Войти
Закрыть

Індивідуальне завдання. Кораблі пустелі

11 Клас

Двогорбих верблюдів - бактріанів - називають «кораблями пустелі». До існування за високих температур і нестачі води ця тварина має низку адаптацій. Щільна шерсть не пропускає гаряче повітря до шкіри. Жировий горб також відіграє захисну роль, бо, як відомо, жир - поганий провідник тепла. Крім того, жирова тканина горба є джерелом метаболічної води. Ніздрі зі щільними клапанами відкриваються строго на час вдиху і видиху, щоб не випаровувати зайвого. Послід верблюда гранично сухий, а сеча надзвичайно концентрована - нирки залишають у ній мінімум води. Верблюди виділяють з організму набагато менше води, ніж людина за тих самих умов. Пояснюється це тим, що у верблюдів у літню спеку значно коливається температура тіла: вночі падає до 34 ° С, а вдень доходить до 40 ° С. Ці тварини виділяють піт лише після того, як температура їхнього тіла, повільно підвищуючись, досягне 40 ° С, а в людини потовиділення починається відразу, коли температура навколишнього повітря стає вища за температуру тіла В екстремальних ситуаціях верблюду вдається вижити, навіть втративши до 40 % маси тіла, натомість більшість ссавців при втраті 15-20 % гине від зневоднення. Почасти це пов'язано з тим, що здебільшого у тварин втрата води відбувається насамперед за рахунок плазми крові, з якої й фільтрується піт. При цьому зростає в'язкість крові, що може призвести до загибелі організму. У верблюда ж навіть під час значних втрат води в'язкість крові практично не зростає - воду віддають інші тканини. Крім того, поміж усіх ссавців лише верблюди мають овальні еритроцити, які добре рухаються навіть при зневодненні....

Індивідуальне завдання. Дослідження Гаузе

11 Клас

«У 1931-1935 роках науковець Г. Ф. Гаузе вивчав міжвидову конкуренцію. Для дослідження він обрав одноклітинні організми - Інфузорію туфельку (Paramecium caudatum) і її найближчих родичів. Ці організми мали переваги для дослідження: їм потрібен невеликий об'єм середовища, у них швидко відбувається зміна поколінь. Гаузе вирощував три види інфузорій роду Paramecium у пробірках, куди він добавляв вівсяне борошно. На ньому розвивалися дріжджі й бактерії, якими харчувалися інфузорії. У таких умовах, окремо один від одного, усі три види роду Paramecium успішно розвивалися (див. графіки А, Б, В). За сумісного існування двох різних видів результати дослідження виявилися іншими (див. графіки Г, Д). Науковець також встановив, що види P. сaudatum й P. bursaria відрізнялися за своїм способом живлення: перший вид живився бактеріями в товщі рідини, другий - дріжджовими клітинами при дні»....

Практична робота. Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування

11 Клас

Мета: визначити ознаки адаптованості різних видів організмів до водного, наземного й ґрунтового середовища існування Розгляньте зображення представників видів організмів. Розподіліть їх на групи відповідно до середовища існування. Складіть план опису ознак адаптованості організмів до середовища існування (зверніть увагу на форму й особливості покриву тіла, особливості будови кінцівок тощо). Опишіть ознаки адаптованості різних організмів до певного середовища існування....

Адаптивні біологічні ритми біологічних систем

11 Клас

Біологічні ритми - циклічні коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем. Типи адаптивних біологічних ритмів. За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов'язані з циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні та багаторічні ритми. Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. У рослин зміни освітленості викликають періодичність процесів фотосинтезу, транспірації, закриття та відкриття квіток тощо (рис. 75). Зміна дня і ночі впливає на різні функції організмів тварин: рухову активність, інтенсивність процесів обміну речовин тощо (рис. 76). У людини найважливіший добовий ритм - чергування сну і неспання. Загалом виявлено понад 300 фізіологічних функцій, які залежать від добової періодичності....

