Войти
Закрыть

Практична робота 5 (виконується на вибір учителя). Порівняння будови скелетів хребетних тварин

7 Клас

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: скелети риби, жаби, ящірки, птаха, ссавця; лінійки, малюнки або макети скелетів хребетних тварин. Хід роботи 1. Розгляньте скелет риб. Зверніть увагу на скелет голови (череп), скелет тулуба (хребет), кінцівок (парних плавців та їхніх поясів). 2. Розгляньте скелет жаби. Знайдіть скелет голови (череп), скелет тулуба (хребет), парних кінцівок та їхніх поясів. Виявіть головні ускладнення в будові скелета жаби порівняно зі скелетом риби. Поясніть, із чим це пов’язано. 3. Розгляньте скелет ящірки. Знайдіть скелет голови (череп), скелет тулуба (хребет), парних кінцівок та їхніх поясів. Визначте, яка довжина хребта ящірки і з яких відділів він складається. Із чим пов’язана така будова хребта? Зверніть увагу на те, як розміщені кінцівки ящірки. 4. Розгляньте будову скелета птаха. Знайдіть відділи: скелет голови (череп), скелет тулуба (хребет), парних передніх кінцівок (крил), задніх кінцівок та їхніх поясів. Яких видозмін зазнав скелет передніх і задніх кінцівок птаха порівняно з такими рептилій? Із чим це пов’язано?...

Практична робота 4 (виконується на вибір учителя). Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин

7 Клас

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: схеми кровоносних систем риб, амфібій, рептилій, птахів, ссавців. Хід роботи 1. Розгляньте і проаналізуйте схему кровоносної системи риб. Зверніть увагу на напрямок руху крові від серця до зябер. Визначте, скільки кіл кровообігу в риб. 2. Розгляньте і проаналізуйте схему кровообігу в амфібій на прикладі жаби. Зверніть увагу на появу другого передсердя. Визначте, скільки камер має серце жаби. Назвіть органи жаби, з появою яких пов’язана поява другого кола кровообігу. 3. Порівняйте будову серця жаби та рептилій. Яка особливість з’являється в будові серця рептилій? 4. Розгляньте і проаналізуйте схеми кровообігу у ссавців і птахів. Визначте, скільки камер має серце цих тварин. Знайдіть, з якого відділу серця у птахів і ссавців починається велике коло кровообігу....

Нервова система, її значення і розвиток у різних тварин

7 Клас

Більшості багатоклітинних тварин притаманна нервова система. Вона керує всіма процесами, що відбуваються в організмі. Основу нервової системи становлять нервові клітини - нейрони, здатні сприймати інформацію, перетворювати її на електричні сигнали (нервовий імпульс) і передавати іншим клітинам. Нейрони складаються з тіла клітини та відростків (мал. 187). Одні з них короткі й розгалужені. Це чутливі відростки, ними нервові імпульси прямують до тіла нейрона. Є ще один довгий відросток, розгалужений на кінці. Ним нервовий імпульс проводиться до інших клітин. Довгі нервові відростки, оточені оболонкою, називають нервами. Для діяльності нервової системи характерні збудливість і провідність. Складність будови нервової системи пов’язана зі способом життя тварин: у тварин, які ведуть активний спосіб життя, нервова система складніша, ніж у тих, які ведуть прикріплений, малорухливий чи паразитичний спосіб життя. Які типи нервових систем характерні для безхребетних тварин? • Кишковопорожнинним притаманна дифузна нервова система (мал. 188, 1). їхні нервові клітини, з’єднуючись відростками, утворюють нервове плетиво. У медуз, крім дифузного плетива, по краю дзвона розташоване одне чи два нервові кільця з нейронів та їхніх відростків. Вони іннервують м’язові волокна та органи чуття: рівноваги та зору. У кільчастих червів, членистоногих і молюсків нервова система вузлова. Вона поділена на центральну та периферичну. Більша частина нейронів центральної нервової системи зібрана в нервові вузли - ганглії....

Покриви тіла тварин

7 Клас

Покриви тварин відмежовують тіло від навколишнього середовища, запобігають проникненню всередину організму хвороботворних мікроорганізмів. Зовнішнім шаром покривів тварин є покривний епітелій. Які особливості будови та функції покривів безхребетних тварин? Покриви безхребетних виконують низку важливих функцій: захисну - покриви оточують внутрішні органи і захищають їх від несприятливих впливів навколишнього середовища; транспортну - через покриви до організму можуть надходити деякі потрібні організму речовини і виводитись назовні деякі кінцеві продукти обміну речовин; опорно-рухову - покривний епітелій бере участь у формуванні зовнішнього скелета, наприклад кутикули членистоногих або мушлі молюсків. • Покриви більшості представників кишковопорожнинних формують шкірно-м’язові клітини із скоротливими відростками. • У кільчастих червів покриви - це шкірно-м’язовий мішок (див. мал. 176). Клітини його епітеліального шару виділяють тоненьку пружну кутикулу. • Кутикула членистоногих багатошарова, містить органічну речовину хітин (мал. 184). У деяких ракоподібних вона ще й просочена вапном і утворює міцний панцир (краби, річкові раки). Кутикула комах і павукоподібних додатково вкрита воскоподібною речовиною, що робить її водонепроникною і запобігає висиханню....

