Войти
Закрыть

Робота м’язів. Втома м’язів

8 Клас

Наймогутніший міфічний грецький герой Геракл уславився неймовірними подвигами, найвідомішими з яких є: боротьба з немейським левом, знищення лернейської гідри, знищення стімфалійських птахів, очищення Авгійових стаєнь, викрадення золотих яблук із саду Гесперид, приборкання пса Цербера в царстві Аїда та ін. Кожний з його подвигів вимагав нелюдського напруження усіх сил. Чому ж цей герой не втомлювався здійснювати свої славетні подвиги? М'язи голови поділяють на м'язи склепіння черепа та м'язи обличчя (мімічні та жувальні). М'язи склепіння черепа зміщують шкіру, піднімають брови. Мімічні м'язи одним кінцем вплітаються у шкіру, а іншим - прикріплюються до кісток. Вони забезпечують мімічні рухи обличчя, беруть участь у мовленні. Жувальні м'язи забезпечують рухи під час жування, ковтання. М'язи тулуба поділяють на м'язи шиї, грудної клітки, живота і спини. М'язи шиї забезпечують повороти голови та її підтримку. Серед м'язів шиї виділяється грудинно-ключично-сосковий. М'язи грудної клітки зумовлюють рухи верхніх кінцівок (великі й малі грудні), беруть участь у диханні (міжреберні, діафрагма). М'язи живота (косі, прямий, квадратний) здійснюють захист органів черевної порожнини, беруть участь у диханні, рухах кишечнику, сечовиділенні. М'язи спини (трапецієподібний, ромбоподібний, широкий м'яз спини та ін.) здійснюють рухи кінцівок, голови, підтримують тулуб. М'язи кінцівок відіграють основну роль у переміщенні тіла людини та його частин. М'язи плечового поясу (дельтоподібний, підлопатковий) забезпечують рухи в плечовому суглобі. Рухи руки здійснюють м'язи вільної верхньої кінцівки, що їх поділяють на м'язи плеча (двоголовий, триголовий), м'язи передпліччя (згиначі і розгиначі кисті) та м'язи кисті (долонні, м'язи пальців). М'язи тазового поясу забезпечують рухи ноги в кульшовому суглобі. До них належать сідничні, грушоподібний м'язи та ін. М'язи вільної нижньої кінцівки здійснюють рухи нижньої кінцівки і їх поділяють на м'язи стегна (кравецький, чотириголовий), м'язи гомілки (триголовий, литковий) та м'язи стопи (підошовні, згиначі й розгиначі пальців)....

Функції та будова скелетних м’язів

8 Клас

Сєченов Іван Михайлович (1829-1905) - видатний фізіолог, творець природничого напрямку в психології. У своїх дослідженнях функцій рухової системи розвивав ідею про м'яз як орган пізнання навколишнього світу. За переконаннями науковця м'язи, окрім виконання рухової й захисної функцій, ще й беруть участь у розвитку мислення людини. Чи погоджуєтесь ви з таким твердженням? ЗМІСТ Які особливості руху людини? Рух людини здійснюється м'язовою системою і забезпечує зовнішнє переміщення в просторі та діяльність внутрішніх органів. Рух як життєва функція має у людини свої особливості. Так, у зв'язку з прямоходінням дуже добре розвинуті м'язи нижніх кінцівок та м'язи спини, що утримують тіло у вертикальному положенні. Членороздільна мова забезпечується голосовими й мімічними м'язами та розвинутими м'язами язика, здатними виконувати дуже складні рухи. А рука як орган праці вимагає участі багатьох м'язів-згиначів й м'язів-розгиначів для забезпечення рухів кожного пальця та великої рухомості суглобів кисті. Отже, м'язовий рух людини здійснюється активною частиною опорно-рухової системи та відрізняється особливостями, що пов'язані з прямоходінням, працею та мовою. Які є види м'язових тканин? М'язова тканина - це тканина, що становить основну масу м'язів і характеризується здатністю до збудливості й скоротливості. М'язові тканини відрізняються наявністю в клітинах скоротливих ниток (міофібрил), утворених з білків актину й міозину. У разі пошкоджень м'язова тканина замінюється сполучною, що утворює рубець. За структурою і функціями розрізняють такі види тканини, як непосмугована (гладка), посмугована скелетна та посмугована серцева (іл. 30)....

