§ 34. Системи травлення

• 1. Що таке травлення? їжу недостатньо здобути, її треба ще перетравити. Травлення безпосередньо пов’язане із живленням та є його наслідком. Воно відбувається в травній системі, що з’явилася вже в двошарових тварин. У процесі еволюції в цій системі розвиваються складно побудовані травний тракт і травні залози.

Основою травлення є розщеплення складних речовин до більш простих. Вирізняють дві форми травлення. Перша, коли тварина виділяє в кишківник травні соки, які розкладають їжу. Це — порожнинне травлення. Друга, коли клітини епітелію травної системи можуть поглинати часточки їжі. У такому разі перероблення поживних речовин відбувається всередині клітин. Це — внутрішньоклітинне травлення.

• 2. Замкнена травна система. Сама назва «кишковопорожнинні» вказує на те, що травна система займає основне місце в їхньому тілі (рис. 34.1). Згадайте гідру з уявного ставка (див. форзац 1). Харчові часточки, що захоплюються щупальцями, поміщаються через ротовий отвір (рот) у кишкову порожнину. Внутрішній шар тіла є вистилкою травної порожнини. Залозисті клітини виділяють травні соки, під дією яких відбувається порожнинне травлення (рис. 6.5, с. 26). Внутрішньоклітинне травлення проходить у травно-мускульних клітинах. Неперетравлені частки викидаються через ротовий отвір.

Плоскі черви також мають травну систему замкненого типу. І поглинання їжі, і викидання неперетравлених решток відбувається через ротовий отвір. Планарія з уявного ставка поглинає здобич, вивертаючи глотку. Її кишечник має кишенеподібні вирости, завдяки яким поживні речовини можуть надходити до всіх органів і тканин навіть за відсутності транспортної системи. У ціп’яків травна система зникає (рис. 9.4, с. 38). Вони поглинають поживні речовини поверхнею тіла, оскільки мешкають у напівперетравленій їжі хазяїна.

• 3. Наскрізна травна система безхребетних. У більш екологічно просунутих тварин з’являється анальний отвір, і травна система стає наскрізною (рис. 34.2). Це дає можливість пристосувати кожну ділянку травної трубки до виконання певних функцій. У більшості безхребетних травний тракт поділяють на передню, середню та задню кишку. Безпосередньо травлення відбувається в середній кишці, до якої відкриваються протоки травних залоз.

Рис. 34.1. Замкнені травні системи гідри (тип Кишковопорожнинні, а) та планарії (тип Плоскі черви, б)

Рис. 34.2. Наскрізні травні системи аскариди (тип Круглі черви, а); дощового черв’яка (тип Кільчасті черви, б); саламандри (тип Хордові, підтип Хребетні, в)

Деякі комахи та ракоподібні можуть подрібнювати їжу за межами ротової порожнини завдяки складно побудованим ротовим органам (рис. 133), як це робить богомол (рис. 34.3). А павукоподібні перетравлюють їжу частково поза межами травної системи. Вони впорскують у жертву хеліцерами свої травні соки, а потім висмоктують напівперетравлений вміст (рис. 34.4).

Особливістю черевоногих молюсків є наявність органа для подрібнення їжі — тертки (рис. 15.3, с. 60). Анальний отвір у них відкривається в мантійну порожнину.

• 4. Травні системи хребетних. Хребетні мають наскрізну травну систему, що починається ротом і закінчується анальним отвором (рис. 34.2).

У ротовій порожнині є слинні залози, секрет яких у більшості представників не містить травних ферментів. У представників багатьох груп з’являються зуби, що слугують для утримання здобичі, а в ссавців, крім того, ще й для пережовування (рис. 28.2,28.3, с. 111). Ротову порожнину в ссавців обмежують щоки й губи, що є пристосуваннями до смоктання молока матері (рис. 34.5). Далі йде глотка, яка в риб пронизана зябровими щілинами. Глотка переходить у стравохід, а той — у шлунок. Шлункові залози виділяють ферменти й соляну кислоту. Тут починається порожнинне травлення.

