Репродуктивна поведінка тварин
- 18-12-2021, 00:50
- 863
7 Клас , Біологія 7 клас Соболь
§ 53. РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА ТВАРИН
Основні поняття й ключові терміни: РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА ТВАРИН. Турбота про потомство. Міграції тварин.
Пригадайте! Що таке розмноження?
Поміркуйте
Іл. 215. Самець качки-мандаринки
Різнобарвне та найяскравіше забарвлення в метеликів, коралових риб та птахів. На ілюстрації ви бачите самця качки-мандаринки. Для чого ж йому така «краса»? А чи сприятиме його виживанню таке помітне яскраве забарвлення?
ЗМІСТ
Яке значення репродуктивної поведінки тварин?
РЕПРОДУКТИВНА ПОВЕДІНКА - це поведінка, спрямована на відтворення собі подібних та існування виду в часі. Пристосованість тварин визначається не лише виживанням особин у тих чи інших умовах середовища, але й їх здатністю давати потомство. Завдяки розмноженню утворюються наступні покоління організмів, які будуть продовжувати існування виду. Основою такої поведінки у тварин є різні інстинкти: статеві, батьківські, материнські тощо. Тому прояви репродуктивної поведінки в багатьох тварин мають видоспецифічний характер, тобто здійснюється більш або менш однаковим способом всіма тваринами того самого виду. Наприклад, шлюбний танок японських журавлів не переплутаєш із танцями фламінго.
Переважна більшість різноманітних форм репродуктивної поведінки пов’язана із статевим розмноженням, оскільки цей тип розмноження тварин є переважаючим. Тому далі ми можемо користуватися терміном «статева поведінка», замінивши поняття «репродуктивна поведінка».
Іл. 216. Шлюбний танок: 1 - журавлів японських; 2 - фламінго
Таблиця 24. ОСНОВНІ ПРОЯВИ РЕПРОДУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ТВАРИН
Отже, репродуктивна поведінка тварин має різні прояви, спрямована на розмноження організмів та забезпечення існування виду.
Що спричинює циклічні зміни репродуктивної поведінки тварин?
Найголовнішою та найважливішою ознакою репродуктивної поведінки тварин є її циклічність, тобто повторюваність через певні проміжки часу. Це пов’язано з необхідністю підготовки організмів до розмноження, накопиченням сил та енергії для такого важливого й відповідального періоду як народження й вигодовування здорового потомства. Головна причина циклічності розмноження тварин зумовлена необхідністю пристосувати пов’язані з цим витрати енергії (для залицяння, парування, турботу про нащадків) до найбільш сприятливої пори року із гарними кліматичними умовами, достатньою кількістю їжі та води. Тварини враховують і такі фактори середовища життя, як відсутність хижаків і паразитів. Тому в умовах помірного клімату розмноження більшості тварин зазвичай відбувається навесні та влітку. Є серед тварин і такі, які розмножуються декілька разів на рік (коралові риби) або розмножуються лише один раз у житті (тихоокеанські лососі, комахи одноденки, ланцетники). Тварини, які дозрівають швидко, можуть розмножуватися кілька разів упродовж літа та зберігати статеву активність восени й узимку. У тропічному кліматі циклічність розмноження часто визначається зміною посушливого й дощового сезонів року, оскільки це відзначається на запасах їжі й вологи.
Іл. 217. Ланцетники - хордові безчерепні тварини, які розмножуються один раз у житті
Цикл розмноження в багатьох тварин складається із етапів, яким відповідають певні форми репродуктивної поведінки: залицяння, парування та турбота про нащадків. Початок циклу розмноження і його основні етапи прив’язані до дії чинників середовища, які в різних видів є різними. Але найчастіше циклічність розмноження залежить від довжини світлового дня. Це найбільш стабільна в часі й просторі величина, найбільш сталий чинник зовнішнього середовища, що впродовж мільйонів років невпинно впливає на живу природу. Інші фактори (температура, вологість, тиск тощо) можуть змінюватись упродовж доби чи року. Тривалість дня впливає на нерестові міграції риб, переміщення до водойм амфібій, весняні та осінні перельоти птахів, статеві цикли ссавців тощо.
