Войти
Закрыть

Репродуктивна поведінка

7 Клас

• 1. Форми поведінки. Ми встановили, що поведінка тварин зумовлюється їхніми потребами. У певних умовах, на певних етапах життєвого циклу ці потреби активують певну мотивацію, наслідком якої стають відповідні дії (рис. 50.3). Ми порівняли різні приклади поведінки тварин за тими механізмами, що її викликають (інстинкти, умовні рефлекси тощо). Але, крім того, ми можемо порівняти різні прояви поведінки за тим, які потреби вони задовольняють. Наприклад, ми можемо виокремити харчову, захисну, репродуктивну поведінку тощо. Насправді ви вже багато знаєте про ці форми поведінки. Адже особливості живлення тварин згадувалися в §§ 33 і 41, захисту — у § 41, репродукції (розмноження) — у § 45. Але зараз ми розглянемо репродуктивну поведінку більш детально. • 2. Пошук партнера. Спосіб життя різних видів тварин дуже різниться. Є види зі складними взаєминами в групі, а є одинаки, які майже не зустрічаються з родичами. Існують турботливі батьки та види, що зовсім не піклуються про потомство. Однак пошук партнерів для розмноження потребує характерної поведінки в більшості видів. Рифоутворювальні коралові поліпи — прикріплені тварини. Розростання рифу забезпечується нестатевим розмноженням (брунькуванням). Але як можуть утворитися нові колонії? Поліпи викидають яйцеклітини та сперматозоїди в морську воду (рис. 51.1, с. 198). Якщо різні колонії зроблять це не водночас, статеві продукти не зустрінуться й загинуть. Тому коралові поліпи викидають статеві продукти в певний сезон року та в певну фазу Місяця (її вони встановлюють за змінами освітленості)....
0 Переглянути

Механізми поведінки

7 Клас

• 1. Що викликає певну поведінку у тварини? Ви вже знаєте, що найкращим інструментом для вирішення типових завдань є інстинкти. Розглянемо, як вони діють, на прикладі невеликої риби — колючки триголкової, що поширена в прісних водах і морських прибережжях України. Колючка триголкова вкрита кістковими пластинами й добре захищена голками, на які перетворилися промені її плавців (рис. 50.1). Молоді особини цієї риби живуть зграями. Вони спільно шукають скупчення планктонних і донних безхребетних. Якщо хоча б одна риба побачить загрозу, уся зграя сховається на глибині або поміж водоростей. Інстинкти, що працюють у колючки при цьому, стосуються її живлення й захисту від небезпек. Через рік колючки будуть завдовжки 3,5-5 см і залишать зграю. Кожен самець вибере ділянку на мілководді й побудує там гніздо — купку водоростей, що склеєні слизом. Ця поведінка керується інстинктами, які ще не працюють у молодих риб. Самець обороняє свою ділянку від інших самців. Він нападе на будь-який невеликий об’єкт, що матиме червоне черевце. Із зображених на рисунку 50.2 фігур більш сильну реакцію викличе нижня: у неї яскравіше виражене червоне черевце. Самець колючки не розмірковує, він демонструє вроджену реакцію на певний характерний подразник. Такий подразник, що запускає певну поведінкову реакцію, називають стимулом....
0 Переглянути

Вроджена й набута поведінка

7 Клас

• 1. Прості рефлекси. Ви вже зрозуміли, що поведінку тварин можуть забезпечувати різні механізми. Є форми поведінки, яким не треба вчитися, вони є вродженими, а є й такі, що формуються лише завдяки досвіду особини. Поведінка простих тварин забезпечується лише простими механізмами; у складних тварин діють її прості й складні механізми. Простежимо поступове ускладнення поведінки тварин. У відповідь на торкання гідра зіщулюється в грудочку. Для цього їй навіть не потрібні нервові центри. Кожна нервова клітина у відповідь на подразник видає команду, на яку запрограмована: скорочення мускульних відростків клітин. Така реакція є прикладом простого рефлексу (від латин. відбиття): є певний подразник — і є реакція організму (рис. 43.2, с. 172). Уперше зрозумів, що поведінка тварин і людини відбиває подразники навколишнього середовища (рис. 49.1), французький учений Ренё Декарт. Він порівнював тварин з автоматами, що бездумно відповідають на подразники. Певний автоматизм у поведінці існує, але він стосується лише простих рефлексів. Відсмикування кінцівки від гарячого або колінний рефлекс (рис. 49.2) є прикладами простих рефлексів у людини....
0 Переглянути