Рис. 34.3. Богомол, що подрібнює тканини своєї здобичі завдяки гризучому ротовому апарату

Рис. 34.4. Павуки живляться напівперетравленими тканинами своїх жертв

Рис. 34.5. Без м’яких губ і щік дитинчата ссавців не змогли б смоктати молоко

Рис. 34.6. Будова травної системи жуйних парнопалих

У § 33 ви вже дізналися про складний шлунок жуйних ссавців (рис. 33.4). Він складається з чотирьох камер (рис. 34.6). У перших трьох — травних залоз немає. До рубця потрапляє недостатньо подрібнена їжа. Її тварина відригує, повторно пережовує та змочує слиною. У сітці та книжці відбувається подальше подрібнення їжі завдяки жорстким стінкам. У цих відділах ендосимбіотичні організми розщеплюють рослинну їжу. Безпосередньо травлення починається в кислому середовищі сичуга.

Зі шлунка їжа потрапляє в тонкий кишківник, куди впадають протоки травних залоз (печінки та підшлункової залози). Крім порожнинного та внутрішньоклітинного травлення, тут відбувається всмоктування поживних речовин. На межі тонкого й товстого відділів кишківника міститься сліпа кишка, яка відіграє важливу роль у перетравленні рослинної їжі в багатьох ссавців (наприклад, у зайцеподібних). Тут створюються умови для життя ендосимбіотичних одноклітинних, які розщеплюють речовини, що важко засвоюються.

У товстому кишківнику відбувається остаточне всмоктування поживних речовин і води. У багатьох парнопалих ссавців — це місце розвитку ендосимбіонтів. Так, основним джерелом деяких вітамінів у людини є ендосимбіонти товстої кишки.

Товстий кишківник закінчується анальним отвором. У хрящових риб, амфібій, рептилій, птахів і яйцекладних ссавців анальний отвір відкривається в клоаку — розширену кінцеву частину задньої кишки, куди також впадають протоки видільної та статевої систем.

Травна система може бути замкненою та наскрізною. Травлення включає порожнинне та внутрішньоклітинне розщеплення. Для подрібнення їжі в різних організмів утворюються спеціальні органи (тертка, зуби тощо). У більшості організмів перетравлення починається в шлунку. Далі розщеплення проходить під дією травних соків, які утворюються в травних залозах.

Замкнена та наскрізна травні системи; порожнинне й внутрішньоклітинне травлення.

• 1. Порівняйте порожнинне та внутрішньоклітинне травлення.
• 2. Чому планарія має розгалужену травну систему?
• 3. Назвіть органи травної системи, де можуть мешкати ендосимбіонти.
• 4*. Складіть план полювання та живлення павука. Чому павук, який упіймав жертву, починає харчуватися через якийсь час?

• 5. Навіщо птахи ковтають камінці? Ви могли бачити, як птахи збирають і ковтають камінці. Навіщо це їм потрібно? Птахи не мають органів, за допомогою яких вони могли б подрібнювати їжу. Їхній шлунок складається з двох відділів. У першому травні соки не виробляються, а стінки мають жорсткі покриви. При скороченні м’язів їжа треться об стінки й подрібнюється. А камінці покращують її перетирання.

• 6. Найдосконаліша травна система. Змії пристосувалися живитися здобиччю, що перевищує їх самих за поперечним розміром (рис. 34.7). Рот цих плазунів розкривається надзвичайно широко, а нижні щелепи розходяться в боки завдяки пружним зв’язкам. Ребра розсуваються та пропускають велику здобич. Тканини травної системи й шкіра розтягуються. Ковтання великої жертви може тривати годинами. Під час цього змії здатні дихати. Травні соки змій надзвичайно сильні, завдяки цьому перетравлюються навіть великі кістки. Щоб травлення було успішним, змія має перебувати в теплі.

Існують дрібні змії, що живляться пташиними яйцями (рис. 34.8). Шкаралупу розрізають вирости хребців, що утворюють дещо на зразок пилки в стравоході. Після цього змія відригує пусту шкаралупу й перетравлює рідкий вміст яйця.

Рис. 34.7. Проковтнути антилопу — складне завдання для ієрогліфового пітона з Африки. Після цього він ледве може пересуватися!

Рис. 34.8. Яєчна змія ковтає куряче яйце (зліва направо та зверху вниз)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 7 клас Остапченко Шабанов, Кравченко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)