалість індивідуального розвитку в різних тварин є різною....

Розмноження тварин

7 Клас

РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН - відтворення тваринним організмом нових особин. Початок новим організмам дають окремі клітини або групи клітин батьківських особин. У цих клітинах у ядрі є спадкова інформація про всі ознаки майбутніх нащадків. Записана така інформація на універсальних інформаційних носіях, якими є молекули ДНК. Перед розмноженням ці молекули подвоюються й «упаковуються» в клітини, призначені для розмноження. Ними можуть бути клітини тіла тварини або клітини, що формуються в спеціалізованих органах розмноження - яєчниках та сім’яниках. У першому випадку клітини називаються нестатевими, у другому - статевими. Таким чином, у розмноженні беруть участь два види клітин - нестатеві й статеві, тому виділяють дві форми розмноження - нестатеву й статеву. Переважаючою формою розмноження в тварин є статеве. Таке розмноження здійснюється статевими клітинами, які можуть утворюватися як в одному батьківському організмі, так і в двох різних, один з яких є жіночою особиною, а інший - чоловічою. Значення нестатевого і статевого розмноження для виду полягає в безперервному швидкому чи повільному поповненні й заміні однакових чи різних особин, які гинуть у природі з різних причин. Крім того, розмноження дозволяє збільшити чисельність виду й мати перспективи в еволюційному розвитку. Унаслідок розмноження, замість старих і хворих особин з’являються молоді й здорові. Місце тих, що загинули, займають нові, і вид, таким чином, зберігається й продовжує своє існування....

Регуляція функцій тварин. Нервова система

7 Клас

РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ТВАРИН - сукупність процесів, що забезпечують узгоджену й скоординовану відповідь тваринного організму на будь-які зміни середовища. На рівні клітин регуляцію здійснюють хімічні елементи й сполуки (наприклад, йони Натрію чи гормони) та електричні сигнали. Проведення сигналів, які здійснюють регуляцію, забезпечують у тваринному організмі рідини внутрішнього середовища (кров чи гемолімфа переносять речовини-регулятори) та нейрони зі своїми відростками (забезпечують проведення нервових імпульсів). У тварин у регуляції функцій організму задіюються всі тканини, але найактивнішу роль відіграють нервова та епітеліальна залозиста тканини. На органному рівні регуляцію функцій тварин здійснюють органи нервової системи (нерви, головний мозок), органи ендокринної системи (залози внутрішньої секреції), органи імунної системи (наприклад, тимус). У більшості тварин є два основних механізми регуляції функцій - нервовий та гуморальний, які поєднуються в єдину нейрогуморальну регуляцію функцій. НЕРВОВА СИСТЕМА - сукупність органів, які об’єднують діяльність усіх органів і систем організму та забезпечують швидку відповідь на впливи чинників середовища. У тваринному світі виділяють чотири типи нервової системи: дифузну, стовбурову, вузлову та трубчасту. Дифузна нервова система, або нервова мережа, утворена сплетінням нейронів у вигляді сітки, чим забезпечується передача збудження по всьому організму. Реакції організму примітивні, але невелика кількість зв’язків між нейронами спричинює їх надійність. Такий тип нервової системи в кишковопорожнинних і голкошкірих, у яких прикріплений або малорухливий спосіб життя....

Подразливість тварин

7 Клас

Наявність подразливості в рослин доводять за допомогою досліду, що демонструє ростові рухи кореня й пагона в проростка бобів. Це пов’язано з тим, що пагін реагує ростом на світло, а корінь сприймає силу земного тяжіння й росте вниз. А як переконатися в наявності подразливості в тварин? ЗМІСТ Які особливості подразливості тварин? Подразливість у тварин проявляється в здатності відповідати на впливи середовища своєю активною діяльністю. Наприклад, на схід сонця птахи прокидаються й починають ранковий спів, або дотик до равлика виноградного заставляє його ховатися в черепашку. У цих прикладах світло чи дотик будуть подразниками, процес дії цієї сили - подразненням, а відповідь птахів чи равлика на дію чинників - біологічною реакцією. Подразниками для тварин можуть бути світло, механічні впливи, температура, сольовий склад води, їжа, вологість, вода, звуки, різні речовини та багато інших чинників. На рівні клітин ознакою подразливості є позитивний електричний заряд на поверхні клітини та негативний заряд усередині клітини. Ця різниця зарядів може змінюватися під впливом дії різних чинників, що і є початком внутрішньоклітинних процесів. На вплив чинника зміни клітинного обміну речовин зумовлюють відповідну реакцію клітини. Подразливість характерна й для цитоплазми клітин, яка здатна сприймати впливи середовища й реагувати на них виникненням чи припиненням руху. У багатоклітинних тварин подразливість забезпечують тканини, яким властива збудливість. Це нервова, м’язова й окремі види епітеліальної. Проведення збудження для забезпечення рухів, виділення секретів пов’язане з такими органами, як нерви, спинний і головний мозок, м’язи, залози секреції. У формуванні реагування тварини на впливи середовища визначальне значення мають нервова й ендокринна системи....

