Войти
Закрыть

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові

8 Клас

Геракліт Ефеський (544-483 до н.е.) - грецький філософ, який вважав усе абсолютно змінним, у світі нічого не повторюється, все є минущим й одноразовим - «все тече». Ці відомі слова зберіг для історії філософ Платон: «Геракліт говорить, що все рухається й нічого не стоїть на місці, і, прирівнюючи існуюче до течії річки, доповнює, що двічі ввійти в одну й ту саму річку неможливо». Чи можна «двічі ввійти» в «червону річку», яка рухається серцево-судинною системою людини? ЗМІСТ Які особливості будови кровоносних судин? КРОВОНОСНІ СУДИНИ - еластичні трубки, по яких кров транспортується до усіх органів і тканин, а потім знову збирається до серця. Будова кровоносних судин тісно взаємопов'язана з їхніми функціями. Артерії - кровоносні судини, по яких кров рухається від серця до органів і тканин. Стінки артерій мають три оболонки і різняться товщиною і еластичністю, оскільки їм доводиться витримувати великий тиск і швидкість крові. Зовнішня оболонка стінок артерій побудована з сполучної тканини. Середня оболонка складається з гладких м'язів і еластичних волокон. Завдяки м'язам артерії змінюють діаметр й регулюють течію крові, а еластичні волокна надають їм пружності. Внутрішня оболонка утворена особливою сполучною тканиною (ендотелієм), клітини якої мають гладкі поверхні, що сприяє руху крові. Артерії розгалужуються на артеріоли, що переходять у капіляри. Капіляри - найдрібніші кровоносні судини, які поєднують між собою артерії і вени та забезпечують обмін речовин між кров'ю і тканинною рідиною. Їх стінки утворені одним шаром клітин, тому що тиск крові незначний, а швидкість крові - найменша серед усіх судин. Різні органи мають різний рівень розвитку капілярної сітки. Наприклад, у шкірі на 1 мм2 є 40 капілярів, а в м'язах - близько 1000. Кров із капілярів надходить у венули, і далі у вени....
0 Переглянути

Система кровообігу. Серце. Робота серця

8 Клас

Наявність кровообігу у тварин і людей експериментально довів видатний англійський лікар Уїльям Гарвей (1578-1657). Науковець установив, що кров не виникає в печінці з їжі та не зникає в різних органах тіла в процесі життєдіяльності, як вважали раніше. Кров відтікає від серця через артерії і повертається до нього венами, безперервно циркулюючи в судинах. Це було винятковим відкриттям. Цікаво, чому? ЗМІСТ Яка будова й значення системи кровообігу? СИСТЕМА КРОВООБІГУ (серцево-судинна система) - сукупність органів й тканин, які здійснюють транспорт речовин по замкненій системі судин. До складу системи кровообігу людини входять: а) циркулююча рідина (кров); б) орган руху крові (чотирикамерне серце); в) кровоносні судини (артерії, вени, капіляри) (іл. 67). Система кровообігу здійснює транспорт крові до всіх органів, забезпечує взаємодію організму з довкіллям, розподіл речовин між кров'ю й тканинами, регуляцію кровопостачання органів. Кров під час кровообігу розподіляється по всіх частинах та органах тіла нерівномірно: окремі органи отримують її в більшій кількості аніж інші. Найбільше постачаються кров'ю нирки, печінка, серце й мозок. На них припадає близько 5 % маси тіла, але ці органи отримують понад половину крові, що є в організмі. Система кровообігу бере участь у гуморальній та імунній регуляції організму, терморегуляції та підтриманні гомеостазу. З кровообігом нерозривно пов'язані функції тканинної рідин й лімфи. Припинення кровообігу й діяльності системи кровообігу, навіть на короткий час, є смертельно небезпечним для організму....
0 Переглянути

