Войти
Закрыть

Типи угруповань тварин

7 Клас

Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення й угруповання. Скупчення е простою сукупністю тварин, які зібралися в одному місці. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі. Вони не утворюють навіть примітивної спільноти й не розрізняють «своїх» та «чужих». Угруповання відрізняються від скупчень саме тим, що тварини в них можуть розрізняти «своїх» і «чужих». Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи, і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп. Анонімні угруповання Тварини з анонімних угруповань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду (мал. 48.1). Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнавання використовується запах: ця особина пахне, як член нашої групи,— значить, вона «своя». У різних тварин прихід «чужого» до групи може викликати різну реакцію. Якщо до групи жирафів чи кенгуру приєднається нова особина, то інші відреагують на це досить спокійно. За якийсь час до новачка звикнуть, і він стане «своїм». Такі анонімні угруповання називають відкритими....

Соціальна поведінка тварин

7 Клас

Завдяки соціальній поведінці підвищуються шанси на виживання всього угруповання й виду. Для таких угруповань важливою є система комунікацій, бо тваринам треба узгоджувати свої дії. Наприклад, люди спілкуються за допомогою звуків (мова, сміх, удари долонь), жестів, поз тіла тощо. Птахи спілкуються за допомогою звуків, поз, кольорів. Звуки цвіркунів, жаб, комарів виконують важливу функцію — повідомляють про пошук шлюбного партнера. Запахи також посідають важливе місце в комунікації. Так, багато хижаків мітять територію сечею. Тварини багатьох видів використовують у спілкуванні феромони — особливі пахучі речовини. Вони допомагають самцям метеликів знаходити шлях до самок за декілька кілометрів. Ієрархія Крім того, у таких угрупованнях кожна тварина виконує певну роль, тобто виникає явище ієрархії. Завдяки ієрархії між тваринами встановлюється розподіл функцій, порядок використання різних «благ», у першу чергу, їжі. Наприклад, у курнику встановлюється лінійна ієрархія, згідно з якою курка А буде дзьобати будь-яку курку, курка Б — усіх, крім курки А, курка В — усіх, крім курки А і курки Б і т. п. Такий тип ієрархії характерний для корів, мишей, пацюків, павіанів тощо....

Форми поведінки тварин

7 Клас

Територіальна поведінка зумовлює розподіл території, яку займає певне угруповання, на окремі ділянки. Тварини захищають свою територію, бо від неї залежить безпека, кормова база, можливість вибору найліпшого шлюбного партнера тощо. Тварини мітять свою територію, захищають її, захоплюють одне в одного. Наприклад, собаки мітять сечею, ведмеді — сечею, дряпанням та погризами кори дерев, птахи — співом тощо. Цікавою є територіальна поведінка мавп, які живуть у тропічних лісах. Дуже добре це можна побачити на прикладі мавп Південної Америки. Зграя мавп позначає свою територію криками (мал. 46.1). Якщо виникає конфлікт, то дві групи мавп намагаються перекричати одна одну. Хто кричить голосніше й більш ритмічно — той і виграє. До речі, виграш у такому двоборстві призводить до викиду у кров мавп-переможців гормонів. Ці гормони викликають у них відчуття задоволення й ейфорії. А через поразку мавпи засмучуються і відчувають фізичну втому. Тепер пригадайте, як поводяться вболівальники на спортивних змаганнях. Правда, схоже на мавпячу поведінку? І результат той самий. Якщо перемога — ейфорія, задоволення, радощі! У разі поразки — зажура й сум. Ті самі гормони, що виділяються у крові мавп, є і в нас. Ці програми поведінки залишилися нам від наших далеких предків, які жили в тропічних лісах. Хоча використовуємо ми їх зараз зовсім для іншого....

Орієнтування та міграції тварин

7 Клас

Міграціями називають регулярні переміщення тварин одного виду з однієї зони проживання в іншу. Найчастіше міграції пов’язані з процесами харчування й розмноження тварин. Наприклад, ластівки й лелеки розмножуються в Україні. Це для них зручно, бо корму (комах для ластівок і водяних тварин для лелек) улітку в нас дуже багато. Проте з настанням холодної пори року кормів стає все менше, а потім вони взагалі зникають. Тож доводиться цим птахам здійснювати міграції, щоб перечекати лиху годину в більш теплих краях. Постає логічне питання: а чому ж вони не залишаються в теплих краях назовсім? Усе дуже просто: конкуренція. У теплих краях і своїх претендентів на їжу вистачає. Хомінг Слово «хомінг» (homing) походить від англійського home — повертатися додому. Таку назву має інстинкт дому, який ми можемо спостерігати в багатьох тварин. Найкраще це видно у тварин, які здійснюють дальні міграції. Це вугри, морські черепахи, лососі та ін. тварини. Вони можуть мандрувати тисячі кілометрів, але для розмноження все одно повертаються на те місце, де народилися....