Опорно-рухова система хребетних тварин

7 Клас

Який тип опорно-рухової системи хребетних тварин? Усім хребетним тваринам притаманний внутрішній скелет, що виконує захисну функцію і слугує місцем прикріплення м’язів. Під час ембріонального розвитку в цих тварин закладається хорда (див. мал. 82). У хребетних тварин хорду заступає хрящовий (хрящові риби, осетрові риби) або кістковий (кісткові риби, амфібії, рептилії, птахи, ссавці) хребет. У хребетних тварин також формується хрящовий (хрящові риби) або кістковий скелет голови - череп. Хребет побудований з хребців (мал. 179). Кожен хребець складається з тіла та дуги. Отвори верхніх дуг, накладаючись одна на одну, утворюють хребтовий канал, у якому розташований спинний мозок. • Скелет кісткових риб складається із черепа, хребта та скелета плавців. Череп утворений великою кількістю кісток, які нерухомо з’єднані між собою (мал. 180. А). Рухливо сполучається із черепом лише нижня щелепа, що дає змогу тварині активно захоплювати здобич, та зяброві кришки, які забезпечують дихальні рухи. Череп захищає головний мозок. До складу черепа входять і зяброві дуги, на яких розміщені зябра. У хребті риб виділяють два відділи: тулубовий і хвостовий. Тулубові хребці несуть ребра, хвостові - ребер не мають. Скелет плавців кісткових риб представлений кістковими променями. Скелет парних плавців (грудних і черевних) включає ще й пояси кінцівок. До їхніх кісток приєднуються м’язи, що рухають ці плавці. Мускулатура краще розвинена на спинному боці тіла та у хвостовому відділі (мал. 180. Б). М’язи тулуба мають вигляд широких стрічок. Також є спеціалізовані м’язи, які рухають нижню щелепу, зяброві кришки, плавці тощо.  ...

Опора і рух. Види скелета і способи пересування безхребетних тварин

7 Клас

Опорно-рухова система органів тварин створює опору для внутрішніх органів, забезпечує їхній захист, рухи окремих частин тіла та всього організму. Пасивна частина опорно-рухової системи - скелет (зовнішній або внутрішній), активна - мускулатура. Скелет — конструкція, що підтримує тіло у просторі й зберігає його форму. Скелет також виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи. М’язи, приєднуючись до скелета, забезпечують різноманітні рухи тварин. Є два основні типи скелета - зовнішній (кутикула членистоногих, мушля молюсків тощо) та внутрішній (хордові тварини) (мал. 174). Типи симетрії тіла тварин. Зі способом життя тварин пов’язаний і певний тип симетрії тіла. У більшості тварин є однакові парні органи, розташовані як на правому, так і лівому боці тіла. Через тіло таких тварин можна провести тільки одну уявну площину, що ділить тіло тварини на дві однакові половини. Тварин із симетрично розташованими парними органами називають двобічносиметричними, а симетрію тіла - двобічною (мал. 175, 1). Тварини з двобічною симетрією тіла зазвичай здатні до активного руху, їхня передня частина тіла першою стикається з перешкодами, їжею, тому туди зсувається ротовий отвір, органи чуття....

Виділення та його значення для організму

7 Клас

Під час обміну речовин, тобто внаслідок тих хімічних реакцій, які відбуваються в організмі, у клітинах тіла тварин утворюються кінцеві продукти обміну. Головні з них - вуглекислий газ та деякі інші сполуки Нітрогену, які в різних груп тварин утворюються у вигляді амоніаку, сечовини, сечової кислоти тощо. Такі речовини є отруйними для організму, тому мають бути виведені з нього назовні. Процеси звільнення організму від кінцевих продуктів обміну речовин мають назву виділення. Видалення з організму тварин кінцевих продуктів обміну речовин здійснюють спеціалізовані органи виділення, а також інші структури, для яких видільна функція не є основною (як-от зябра риб, шкіра ссавців). Які є органи виділення у тварин? • У багатьох кільчастих червів органи виділення - нефридії (мал. 172, 1). Вони мають вигляд довгої трубки, розширеної в центральній частині. На верхівці така трубка має лійку з війчастими клітинами. • Будова органів виділення членистоногих залежить від їхнього середовища існування. У ракоподібних, які здебільшого мешкають у водному середовищі, органи виділення - це пара зелених залоз (мал. 172, 2). Ці органи розташовані в голові та відкриваються назовні біля основ вусиків або нижніх щелеп. Кінцеві продукти обміну - амоніак - надають стінкам канальця зеленуватого кольору, звідки й походить назва цих органів....