Поширення паразитизму поміж різних груп організмів

11 Клас

Поняття паразитизму. Проте часто буває і протилежне - коли співмешканець використовує хазяїна в якості джерела поживних речовин. Такі організми називаються паразитами. Паразитизм - форма симбіозу організмів різних видів, з яких один (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище мешкання та джерело живлення, покладаючи на нього (частково або повністю) регуляцію відносин з навколишнім середовищем. Паразитичний спосіб існування можуть вести організми всіх груп - прокаріоти, одноклітинні еукаріоти, рослини, тварини, гриби. Залежно від локалізації виділяють екто- та ендопаразитів. Ектопаразити - паразити, що живуть на поверхні тіла хазяїна (рис. 67). Паразитичні організми, що живуть усередині тіла хазяїна, називають ендопаразитами (рис. 68). Відоме також явище суперпаразитизму, за якого хазяїн певного паразита є, у свою чергу, паразитом іншого хазяїна. Залежно від часу паразитування паразитів поділяють на тимчасових та стаціонарних. Тимчасові - це паразити, які живуть і розмножуються в навколишньому середовищі, а хазяїна використовують лише для живлення (наприклад, комарі, кліщі, блохи). Стаціонарними називають паразитів, які живуть і розмножуються всередині або зовні організму хазяїна тривалий час, іноді впродовж цілого життя. Цих паразитів поділяють на постійних, у яких усі стадії розвитку відбуваються в межах організму одного хазяїна (наприклад воші, коростяні кліщі), і на періодичних, для проходження повного циклу розвитку яких необхідні також проміжні хазяїни (наприклад свинячий і бичачий ціп'яки)....

Організм як середовище існування. Взаємовигідне співіснування організмів

11 Клас

Організми одних видів можуть використовувати в якості середовища існування організми інших видів. У такому середовищі біотичним екологічним факторам належить істотно більша роль, ніж в інших типах середовищ. В організмах як хазяїна, так і квартиранта розвиваються численні адаптації до впливів одне на одного, що є одним із прикладів коеволюції. Заселеними можуть бути як поверхні тіла організмів, так і їх внутрішні порожнини. У якості квартирантів можуть виступати прокаріоти, одноклітинні еукаріоти або ж багатоклітинні організми різних груп. Симбіонти можуть траплятися навіть в одноклітинних організмів. Такі взаємодії можуть належати до всіх розглянутих раніше (§ 9) типів, але зважаючи на щільність зв'язків між організмами, частіше трапляються випадки мутуалізму, протокооперації та паразитизму (§ 14). Взаємовигідні взаємодії організмів хазяїна та симбіонта. Один із прикладів мутуалізму ми наводили раніше - це мешкання мікроскопічних водоростей у тканинах тридакни. Таке явище не є унікальним, відомо багато тварин, що мають у своїх тканинах фотосинтезувальні клітини інших видів (рис. 64). У так званих «зелених» гідр (Hydra viridissima) в клітинах ентодерми живуть водорості роду Chlorella. На світлі такі гідри можуть понад чотири місяці обходитися без їжі, а без симбіонтів і годування гинуть за два місяці....

Основні середовища існування та адаптації до них організмів

11 Клас

На нашій планеті мешкають дуже різноманітні організми. Вони населяють усі наявні середовища, які суттєво відрізняються за специфікою умов. Учені вважають, що життя виникло й поширилося спочатку у водному середовищі. Надалі організми опанували наземно-повітряне середовище, а згодом було утворено й заселено ґрунт (рис. 51). Самі організми також стали специфічним середовищем життя для симбіонтів. Середовище існування - частина природи, що безпосередньо оточує організми, забезпечує їхні потреби й чинить на них певний вплив. Основними абіотичними чинниками, що впливають на організми в будь-якому середовищі, є освітленість, температура, вологість, хімічний склад, тиск, щільність. Найбільший вплив на існування організмів здійснюють лімітувальні чинники - ті, значення яких найближче до меж витривалості організмів. Наземно-повітряне середовище. Наземно-повітряне середовище — найрізноманітніше за умовами існування. Йому властиві висока прозорість, низька щільність і різкі коливання температури та вологості. Прозорість середовища сприяє високій інтенсивності фотосинтезу і, як наслідок цього процесу, - високому вмісту кисню, що спричиняє підвищений обмін речовин. Це вможливило виникнення гомойотермних організмів. Низька щільність повітря зумовила необхідність появи в організмів власної опорної системи. У тварин такою системою став твердий скелет, а також виникли спеціальні органи пересування - кінцівки. Деякі тварини, зокрема комахи, птахи, ссавці, набули здатності до активного польоту. У рослин як адаптація до наземно-повітряного середовища виникли тканини та вегетативні органи - корінь і пагін (пригадайте функції тканин рослинного організму)....