Алергія. СНІД. Імунізація

8 Клас

Найзнаменитішим алергіком був французький імператор Наполеон І Бонапарт (1769-1821). За свідченням істориків, напад «весняної нежиті» трапився з ним під час знаменитої й вирішальної для періоду Наполеонівських війн битви при Ватерлоо. І хто знає, чим би все закінчилось, якби алергія «не втрутилася» в хід історії Європи. Цікаво, а яким чином? ЗМІСТ Чому алергія є імунним порушенням? АЛЕРГІЯ (від грец. алос - змінений стан та ергон - реакція) - імунне порушення, спричинене невиправданим підвищенням імунної відповіді на дію певних чинників (гіперімунна відповідь). Термін «алергія» вперше ввів у науку австрійський педіатр К. фон Перке в 1906 році. Наука про алергічні захворювання називається алергологією. Найвідоміші алергічні захворювання: бронхіальна астма, алергічний риніт (нежить), алергічний дерматит. А ще харчова алергія, алергія на ліки, весняна алергія (поліноз) на пилок від яких потерпають сьогодні мільйони людей. Речовини, що викликають алергію здебільшого мають білкову природу і називаються алергенами. Зовнішніми алергенами є деякі харчові продукти (шоколад, цитрусові), запахи (квітів, парфумів), лікарські препарати; внутрішніми - власні тканини організму з видозміненими властивостями (наприклад, при опіках омертвілі тканини стають чужорідними для організму). Алергени можуть потрапляти в організм крізь шкіру й слизові оболонки або надходити в кров з вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли між першим і повторним надходженням алергену існує певний проміжок часу (не менше ніж 5-7 днів). Причиною алергії є гістамін, що виділяється лейкоцитами, коли алерген потрапляє в наш організм. Молекули цієї речовини у великій кількості викидаються в кров, і як результат - алергічні реакції. Проявляється алергія розширенням судин, почервонінням шкіри, висипами на шкірі (кропивниця), звуженням дихальних шляхів унаслідок розбухання їх слизових оболонок, набряками, нежиттю, чханням, запаленням слизової оболонки ока тощо (іл. 64)....
0 Переглянути

Імунітет

8 Клас

Український науковець Ілля Мечников (1845-1916) та німецький вчений Пауль Ерліх (1854-1915) стали в 1908 році лауреатами Нобелівської премії з фізіології й медицини за дослідження, пов'язані з імунітетом. І. Мечником вважав, що захисну функцію організму здійснюють лейкоцити, а П. Ерліх доводив, що захист забезпечують хімічні речовини. Ці погляди зробили їх непримиренними противниками. Але, як з'ясувалось, в організмі людини захисну функцію виконують і клітини, і речовини. ЗМІСТ Які є форми імунітету? ІМУНІТЕТ (лат. immunitas - звільнення від будь-чого) - здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. В організмі людини розрізняють дві форми імунітету: неспецифічний та специфічний імунітет. Неспецифічний імунітет - це імунітет, який здійснюється речовинами та клітинами на всі чужі білки та мікроорганізми, незалежно від їхньої природи. Ця форма імунітету має видовий спадковий характер. Проявами неспецифічного гуморального імунітету є захисні впливи хлоридної кислоти, жовчі, молочної кислоти, лізоциму слини і сліз, а також інтерферонів. До неспецифічного клітинного імунітету належать захисні функції лейкоцитів, відкриті І. І. Мечниковим. Процес поглинання та перетравлення лейкоцитами мікроорганізмів називають фагоцитозом, а клітини - фагоцитами. Найбільшу фагоцитозну активність виявляють такі різновиди лейкоцитів як моноцити та нейтрофіли. Нещодавно було відкрито ще один вид клітин - ΝΚ-лімфоцити (natural killers), здатних знищувати пухлинні та заражені вірусами клітини....
0 Переглянути

Імунна система

8 Клас

Лізоцим відкрив й описав англійський мікробіолог Александр Флемінг (1881-1955) у 1922 році. Він виявляв лізоцим усюди і практично у всіх живих організмів: в порожнині рота людини й тварин в складі слини, у ікрі щуки, в жіночому молоці, у стеблах і листках тюльпанів, жовтецю, кропиви, півонії та ін. Але найбагатшим джерелом лізоциму виявився яєчний білок. Він виявив лізоцим і всередині лейкоцитів. Чому лізоцим є компонентом імунної системи людини? ЗМІСТ Яке значення імунної системи? ІМУННА СИСТЕМА - сукупність органів, тканин, клітин, які захищають організм від генетично чужорідних клітин або речовин, що надходять із середовища чи утворюються в організмі. Разом з нервовою та ендокринною, з якими тісно взаємопов'язана, належить до регуляторних систем. Імунна система є багатокомпонентною, тому що до її складу входять різні речовини, клітини та органи. Прикладом речовин імунної системи є лізоцим, антитіла (захисні білки проти чужорідних антигенів), цитокіни (сигнальні білки, що здійснюють зв'язок між клітинами та органами імунної системи). Клітини імунної системи умовно можна поділити на основні (Т-лімфоцити, В-лімфоцити) та допоміжні (наприклад, тромбоцити, які склеюють і фагоцитують мікроорганізми), а органи імунної системи - на центральні та периферичні....
0 Переглянути

