Войти
Закрыть

Профілактика порушень опорно-рухової системи

8 Клас

Що таке постава? Які умови її правильного формування? Кожній людині притаманна постава, тобто певне положення тіла у стані спокою і під час рухів. Постава формується з раннього дитинства в період росту організму й розвитку скелета і м’язів. Вона може змінюватися впродовж життя людини. Для формування правильної постави велике значення має розвиток м’язової системи, особливо м’язів тулуба. Добре розвинені м’язи запобігають деформації кісток хребта під час навантаження на них. Характерні ознаки правильної постави такі: плавні вигини хребта, симетрично розміщені розгорнуті плечі й лопатки, добре розвинуті м’язи тіла, прямі ноги з нормальним склепінням стоп, красива хода (мал. 49, 1). У людей з правильною поставою голова завжди тримається прямо, грудна клітка виступає над животом, живіт підтягнутий. У разі неправильної постави голова в людини нахилена або висунута вперед, грудна клітка втиснута, плечі зведені до грудей, живіт випнутий тощо. Постава має не лише естетичне1 значення, але й впливає на функціонування всього організму. У разі порушення постави, особливо в період росту, можуть виникнути значні порушення форми скелета, що погіршує кровообіг, роботу серця, легень, травлення, спричиняє розлади діяльності нервової системи тощо. А це, зрештою, не сприяє нормальній працездатності організму....

Надання першої допомоги у разі ушкодження опорно-рухової системи

8 Клас

Які причини ушкодження опорно-рухової системи? Під час виконання фізичної роботи, занять спортом, побутової діяльності часто виникають ситуації, які змушують робити різкі, не завжди скоординовані рухи. При цьому інколи ушкоджується опорно-руховий апарат. Пошкодження організму, спричинене зовнішнім впливом (механічним, хімічним, електричним тощо), називають травмою. Причинами травм опорно-рухової системи можуть бути необізнаність із правилами безпеки, умовами користування побутовими приладами, заняття спортом, порушення правил дорожнього руху тощо. Травми часто бувають наслідком пустощів: ігор на будівельних майданчиках, пірнання у воду зі значної висоти, бійок тощо. Якими бувають травми опорно-рухової системи? Найпоширеніші травми опорно-рухової системи - це розтяги зв’язок, вивихи, закриті та відкриті переломи. Розтяг - це пошкодження зв’язок. Часто внаслідок розтягів виникають розриви окремих волокон сухожиль. У місці розтягнення з’являються набряки, крововиливи, відчувається сильний біль. Перша допомога в разі розтягу - якомога швидше прикласти до ушкодженого місця холодний предмет, наприклад мішечок з льодом, тканину, змочену холодною водою. Потім ушкоджений суглоб слід туго забинтувати (мал. 46) і звернутися до лікаря. Якщо правильно лікувати розтяги, вони проходять без наслідків. Профілактика розтягів полягає в бинтуванні раніше травмованих суглобів під час спортивних ігор чи фізичної праці....

Робота м’язів та причини їхньої втоми

8 Клас

Що таке сила та робота м’язів? Для скелетних м’язів характерні: сила, напруження, витривалість, тонус, робота. Ви вже знаєте, що м’язове скорочення супроводжується виділенням значної кількості теплоти, потрібної для підтримання постійної температури тіла. Скорочуючись, м’яз потовщується і виконує певну роботу. М’яз може значно вкорочуватись, розвиваючи невелике напруження або ж значне напруження за незначного скорочення. Напруженням називають стан скелетного м’яза, за якого він тривалий час може стійко підтримувати стан скорочення. Величину здійсненої м’язом механічної роботи легко виміряти добутком маси вантажу та відстані, на яку його переміщено. Якщо м’яз скорочується за відсутності вантажу або ж висота підйому чи відстань пересування дорівнює 0, то й величина здійсненої роботи, відповідно, дорівнюватиме 0. Величина роботи, яку здатний виконати м’яз, залежить від його сили. Сила м’яза - це те максимальне напруження, яке він може розвинути. Її оцінюють або за максимальним вантажем, який здатний підняти м’яз, або за максимальним напруженням, яке він може створити. Поодиноке м’язове волокно здатне розвивати напруження 100-200 мг. Ураховуючи те, що загальна кількість м’язових волокон у тілі людини становить близько 15-30 млн, то вони могли б за одночасної спрямованої дії розвинути напруження 20-30 т. Зрозуміло, що більший поперечний переріз м’яза, то більшу силу він розвиватиме. Товщина м’язових волокон під час тренування здатна збільшуватись унаслідок зростання в них кількості скоротливих білків. Кількість м’язових волокон у кожному м’язі при цьому залишається незмінною....