Репродуктивна поведінка тварин визначається і гормонами, які впливають на активність тварин, діяльність статевих залоз, зміну забарвлення тощо. Гормони можуть визначати й початок самого розмноження. Наприклад, розмноження личинок тритонів чи саламандр залежить від гормонів щитоподібної залози.
Отже, циклічність репродуктивної поведінки тварин залежить від дій певних внутрішніх та зовнішніх чинників.
Що таке міграції тварин?
Для розмноження тварини досить часто відшукують сприятливі місця, здійснюючи при цьому переміщення на певні відстані від місць постійного проживання. Такі переміщення називаються міграціями. Серед комах найдовші міграції, протяжність яких може досягати 4 тис. км, здійснюють метелики монархи.
Іл. 218. Метелик монарх
Яскравими прикладами міграцій, пов’язаних з репродуктивною поведінкою, є міграції річкового вугра, який для розмноження пливе із річок у Саргасове море чи тихоокеанських лососів, які для розмноження пливуть з морів у прісні річки. Міграційні переміщення мають яскравий пристосувальний характер і виникли в процесі еволюції у дуже різних видів тварин не лише для розмноження, але й для переживання несприятливих умов чи кращого живлення. Міграції тварин можуть бути регулярними (нерестові міграції горбуші) й нерегулярними (міграції сарани, що здійснюються кожні 3-5 років), сезонними (міграції перелітних птахів) та добовими (міграції кажанів з печери до місць годівлі й назад), активними (міграції метелика монарха, тривалість яких набагато довша за їхнє життя) й пасивними (переміщення з допомогою течій у морських змій чи моржів на крижинах), вертикальними (міграції наутілусів у товщі океану) й горизонтальними (міграції антилоп гну на нові пасовища), близькими (переміщення жаб у водойми для розмноження) й далекими (міграції горбатих китів у теплі води для парування й розмноження). Полярний крячок здійснює найдовші міграції з усіх птахів. Один із цих птахів, окільцьований ще пташеням на островах біля східного узбережжя Великої Британії, здійснив мандрівку довжиною більш ніж у 22 тис. км. На сотні і навіть тисячі кілометрів мігрують деякі копитні (північний олень, зебри), китоподібні (синій кит, кашалоти). Ці переміщення здійснюються щороку за певними міграційними шляхами. Вивчення міграцій тварин здійснюється методами кільцювання, мічення, радіотелеметрії тощо.
Отже, міграції тварин - періодичні переміщення тварин, пов'язані зі зміною умов існування або з циклом їхнього розвитку.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Міні-проект «ЧОМУ МІГРУЮТЬ ТВАРИНИ?»
Навіщо людина вивчає міграції? Яке значення міграцій у розмноженні тварин? Скористайтеся правилом-орієнтиром і підготуйте міні-проект з теми.
Іл. 219. Приклади міграції тварин
Біологія + Література
...Павич підхопився зі свого місця, набундючився й гордовито посунув уперед.
— Я хочу! — закричав. — Я гідний царського трону! Погляньте лишень на мене! Чи ще в когось є таке чудове веселкове пір’я?
Підняв павич хвоста, розпустив його, як помело, витяг шию, задер голову з барвистою короною і поважно повернувся кругом, аби всі птахи бачили, який він гарний. І справді, мінився він барвами найчудовіших квітів, небесною блакиттю й морською синявою, наче хто зумисне дібрав їх один до одного. Здавалося, тіло його всипане коштовним камінням, що блискає спалахами незнаних барв під променями сонця. Усіх зачарувала та незвичайна краса. (Езоп, «Павич і Галка»). Чому цей «показ» є ритуалом статевої поведінки павичів?
РЕЗУЛЬТАТ
Коментарі (0)