Войти
Закрыть

Соматична нервова система

8 Клас

Отже, завдяки соматичній нервовій системі відбувається регуляція рухів тіла. Ця регуляція зазвичай є довільною, тобто відбувається під контролем свідомості. Наприклад, ця система контролює рухи м’язів руки людини, коли вона малює або пише. Соматична нервова система утворена черепно-мозковими та спинномозковими нервами, сполученими з відповідними ділянками головного й спинного мозку (мал. 36.1). Нерви людини мають складну будову. Вони утворені нервовими волокнами — об’єднаними відростками нейронів, які вкриті зовні пухкою сполучнотканинною оболонкою. Ці волокна об’єднуються в окремі пучки, кожен із яких також укритий оболонкою. Кілька таких нервових пучків утворюють нерв, укритий сполучнотканинною оболонкою (мал. 36.2). Під оболонкою також проходять кровоносні й лімфатичні судини нерва. За складом волокон нерви поділяють на такі види: чутливі — містять нервові волокна, які передають сигнали від органів чуття до центральної нервової системи; рухові — містять нервові волокна, які передають сигнали від центральної нервової системи до м’язів; змішані — містять нервові волокна обох типів — і рухові, і чутливі. Серед черепно-мозкових нервів є чутливі (I, II, VIII пари), рухові (IV, VI, XI, XII пари) та змішані (III, V, VII, IX, X пари) (мал. 35.2, с. 88). Із § 34 ви вже знаєте, що спинномозкові нерви утворюються злиттям передніх і задніх корінців спинного мозку. Передній корінець кожного з цих нервів містить аксони рухових нейронів, а задній — чутливих (мал. 34.3, с. 87). Крім того, існують ще вегетативні нерви, які належать до складу автономної нервової системи. Збудження й гальмування Сигнали від соматичної нервової системи надходять до центральної нервової системи й спричиняють збудження. Збудження — складний фізіологічний процес, результатом якого є виникнення специфічних електричних явищ (потенціалу дії) на поверхні збудливої клітини та певних метаболічних змін у ній....
0 Переглянути

Центральна нервова система. Головний мозок

8 Клас

Головний мозок — це центральний орган нервової системи, який здійснює регуляцію і координацію багатьох процесів в організмі та відповідає за розумову діяльність людини. Мозок розташований у черепі, який захищає його від ушкоджень. Маса мозку в людей відрізняється і може становити від 1000 до 2000 г. Прямого зв’язку між масою мозку людини та рівнем її інтелекту не існує. Відділи головного мозку У складі головного мозку виділяють декілька відділів: кінцевий мозок, проміжний мозок, середній мозок, міст, довгастий мозок і мозочок (див. таблицю та мал. 35.1). Кінцевий мозок складається з двох великих півкуль, укритих шаром сірої речовини — корою. До складу кінцевого мозку також належать мозолисте тіло, яке з’єднує півкулі між. собою, нюховий мозок та інші утворення. Кін цевий мозок є найбільшим відділом і становить близько 80 % від об’єму головного мозку. Основними складовими проміжного мозку є таламус і гіпоталамус, а в будові середнього мозку виділяють чотиригорбкове тіло й ніжки мозку. Мозочок (як і кінцевий мозок) складається з двох півкуль та серединної частини — черв’яка. Разом із мостом мозочок належить до складу так званого заднього мозку. Довгастий мозок є продовженням спинного мозку. У головному мозку також виокремлюють певні структури, які складаються з анатомічно й функціонально пов’язаних компонентів, зокрема, лімбічну систему та ретикулярну формацію. Ці структури можуть охоплювати декілька відділів мозку. Так, ретикулярна формація є складовою довгастого й середнього мозку та моста....
0 Переглянути