Огляд будови скелета людини

8 Клас

Кістка людини міцніша за граніт, за міцністю наближається до міді й заліза, а за пружністю переважає дуб. Так, стегнова кістка людини у вертикальному положенні може витримувати вантаж масою майже 1500 кг, хоча її власна маса становить лише 200 г. Які ж особливості будови й хімічного складу зумовлюють таку міцність кісток? ЗМІСТ Яка будова й функції скелета людини? Скелет (від грец. скелетос - висохлий) людини складається з кількох відділів: скелета голови (череп), скелета тулуба та скелета кінцівок (іл. 26). Череп - частина скелета людини, який захищає головний мозок і органи чуттів. У черепі людини розрізняють два відділи - мозковий, у якому містяться головний мозок, та лицевий, який утворює основу дихального апарату й травного каналу. Скелет тулуба - частина скелета, який захищає спинний мозок та органи грудної порожнини. Скелет тулуба складається з хребта й грудної клітки. Хребет є віссю скелета й побудований із хребців. Він виконує опорну (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла) та захисну (захищає спинний мозок) функції. Грудна клітка утворена грудними хребцями, ребрами та грудиною. Вона забезпечує дихання та захищає серце й легені. Скелет кінцівок - це частина скелета, що забезпечує опору й переміщення тіла в просторі. Скелет верхніх кінцівок складається з плечового пояса (лопатки й ключиці) та скелета вільної верхньої кінцівки (плеча, передпліччя та кисті). Верхні кінцівки в людини є органами праці. У скелеті нижньої кінцівки розрізняють тазовий пояс і скелет вільної нижньої кінцівки (стегно, гомілку й стопу). Нижні кінцівки виконують функції опори і переміщення, утримують тіло у вертикальному положенні....

Кістка. З'єднання кісток

8 Клас

Пирогов Микола Іванович (1810-1881) - видатний вітчизняний лікар і науковець, педагог і суспільний діяч, один із засновників хірургічної анатомії і військово-польової хірургії. У нього є такий вираз: «Зовнішній вигляд кістки є здійсненною ідеєю її призначення». Спробуйте пояснити, як позначається призначення кістки на її будові. ЗМІСТ Як функції кістки позначаються на її будові? КІСТКА - орган, будова й властивості якого призначені для здійснення основних функцій скелетної системи. Кістки є живими утворами з такими ознаками живого як обмін речовин, живлення, ріст, подразливість, регенерація та ін. І лише завдяки цьому скелет людини в процесі життя розвивається й змінюється відповідно до змін середовища. Кістки здатні до обміну речовин і тому вся їхня товща пронизана системою канальців, що відкриваються на поверхні кістки у вигляді отворів. Через них до кістки підходять і відходять кровоносні судини й нерви, які забезпечують живлення, видалення продуктів обміну, сприйняття впливів тощо. Кістки можуть постійно впродовж всього життя оновлюватися. Їхня регенерація здійснюється шляхом знищення старих клітин і утворення нових. Кістки здатні до росту в довжину та товщину. Ріст у довжину забезпечується хрящовою тканиною пластинки росту, у товщину - поділом клітин окістя. Ріст кісток завершується в 20-24 роки, регулюється гормоном росту і залежить від обміну Кальцію й Фосфору та вітаміну D....

Значення опорно-рухової системи, будова та функції

8 Клас

Опора, рух та форма тіла пов'язані із способом життя організмів. У водних тварин, які ведуть прикріплений чи малорухливий спосіб життя скелет твердий зовнішній (екзоскелет). Малорухливі тварини, які живуть у ґрунті, воді чи в живих організмах мають рідкий внутрішній скелет (гідроскелет). А у тварин і людини, здатних до швидкого руху, - твердий внутрішній ендоскелет із «набором важелів». Які переваги такого скелета? У тварин й людини, які мають ендоскелет, у процесі еволюції функція опори дуже тісно поєдналася з функцією руху, тому розмежувати їхню роботу неможливо. Опора визначає форму тіла, яка в умовах дії земного тяжіння зумовлює переміщення його в просторі. Твердість та міцність опорних елементів забезпечують захист головного мозку, легень, серця та інших органів. Опора людини як життєва функція, що визначає рухи, форму та захист, має свої особливості. Так, нижньощелепну кістку вирізняє наявність підборідного виступу, що пов'язано з її участю в процесі мовлення. Хребет має 4 вигини, що є пристосуванням до прямоходіння. А верхні кінцівки стали органами праці, що пристосовані до здійснення великої кількості рухів та силових навантажень. Отже, ОПОРА ЛЮДИНИ - життєва функція, яка забезпечує збереження форми тіла, здійснення зовнішніх й внутрішніх рухів, захист важливих органів та відрізняється особливостями, зумовленими прямоходінням, мовленням і працею. Яка будова і функції опорно-рухової системи людини? Органами опорно-рухової системи є міцні кістки, пружні хрящі й скоротливі м'язи. Апарат опори й руху прийнято ділити на пасивну (скелет) та активну (м'язи) частини (іл. 19)....

