Войти
Закрыть

Основні положення теми «Біорізноманіття»

10 Клас

1. Класифікуйте і визначте систематичне положення в системі органічного світу одного із запропонованих видів: мухомор червоний, ведмідь бурий, пшениця тверда. 2. Складіть характеристику однієї із запропонованих груп організмів та подайте її у вигляді презентації. Групи організмів для складання характеристики: віруси, бактерії, археї, еукаріоти. 3. Складіть характеристику за видовими критеріями одного із запропонованих видів: лось, горобець польовий, лисиця, колорадський жук, білий гриб, мукор, дуб звичайний, картопля, шипшина, сосна звичайна. 4. Як було встановлено, стерилізація м’яса та субпродуктів перед їх приготуванням за допомогою кип’ятіння забезпечувала профілактику зараження бактеріями та вірусами. Але вона не запобігала зараженню пріонами. Запропонуйте пояснення цього факту. Завдання для роботи в групах 5. Складіть порівняльну характеристику двох груп організмів та подайте її у вигляді презентації. Групи організмів для порівняння: одноклітинні й багатоклітинні еукаріоти, археї і бактерії, віруси і віроїди, віроїди і пріони. Теми навчальних проектів Складання характеристики виду за видовими критеріями. Перевірте свої знання з теми «Біорізноманіття»....

Тварини

10 Клас

Справжні тварини є представниками аморфеїв. Царство Справжні тварини об’єднує багатоклітинних тварин, одноклітинних предків цих тварин та їхніх найближчих родичів. Багатоклітинні тварини, яких зазвичай і називають просто тваринами, утворюють у цьому царстві окреме підцарство (мал. 13.1). За кількістю видів справжні тварини є найбільшою групою живих організмів. Особливості будови і життєдіяльності тварин Як і гриби, тварини є гетеротрофними організмами. Характерною рисою багатоклітинних тварин є те, що потрібні їм речовини вони отримують з їжею, яку потім перетравлюють. Для позначення таких організмів використовують термін фаготрофи. Форма тіла тварин є різною. Частіше за все вона є білатеральною, тобто тіло має одну вісь симетрії. У ньому можна розрізнити правий і лівий боки та передній і задній кінці тіла. Багато тварин мають радіальну симетрію тіла, коли через нього можна провести кілька осей симетрії. Форма тіла може бути і неправильною, коли через нього не можна провести жодної осі симетрії (мал. 13.2). Тварини заселили всі можливі середовища існування. Їх можна зустріти в солоних і прісних водоймах, на землі й під землею. Багато представників цієї групи здатні до польоту. Тварини можуть бути хижаками, живитися рослинами або споживати мертву органіку. Ці організми є однією з вершин еволюції життя на нашій планеті....

Справжні гриби та грибоподібні організми

10 Клас

Учені довго об’єднували справжні гриби та грибоподібні організми в одне царство. Сучасні методи дослідження дозволили встановити, що схожість цих організмів пов’язана з пристосуванням до схожого способу життя, але вони мають різне походження. Тому зараз різні групи справжніх грибів і грибоподібних організмів відносять до різних субдоменів еукаріотів (мал. 12.1). Термін «гриби» зараз не використовують для позначення окремої систематичної категорії, але ним зазвичай називають царство Справжні гриби. А до грибоподібних організмів належать несправжні гриби та кілька груп слизовиків. Сучасні вчені виділяють справжні гриби в окреме царство в субдомені Аморфеї. За кількістю видів справжні гриби поступаються тільки тваринам і перевершують усі інші групи еукаріотів. Несправжні гриби є представниками діафоретиків. Предками несправжніх грибів були водорості, які втратили здатність синтезувати хлорофіл....

Автотрофні еукаріоти

10 Клас

Ви вже знаєте, що автотрофні еукаріоти утворюють органічні речовини з неорганічних завдяки процесу фотосинтезу, який відбувається в хлоропластах їхніх клітин. Тривалий час учені називали всі такі організми рослинами і виділяли їх в окреме царство. Але більш докладні дослідження з’ясували, що хлоропласти еукаріотів виникли шляхом ендосимбіозу (поселенням усередині клітини одноклітинного фотосинтезуючого організму). Крім того, виявилося, що еукаріоти протягом еволюції отримували хлоропласти неодноразово і від різних груп організмів: спочатку від ціанобактерій, а потім і від інших еукаріотів. Тому в сучасній систематиці різні групи автотрофних еукаріотів належать до різних царств, надцарств і субдоменів (мал. 11.1). Термін «рослини» зараз не використовується для позначення окремої систематичної одиниці, але ним називають зазвичай царство Зелені рослини (Viridiplantae), до якого належать зелені водорості і вищі рослини (мохи, папороті, голонасінні та покритонасінні рослини тощо). Особливості будови та життєдіяльності рослин, які вививчали в попередніх частинах курсу біології, було показано саме на організмах цієї групи....