Центральна нервова система. Спинний мозок

8 Клас

Спинний мозок розташований у спеціальному каналі всередині хребта (мал. 34.1). Спинномозковий канал починається від краю потиличного отвору черепа й закінчується на рівні 1-го або 2-го поперекових хребців. Від стінок каналу спинний мозок відділяє сполучна тканина, яка захищає його від ушкоджень. Від спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів. Спинний мозок має добре виражену сегментну будову: кожна пара спинномозкових нервів утворюється корінцями, які відгалужуються від певного сегмента мозку й виходять назовні між хребцями. Сегменти об’єднані у відділи: шийний (8 сегментів), грудний (12 сегментів), поперековий (5 сегментів), крижовий (5 сегментів) і куприковий (1 сегмент) (мал. 34.2). Спинний мозок має два стовщення: шийне й поперекове. У цих місцях від нього відходять нерви, які регулюють роботу верхніх і нижніх кінцівок (мал. 34.2). Спинний мозок коротший за спинномозковий канал. Корінці, які утворюють нерви, виходять між нижніми хребцями і спочатку йдуть від мозку вниз по цьому каналу, а потім виходять назовні. У своїй нижній частині спинний мозок поступово звужується, утворюючи так званий мозковий конус. Від кінчика цього конуса далі вниз відходить термінальна нитка, яка є атрофованою частиною спинного мозку. Під час зародкового розвитку спинний мозок спочатку займає весь спинномозковий канал. Але потім він починає «відставати» в рості від хребта, тому внизу залишається атрофована частина у вигляді нитки зі сполучної тканини. Термінальна нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки....
0 Переглянути

Рефлекторні дуги. Будова та робота нервової системи

8 Клас

Нервовий імпульс — це електричний сигнал, який передається відростками нейронів. Передача його на інші нейрони здійснюється за допомогою синапсів. Для проведення сигналів від рецептора до робочого органа різні типи нейронів об’єднуються в спеціальну структуру — рефлекторну дугу. Кожна дуга починається з чутливого нейрона, який передає нервовий імпульс від рецептора. Наприклад, тепловий рецептор шкіри сприйняв підвищення температури від гарячої посудини (мал. 33.1). Чутливий нейрон за допомогою своїх відростків передає нервовий імпульс від цього рецептора у спинний мозок. Там нервовий імпульс передається на дендрит наступного нейрона — рухового. І через тіло цього нейрона по аксону він надходить до м’яза руки, який сприймає сигнал і скорочується. У результаті рука відсмикується від гарячого предмета. Крім чутливого й рухового нейронів, до складу рефлекторної дуги може входити і вставний нейрон. Тоді сигнал від чутливого нейрона передається на руховий не прямо, а опосередковано. Як і в усіх інших хребетних тварин, нервова система людини належить до трубчастого типу. Це означає, що під час розвитку зародка його нервова система спочатку має вигляд трубки. Ця трубка збільшується, її передня частина значно розширюється й утворює головний мозок. Задня частина формує спинний мозок. Разом спинний і головний мозок становлять центральну нервову систему. Усі інші...
0 Переглянути

Нейрони. Будова та функціонування

8 Клас

Основу нервової системи становлять нейрони — клітини нервової тканини. Це збудливі клітини, здатні обробляти інформацію й передавати її далі у вигляді електричного або хімічного сигналу. Хімічні сигнали нейрони можуть посилати на дуже короткі відстані (сусіднім клітинам), а от електричні — значно далі. У будові нейрона розрізняють тіло клітини, у якому розміщене її ядро та основні органели, і відростки двох типів — аксон та дендрити (мал. 32.1). Аксон — це довгий і тонкий відросток. У клітині він лише один. Довжина аксона в нейронів людини може сягати 1 м. Багато аксонів мають оболонку з мієліну — речовини, що на 70 % складається з жирів і на 30 % — із білків. Ця оболонка не є суцільною, а періодично переривається. Мієлін ніби ізолює аксон і не дає сигналу поширюватися в усі боки — спрямовує його лише по аксону. У результаті швидкість передачі збільшується в рази (до 50 разів). Синапс — це місце передачі сигналу від однієї клітини до іншої. Отже, синапс містить частини двох різних клітин. Клітина, яка надсилає сигнал, утворює пресинаптичну (тобто розташовану до синапсу) мембрану, а клітина, яка приймає сигнал, — постсинаптичну (розташовану після синапсу). Між цими мембранами є синаптична щілина (мал. 32.2). Синапси розташовані переважно на кінчиках дендритів та аксонів, однак певна їхня кількість є й на тілі нейрона. В організмі людини розрізняють два основні типи синапсів: електричні синапси — мають вузьку синаптичну щілину, сигнал передається майже миттєво за допомогою електричних йонних струмів; хімічні синапси — мають відносно широку синаптичну щілину, сигнал передається набагато повільніше за допомогою хімічних речовин....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Опора та рух»