Імунна регуляція

8 Клас

Відомий український науковець І. І. Мечников (1845-1916) у своїй автобіографії писав: «Одного разу... коли я залишився сам над своїм мікроскопом, спостерігаючи за життям рухливих клітин у прозорої личинки морської зірки, мені відразу сяйнув новий здогад. Мені спало на думку, що ці клітини в організмі мають протидіяти шкідливим упливам... Я сказав собі, що коли моєприпущення справедливе, то скалка, вставлена в тіло морської зірки, яка не має ні судинної, ні нервової системи, має за короткий час бути оточена рухливими клітинами, що скупчуються навколо неї...». Яку функцію виконують ці клітини в організмі? В організмі людини, як і інших живих істот, діють захисні механізми, які захищають від вірусів, хвороботворних бактерій, паразитичних грибів й тварин, токсинів й канцерогенів, звільняють від перероджених власних клітин. Проявляється імунна відповідь у людини і при пересаджуванні чужорідних клітин, тканин, органів під час трансплантації....

Гуморальна регуляція

8 Клас

Загальна маса всіх залоз внутрішньої секреції - близько 100 г, але, незважаючи на маленьку масу, вони мають величезне значення. Людина може жити з однією ниркою, але вона помре, якщо видалити одні лише надниркові залози. Учені-історики стверджують, що органи ендокринної системи на Сході знали ще давно й шанобливо величали їх «залозами долі». Яке ж значення для організму людини мають залози секреції? Хімічні сполуки, які здійснюють гуморальну регуляцію можуть бути продуктами обміну речовин (метаболітами) або вироблятися залозами секреції. Є три типи цих залоз: залози зовнішньої секреції (екзокринні залози) - це залози, які виділяють через протоки свої секрети на поверхню тіла або в порожнини тіла та органів (наприклад, слинні, потові, сальні, шлункові, молочні, слізні, кишкові); залози внутрішньої секреції (ендокринні залози) - це залози, які виділяють гормони (інкрети) у внутрішнє середовище й не мають вивідних шляхів. До цієї групи належать гіпофіз (1), епіфіз (2), щитоподібна (3), прищитоподібні (4), вилочкова (5), надниркові залози (6); залози змішаної секреції (мезокринні залози) - це залози, які виділяють як секрети, так і гормони. Це підшлункова (7), статеві залози (8) яєчники та яєчка. Гормони утворюють залози внутрішньої секреції та ендокринні частини залоз змішаної секреції (іл. 16). Саме ці залози й забезпечують ендокринну регуляцію, яка є частиною гуморальної регуляції функцій організму людини....

Нервова регуляція

8 Клас

Перші наукові відомості про «тваринну електрику» було отримано в 1791 році Л. Гальвані. Основи ж науки електрофізіології було закладено в середині XIX століття німецьким фізіологом Емілем Дюбуа-Реймоном (1818-1896), який установив зв'язок між електричним струмом і нервовим імпульсом. Як ви вважаєте, в чому полягає дивовижність електричних явищ у нервовій системі? ЗМІСТ Як відбувається нервова регуляція людини? НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ - це регуляція діяльності організму за допомогою нервових імпульсів, що здійснюють швидкий, конкретний і короткочасний вплив на органи. Інформація із середовища сприймається рецепторами нашого тіла, перетворюється в імпульси й передається нервовими шляхами до нервових центрів. Центральні відділи цю інформацію аналізують і формують відповідь на подразнення. Команда надходить до робочих органів у вигляді збуджувальних або гальмівних упливів. Збудження - активний нервовий процес, властивістю якого є здатність поширюватися нервовими волокнами у вигляді нервових імпульсів. А сам нервовий імпульс - це окрема хвиля збудження, що виникає в нейронах. Виникнення й поширення нервових імпульсів є дуже складним електричним явищем, у якому беруть участь катіони й аніони клітинних мембран і цитоплазми. Швидкість поширення нервових імпульсів нервовими волокнами коливається від 0,5 м/с до 120 м/с, тому ми реагуємо на різні подразники майже миттєво. Процес збудження тісно пов'язаний з гальмуванням. Гальмування - активний нервовий процес, який призводить до зменшення чи припинення збудження в певній ділянці нервової тканини. На відміну від збудження, процес гальмування відбувається всередині або між клітинами і не поширюється по нервових шляхах. Завдяки гальмуванню нейрони відновлюють свої ресурси....