Вроджена і набута поведінка

7 Клас

Сотні разів ми з вами спостерігали — безпосередньо або переглядаючи відеозйомки — за поведінкою тварин удома, у природі, у зоопарку, у цирку. Ви можете навести безліч прикладів дивовижних дій тварин, які навіть важко пояснити. За поведінкою тварин люди спостерігали здавна. Знання її особливостей допомагало давнім людям полювати, уникати хижаків та отруйних тварин, приручати диких звірів. Що ж таке поведінка? Це пристосувальні дії або система дій організму у відповідь на дію зовнішнього або внутрішнього середовища. Будь-яка поведінка — це складна комбінація інстинктивних і набутих елементів. В основі формування поведінки тварин у навколишньому середовищі лежить подразливість — одна з основних властивостей живого, здатність живого організму сприймати зміни зовнішнього та внутрішнього середовища й відповідати на них. Чим складніший організм, тим складнішою є його поведінка. Для одноклітинних тварин характерні прості поведінкові реакції — таксиси. Таксиси — орієнтовані рухи, спричинені певними стимулами. Наприклад, евглена зелена переміщатиметься в більш освітлені ділянки води. Рефлекси В основі поведінки лежать рефлекси — відповідні реакції організму на дію зовнішнього середовища за участю центральної нервової системи. Вони можуть бути безумовними (природженими) й умовними (набутими). Приклади безумовних рефлексів: дихання, кашель, чхання, відсмикування руки від гарячого предмета тощо. Ці рефлекси властиві всім представникам виду, незалежно від того, бачили вони вияв таких рефлексів у своїх родичів чи ні. Природжена поведінка може бути дуже складною. Наприклад, шлюбна поведінка тварин, будівництво гнізда, догляд за потомством тощо. Умовні рефлекси виробляються в результаті життєвого досвіду та властиві організмам з розвиненою нервовою системою. Наприклад, виконання певних дій собакою у відповідь на сигнали господаря, уникнення пасток і певних отрут щурами тощо. Умовні рефлекси лежать в основі навчання (мал. 44.1). Щоб виробити умовний рефлекс, умовний сигнал-подразник повинен поєднуватися з безумовним, наприклад годуванням. Це використовується під час дресирування тварин. Якщо умовний подразник не підкріплюватиметься безумовним, то згодом умовний рефлекс згасне й зникне. Наприклад, ви привчили курей прибігати до вас на умовний звуковий подразник — «ціп-ціп», після якого вони отримували безумовний подразник — годування. Потім, з метою експерименту, ви поєднуєте годування зі звуком «киць-киць». І за якийсь час...

Поведінка тварин та методи її вивчення

7 Клас

Наука про поведінку тварин у природному середовищі існування називається етологією (від грец. «етос» — звичай, характер і «логос» — слово, наука). Етологія вивчає природу інстинктів, набуті поведінкові реакції, те, як тварини спілкуються між собою (комунікації), як змінюється їхня поведінка під дією різноманітних чинників тощо. Розвиток сучасної етології пов’язують з ім’ям видатного австрійського вченого К. Лоренца, який разом з Н. Тінбергеном та М. Фішером отримав у 1973 р. Нобелівську премію за визначні відкриття в галузі етології. Загальнобіологічні методи вивчення етології В етології використовують такі біологічні методи: спостереження, порівняльно-описовий метод, експеримент, моніторинг, моделювання. Спостереження — це цілеспрямоване сприйняття й реєстрація поведінки досліджуваного об’єкта. Дослідник не втручається в біологічні процеси. Спостереження проводиться з певною метою і за конкретним планом. Результати спостереження занотовуються, може проводитися кіно- або фотозйомка, аудіозапис. Експеримент — це метод дослідження, у яке активно втручається дослідник. Експерименти можуть проводитися як у природі, так і в лабораторних умовах. Лабораторії облаштовують необхідними приладами, а сам експеримент вимагає використання піддослідних тварин. Не всі етологи вважають цей метод прийнятним для етології....