Основні групи еукаріотів

10 Клас

Екскавати є найдавнішою групою еукаріотів. До них належать тільки одноклітинні організми. Вони можуть бути вільноживучими, вести паразитичний спосіб життя або ставати симбіонтами багатоклітинних організмів. Екскавати часто мають складні джгутикові апарати, що складаються з 4, 6 або 8 джгутиків, але серед них є і одно- та дводжгутикові форми. До цієї групи належать збудники захворювань, небезпечних для людини. Це, наприклад, трихомонада (збудник трихомонозу), трипаносома (збудник сонної хвороби) і лейшманія (збудник лейшманіозу) (мал. 10.2.). До цієї ж групи належать евглени, типовим представником яких є евглена зелена, організм, який викликав стільки суперечок з приводу того, до якої систематичної категорії його віднести. Цікавими представниками екскаватів є гіпермастигіни (наприклад, трихонімфа) — одноклітинні організми з великою кількістю джгутиків. Вони є симбіонтами, які живуть у кишечниках термітів і тарганів. Саме завдяки їм ці комахи здатні перетравлювати целюлозу та інші малоїстівні речовини. Цікаво, що самостійно ці одноклітинні еукаріоти теж не можуть перетравлювати целюлозу. За них це роблять симбіотичні бактерії, які живуть усередині їхніх клітин....

Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів

10 Клас

Першою спробою класифікувати живі істоти можна вважати систему Аристотеля, який виділив групи рослин і тварин (мал. 9.1). А першою науковою системою класифікації стала система К. Ліннея, у якій рослини і тварини отримали статус царств. Але вже тоді стала зрозумілою значна відмінність грибів від інших живих організмів, тому О. Мюнхгаузен виділив їх в окреме царство. Щоправда, він об’єднав їх разом із губками і коралами. Цю помилку виправив Н. Неккер, який створив свою систему, де запропонував виділити гриби в окреме царство. На жаль, пропозиції Мюнхгаузена і Неккера були надовго забуті. Після поширення еволюційної теорії Ч. Дарвіна Е. Геккель (мал. 9.2) запропонував концепцію еволюційної таксономії. Згідно з цією концепцією, система класифікації повинна була відображати хід еволюції живих організмів. Ця точка зору переважає в науці й зараз. Тому сучасні систематики під час створення класифікацій обов’язково враховують спорідненість різних груп організмів....

Різноманіття прокаріотів. Бактерії та археї

10 Клас

Прокаріотів поділяють на дві великі групи — археї та бактерії (мал. 8.1). Археї вважаються безпосередніми предками еукаріотів. Це дуже давня група організмів, що мешкають часто в умовах екстремального тиску, кислотності, засоленості тощо. Такі умови були поширені на Землі 2-3 млрд років тому. Поділ бактерій на великі систематичні групи дотепер є предметом наукової дискусії. Якщо об’єднання видів до груп ранга відділу не викликають особливих проблем, то загальноприйняте їх об’єднання на рівні царств або субдоменів відсутнє. Найбільш поширеним з існуючих варіантів є поділ бактерій на три великі групи: давні бактерії, терробактерії та гідробактерії. Представниками давніх бактерій є водневі бактерії (отримують енергію за рахунок окиснення водню) та термотоги (бактерії, які живуть у гарячих джерелах). До терробактерій належать ціанобактерії та збудник туберкульозу, а до гідробактерій — спірохети, хламідії та збудники чуми, холери і сальмонельозу....