8 Клас

1. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: біцепс, діафрагма, кравецький м’яз, литковий м’яз, м’язи, м’язи верхніх кінцівок, м’язи нижніх кінцівок, м’язи тулуба, трицепс, чотириголовий м’яз. 2. Яке значення мають основні функції опорно-рухової системи для організму людини? Схарактеризуйте кожну з них за допомогою циклічної діаграми. 3. З латини назва однієї з кісток скелета людини — os tibia. Можливо, вона походить від латинського tibicinis modos — «дудка, флейта». Маса цієї кістки становить 500 г. Про яку кістку йдеться? Чому ця кістка скелета у вертикальному розташуванні може утримувати масу, у 3000 разів більшу за свою? 4. Кістковий мозок становить у середньому 4-5% від маси тіла людини. Обчисліть, скільки важить ваш кістковий мозок. Яка його функція в організмі? 5. За допомогою діаграми Венна порівняйте скелети мавпи та людини. З’ясуйте, що між ними спільного, а що відмінного. Які особливості скелета людини зумовлені прямоходінням? 12. Славнозвісний давньогрецький філософ Аристотель стверджував: «Ніщо так не руйнує людину, як фізична бездіяльність. Життя вимагає руху». Чи є ця думка актуальною й сьогодні? Аргументуйте свою відповідь. 13. Науковці встановили, що під час посмішки працює близько 15 м’язів, а коли людина сердиться — 42 м’язи. Розгляньте в дзеркало своє обличчя під час різних емоцій та скажіть, які м’язи перебувають у тонусі. Який вид м’язів забезпечує виразні рухи на обличчі? 14. Створіть ментальну карту (мапу думок) «Найпоширеніші захворювання опорно-рухової системи людини». Поясніть основні заходи надання першої допомоги. Порівняйте свою ментальну карту з мапами однокласників. (Як створити ментальну карту, подано в завданні 8 на с. 13.)...
0 Переглянути

Розвиток і проблеми опорно-рухової системи. Постава

8 Клас

У новонародженої дитини скелет утворений переважно хрящами. Ріст і скостеніння кісток відбуваються в дитячому й підлітковому віці (мал. 31.1). У довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хряща в середині кістки, а в товщину — за рахунок діяльності клітин окістя. Ріст кісток у довжину припиняється у 22-24 роки. На цей момент усі хрящі, за рахунок яких відбувався ріст, замінюються кістковою тканиною. Після завершення росту поділ клітин у кістках не припиняється. Процеси руйнування клітин старої кісткової речовини та заміни їх новими тривають усе життя. Саме завдяки їм можливе зрощування й відновлення кісток після переломів. Окрім цього, такі процеси необхідні для пристосування кісток до навантажень, під упливом яких внутрішня структура кістки перебудовується. Ось чому кістки в людини, яка веде малорухливий спосіб життя, відрізняються від кісток спортсмена. Порушення рівноваги між процесами утворення та руйнування кісткової тканини може спричинити захворювання остеопороз, ознакою якого є підвищена ламкість кісток. Ріст і розвиток м’язів Ріст м’язів у людини відбувається майже рівномірно, за винятком періоду 12-16 років, коли інтенсивність росту найбільша. Через це рухи підлітків здаються дещо незграбними. Це пов’язано з тим, що нервова система не встигає налаштовуватися на швидку зміну пропорцій частин тіла підлітків. Згодом мозок пристосовується, і ці незначні проблеми зникають....
0 Переглянути