Вивчення поведінки тварин

7 Клас

• 1. Чи здатний дощовий черв’як до передбачення? Як можна дізнатися, чому тварини демонструють ту чи іншу поведінку? Це досить складне завдання. Припущення, що першими спадають на думку спостерігачеві, зазвичай виявляються хибними. Хтось, хто побачить пристосувальну поведінку, вирішить, що вона свідчить про «розум тварин». Інший розглядатиме всіх тварин як запрограмовані механізми. Набагато складніше встановити, як це відбувається насправді. Розглянемо приклад. Дощові черв’яки затягують у свої підземні ходи опале листя. За який край дощовий черв’як затягуватиме цілий листок та вирізану з нього фігуру? Спостереження показують, що черв’яки тягнуть листя за верхівку, а не за черешки (рис. 48.1). Листок, який тягнуть за верхівку, згорнеться трубкою; якщо його тягнути за черешок, він застрягне. Чи може черв’як заздалегідь уявити, як простіше тягнути листок? Виріжемо з листка фігуру за пунктиром (рис. 48.2) і спостерігатимемо, як черв’як буде її тягнути. Він ухопиться за несправжній «черешок», що розташований ближче до верхівки справжнього листка! Можна зробити висновок про тс, що черв’як нездатний до передбачення. А чому він тягне справжнє листя за верхівки? Можливо, орієнтується за якоюсь речовиною?...
0 Переглянути

Що таке поведінка?

7 Клас

• 1. Перший приклад: пустельні мокриці. У Північній Африці, зокрема в пустелі Сахара, й на Близькому Сході живуть мокриці Реомюра (названі на честь французького фізика Рене Реомюра). Мокриці — ракоподібні, що дихають зябрами. Як же вони можуть жити в пустелі? Навесні, коли ґрунт вологий, мокриці риють нірки. Для них це важка робота, адже спеціальних пристосувань для риття в цих тварин немає. У нірці живе пара мокриць (рис. 47.1). Коли один партнер шукає їжу, інший закриває вхід своїм тілом (рис. 47.2). Це допомагає підтримувати в нірці вологість, за якої можна дихати зябрами. Коли мокриця повертається, вона стукає по партнеру вусиками, той упізнає її за запахом і впускає до нірки. Пара виводить від 50 до 100 дитинчат і певний час годує їх у нірці. Молодняк залишає батьківську домівку навесні, коли можна вирити нові схованки. Мокриці Реомюра майже не пристосовані за своєю будовою до життя в пустелі. І водночас це один із найчисельніших видів, поширених у Сахарі! Поміркуйте, завдяки чому....
0 Переглянути

Розвиток

7 Клас

• 1. Початок індивідуального розвитку. Ви переконалися в різноманітті форм розмноження — утворення нових організмів. Проте будь-якій новій особині необхідно пройти свій шлях розвитку. У типовому випадку її розвиток починається з однієї клітини — зиготи. Типові шляхи розвитку схематично зображені на рисунку 46.1 (с. 182). Розвиток починається з поділу зиготи. Утворюються 2, потім 4, 8, 16 клітин і т. д. Це — дроблення. З часом утворюється бластула — зародок, що нагадує бульбашку (на рис. 46.1 її зображено цілою та в розрізі). Під час гаструляції один бік бластули ввертається всередину й утворюється гаструла. У ній можна вирізнити зовнішній (на рис. 46.1 — блакитний) та внутрішній (на рис. 46.1 — жовтий) зародкові листки. Із гаструли утворюються двошарові тварини — такі, як представники типу Кишковопорожнинні. Третій, проміжниий зародковий листок (па рис. 46.1 — червоний), виникає в тришарових тварин. Їх поділяють на дві групи. У первинноротих (черви, членистоногі, молюски та ін.) рот розташований із того самого боку, що й первинний рот гаструли. У вторинноротих (до яких належать хордові й деякі інші групи) із того боку, де в гаструли був розташований первинний рот, розвивається анальний отвір....
0 Переглянути

Розмноження

7 Клас

• 1. Форми розмноження тварин. Життя на Землі підтримується завдяки розмноженню організмів. У біології виокремлюють три основні типи розмноження. Нестатеве розмноження. Новий організм розвивається з однієї спеціалізованої клітини батьківського організму. Цей спосіб розмноження поширений у рослин (так у них утворюються спори) та в одноклітинних організмів (наприклад, саме так розмножуються одноклітинні твариноподібні організми — амеби й інфузорії, рис. 45.1). Вегетативне розмноження. Новий організм утворюється з частини тіла батьківського організму. Зазвичай це група клітин, що мають й інші, окрім розмноження, функції. Ви вже ознайомилися з брунькуванням у гідри (рис. 6.8, с. 28). Саме так утворюються медузи під час розмноження поліпів (рис. 7.3, с. 30), унаслідок цього процесу з’являються колонії коралів (рис. 7.4, с. 30). Ці процеси можна спостерігати на прикладах розмноження актинії (поодинокого коралового поліпа, рис. 45.2) та морського кільчастого черва (рис. 45.3). Чому ж у §§ 6 і 7 розмноження поліпів визначалося як нестатеве? А тому, що для багатоклітинних тварин справжнє нестатеве розмноження (рис. 45.1) не є характерним. У зоології вегетативне розмноження також називають нестатевим....
0 Переглянути