Покриви тіла тварин

7 Клас

ПОКРИВИ ТІЛА - це зовнішні утвори на поверхні тіла, які є бар’єром між навколишнім та внутрішнім середовищем. Особливості будови покривів у тварин визначаються способом життя й тими функціями, що вони виконують. Захисне значення покривів пов’язане з певними речовинами, серед яких основними є мінеральні солі, віск, жири та складні вуглеводи. Так, зовнішній скелет у ракоподібних побудований із хітину та зміцнений солями Кальцію, плівка з воску на поверхні тіла павуків й комах захищає їх організм від втрат води. Клітини покривів можуть бути живими або мертвими і мають здатність до секреції речовин та утворення речовин-пігментів. На рівні тканин у складі покривів переважають епітеліальні та сполучні тканини. У багатоклітинних тварин функціонування покривів пов’язане із похідними шкіри, шкірними залозами, кровоносними судинами, чутливими й пігментними клітинами, шкірними м’язами та ін. Якими ж є основні функції покривів? Захист. Покриви захищають тіло від зовнішніх пошкоджень, впливу температури, висушування, проникнення мікробів та паразитів. Напад. Жалкі клітини покривів, кігті хижих птахів і ссавців є знаряддями під час полювання й забезпечення їхнього живлення. Опора й рух. Покриви надають тілу певної форми, утримують внутрішні органи, утворюють плавальні перетинки між пальцями ніг, шкірні перетинки між кінцівками в кажанів тощо. Дихання. У кишковопорожнинних, плоских червів, риб, амфібій через поверхню тіла відбувається газообмін. Виділення речовин. Через покриви разом із слизом, потом можуть видалятися вуглекислий газ, надлишок солей....

Рух тварин

7 Клас

Рух - це переміщення складових частин клітини, самих клітин, органів організму й самого організму шляхом активної зміни положення чи форми. Жива природа наповнена рухами. Рухається цитоплазма в усіх живих клітинах, переміщується рідина в тканинах, змінюють свою форму клітини рослин, грибів і тварин, які мають несправжні ніжки, джгутики й війки, повертаються квітки чи листки рослин до світла. Рухаються й змінюють своє місце в просторі й самі вільноживучі організми. Чи має якісь відмінності рух у тварин? Особливості руху тварин пов’язані із скоротливістю, що визначається на кожному з рівнів організму. На рівні молекул цю здатність зумовлюють особливі білки - актин і міозин. Саме вони утворюють скоротливі волоконця всередині клітин. Прояви руху на рівні клітин пов’язані також з органелами руху - псевдоподіями, джгутиками та війками. Велике значення для зміни форми клітин та руху тварин має відсутність у їхніх клітинах жорсткої клітинної оболонки. Тканинами тварин, що здатні до скоротливості, є м’язові. В організмі тварин розрізняють гладку та посмуговану м’язові тканини, які утворюють спеціальні скоротливі органи руху - м’язи. Гладкі й посмуговані м’язи формують м’язову систему в межах опорно-рухової. Отже, РУХ ТВАРИН - здатність клітин чи організмів до активних взаємовідносин із середовищем, що виникає як результат скоротливості на різних рівнях організації життя. Які є види руху тварин?...

Опора тварини

7 Клас

На значення опори звертав увагу ще давньогрецький математик, фізик та інженер, один з найвидатніших вчених античності Архімед. Що ж таке опора? Опорою в механіці називають елементи системи, основною функцією яких є передача зусиль від однієї частини конструкції на інші або на фундамент. А яке ж значення має опора для тварин? Чи тільки цим обмежується значення опорної системи для організму тварини? ЗМІСТ Які особливості опори в тварин? Для розуміння значення опори для тварин ознайомимося з особливостями цієї життєвої функції на рівні молекул, тканин, органів тваринного організму. Опора організму тварин пов’язана з наявністю та властивостями неорганічних та органічних сполук, якими є нестискуваність, стійкість щодо впливів середовища, гнучкість, пружність тощо. Так, вода як опорна рідина має значення для тварин, позбавлених твердого скелета (дощового черв’яка, п’явок, аскариди). Кальцію карбонат, кальцію фосфат, стронцію сульфат - це мінеральні солі, що зміцнюють й утворюють скелет коралових поліпів, черепашку молюсків, кістяк хребетних тварин. А такі органічні сполуки, як спонгін, хітин, колаген, кератин, будують опорні голки губок, зовнішній скелет раків, павуків, комах, рогові утвори хребетних тварин....

Виділення у тварин

7 Клас

Рослини в процесі життєдіяльності утворюють дуже мало шкідливих і непотрібних сполук, але й вони видаляються з клітин. Під осінь такі продукти нагромаджуються в листі дерев, і будуть видалені під час листопаду. Що видаляють з організму тварини, як це відбувається? ЗМІСТ Яке значення виділення для організму тварин? З організму тварин видаляються дуже різні речовини. Серед них є й такі, що в разі накопичення спричиняють порушення нормального життя тварини. Такими сполуками є: 1) кінцеві продукти окиснення (вуглекислий газ, вода); 2) надлишок води й солей; 3) отруйні сполуки, що надійшли до організму з їжею або утворилися під час реакцій (наприклад, синильна кислота, алкалоїди); 4) кінцеві продукти обміну білків (це нітрогеновмісні сполуки - амоніак, сечовина, сечова кислота); 5) чужорідні речовини (наприклад, отрутохімікати). У тварин, які ще не мають справжніх тканин та органів (губки, кишковопорожнинні), виділення продуктів обміну здійснюється на рівні клітин через їхні мембрани за допомогою скоротливих вакуоль та залишкових тілець. А в усіх інших тварин у цьому процесі беруть участь різні органи. Першу групу утворюють органи, які спеціалізуються на виділенні, - протонефридії, метанефридії, зелені залози, видільні трубочки, нирки. Спеціалізовані органи видаляють сечу - рідину з розчиненими речовинами. До другої групи відносять органи дихальної, травної та покривної систем, які, окрім своїх функцій, здійснюють ще й видільну. Так, зябра й легені видаляють вуглекислий газ, кишечник - неперетравлені рештки, шкіра - солі, сечовину....

Навігація