Властивості та робота м’язів

8 Клас

М’язи прикріплюються до кісток за допомогою сухожилків (мал. 30.1). Сухожилок утворений щільною сполучною тканиною і є кінцевою частиною м’язів. Його основу становлять волокна з білка колагену, переплетені між собою, що надає їм надзвичайної міцності. Крім того, у складі сухожилка є кровоносні судини, які забезпечують його клітини поживними речовинами й киснем. Форма сухожилків може бути різною. У великих м’язів вони зазвичай мають циліндричну форму. В інших м’язів — пласкі, округлі, стрічкоподібні або пластинчасті сухожилки. У разі надмірного навантаження сухожилки можуть ушкоджуватися. Властивості м’язів М’язи, як і будь-яка система, що виконує певну роботу, мають свої властивості, за якими цю роботу оцінюють (див. таблицю). За цими властивостями можна також порівнювати ефективність роботи різних м’язів. Максимальна сила м’яза визначається максимальним вантажем, який може підняти цей м’яз. Вона прямо пропорційно залежить від поперечного перерізу м’яза. Але фізіологічний переріз (сума перерізів усіх волокон м’яза) не завжди збігається з геометричним перерізом. У м’язів із поздовжнім розташуванням волокон фізіологічний та геометричний перерізи збігаються. А от у м’язів із косим розташуванням волокон фізіологічний переріз є більшим, ніж геометричний. Тому сила м’язів із косим розташуванням волокон перевищує силу м’язів із поздовжнім....
0 Переглянути

Будова опорно-рухової системи. М’язи

8 Клас

М’язи в організмі людини можуть належати не лише до опорно-рухової системи, але й до складу внутрішніх органів, наприклад шлунка, кишечника, матки. Але більшість м’язів людини є скелетними: вони своїми кінцями прикріплюються до кісток і забезпечують їхній рух. Скелетні м’язи утворені посмугованою м’язовою тканиною, яка складається з м’язових волокон (мал. 29.1). Кожен із м’язів утворюється об’єднанням таких волокон у пучки за допомогою пухкої сполучної тканини. Сукупність цих пучків складає черевце м’яза. На кінцях черевця м’яза прошарки пухкої тканини переходять у сухожилок, яким м’яз прикріплюється до певної точки (зазвичай до кісток) в організмі, утворюючи головку м’яза. М’язи можуть прикріплюватися до кісток у декількох місцях (мати декілька головок). М’язи поділяють на різні групи за формою, розміром або функціями. За формою розрізняють м’язи: веретеноподібні (біцепс), квадратні (квадратний м’яз стегна), трикутні (дельтоподібний м’яз), стрічкоподібні (прямий м’яз черева), колові, або сфінктери (коловий м’яз рота). За розміром розрізняють м’язи: довгі (м’язи кінцівок — біцепс, трицепс, чотириголовий, кравецький і литковий м’язи), короткі (розташовуються там, де відстань між кістками невелика — міжреберні м’язи), широкі (розміщені на тулубі — найширший м’яз спини)....
0 Переглянути

Опорно-рухова система. З’єднання кісток. Скелет

8 Клас

Будова суглобів досить складна, що забезпечує різноманітні рухи (мал. 28.1). Суглобова сумка відокремлює суглоб від інших структур. Під нею є порожнина, заповнена рідиною, яка забезпечує легкість руху кісток одна відносно одної. Поверхні кісток укриті гладеньким гіаліновим хрящем, що зменшує тертя. Щоб запобігти ушкодженню тканин, зв’язки суглоба обмежують рухи кісток. Скелет людини поділяють на декілька великих відділів. Кістки кожного відділу мають свої особливості будови, зумовлені їхніми функціями (див. таблицю та мал. 28.2). Особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням Будова скелетів людини й ссавців схожа, але скелет людини набув певних особливостей, зумовлених прямоходінням: вертикальне розташування хребта, опора на дві нижні кінцівки; хребет не прямий, а має чотири вигини — два вперед і два назад; таз чашоподібний, ширший, але коротший, ніж у мавп (що ускладнює процес пологів у людини); потиличний отвір у нижній частині черепа; розвинений мозковий відділ черепа (у тварин більш розвинений лицьовий); кістки стоп утворюють склепіння, яке робить ходіння людини пружним; рухливі кістки рук, що дозволяє виконувати складні дії. Дізнайтеся більше Перехід до прямоходіння розпочався у предків людини приблизно 7 млн років тому. Саме тоді в Африці жив найдавніший представник родини Люди — сахельантроп. У нього вперше потиличний отвір почав зміщуватися на нижню частину черепа....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 168 169 170 171 172 173 174 175 176 ... 343
Назад

Навігація