Післязародковий розвиток тварин

7 Клас

Виділяють два типи післязародкового розвитку — прямий (без метаморфозу) і непрямий (з метаморфозом). При прямому післязародковому розвитку народжується або вилуплюється організм, подібний до дорослого, хоча значно менший за розмірами. Він не може розмножуватися, його системи працюють не так досконало. Тварина росте, розвивається, але план її будови та характер живлення принципово не змінюються. Цей тип розвитку характерний для птахів, ссавців, змій тощо (мал. 42.1). Післязародковий розвиток Розгляньмо етапи післязародкового розвитку. Після народження або вилуплення й до статевого дозрівання триває період більш інтенсивного розвитку й росту. У цей час організм дуже вразливий. Чим менше тваринам властива турбота про потомство, тим більше молоді гине. Якщо батьки піклуються про потомство та оберігають його, шанси на виживання більші....

Розвиток тварин. Індивідуальний розвиток

7 Клас

У біології розрізняють еволюційний та індивідуальний розвиток. Еволюційний розвиток — це процеси послідовних історичних змін, які відбуваються з організмами протягом тривалого часу впродовж кількох поколінь. У результаті цього виникла різноманітність усіх живих організмів. Індивідуальний розвиток — це сукупність процесів розвитку організму від утворення зиготи до його смерті. Періоди Індивідуального розвитку. Зародковий етап Індивідуальний розвиток поділяють на два етапи — зародковий, або ембріональний, і післязародковий. Зародковий етап — це всі процеси росту й розвитку організму, що відбуваються до його вилуплення з яйця або народження (мал. 41.1). Після запліднення утворюється зигота. Це перша клітина майбутнього організму, яка містить у своєму ядрі спадковий матеріал материнської і батьківської особин. Розмір зиготи в різних організмів суттєво відрізняється. Так, у ссавців вона маленька, бо зародок не потребує великого запасу речовин. Він отримує все необхідне з організму матері. А у птахів зигота велика — це жовток яйця. У ньому містяться необхідні для розвитку зародка речовини (мал. 41.2). Потім відбувається поділ зиготи, у результаті якого утворюється певна кількість дуже схожих клітин. На ранніх етапах з кожної такої клітини може вирости цілісний повноцінний організм (це може відбуватися при поліембріонії або в результаті наукових дослідів)....

Розмноження тварин. Статеві клітини тварин

7 Клас

Процеси розмноження тварин забезпечує репродуктивна система. Зазвичай у тваринному організмі є чоловічі й жіночі статеві залози, які утворюють статеві клітини. Однак у разі нестатевого розмноження для створення нових особин можуть використовуватися інші структури організму (наприклад, брунька в гідри). Статеве розмноження — це основний спосіб розмноження в багатоклітинних тварин. У ньому беруть участь, як правило, дві особини, які називаються батьківськими. Статеве розмноження відбувається за допомогою статевих клітин. Яйцеклітина (жіноча статева клітина) утворюється в тілі самки (мал. 40.2), а сперматозоїд (чоловіча статева клітина) — у тілі самця (мал. 40.3). Як правило, відбувається злиття статевих клітин — запліднення. У результаті запліднення утворюється новий організм. Запліднення Запліднення — це злиття сперматозоїда та яйцеклітини. Біологічне значення цього процесу полягає в тому, що об’єднується генетичний матеріал двох особин — батьківської і материнської, тобто створюється новий організм, який має риси подібності з кожним з батьків і риси відмінності....

Органи чуття, їхнє значення

7 Клас

Органи чуття потрібні тваринам для того, щоб виявляти зміни зовнішнього середовища. Вони сприймають зміни певних параметрів середовища (освітленості, тиску, вологості, температури тощо). Кожний орган відповідає за свій параметр. Потім сигнал з органа потрапляє в мозок або нервовий вузол. Зміни середовища органи чуття сприймають за допомогою спеціальних видозмінених клітин — рецепторів. Кожний рецептор сприймає свій подразник (світло, тиск, коливання повітря тощо), тому існують зорові (в органах зору), слухові (в органах слуху), дотикові (на поверхні тіла) та інші рецептори. Особливості будови та різноманітність органів чуття Органи чуття у тварин досить різноманітні (мал. 39.1-39.6). Залежно від умов існування головне значення для тварини можуть мати різні органи чуття. Так, для літаючих організмів украй важливим є зір, а для мешканців ґрунту — нюх і дотик. Найчастіше у тварин розвинені такі чуття, як зір, слух, нюх, смак, дотик і рівновага. Докладніше про це можна дізнатися з таблиці....

Навігація