Поняття про механізми регуляції функцій організму людини

8 Клас

Вислів «На трьох китах» є одним із відомих фразеологізмів української мови. У давнину вважали, що саме на трьох китах тримається земля. Ще в середньовічних трактатах із географії землю зображували як плоску таріль, що лежить на спинах трьох велетенських китів, які плавають у безмежному океані. Вислів «три кити» вживають тоді, коли йдеться про основні засади чого-небудь. На яких трьох китах тримається регуляція функцій організму людини? Уся життєдіяльність організму людини пов'язана з трьома загальними властивостями - саморегуляцією, самооноволенням та самовідтворенням. У процесі взаємодії із середовищем організм людини пристосовує свою життєдіяльність до мінливих умов зовнішнього середовища, зберігаючи сталість внутрішнього середовища завдяки саморегуляції. Саморегуляція - це здатність організму автоматично підтримувати та відновлювати відносну сталість свого складу та функцій після їхньої зміни. Відбуваються процеси саморегуляції на всіх рівнях організації людського організму. На рівні клітин саморегуляція здійснюється за допомогою зміни активності ферментів у реакціях синтезу та розпаду. Власними механізмами саморегуляції володіють окремі органи. Так, серце має провідну систему, що забезпечує послідовні скорочення міокарда передсердь та шлуночків (автоматія серця), шлунково-кишковий тракт має власну (ентеринову) систему, що впливає на рухову та секреторну активність органів травлення. На рівні систем органів саморегуляція забезпечується діяльністю органів різних фізіологічних систем. На рівні організму регуляція функцій здійснюється регуляторними системами - нервовою, ендокринною та імунною. Їхня діяльність відрізняється природою сигналів, шляхами проведення сигналів, тривалістю впливів, але всі три механізми регуляції діють у тісному взаємозв'язку....

Органи і системи органів організму людини

8 Клас

ОРГАН (від грец. органон - знаряддя, інструмент) - це частина організму, що має певне походження, розташування, будову і виконує специфічну функцію. Органи тварини і людини різноманітніші, аніж у вищих рослин, оскільки активний рух організмів потребує швидшого й ефективнішого здійснення життєвих функцій. Органи людини утворюються ще під час зародкового розвитку із трьох зародкових листків. Народжується людина зі сформованими органами. Більшість органів функціонують до кінця життя (наприклад, печінка, мозок, серце), але є й органи, що існують в організмі людини певний час, а потім зникають (наприклад, плацента, молочні зуби). Органи людини розташовуються ззовні (наприклад, ніс, вуха, очі) або всередині тіла у порожнинах. Грудна й черевна порожнини розділені між собою діафрагмою. У грудній порожнині функціонують легені, серце, стравохід, трахея, у черевній - печінка, шлунок, кишечник, нирки та ін. У черепній порожнині розташований головний мозок, у каналі хребта - спинний мозок. Органи людини у зв'язку з функціями мають певну будову й форму. Порожнисті органи (шлунок, сечовий міхур, кишечник) складаються з різних видів тканин і мають свою власну порожнину, завдяки якій і здійснюється їхня функція. Основну масу паренхімних органів (кістки, хрящі, печінка, селезінка) складають різновиди сполучної тканини. Усі органи організму взаємопов'язані між собою й функціонують у складі фізіологічних систем під контролем регуляторних систем. Отже, причиною різноманітності органів є їхня спеціалізація на виконанні життєвих функцій. Які основні властивості фізіологічних систем органів людини? До фізіологічних систем відносять опорно-рухову, кровоносну, імунну, дихальну, травну, видільну, ендокринну, нервову, сенсорні, статеву системи....

Навігація