Функції і будова скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів

8 Клас

Кісткова і хрящова тканина утворюють тільки каркас тіла - скелет, який сам по собі рухатись не може. Рухи всього тіла (біг, ходьба, стрибки) або окремих його частин (наприклад, рухи пальців) забезпечуються скороченням і розслабленням скелетних м’язів. Крім руху, ці м’язи підтримують також певне положення тіла, його поставу (наприклад, під час сидіння чи стояння). Які особливості будови скелетних м’язів? Як ви пам’ятаєте, скелетні м’язи належать до посмугованих. Будь-який скелетний м’яз утворений групами видовжених м’язових клітин, які мають вигляд волокон, зібраних у пучки і з’єднаних між собою прошарками сполучної тканини (мал. 42). Сполучнотканинні прошарки на кінцях м’язів переходять у сухожилля м’яза, за допомогою якого він кріпиться до кістки. Зверху кожний м’яз укритий тонкою сполучнотканинною оболонкою - фасцією. Фасції відокремлюють один м’яз від іншого, що робить можливим їхнє незалежне скорочення. М’яз складається з головки (початок м’яза), черевця (середя частина) і хвоста (кінцева частина). Скорочувальна частина м’яза складається з тисяч видовжених циліндричних клітин, розташованих паралельно одна одній, - м’язових волокон, або міоцитів (мал. 42). Кожне м’язове волокно - це витягнута багатоядерна клітина, оточена сполучнотканинною оболонкою....

Будова скелета людини

8 Клас

Які кістки входять до складу скелета голови? Скелет голови - це череп (мал. 37, 2). У ньому виділяють два відділи - мозковий і лицьовий. У мозковому відділі містяться головний мозок, органи зору, слуху та рівноваги. Лицьовий відділ утворює кісткову основу дихального апарату (верхніх дихальних шляхів) і травного каналу (порожнини рота). Обидва відділи складаються з окремих кісток, з’єднаних між собою нерухомо, за винятком нижньої щелепи. До складу мозкового відділу входять дві парні та чотири непарні кістки, з’єднані за допомогою швів (мал. 37, 2 А). Вони створюють надійний захист головного мозку. Зокрема, основу черепа утворює потилична кістка. Вона має отвір, що сполучає порожнини черепа та хребтового каналу, яким проходить спинний мозок. По обидва боки отвору є два суглобові вирости, за допомогою яких череп сполучається з першим шийним хребцем. Іншими кістками мозкового відділу є: тім’яні, скроневі, лобова, клиноподібна та ін. До кісток лицьового відділу належать шість парних і три непарні кістки (мал. 37, 2 Б). Це, зокрема, парні верхньощелепні, виличні, носові тощо. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа. У верхніх і нижній щелепах є комірки, у яких розташовані корені зубів. Кістки основи черепа мають дрібні отвори, крізь які проходять кровоносні судини і черепно-мозкові нерви. Яка будова хребта? Хребет людини має S-подібну форму (мал. 38). Він складається з 30-34 хребців і поділяється на 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий. Кожен хребець складається з тіла, дуги та відростків. Між тілами хребців розташовані міжхребцеві диски, які є пластинками з хряща. Ці диски, а також зв’язки беруть участь у сполученні сусідніх хребців між собою. Таке з’єднання забезпечує значну гнучкість хребта....

Типи кісток скелета людини та особливості їхнього з’єднання

8 Клас

На які групи поділяють кістки скелета людини залежно від їхньої форми та функцій? Скелет людини складається більш як із 200 різних кісток. За формою, розміром та функціями їх ділять на трубчасті (довгі і короткі), губчасті (довгі та короткі), плоскі та змішані. Трубчасті довгі кістки складають основу кінцівок і виконують функцію важелів, які рухають м’язи. У них розрізняють видовжену середню частину - тіло - та два розширені кінці - головки (мал. 34). Головки трубчастих кісток (стегнової, плечової тощо) вкриті компактною речовиною, під якою міститься губчаста. Тіло трубчастих кісток має порожнину, заповнену жовтим кістковим мозком - багатою на жир пухкою сполучною тканиною (мал. 34). За певних умов цей жир використовується для енергетичних потреб. Трубчаста будова довгих кісток забезпечує їхню міцність і легкість. У тілі трубчастих кісток переважає компактна речовина. Між головками та тілом довгих трубчастих кісток є хрящові пластинки. Їхні клітини здатні до поділу, завдяки чому кістки ростуть у довжину. Згодом у клітинах хрящових пластинок відкладаються мінеральні солі і вони втрачають здатність до поділу. Так кісткова тканина заміщує хрящову. Під впливом навантажень кісткова тканина здатна перебудовуватися. Що більше та триваліше навантаження на кістки, то активніше оновлюється в них кісткова тканина і вона міцнішає....

