Скелет також виконує захисну функцію, підтримує в певному положенні внутрішні органи. М’язи, приєднуючись до скелета, забезпечують різноманітні рухи тварин. Є два основні типи скелета - зовнішній (кутикула членистоногих, мушля молюсків тощо) та внутрішній (хордові тварини) (мал. 174).

Типи симетрії тіла тварин. Зі способом життя тварин пов’язаний і певний тип симетрії тіла. У більшості тварин є однакові парні органи, розташовані як на правому, так і лівому боці тіла. Через тіло таких тварин можна провести тільки одну уявну площину, що ділить тіло тварини на дві однакові половини. Тварин із симетрично розташованими парними органами називають двобічносиметричними, а симетрію тіла - двобічною (мал. 175, 1). Тварини з двобічною симетрією тіла зазвичай здатні до активного руху, їхня передня частина тіла першою стикається з перешкодами, їжею, тому туди зсувається ротовий отвір, органи чуття.

Мал. 174. Приклад зовнішнього (А - краб) та внутрішнього (Б - кішка) скелетів

У тварин, які ведуть прикріплений або малорухливий спосіб життя (наприклад, поліпи кишковопорожнинних), симетрія тіла здебільшого радіальна, або променева (мал. 175, 2): через поздовжню вісь їхнього тіла можна провести кілька уявних площин, кожна з яких ділить тварину на дзеркально подібні частини. Отже, лінії перетину цих площин розходяться від центра перетину променями. Такий тип симетрії притаманний організмам, які можуть ловити здобич і відчувати наближення небезпеки з будь-якого боку.

Мал. 175. Типи симетрії тварин: 1 - двобічна; 2 - радіальна, або променева

Є тварини з несиметричним тілом. Наприклад, тулуб молюска ставковика повторює завитки мушлі, розташовані в різних площинах. Завдяки цьому тиск маси мушлі рівномірно розподіляється по тілу молюска.

Особливості будови опорно-рухової системи безхребетних тварин. У представників безхребетних тварин особливості будови опорно-рухової системи є результатом пристосування до відповідних умов середовища.

• У кишковопорожнинних (жалких) немає спеціалізованої опорно-рухової системи. Шкірно-м’язові клітини, які утворюють покриви гідри, мають м’язові відростки, здатні до скорочення. Коли клітини зовнішнього шару скорочуються, тіло тварини стискається. М’язові відростки мають і клітини внутрішнього шару. При їхньому скороченні тіло видовжується. Медузи виштовхують воду з-під своєї парасольки й рухаються її опуклою частиною вперед.

• У кільчастих червів опорно-рухова система представлена шкірно-м’язовим мішком. Він складається з одного шару епітеліальних клітин та двох шарів м’язів: зовнішнього шару кільцевих і внутрішнього - поздовжніх (мал. 176. А). Усередині тіла є порожнина, заповнена рідиною. Тиск усередині цієї порожнини вищий, ніж зовні. Унаслідок цього тіло черв’яка стає пружним. Коли скорочуються кільцеві м’язи шкірно-м’язового мішка, тіло черва видовжується, його передній кінець стає тоншим і проникає між частинками ґрунту. Коли скорочуються поздовжні м’язи, тіло потовщується і розсуває частинки ґрунту (мал. 176. Б).

• Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом, утвореним кутикулою. Вона захищає внутрішні органи від ушкоджень. Кутикула містить особливу органічну сполуку - хітин, яка надає їй міцності. У річкових раків, омарів, крабів кутикула просочена кальцій карбонатом, що надає їй додаткової міцності. До внутрішніх виростів кутикули прикріплюються пучки м’язів.

Членисті кінцівки здатні здійснювати точні й складні рухи: біг, стрибання, плавання. Окремі їхні членики сполучаються між собою за допомогою суглобів. У різних суглобах окремі членики можуть рухатись у різних площинах, тому членистоногі здатні здійснювати складні рухи.

Мал. 176. А. Будова шкірно-м’язового мішка кільчастого черва: 1 - кутикула; 2 - покривні епітеліальні клітини; 3 - кільцеві м’язи; 4 - поздовжні м’язи. Б. Рухи дощового черв’яка

За рахунок крил комахи здатні до польоту. Рухи крил забезпечують особливі групи м’язів. На відміну від роботи крил птахів, крила комах не лише опускаються та піднімаються, а ще й описують у повітрі фігуру, що нагадує символ нескінченності - ∞.

Цікаво знати