Подразливість тварин
- 17-12-2021, 23:34
- 600
7 Клас , Біологія 7 клас Соболь
§ 42. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТВАРИН
Основні поняття й ключові терміни: ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТВАРИН. Таксиси. Рефлекси. ОРГАНИ ЧУТТІВ.
Пригадайте! Що таке подразливість?
Поміркуйте
Іл. 167. Ростові рухи рослини
Наявність подразливості в рослин доводять за допомогою досліду, що демонструє ростові рухи кореня й пагона в проростка бобів. Це пов’язано з тим, що пагін реагує ростом на світло, а корінь сприймає силу земного тяжіння й росте вниз. А як переконатися в наявності подразливості в тварин?
ЗМІСТ
Які особливості подразливості тварин?
Подразливість у тварин проявляється в здатності відповідати на впливи середовища своєю активною діяльністю. Наприклад, на схід сонця птахи прокидаються й починають ранковий спів, або дотик до равлика виноградного заставляє його ховатися в черепашку. У цих прикладах світло чи дотик будуть подразниками, процес дії цієї сили - подразненням, а відповідь птахів чи равлика на дію чинників - біологічною реакцією. Подразниками для тварин можуть бути світло, механічні впливи, температура, сольовий склад води, їжа, вологість, вода, звуки, різні речовини та багато інших чинників.
Іл. 168. Зяблик - один із найпоширеніших співочих птахів
На рівні клітин ознакою подразливості є позитивний електричний заряд на поверхні клітини та негативний заряд усередині клітини. Ця різниця зарядів може змінюватися під впливом дії різних чинників, що і є початком внутрішньоклітинних процесів. На вплив чинника зміни клітинного обміну речовин зумовлюють відповідну реакцію клітини. Подразливість характерна й для цитоплазми клітин, яка здатна сприймати впливи середовища й реагувати на них виникненням чи припиненням руху. У багатоклітинних тварин подразливість забезпечують тканини, яким властива збудливість. Це нервова, м’язова й окремі види епітеліальної. Проведення збудження для забезпечення рухів, виділення секретів пов’язане з такими органами, як нерви, спинний і головний мозок, м’язи, залози секреції. У формуванні реагування тварини на впливи середовища визначальне значення мають нервова й ендокринна системи.
Отже, ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТВАРИН - здатність переходити із стану спокою в діяльний стан у відповідь на дію чинників середовища, яка реалізовується на різних рівнях їх організації.
Які форми подразливості в тварин?
Біологічні реакції-відповіді тварин на впливи середовища проявляються у вигляді таксисів та рефлексів. На відміну від ростових чи гігроскопічних рухів рослин і грибів, у тварин ці реакції є руховими.
Таксиси - рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами. Наприклад, викидання нитки із жалкої клітини гідри при дотику до чутливого виросту є механотаксисом, а рух амебоцитів до поживних речовин чи від шкідливих речовин є позитивним або негативним хемотаксисом. Таксиси забезпечують просторову орієнтацію рухів тварин на дію сприятливих чи несприятливих подразників.
Іл. 169. Таксиси амебоцитів
Рефлекси - рухова реакція організму на певний пусковий подразник, яка здійснюється за обов’язкової участі нервової системи. Уперше рефлекси як форми подразливості з’являються у кишковопорожнинних у зв’язку з виникненням у них дифузної нервової системи. Рефлекси можуть бути вродженими безумовними (стискання тіла гідри у грудочку після механічного впливу) або набутими умовними (харчові рефлекси риб, які формуються при годуванні в один і той самий час).
Іл. 170. Безумовний захисний рефлекс гідри
Таксиси й рефлекси є постійними складовими в поведінці тварин. Якщо рефлекси зумовлюють виникнення й протікання біологічної реакції тварини, то таксиси забезпечують її спрямованість. Наприклад, поява крячка з кормом вмикає реакцію пташенят (безумовний харчовий рефлекс), а чорний кінчик їхнього червоного дзьобу спрямовує реакцію цих пташенят на його дзьоб (позитивний фототаксис).
