Різноманітність мембранних органел

Як ви вже знаєте, органели клітин поділяють на дві великі групи — мембранні й немембранні. Мембранні органели відокремлені від інших частин клітини мембраною, яка їх вкриває. Ця мембрана зазвичай може бути одинарною або подвійною. За цією ознакою органели поділяють на одномембранні й двомембранні.

Двомембранними органелами є ядра, мітохондрії та пластиди. До одномембранних органел належать ендоплазматична сітка, апарат (комплекс) Гольджі, вакуолі, лізосоми і мікротільця (пероксисоми).

Усі ці органели наявні тільки в клітинах еукаріотів. Прокаріотичні організми мембранних органел не мають.

Наявність мембранних органел дозволяє поділити внутрішній простір клітини на окремі об’єми — компартменти. Всередині кожного з цих компартментів клітина може створювати певні умови (меншу або більшу pH, знижену або підвищену концентрацію певних йонів тощо). Завдяки цьому в різних органелах можуть відбуватися реакції, які б заважали одна одній у випадку їх перебігу в одному об’ємі.

Мембрани органел також можуть утворювати складчасті структури. Це збільшує їхню площу й дозволяє розміщувати велику кількість ферментних систем у певному порядку, що полегшує перебіг біохімічних процесів.

Двомембранні органели

Двомембранні органели (ядра, мітохондрії та пластиди) мають дві мембрани — зовнішню і внутрішню. Внутрішня мембрана може утворювати складки. Ці органели містять у своєму складі молекули ДНК.

Нові мітохондрії та пластиди утворюються тільки шляхом поділу старих мітохондрій або пластид. Ядро й усі одномембранні органели клітина може формувати у своїй цитоплазмі самостійно.

Двомембранні органели

Одномембранні органели

До одномембранних органел належать ендоплазматична сітка, комплекс (апарат) Гольджі, вакуоль і лізосома. Вони вкриті однією мембраною, яка відокремлює їхній вміст від клітинного середовища.

Одномембранні органели

Хлоропласти деяких водоростей мають не дві, а три й навіть чотири мембрани!