Порушення роботи органів виділення

До порушень у роботі органів виділення можуть призводити як інфекційні захворювання, так і дія неінфекційних чинників. Так, запальні процеси в сечовидільній системі можуть виникати як результат алергічної реакції або порушення процесів обміну речовин.

Збудники захворювань потрапляють до органів сечовидільної системи або по каналах самої системи, або через кров. Так, у разі ангіни або захворювань зубів бактерії з хворого органа можуть з плином крові потрапити в клубочки нефронів і спричинити їх запалення. Відтак інфекція почне поширюватися вниз по інших відділах сечовидільної системи — сечоводах, сечовому міхуру, сечівнику. Така інфекція називається низхідною. Якщо ж інфекція спочатку потрапляє в сечівник, спричиняє його запалення і поширюється вгору — у сечовий міхур, сечоводи й нирки, то її називають висхідною.

Найпоширеніші хвороби сечовидільної системи описано в таблиці.

Захворювання органів виділення

Мал. 23.1. Камені в нирках

Заходи профілактики захворювань видільної системи

Для запобігання розвитку захворювань органів видільної системи слід дотримуватися певних заходів профілактики:

• Раціональне харчування дозволяє попередити порушення обміну речовин. Окрім того, воно передбачає обмеження споживання алкоголю, який порушує процеси виведення з організму продуктів обміну, підвищує ризик утворення каменів у нирках (мал. 23.1) і розвитку злоякісних пухлин.

• Своєчасне лікування зубів запобігає потраплянню інфекції в кровоносні судини й подальше їх транспортування до органів видільної системи.

• Загартовування дозволяє підтримувати роботу імунної системи на високому рівні.

• Дотримання правил особистої гігієни перешкоджає потраплянню інфекції в організм через сечівник.

Поширеними захворюваннями органів видільної системи є пієлонефрит, уретрит, цистит, камені в нирках. Щоб зменшити ризик розвитку цих захворювань, необхідно дотримуватися відповідних заходів профілактики.