Способи терморегуляції організмів

11 Клас

Терморегуляція рослинного організму. Рослини здебільшого ведуть прикріплений спосіб життя, тому вони існують за тих температурних умов, які є в місцях їх зростання. У рослинному організмі утворюється мало метаболічної теплоти, що визначає обмеженість спектру способів терморегуляції. Морфологічна терморегуляція спрямована на запобігання перегріву організму. Прикладами таких адаптацій є густе опушення листя (розсіює частину сонячних променів), глянсувата поверхня (сприяє їх відбиванню). У рослин, які мешкають в умовах жаркого клімату, адаптації спрямовані на зменшення площі листкової пластинки (рис. 45). У холодних умовах засобами запобігання втратам теплоти є особливі життєві форми, наприклад карликові й сланкі, які вможливлюють захист сніговим покривом узимку. Значна частина холодостійких рослин має темне забарвлення, що допомагає краще поглинати теплові промені. До фізичної терморегуляції відносять транспірацію, яка є засобом виведення надлишку теплоти й запобігання опікам. За інтенсивної транспірації температура може знижуватися на 4-6 ° С, а іноді навіть на 10-15 ° С. Однак цей механізм терморегуляції ефективний лише в умовах достатнього забезпечення водою....

Спряжена еволюція (коеволюція) та коадаптація

11 Клас

Форми взаємодії організмів різних видів в екосистемах є виявами міжвидової боротьби за існування. Вона досягає особливої інтенсивності у випадках, коли вдосконалення однієї групи організмів зумовлює необхідність удосконалення іншої, залежної групи. Отже, природний добір на більш високих рівнях організації біологічних систем може виявлятися у взаємному доборі залежних один від одного видів, про що у своїй праці «Походження видів шляхом природного добору...» говорив ще Ч. Р. Дарвін (рис. 40). Поняття спряженої еволюції, або коеволюції. Подальші дослідження виникнення та становлення взаємозв'язків організмів в угрупованнях привели до виокремлення поняття «коеволюція», яке було застосоване екологами Паулем Ерліхом і Пітером Рейвеном 1964 року для опису координованого розвитку різних видів у складі однієї екосистеми. Як приклад коеволюції наводився опис взаємозв'язку рослини й гусениці. Рослина, захищаючись від поїдання, виробляє отруйні для гусениць речовини. Натомість певні види гусениць, зокрема гусениці метелика монарха, унаслідок еволюції набули нечутливість до рослинних отрут. Більш того, вони накопичують ці отрути у своєму тілі й самі стають неїстівними для птахів. У сучасній біологічній науці для позначення механізму взаємозумовлених змін складників угруповання, що розвивається, використовують термін спряжена еволюція, або коеволюція....

Симбіоз та його форми

11 Клас

Міжвидова конкуренція є одним із прикладів взаємозв'язків організмів в екосистемі. Вона зумовлена використанням тих самих ресурсів. Наведемо факти інших форм взаємодії, наприклад у лісі. Росичка заселяє території, на яких росте сфагнум. Такі взаємовідносини зумовлені зміною одним з видів середовища мешкання: сфагнум закисляє ґрунт і робить його сприятливим для росички. Трофічними зв'язками поєднані багато видів: павук живиться комахою, дощовий черв'як - опалим листям, нектар квітки споживає метелик. Часто організми надають притулок іншим, наприклад, дятел робить дупла в сосні. Науковці в галузі екології пропонують для означення взаємодії між популяціями різних видів користуватися терміном «симбіоз». Симбіозом називають усі форми взаємодії між організмами різних видів в екосистемі, а не лише взаємовигідні. Симбіоз - форми взаємодії й співіснування організмів різних видів в екосистемі. Однією з форм взаємодії є мутуалізм - співіснування різних видів, за якого вони отримують взаємну користь і в природі не існують один без одного, тобто їхній взаємозв'язок є облігатним (рис. 33). Опанування рослинами суходолу стало можливим завдяки мутуалістичним взаємовідносинам із грибами. Мінеральне живлення наземних рослин - складний процес, і в багатьох випадках воно не можливе без грибів....

Навігація