Кров, її основні функції. Транспорт речовин по організму тварин

7 Клас

У тварин функції транспорту та розподілу по організму кисню, поживних і біологічно активних речовин, а також надходження до органів виділення кінцевих продуктів обміну речовин виконують циркуляторні системи. Найефективніша серед них - кровоносна. По судинах кровоносної системи рухається кров. Центральним пульсуючим органом кровоносної системи є серце, яке забезпечує рух крові. Судини, якими кров рухається від серця, називають артеріями, а ті, якими вона прямує до серця, — венами. Найдрібніші кровоносні судини мають назву капіляри. Кров, її основні функції. Кров складається з рідкої міжклітинної речовини - плазми та клітин, які ще називають формені елементи (мал. 168). У хребетних тварин і людини такими форменими елементами є еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Еритроцити забарвлені в червоний колір завдяки вмісту дихального пігменту - гемоглобіну. Це білкова сполука, що містить атом Феруму. Гемоглобін відповідає за зв’язування молекул кисню і транспортування їх до клітин тіла. Віддавши кисень (О2), гемоглобін забирає від клітин молекули вуглекислого газу (СО2), які відносить назад до місця, де відбувається газообмін: зябер, легень, покривів. Так кисень з повітря надходить до клітин, а вуглекислий газ виводиться з організму (мал. 169). Лейкоцити - безбарвні клітини крові, які здійснюють захисну функцію. Одні з них захоплюють хвороботворні мікроорганізми та сторонні частинки шляхом фагоцитозу, інші - виробляють біологічно активні речовини, здатні їх знешкоджувати. Тромбоцити - кров’яні пластинки, безбарвні без’ядерні тільця. У разі ушкодження кровоносних судин вони беруть участь у формуванні згустків крові, які закупорюють ушкоджені ділянки судин і цим запобігають крововтратам....

Дихання та газообмін у тварин

7 Клас

Біологічне значення процесів газообміну. Суть газообміну полягає в надходженні із зовнішнього середовища кисню (О2) і виділенні в довкілля певної суміші газів, зокрема вуглекислого (СО2). Оксиген (О) є одним з хімічних елементів, які беруть участь у багатьох хімічних реакціях, що відбуваються всередині клітин. Важливою ланкою газообміну є процес дихання, який забезпечує енергією процеси обміну речовин. Дихання - важливий фізіологічний процес, завдяки якому організм тварин забезпечується необхідною енергією. Під час дихання організми вбирають кисень і виділяють назовні вуглекислий газ. У тварин процес дихання складається з кількох етапів. Кисень через шкірні покриви та/або через органи дихання надходить в організм. Далі поширюється по ньому з порожнинною рідиною та/або з кров’ю. Наступний етап - надходження кисню в клітини. Там він окиснює органічні речовини, унаслідок чого виділяється потрібна організму енергія. Важлива роль у цих процесах належить органелам клітини - мітохондріям. У них утворюються особливі сполуки, здатні накопичувати енергію. У процесах окиснення органічних сполук - білків, жирів і вуглеводів - утворюються різні гази, зокрема СО2. Вони видаляються з клітин до порожнинної рідини та/або в кров, а з ними - до органів дихання та/або покривів. Далі ці речовини виводяться з організму назовні. Щоб отримувати кисень, у тварин розвинулися спеціальні пристосування, які вбирають його з повітря або води. Мешканці водойм вбирають кисень з води. Газообмін у них може здійснюватися через покриви або за допомогою зябер. Мешканці наземного середовища вбирають кисень з атмосферного повітря за допомогою інших спеціалізованих органів дихання....

Органи травлення тварин

7 Клас

Будь-який вид їжі, яким живляться тварини, складається з молекул складних органічних сполук. Для розкладання їх на простіші, які може засвоїти організм, потрібні спеціальні біологічно активні речовини білкової природи - ферменти. їх виробляють спеціалізовані травні залози. Травлення забезпечує організм тварини потрібного енергією та будівельним матеріалом. Процеси розкладання сполук їжі на їхні складові називають травленням. Функції перетравлення їжі та постачання організму поживних речовин виконує травна система. Здебільшого вона складається з кишківника - своєрідної трубки, до складу якої входять спеціалізовані клітини: одні з них виділяють травні ферменти, інші вбирають перетравлені поживні речовини. Кишківник починається вхідним отвором - ротом - через який їжа надходить до травної системи. Кишківник може утворювати розширення - шлунок, який здійснює частину процесу травлення. Кишківник часто закінчується анальним отвором: через нього виводяться з організму неперетравлені рештки їжі. • У кишковопорожнинних (гідра, медузи, поліпи) є два варіанти перетравлення їжі: порожнинне відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, та внутрішньоклітинне - у травних вакуолях травних клітин....

Навігація