Значення опорно-рухової системи. Її будова та функції

8 Клас

Яке значення опорно-рухової системи людини? Опорно-рухова система людини складається з пасивної та активної частин. Її пасивна частина - це внутрішній скелет (як і у всіх хребетних тварин), активна - скелетна мускулатура. Вони функціонують як єдине ціле. Уже в назві опорно-рухової системи визначено дві її основні функції: створення опори для різних органів і систем органів та забезпечення рухів усього тіла та окремих його частин. Система сполучених між собою кісток і м’язів підтримує тіло людини у вертикальному положенні. Крім того, окремі частини скелета забезпечують певне положення внутрішніх органів. М’язи завдяки своїм скороченням і розслабленням забезпечують рухи різних частин скелета: кінцівок, нижньої щелепи, ребер та ін. Кістки при цьому виконують роль важелів, які приводять у рух прикріплені до них м’язи. Відповідно рухаються різні частини нашого тіла; воно пересувається у просторі (ходіння, біг, плавання). Опорно-рухова система визначає форму і розміри нашого тіла. Ще одна функція опорно-рухової системи - захисна. Скелет у цілому та окремі його частини захищають внутрішні органи від механічних ушкоджень. Наприклад, кістки черепа захищають головний мозок, дуги хребців - спинний мозок, кістки грудної клітки - легені та серце. М’язи черевного преса захищають органи черевної порожнини (шлунок, кишківник, печінку тощо) від струсів, ударів тощо....

Органи, фізіологічні та регуляторні системи організму людини

8 Клас

Що таке орган? Ви вже знаєте про величезне різноманіття клітин в організмі людини, які утворюють чотири типи тканин (пригадайте які). Різні тканини, у свою чергу, утворюють різноманітні органи. Орган — це частина тіла, яка має певну форму і будову, займає певне положення, виконує одну або декілька фізіологічних функцій. До складу певного органа входять різні види тканин (мал. 17). Так, до складу серця входять м’язова, сполучна, епітеліальна тканини. Однак у певному органі зазвичай переважає одна тканина, що визначає його основну функцію. Наприклад, у серці такою тканиною є серцевий м’яз, у мозку - нервова тканина, у залозах - залозистий епітелій. Органи спеціалізуються на виконанні певних функцій, потрібних для забезпечення життєдіяльності організму. Приміром, серце виконує функцію насоса, що безперервно перекачує в організмі кров; нирки - функцію виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин; печінка бере участь у процесах травлення, обміну речовин, у знешкодженні токсичних сполук тощо. Органи, що містяться в порожнинах тіла, називають внутрішніми. В організмі людини є плоский м’яз - діафрагма, що відокремлює порожнини тіла: грудну від черевної. Тож частина внутрішніх органів розміщена у грудній порожнині, частина - у черевній (мал. 18)....

Різноманітність клітин і тканин організму людини

8 Клас

Клітина як приклад біологічної системи. Тіло людини побудоване з клітин. Як ви пригадуєте, клітина є структурною одиницею багатоклітинних тварин і людини. Так, увесь наш організм складають понад 75 трильйонів клітин різних типів. З іншого боку, клітина є функціональною одиницею багатоклітинного організму, оскільки клітини певних типів забезпечують певні життєві функції. Одні з них виконують транспортну функцію (як-от, еритроцити крові), інші - захисну (лейкоцити крові), опорну (клітини кісткової та хрящової тканин) функції тощо. Пригадаймо, усі клітини тварин побудовані за єдиним планом (мал. 10). Вони складаються з клітинної, або плазматичної, мембрани, яка оточує цитоплазму, мають одне, кілька або багато ядер. Іззовні плазматична мембрана оточена тоненькою пружною оболонкою - глікокаліксом. Він утворений молекулами вуглеводів, які можуть сполучатися з молекулами білків і ліпідів. Ядро - неодмінна складова переважної більшості клітин організмів. Воно регулює всі функції клітини і зберігає спадкову інформацію. Це своєрідний центр керування клітиною. Цитоплазма - це розчин органічних і неорганічних речовин, у якому містяться органели. У цитоплазмі відбуваються різноманітні біохімічні процеси: утворення одних сполук і розщеплення інших. Там у вигляді включень можуть зберігатися запасні поживні речовини (пригадайте, які запасні сполуки відкладаються у клітинах рослин і тварин)....

Організм людини як біологічна система

8 Клас

Загальні ознаки, властиві організму людини як біологічній системі. Організм людини - це цілісна, відкрита, саморегульована та відносно стійка біологічна система. Система — це єдине ціле, яке складається з тісно взаємопов’язаних між собою окремих частин. Біологічна (жива) система — це структурне й функціональне об’єднання біологічних елементів різного рівня складності: молекул, клітин, тканин, органів та їхніх систем, організмів тощо. До біологічних систем належать: складні молекули (як-от, молекули білків тощо); клітини; організми; види; екосистеми. Біологічні системи нижчого рівня організації є складовою біологічних систем вищого рівня. Так, біологічні молекули, наприклад білки, входять до складу клітин, клітини - до складу тканин, тканини - до складу органів, органи та їхні системи - до складу цілісного організму (мал. 9). Складні біологічні системи, як-от організм людини, є сукупністю біологічних систем нижчого рангу, що взаємодіють між собою. Саме їхня взаємодія й визначає такі властивості організму людини, як цілісність і здатність до саморегуляції....

Навігація