Нервова система хордових

7 Клас

• 1. Особливості нервової системи хребетних. До хребетних належать тварини з найскладнішою поведінкою і найскладніше побудованою нервовою системою. На відміну від безхребетних, у хордових вона розташована на спинному боці частині тіла. У ланцетника (рис. 17.3, с. 68), що є найархаїчнішим представником типу Хордові, нервова система — це нервова трубка. У хребетних центральну нервову систему утворюють головний і спинний мозок. Від обох відходять нерви, які обмінюються сигналами з усіма органами та частинами тіла. У хребетних опорна система захищає нервову. Хребці захищають спинний, а череп — головний мозок (рис. 17.5). Чому головний мозок утворюється саме на передній частині нервової трубки? Багато ознак у будові тіла пов’язані зі способом руху (рис. 32.1, с. 127). Більшість органів чуття, а також нервовий вузол, який оброблятиме інформацію від них, розташовуватиметься в тій частині тіла, яка першою стикається з подразниками. У хребетних — це голова. У центральній нервовій системі виокремлюють сіру й білу речовину. Перша є скупченням тіл нервових клітин, а друга — їх відростків. Також відростки утворюють шляхи передавання нервових сигналів — нерви. • 2. Спинний і головний мозок. Спинний мозок у хребетних частково або повністю закритий у спинномозковому каналі (рис. 44.1). Його особливістю є тс, що сіра речовина оточена білою. Усередині міститься спинномозковий канал, що є похідною порожнини нервової трубки. Він заповнений спинномозковою рідиною. На рівні більшості хребців від спинного мозку відходять парні спинномозкові нерви....
0 Переглянути

Керівні системи організму

7 Клас

• 1. Регуляція життєдіяльності організму. Окремі системи органів організму не існують самостійно. Вони поєднуються та злагоджено працюють завдяки наявності регуляторних систем. Є два шляхи здійснення регуляції. Гуморальна регуляція відбувається завдяки передаванні спеціальних речовин. Нервова регуляція є наслідком передавання збудження, що має електричну природу, між клітинами. Найархаїчнішою формою регуляції є передавання речовин між сусідніми клітинами. Першими речовинами-регуляторами були продукти обміну. Накопичення або надлишок певних речовин прискорює чи гальмує обмін речовин, поділ клітин тощо. • 2. Ендокринна регуляція. Унаслідок взаємодії різних тканин і органів у тварин у процесі еволюції виникла складна система гуморальної регуляції. Спочатку вона здійснювалася окремими клітинами (кишковопорожнинні), а пізніше розвивалися спеціальні органи ендокринної системи. Залози внутрішньої секреції (ендокринні) виділяють спеціальні речовини — гормони. Особливістю гормональної регуляції є відтермінованість і тривалість дії. Завдяки їй регулюються процеси обміну речовин, зростання, розвитку, розмноження тощо. У ракоподібних і комах ендокринна система відповідає насамперед за линяння (рис. 10.3, с. 42) і перетворення, регулює обмін речовин. Ендокринні залози в них розташовуються в передній частині тіла й пов’язані з нервовою системою. Так відбувається взаємозв’язок гуморальної та нервової регуляції....
0 Переглянути

Подразливість і органи чуття

7 Клас

• 1. Подразливість. У § 41 ви розглянули приклади двобоїв між різними тваринами. У них відображається одна з основних особливостей життя. Це подразливість — здатність організму отримувати певну інформацію та відповідно на неї реагувати (рис. 42.1). Що відчуває лисиця (рис. 29.1, с. 115), коли йде засніженим лісом? Завдяки зору вона оцінює предмети на відстані. Інформацію про тварин, що побували тут нещодавно, лисиця отримує за допомогою нюху. Слух не дає застати її зненацька. Шкірні рецептори допомагають оцінити температуру середовища, дотик — навколишніх предмети тощо. Організм лисиці відстежує зміни в зовнішньому середовищі за допомогою органів чуття, або рецепторів. Стан внутрішнього середовища оцінюють ентерорецептори, які можна порівняти з органами чуття, що спрямовані всередину організму. • 2. Зір. Органами зору тварин є очі (рис. 42.2, 42.3). Це можуть бути групи клітин, що містять світлочутливу речовину. У членистоногих з’являються так звані прості вічка. У них світлочутливі клітини розміщуються на стінках випинання покривів (рис. 10.4, с. 43; 12.1. с. 48). Групи таких вічок утворюють складні (фасеткові) очі (рис. 42.2). Найдосконаліше побудовані очі головоногих молюсків і ссавців, що виникли в цих видів незалежно один від одного (рис. 42.3)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 36 37 38 39 40 41 42 43 44 ... 50
Назад

Навігація