Прокаріотичні організми

10 Клас

Прокаріоти є найпростішими клітинними організмами. Ядер у клітинах вони не мають. У клітині обов’язково присутні рибосоми та нуклеоїд (молекула ДНК) (мал. 7.1). Рибосоми вільно плавають у цитоплазмі, а нуклеоїд зазвичай прикріплений в одній точці до клітинної мембрани. У деяких прокаріотів можуть утворюватися інші внутрішньоклітинні структури (хлоросоми, тилакоїди тощо). Ззовні більшість прокаріотичних клітин вкриті клітинною стінкою. Деякі прокаріоти мають джгутики. Морфологічні форми прокаріотів Зовнішня будова прокаріотів не є надто різноманітною. Більшість їх представлена клітинами, які мають вигляд кулі (коки), коми (вібріони) або палички. Трапляються спіральні (спірили та спірохети), ниткоподібні, дископодібні, зірчасті та інші форми (мал. 7.2). Клітини прокаріотів можуть об’єднуватися в колонії. Часто кількість клітин, які об’єдналися, є характерною для певного виду прокаріотів. Згідно з кількістю об’єднаних клітин та їхньою формою розрізняють диплококи (дві клітини коків), тетракоки (чотири клітини), сарцини (вісім клітин і більше) та інші. Якщо клітини коків об’єднуються у ланцюжки, то їх називають стрептококами. У випадку, коли об’єднання клітин нагадує гроно винограду, це стафілокок....

Життєвий цикл вірусів. Значення вірусів у природі й житті людини

10 Клас

Етап 1. Розпізнавання клітини-хазяїна і проникнення в неї. Потрібні клітини віріон розпізнає за допомогою специфічних рецепторів, які розміщені на його поверхні. Саме тому віруси уражають зазвичай не весь організм, а конкретні тканини й органи. Наприклад, вірус гепатиту А уражає клітини печінки, а вірус сказу — клітини мозку. Після розпізнавання клітини вірус контактує з її мембраною. Він може проколоти її і ввести свою нуклеїнову кислоту в клітину (так роблять бактеріофаги), а може замаскуватися під харчову частинку і проникнути в клітину під час ендоцитозу (мал. 6.2). Важче вірусам проникати у клітини рослин і грибів, які мають товсту і міцну клітинну стінку. У таких випадках вони проникають у клітину через пошкоджені ділянки (наприклад, за допомогою кровосисних комах) або поширюються через плазмодесми (канали, які з’єднують клітини між собою). Етап 2. Уведення нуклеїнової кислоти у цитоплазму клітини-хазяїна. На цьому етапі циклу вірус позбувається своєї білкової оболонки і вивільняє нуклеїнову кислоту в цитоплазму клітини, якщо він не позбувся її на першому етапі під час проникнення в клітину, як, наприклад, роблять бактеріофаги. Етап 3. Взаємодія вірусу з генетичним апаратом клітини. Вірус може блокувати роботу генетичного апарата клітини, а може самостійно виробляти нуклеїнові кислоти та білки. У деяких випадках він убудовується в ДНК клітини....

Неклітинні форми життя

10 Клас

Віруси — це біологічні системи, що не мають клітинної будови. Отже, клітин вони не мають. Віруси існують у двох формах: позаклітинній і клітинній. У позаклітинній формі віруси перебувають у вигляді віріонів — частинок, що мають постійну форму і достатньо просту будову. У цій формі вони не можуть здійснювати процеси самовідтворення та обміну речовин. Основне завдання цієї форми вірусу — знайти нову клітину-хазяїна та проникнути в неї. У клітинній формі існування віруси здійснюють процес самовідтворення, використовуючи ресурси й компоненти клітини-хазяїна. Наприкінці періоду існування цієї форми в клітині накопичується велика кількість нових віріонів, які виходять у зовнішнє середовище і починають пошук інших клітин (мал. 5.1). Розмножуватися віруси можуть тільки в живих клітинах, бо для синтезу речовин, з яких вони складаються, потрібні рибосоми, тРНК, молекули АТФ, ферменти та інші компоненти клітинних структур, які відповідають за синтез органічних речовин і яких самі віруси не мають. Тому всі віруси без винятку є внутрішньоклітинними паразитами. Самостійно здійснювати процеси самовідтворення вони не здатні. Будова вірусів Віруси бувають простими і складними. Прості віруси містять тільки нуклеїнову кислоту і білкову оболонку (капсид), яка цю кислоту оточує (мал. 5.2). Віріони складних вірусів відрізняються від простих наявністю ліпопротеїдної оболонки, дуже схожої на мембрани клітин (мал. 5.3). Це не дивно, бо ця оболонка утворюється з ділянки клітинної мембрани тієї клітини, у якій він розмножився. До її складу входять також специфічні білки самого вірусу, які виконують переважно рецепторну функцію (розпізнають клітину для ураження)....

Навігація