|
Тривалість інтерфази і клітинного циклу варіює залежно від видової належності, типу клітин і відрізняється навіть у різних клітинах однієї і тієї ж тканини. У більшості клітин, що активно діляться, тривалість інтерфази становить близько 10—24 годин. У клітинах, що повільно діляться, цей період може становити декілька місяців. Майже всі відмінності в частоті поділу клітин зумовлені різницею в довжині пресинтетичного періоду G1. У середньому в більшості клітин він триває 3—8 годин, а в клітин, що повільно діляться,— тижні й навіть роки (клітини печінки). Деякі клітини існують у такому стані все своє життя, не переходячи в наступну фазу і не приступаючи до поділу. До таких клітин належать спеціалізовані клітини багатоклітинних організмів, наприклад еритроцити, нервові та м’язові клітини. Кажуть, що такі клітини переходять у фазу спокою G0. Час, за який клітина проходить періоди S, G2 і мітоз, відносно сталий — у ссавців він варіює від 10 до 25 годин. Сам процес поділу набагато коротший, ніж етап підготовки до нього: мітоз становить близько 1/10 частини клітинного циклу. Регуляція інтерфази Існують складні механізми контролю клітинного циклу. Тривалість періоду G1 значною мірою визначається зовнішніми умовами і сигналами від інших клітин. Тривалість періоду G2 регулюється розміром клітини. У клітинному циклі існують так звані контрольні точки. Це ключові етапи, на яких контролюється правильність процесів, що відбуваються, а також збереження генетичного матеріалу. Важлива контрольна точка є на початку фази G1 Якщо умови сприятливі та клітина отримує від сусідніх клітин сигнали зростання й поділу, то вона починає підготовку до реплікації ДНК. У фазі G2 є контрольна точка, яка затримує клітини у цій фазі G2, якщо після реплікації виявилося пошкодження ДНК....
|