Групи крові та переливання крові. Зсідання крові

8 Клас

Карл Ландштейнер (1868-1943) - австрійський лікар, імунолог. У 1900 році К. Ландштейнер взяв кров у себе та в п'яти своїх співробітників, відділив плазму від еритроцитів та змішав еритроцити з плазмою крові різних осіб. За наявністю або відсутністю склеювання еритроцитів у різних зразках поділив кров на групи, які надалі почали називати групами крові системи АB0 (читається «А-Бе-нуль»).У 1930 році Ландштейнеру було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття груп крові людини». ЗМІСТ За якими ознаками розрізняють групи крові? ГРУПИ КРОВІ - це спадкові ознаки крові, що не змінюються упродовж життя людини. У 1901 році, коли К. Ландштейнер опублікував результати своїх досліджень, було започатковано відкриття систем груп крові. Сьогодні їх відомо вже понад тридцять: система АB0, резус-система, системи Даффі, Льюїс, Лютеран, Келл, Кідд та ін. Групи крові за системою АB0 визначаються наявністю в еритроцитах антигенів А і В та сполук плазми крові - антитіл α і β; II (А) - містить антигени А і антитіла β; III (В) - має антигени В та антитіла α; IV (АВ) - антигени А і В, антитіл α і β немає. Склеювання (аглютинація) еритроцитів відбувається в результаті реакції антиген-антитіло, тобто коли антиген А зустрічається з антитілами α, а антигени В - з антитілами β....
0 Переглянути

Внутрішнє середовище організму. Кров. Лімфа

8 Клас

Клод Бернар (1813-1878) - відомий французький лікар і фізіолог, досліджував функції крові, залози секреції, процеси теплоутворення, електричні явища в тканинах, дію отрут на організм тощо. Вивчивши роль рідин в організмі, дійшов висновку, що сталість внутрішнього середовища є необхідною умовою життєдіяльності. ЗМІСТ Яка роль внутрішнього середовища життєдіяльності організму людини? Транспорт речовин в організмі людини забезпечують три рідини: кров, лімфа й тканинна рідина. Саме вони здійснюють перенесення речовин до органів і тканин, їхнє надходження в клітини та переміщення продуктів обміну до органів виділення. Ці рідини між собою тісно взаємозв'язані й утворюють внутрішнє середовище організму. Внутрішнє середовище є рідким, оскільки життєдіяльність може здійснюватися лише в рідкому оточенні. Організм людини пристосовується до умов існування, що постійно змінюються, але внутрішнє середовище завдяки механізмам регуляції залишається при цьому відносно постійним. Гомеостаз (від грец. гомойос - рівний, стасіс - стан) - здатність організмів зберігати відносну сталість внутрішнього середовища, що забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності. Показники гомеостазу (артеріальний тиск, рівень pH, вміст солей тощо) коливаються у вузькому діапазоні. Отже, ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ - це сукупність рідин (кров, тканинна рідина і лімфа), що характеризуються динамічною сталістю показників та забезпечують обмін речовин із клітинами й підтримання найоптимальніших умов їхньої життєдіяльності....
0 Переглянути

Профілактика захворювань дихальної системи

8 Клас

Генріх Гейне (1797-1868) - видатний німецький поет-лірик, один з найвідоміших в історії німецької літератури XIX ст. «Без любові немає щастя, без щастя неможливе життя» - головна думка збірки віршів «Книга пісень». Багато висловів Гейне стали афоризмами, наприклад такий: «Людина є хворою, якщо не радіє променям сонця, що проникають у її житло». Поясніть цей вираз. ЗМІСТ Як запобігти захворюванню органів дихання? Хвороби органів дихання - це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів дихальної системи. Вони є найпоширенішими на всіх континентах серед різних груп населення (незалежно від віку і статі) і частіше спостерігаються серед дітей. За статистикою, понад 80% хвороб у дитячому віці становлять хвороби органів дихання. Захворювання органів дихання можуть бути спричинені інфекційними збудниками (вірусами, хвороботворними бактеріями) та неінфекційними чинниками (тютюновим димом, чадним газом, побутовий пилом, пилком рослин тощо). Інфекційними захворюваннями дихальної системи є грип, дифтерія, туберкульоз, гайморит, бронхіт, пневмонія, ангіна, кір, краснуха та ін. У дихальній системі завжди є різні мікроорганізми, але їх хвороботворний вплив проявляється лише в разі різкого ослаблення організму (наприклад, при переохолодженні, перевтомі) і зниженні його захисних сил....
0 Переглянути

Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів. Газообмін у легенях і тканинах

8 Клас

Повітря - природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі. Основними компонентами повітря є азот (78,09 % за об'ємом) і кисень (20,95 %), а також вуглекислий газ, водяна пара та інертні гази (аргон, неон тощо). Чому саме кисень використовується для дихання, а не азот, якого у повітрі набагато більше? Дихальні рухи - ритмічні процеси, що забезпечують обмін повітря між зовнішнім середовищем і альвеолами легень. Оскільки легені не мають власних м'язів, то їхню вентиляцію у людини здійснюють: а) грудна клітка із зовнішніми і внутрішніми міжреберними м'язами, які приводять її в рух; б) діафрагма; в) додаткові інспіраторні (вдихаючі) м'язи (грудні, трапецієподібний); г) додаткові експіраторні (видихаючі) м'язи (черевні). В альвеоли легень атмосферне повітря потрапляє завдяки вдиху, а виходить із них із зміненим складом за допомогою видиху. Вдих - активний процес, що забезпечує збільшення грудної клітки. Під час спокійного вдиху міжреберні зовнішні м'язи скорочуються й піднімають ребра, діафрагма скорочується, стає більш плоскою та опускається донизу. При цьому об'єм грудної порожнини збільшується, тиск у легенях стає меншим за атмосферний і повітря потрапляє до легень. Під час глибокого вдиху відбувається одночасне скорочення міжреберних м'язів, діафрагми, а також деяких м'язів грудної клітки та плечового поясу. Видих - пасивний процес, який приводить до зменшення грудної клітки. Під час спокійного видиху міжреберні зовнішні м'язи розслаблюються і ребра опускаються донизу, діафрагма розслаблюється та стає опуклою. Завдяки цьому об'єм грудної клітки зменшується, тиск у легенях стає більшим за атмосферний і повітря виходить з легень. Під час глибокого вдиху відбувається скорочення внутрішніх міжреберних м'язів і м'язів черевної стінки....
0 Переглянути

Система органів дихання

8 Клас

Йога - це найдавніший спосіб життя для досягнення повноцінного здоров'я. Йоги приділяють величезну увагу формуванню умінь правильного дихання. Існує розділ йоги (хатха-йога), що за допомогою різних поз (асан) та спеціальних дихальних вправ (пранаям) навчає, як розвивати й удосконалювати можливості всього організму. «Йога існує у світі, тому що все взаємопов'язано» - як висловився один із мудреців. Доведіть взаємозв'язок органів дихання з іншими органами людини. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА - це сукупність органів, що забезпечують надходження кисню, газообмін й видалення вуглекислого газу. Ця фізіологічна система складається з повітроносних шляхів і легень, розташованих усередині тіла (іл. 45). Через те її основними функціями є проведення повітря з киснем, видалення повітря з вуглекислим газом та функція газообміну повітря з кров'ю. Усі ці процеси становлять етап зовнішнього дихання. Тісний взаємозв'язок органів дихання з іншими органами забезпечує виконання додаткових функцій. Внутрішня слизова оболонка повітроносних шляхів містить слизові залози, секрет яких зволожує, обволікає та видаляє пилинки й мікроорганізми, що потрапляють із повітрям (захисна функція). Носова порожнина містить нюхові рецептори, що сприймають та передають інформацію до кори півкуль, де формуються нюхові відчуття (чуттєва функція). У гортані розташований голосовий апарат, який разом з язиком, губами, щоками забезпечує мову людини (звукоутворююча функція). А тісні контакти органів дихання з кровоносними судинами зумовлюють участь дихальної системи у терморегуляції організму....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 107
Назад

Навігація