ОРГАН (від грец. органон - знаряддя, інструмент) - це частина організму, що має певне походження, розташування, будову і виконує специфічну функцію. Органи тварини і людини різноманітніші, аніж у вищих рослин, оскільки активний рух організмів потребує швидшого й ефективнішого здійснення життєвих функцій. Органи людини утворюються ще під час зародкового розвитку із трьох зародкових листків. Народжується людина зі сформованими органами. Більшість органів функціонують до кінця життя (наприклад, печінка, мозок, серце), але є й органи, що існують в організмі людини певний час, а потім зникають (наприклад, плацента, молочні зуби). Органи людини розташовуються ззовні (наприклад, ніс, вуха, очі) або всередині тіла у порожнинах. Грудна й черевна порожнини розділені між собою діафрагмою. У грудній порожнині функціонують легені, серце, стравохід, трахея, у черевній - печінка, шлунок, кишечник, нирки та ін. У черепній порожнині розташований головний мозок, у каналі хребта - спинний мозок. Органи людини у зв'язку з функціями мають певну будову й форму. Порожнисті органи (шлунок, сечовий міхур, кишечник) складаються з різних видів тканин і мають свою власну порожнину, завдяки якій і здійснюється їхня функція. Основну масу паренхімних органів (кістки, хрящі, печінка, селезінка) складають різновиди сполучної тканини. Усі органи організму взаємопов'язані між собою й функціонують у складі фізіологічних систем під контролем регуляторних систем. Отже, причиною різноманітності органів є їхня спеціалізація на виконанні життєвих функцій. Які основні властивості фізіологічних систем органів людини? До фізіологічних систем відносять опорно-рухову, кровоносну, імунну, дихальну, травну, видільну, ендокринну, нервову, сенсорні, статеву системи....
|