|
Звісно, можна знайти якусь органічну речовину, яка вже не є частиною живого організму: відмерлі рештки, послід тощо. Ґрунт на суходолі та мул у водоймах зазвичай вміщують чимало такої речовини. Утім, вона є не найкращою їжею, оскільки містить досить мало цінних для живлення речовин, а ті, що є, намагаються спожити не лише тварини, а й різноманітні бактерії та гриби. Тварини, що живляться відмерлими рештками, називаються сапротрофами. Придатну для споживання речовину містять інші організми, якими живляться біотрофи. Є різні способи харчуватися іншими істотами. Можна від’їдати від них шматки або вбивати й ковтати їх повністю. Тварини, які живляться у такий спосіб, називаються хижаками. Зверніть увагу: слово «хижак» ми застосовуємо як до тих тварин, що живляться тваринами (м’ясоїдних), так і до тих, хто споживає рослини (рослиноїдні). В обох випадках хижак споживає інших істот. До речі, є й такі види, що можуть живитися як рослинами, так і тваринами, — усеїдні. Життя хижаків також є непростим. Рослинна їжа не завжди поживна й без досконалих пристосувань споживати її неможливо. М’ясоїдні хижаки стикаються з тим, що їхні жертви ховаються, утікають і навіть боронять своє життя. Без складних пристосувань їх не вполювати (рис. 33.1). Усеїдним хижакам ще важче: їм треба мати пристосування до двох різних способів живлення. Утім, хижаки є в усіх середовищах існування: водному, повітряно-наземному та ґрунтовому. Деякі біотрофи освоїли навіть четвертий тип середовища — інші організми. Уважається, що цим шляхом пішли потомки дрібних сапротрофних тварин, яких споживали інші, більші сапротрофи. Ті із сапротрофів, які досить часто опинялися в інших організмах, спочатку виробляли пристосування, що давали можливість виживати в таких умовах, а пізніше — і живитися в новому середовищі. Так виникали внутрішні паразити....
|
