У найглухіших куточках Карпат, у хащах, під вивернутим деревом, поваленим стовбуром, старим пнем, під скелею влаштовує барліг ведмідь, вистеляє його гілками смереки та ялиці, мохом, листям. Вхід до барлогу він закриває верхівками молодих дерев, які нахиляє або обламує. Барліг уміють будувати всі ведмеді, і навіть ті ведмежата, яких вигодувала людина. Звідки ж вони знають, як будується таке житло, і чому барлоги різних ведмедів можуть відрізнятися? ЗМІСТ Які особливості вродженої (інстинктивної) поведінки тварин? Найбільш детально описав інстинктивні прояви французький ентомолог Жан Анрі Фабр, спостерігаючи за риючими осами з роду Сфекс. Скористаємося описом одного з інстинктів оси, щоб визначити їх особливості. Спочатку оси риють нірку, що має невеличку камеру для майбутньої здобичі. Потім летять і відшукують характерну для кожного виду здобич, це можуть бути цвіркуни, коники, павуки (видова специфічність). Після нетривалої боротьби жертва знесилюється: сфекс перевертає їі на спину, притримує лапками й коле своїм жалом в три нервових вузли черевного нервового ланцюжка. У результаті здобич залишається живою, але не може рухатися. Після цього сфекс приносить їі до нірки, поклавши біля входу, залазить в нірку й перевіряє, чи немає непроханих гостей. Потім затягує в нірку паралізоване тіло, відкладає на ньому яйце, з якого згодом вилупиться личинка. І нарешті закриває вхід у нірку камінцем. Послідовність цих дій у сфексів однакова: спочатку нірка, потім здобич, далі здобич у нірці, яйця на здобичі і закрита нірка (складність). Доцільність цього інстинкту турботи про потомство вражаюча: слабка личинка забезпечується свіжою їжею, яка не псується протягом усього її життя, а нерухома жертва не може скинути з себе личинку-хижака, яка живиться її тілом» (спрямованість)....
|