§ 74. Вірусні інфекції

Поміркуйте

Чому антибіотики не є ефективними проти вірусних хвороб, зокрема грипу?

Згадайте

Клітинний і гуморальний імунітет

Вакцини

Інфекційний процес, викликаний вірусами

Кожний вірус має певну специфічну вибірковість хазяїв, що визначається типами клітин, які він може інфікувати.

У вірусних інфекцій є інкубаційний період, протягом якого симптоми захворювання відсутні. Зазвичай інкубаційний період триває від декількох днів до декількох тижнів, але в деяких вірусів може тривати місяці або навіть роки (ВІЛ).

Після інкубаційного періоду або одночасно з ним настає період поширення інфекції, під час якого заражений організм є джерелом вірусних частинок.

Далі настає власне період захворювання. Віруси спричиняють загибель заражених клітин, від чого страждає весь організм.

Вірусні інфекції можуть бути гострими (грип, віспа, сказ, лихоманка Ебола) і хронічними (гепатити B і C). Іноді віруси перебувають в організмі в стані спокою (віруси герпесу, оперізуючого лишаю).

Час від часу відбуваються спалахи інфекційних захворювань (зокрема вірусних), під час яких фіксується незвично велика кількість хворих. Якщо спалах відбувається в окремому регіоні, його називають епідемією, якщо захворювання поширюється по всій земній кулі, то його називають пандемією.

Антивірусний імунітет

Організми мають вроджений імунітет проти вірусів, сформований у процесі еволюції. В усіх видів, у тому числі архей, на клітинному рівні існують спеціальні ферментні системи, які руйнують одно- й дволанцюгові вірусні РНК.

Окрім того, у хребетних після контакту з вірусом організм виробляє білок інтерферон, який пригнічує утворення нових вірусів, знищуючи уражені та сусідні клітини. Ще одним видом антивірусного захисту є специфічні антитіла (гуморальний імунітет) — імуноглобуліни, які приєднуються до вірусу і нейтралізують його.

Набутий імунітет формується після перенесеного захворювання або шляхом вакцинації. Він здійснюється імунними клітинами: T-лімфоцити розпізнають вірусні фрагменти, а Т-кілери руйнують уражені клітини (клітинний імунітет).

Період стійкості набутого імунітету значно варіюється залежно від виду вірусної інфекції. До деяких інфекцій, наприклад кору, вітряної віспи, паротиту, краснухи, імунітет зазвичай зберігається протягом життя. Повторні захворювання трапляються рідко.

Але імунітет до вірусу грипу зберігається протягом кількох місяців. Повторне захворювання пояснюється тим, що вірус грипу швидко мутує. Його поверхневі гени постійно змінюються та з’являються нові штами вірусу. З точки зору імунної системи, такі модифіковані варіанти виглядають як абсолютно нові інфекції.

Деякі віруси (в тому числі ВІЛ та віруси гепатиту) уникають імунної відповіді та викликають хронічні хвороби. До того ж ВІЛ, потрапляючи в організм людини, вражає імунні клітини — Т-лімфоцити. Це знижує стійкість імунітету до будь-яких інфекцій, у тому числі й до ВІЛ.

Дізнайтеся більше

Пандемія іспанського грипу 1918—1919 років була спричинена вірусом грипу A. Забрала життя 50—100 млн осіб.

Епідемія лихоманки Ебола в Західній Африці 2014 року забрала життя близько 8 тис. осіб. Летальність захворювання — від 25 до 90 %.

Дізнайтеся більше

Відкриття 1987 року антивірусної системи архей CRISPR-Cas9 зумовило прорив у сучасній генній інженерії. Ця система функціонує як бактеріальний імунітет проти вірусів. Було доведено, що її можна використовувати як інструмент для точної корекції геному безпосередньо всередині клітини. Це відкриває потенційні можливості повного лікування спадкових захворювань людини.

Профілактика і лікування вірусних інфекцій

Ефективними методами боротьби з вірусними інфекціями є вакцинація і вживання противірусних препаратів.

Противірусні вакцини використовують з метою профілактики вірусних захворювань. Їх уводять здоровим людям, щоби сформувати імунітет до можливої інфекції. Загальну вакцинацію населення проводять щодо особливо тяжких і смертельних вірусних інфекцій, таких як віспа, кір, поліомієліт. До інших вірусів вакцинацію можна робити за потреби, наприклад перед сезонними спалахами грипу або після укусу тварини з підозрою на сказ.

Всесвітня організація охорони здоров’я оновлює вакцину проти грипу кожні півроку. Це необхідно, оскільки щороку вірус еволюціонує, змінюючи свої антигенні властивості.

Висока мінливість ВІЛ також є причиною того, чому складно розробити вакцину до цього вірусу.

Противірусні препарати вживають під час захворювання. Вони переривають життєвий цикл вірусів і пригнічують їх розмноження всередині клітини. Такі препарати можуть блокувати необхідні вірусу ферменти (наприклад, зворотну транскриптазу). Часто противірусні препарати є аналогами нуклеотидів, що вбудовуються в геном вірусу в ході реплікації, але при цьому новосинтезовані ДНК неактивні.

Ще один спосіб профілактики вірусних захворювань — запобігання потраплянню вірусу в організм. Це можливо, якщо відомі шляхи поширення інфекції. Наприклад, для профілактики зараження грипом рекомендують не контактувати з носіями інфекції, уникати місць масового скупчення людей у періоди епідемії. Для профілактики вірусних кишкових інфекцій рекомендують мити руки та продукти харчування. Для профілактики СНІДу слід уникати випадкових статевих контактів, використовувати одноразові медичні інструменти, проводити контроль донорської крові тощо.

Ключова ідея

Етапи інфекційного процесу вірусних інфекцій: інкубаційний період, період поширення інфекції, період захворювання. Імунітет проти вірусів включає ферментні системи, що руйнують вірусні РНК і ДНК, утворення специфічних антитіл та інтерферону. Ефективними методами боротьби з вірусними інфекціями є вакцинація і противірусні препарати.

Запитання та завдання

1. Чому складно розробити вакцини до вірусів грипу та ВІЛ? 2. Як ви думаєте, до яких наслідків призведе масова відмова від обов'язкової вакцинації? 3. Запропонуйте заходи для профілактики захворювання на грип. 4. Запропонуйте заходи для профілактики захворювання на СНІД. 5. Запропонуйте заходи для профілактики вірусних захворювань рослин.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно