§ 36. Соматична нервова система

Поміркуйте

• Чому в центральній нервовій системі існують два процеси — збудження й гальмування, а не лише збудження?

Згадайте

• Будову нервової тканини
• Що таке синапс?
• Будову нервової системи людини
• Функції центральної нервової системи

Будова та функції соматичної нервової системи

Соматична нервова система є частиною нервової системи, яка забезпечує передачу:

• інформації від органів чуття до центральної нервової системи (сенсорна функція);
• сигналів від центральної нервової системи до скелетних м’язів (рухова функція).

Отже, завдяки соматичній нервовій системі відбувається регуляція рухів тіла. Ця регуляція зазвичай є довільною, тобто відбувається під контролем свідомості. Наприклад, ця система контролює рухи м’язів руки людини, коли вона малює або пише.

Соматична нервова система утворена черепно-мозковими та спинномозковими нервами, сполученими з відповідними ділянками головного й спинного мозку (мал. 36.1).

Нерви людини мають складну будову. Вони утворені нервовими волокнами — об’єднаними відростками нейронів, які вкриті зовні пухкою сполучнотканинною оболонкою. Ці волокна об’єднуються в окремі пучки, кожен із яких також укритий оболонкою. Кілька таких нервових пучків утворюють нерв, укритий сполучнотканинною оболонкою (мал. 36.2). Під оболонкою також проходять кровоносні й лімфатичні судини нерва.

За складом волокон нерви поділяють на такі види:

• чутливі — містять нервові волокна, які передають сигнали від органів чуття до центральної нервової системи;
• рухові — містять нервові волокна, які передають сигнали від центральної нервової системи до м’язів;
• змішані — містять нервові волокна обох типів — і рухові, і чутливі.

Серед черепно-мозкових нервів є чутливі (I, II, VIII пари), рухові (IV, VI, XI, XII пари) та змішані (III, V, VII, IX, X пари) (мал. 35.2, с. 88).

Із § 34 ви вже знаєте, що спинномозкові нерви утворюються злиттям передніх і задніх корінців спинного мозку. Передній корінець кожного з цих нервів містить аксони рухових нейронів, а задній — чутливих (мал. 34.3, с. 87).

Крім того, існують ще вегетативні нерви, які належать до складу автономної нервової системи.

Збудження й гальмування

Сигнали від соматичної нервової системи надходять до центральної нервової системи й спричиняють збудження.

Збудження — складний фізіологічний процес, результатом якого є виникнення специфічних електричних явищ (потенціалу дії) на поверхні збудливої клітини та певних метаболічних змін у ній.

Мал. 36.1. Нерви соматичної нервової системи забезпечують рухи тіла

Мал. 36.2. Будова нерва

Особливістю процесу збудження є те, що воно здатне передаватися на сусідні клітини, які також стають збудженими і можуть поширювати збудження далі. Цей процес відбувається з витратами енергії.

У нервовій тканині передача збудження можлива завдяки синапсам та збудливим нейромедіаторам (норадреналін, дофамін, серотонін тощо). Здатність до збудження мають не всі клітини тіла, а лише нервові, м’язові та секреторні.

Протилежним до процесу збудження є гальмування.

Гальмування — це процес припинення передачі збудження. У ньому беруть участь спеціалізовані гальмівні нейрони. Механізм гальмування реалізується за допомогою спеціальних гальмівних синапсів та гальмівних нейромедіаторів (гліцину, γ-аміномасляної кислоти), які переривають поширення нервових імпульсів.

Обробка інформації в центральній нервовій системі

Інформація, яка чутливими нервовими волокнами потрапляє до центральної нервової системи, проходить певну обробку для того, щоб організм міг адекватно відреагувати на дію того чи іншого чинника.

У головному мозку існує спеціалізація його відділів, які відповідають за обробку різних видів сигналів. Головним координатором дій усіх відділів центральної нервової системи є кора великих півкуль головного мозку. Завдяки цьому саме кора — основний регулятор довільних рухів тіла людини.

Важливу роль в обробці отриманої інформації відіграють нервові центри.

Нервовий центр — це сукупність клітин, які розташовані в певному відділі центральної нервової системи та регулюють одну й ту саму функцію. Такими центрами є, наприклад, дихальний, слиновидільний тощо.

Нервові центри здатні змінювати ритм нервових імпульсів, які доходять до них із периферичної нервової системи або інших відділів центральної нервової системи. Ще одна важлива властивість нервових центрів — здатність до об’єднання кількох сигналів збудження. Зазвичай нервові центри реагують, коли отримують сигнал, що перевищує певний пороговий рівень. Але якщо до центра одночасно (або майже одночасно) надходить кілька сигналів, які є нижчими за пороговий рівень, то в нервовому центрі все одно може виникнути збудження.

Соматична нервова система:

• забезпечує зв’язок ЦНС із зовнішнім середовищем;
• керує рухами скелетних м’язів;
• регулюється свідомо;
• утворена чутливими й руховими нервами

Ключова ідея

Соматична нервова система забезпечує передачу до центральної нервової системи інформації від органів чуття, а від центральної нервової системи — передачу сигналів для скелетних м’язів. За рахунок процесів збудження та гальмування відбувається обробка інформації, яка надходить від чутливих нервів соматичної системи.

Перевірте свої знання

1. Яка роль соматичної нервової системи в організмі людини? 2. Якими нервами передаються сигнали соматичної нервової системи? 3. Зв’язок яких органів із центральною нервовою системою забезпечує соматична нервова система? 4. Що таке збудження? 5. Що таке гальмування? 6*. Як соматична нервова система регулює рухи тіла?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Біологія 8 клас Задорожний, Рудич (поглиблене вивчення біології, нова програма)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)