Іл. 171. Форми подразливості в пташенят крячка
Отже, біологічними реакціями тварин на вплив чинників є взаємозв'язані таксиси й рефлекси.
Яке значення органів чуття для організму тварин?
ОРГАНИ ЧУТТЯ - анатомічні утвори організму тварин, що сприймають інформацію із зовнішнього чи внутрішнього середовища. Ця інформація надходить у вигляді впливів звуку, світла, хімічних сполук і є важливою для вмикання й вимикання різних біологічних реакцій.
Основними органами чуття в тварин є органи зору, слуху, нюху, смаку й дотику. Для рухливих тварин велике значення мають органи рівноваги. В окремих груп тварин можуть бути специфічні органи чуття, пов’язані з їхнім способом життя. Так, у риб є бічна лінія, у ямкоголових змій - органи сприйняття теплових променів, у дельфінів і кашалотів - органи сприйняття відбитих звуків.
Яке ж значення органів чуття для тварин?
Відрізняти світло від темряви дозволяють найпримітивніші органи зору, якими є світлочутливі вічка (медузи, плоскі вільноживучі черви). Розрізняти силу й напрямок світла, вловлювати переміщення об’єктів дозволяють прості очі (павуки). Найскладніші очі в комах, головоногих молюсків та хребетних тварин. Такі очі вже розрізняють форму, об’єм та колір об’єктів. Завдяки органам зору тварини орієнтуються в середовищі, успішно здобувають їжу у світлий час доби й захищаються від ворогів.
Звук - коливання повітряного чи водного середовища або твердого субстрату - відіграє в житті тварин подвійну роль. З одного боку, це сигнал про небезпеку, а з другого - це спосіб спілкування. Звукосприймальні органи є вже в медуз. Вони в них сприймають низькочастотні коливання й дозволяють «передбачати» бурю. Сприймання і відтворення звуків добре розвинуті в членистоногих, зокрема в комах. Їхні органи слуху можуть бути розміщені на ногах, черевці, на вусиках. Найбільше значення орган слуху має для наземних хребетних, тому в них спостерігається ускладнена слухова система: у амфібій з’являється барабанна перетинка, у рептилій - зовнішній слуховий прохід, у окремих птахів і ссавців - зовнішнє вухо, у ссавців - вже є всі три слухові кісточки.
Чутливість до хімічних подразників є одним із найдавніших видів чуття. Її в тварин забезпечують органи нюху та смаку, які відіграють важливу роль у пошуках їжі, особин іншої статі, розпізнаванні особин свого виду, уникненні хижаків і шкідливих впливів. Серед наземних безхребетних найбільшого розвитку органи хімічного чуття досягли в членистоногих, особливо в комах, а серед хребетних - у ссавців.
Механічні впливи середовища (дотик, тиск, вібрація) в безхребетних сприймають чутливі утвори покривів у вигляді війок, волосків, вусиків, а в хребетних - рецептори шкіри (сприймають дотики, температуру і больові впливи).
Отже, інформація середовища є дуже різноманітною, тому різноманітними є й органи чуття в тварин.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Самостійна робота з ілюстраціями
1. Розгляньте річкового рака (1) і визначте назву, особливості та розташування органів зору, дотику, нюху.
2. Розгляньте судака звичайного (2) і визначте назву, особливості та розташування органів зору, нюху, смаку та бічної лінії.
3. Заповніть таблицю.
5. Сформулюйте висновок. Навчаємося пізнавати
Міні-проект «ЯК БАЧАТЬ ТВАРИНИ?»
Упродовж століть люди навіть не здогадувалися, як бачать світ тварини. Але сьогодні наука дає нам змогу зазирнути в дивовижний світ різноманітності органів зору тварин. Скористайтеся правилом-орієнтиром (див. додаток) створення міні-проекту і на прикладі запропонованих шести тварин (кіт, кінь, бабка, голуб, мавпа, змія) або тварин, яких Ви оберете самостійно, опишіть можливості органів зору тварин.
РЕЗУЛЬТАТ
Коментарі (0)