Войти
Закрыть

Соціальна поведінка. Типи угруповань тварин

7 Клас

ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ПООДИНОКІ ТВАРИНИ ВІД СОЦІАЛЬНИХ? У тваринному світі існує величезна різноманітність форм соціального життя. Одних тварин складно уявити поза співтовариством, інших - об’єднаними в групи. Поодинокими називають тварин, у яких контакти між особинами підтримуються зазвичай у шлюбний період, а також (у деяких видів) у період турботи за потомством. До поодиноких видів належить, наприклад, зозуля звичайна (мал. 283). Цей птах підкладає свої яйця у гнізда інших птахів, тому не бачить своїх пташенят. Зозуля стикається з особинами свого виду тільки під час шлюбного періоду. Соціальними називають тварин, які утворюють постійні групи. Соціальними тваринами є, наприклад, суспільні комахи (терміти, мурашки, деякі види бджіл та ос), бобри, вовки, дельфіни та багато інших. Поведінка тварин у групах ґрунтується на взаємодії двох чинників: 1) соціального інстинкту, який спонукає їх об’єднуватися з родичами й підтримувати з ними постійні контакти; 2) внутрішньовидової агресивності, яка дає змогу встановити й підтримувати певний порядок у співтоваристві. ЯКІ БУВАЮТЬ УГРУПОВАННЯ ТВАРИН? Конрад Лоренц розрізняв анонімні та особистісні угруповання тварин. Взаємозв’язки тварин в анонімних угрупованнях є безадресними та однаково спрямованими на всіх представників спільноти. Такий тип угруповань характеризується відсутністю постійної структури. У них немає ієрархії: ані лідерів, ані підлеглих. Анонімні угруповання часто демонструють дивовижну згуртованість і доцільність групових дій. Згадаймо рух косяка ставрид, який збивається в щільну кулю, щоб захиститися від хижаків (акул чи дельфінів) (мал. 284)....
0 Переглянути

Територіальна поведінка

7 Клас

Територіальною називають поведінку, яка пов’язана з поділом території на окремі ділянки. Вони можуть бути постійними або тимчасовими, індивідуальними або груповими (загальна територія стада, зграї, сім’ї тощо). Розміри та структура ділянок можуть сильно відрізнятися в різних видів тварин. Територіальна поведінка включає маркування, або мічення, меж ділянки та її охорону від інших тварин свого виду. Птахи позначають свою територію переважно звуковими сигналами - співом. Котячі - пахучими та візуальними мітками. Це можуть бути екскременти, витоптані ділянки, подряпини на корі дерев тощо. Здебільшого трапляється поєднання різних типів міток. Наприклад, бурі ведмеді обприскують сечею дерева, труться об них, дряпають і гризуть кору (мал. 279), а також роблять заглибини в землі. Часто територіальна поведінка приурочена лише до періоду розмноження. Наприклад, у шлюбний період самці бабок-красунь (мал. 280) вибирають ділянки над струмками. Ці ділянки вони позначають щоденними багаторазовими обльотами та енергійно обороняють від самців-родичів. У цю зону самець запрошує самку за допомогою «танцю» над поверхнею води. Під час відкладання яєць він охороняє самку від інших самців. Схожу поведінку можна спостерігати в риби колючки триголкової (мал. 281). У період розмноження у самця з’являється дуже яскраве забарвлення. Він займає ділянку дна водойми, будує гніздо, дуже агресивно атакує самців свого виду, а самок заманює за допомогою «танцю»....
0 Переглянути

Репродуктивна поведінка тварин

7 Клас

ЯКУ ПОВЕДІНКУ ТВАРИН НАЗИВАЮТЬ ШЛЮБНОЮ? Ви вже знаєте, що для тварин характерні два основних типи розмноження: статеве та нестатеве. Статеве розмноження супроводжується винятковою різноманітністю форм поведінки, спрямованої на пошук партнера, утворення пар, впізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною сезонів року, наприклад в Україні, мають річний цикл розмноження. Шлюбна поведінка зазвичай розпочинається з пошуку статевого партнера. Для цього тварини використовують сигнали різноманітної природи: хімічні, звукові, зорові. Шлюбні сигнали жуків-світляків належать до зорових демонстрацій (мал. 273). Літаючи, самці виробляють спалахи світла. Самки реагують на сигнали самця коротким спалахом. Самець відповідає на сигнал самки, наближаючись до неї, і пара продовжує обмінюватися сигналами доти, доки самець не підлітає і не спаровується із самкою. Винятком є тварини, які ведуть сидячий спосіб життя, наприклад коралові поліпи. У них репродуктивна поведінка представлена виключно у вигляді більш-менш одночасного викидання статевих продуктів (мал. 274). Ця синхронізація часто забезпечується хімічними сигналами. Отже, спаровуванню більшості тварин передує етап залицяння. Це сприяє відбору найвідповіднішого партнера, крім того, перешкоджає міжвидовому схрещуванню. Залицяння - обмін спеціальними сигналами демонстраціями. Залицяння у тварин може включати підношення корму, як у крячок, демонстрацію оперення, як у павича, зведення споруд, як в альтанкових птахів (мал. 275), токування у глухаря та інше. Зазвичай, активною стороною під час залицяння є самець, а пасивною - самка. Тобто самців вибирають самки. Це пов’язано з тим, що саме на самку зазвичай лягає основна турбота за нащадками....
0 Переглянути

Форми поведінки тварин

7 Клас

Поведінка тварин надзвичайно різноманітна за своїми формами, проявами й механізмами. Зазвичай усі форми поведінки тварин об’єднують у три основні групи - індивідуальна, репродуктивна і соціальна. • Індивідуальна поведінка включає різноманітні поведінкові акти, спрямовані на виживання і життєзабезпечення окремої особини. Основні з них такі: пересування; дослідницька активність; харчова поведінка; поведінка, спрямована на підтримання температури тіла; захист від ворогів; догляд за чистотою тіла; потреба у грі; використання знарядь. Пересування - переміщення тварини в просторі, що потрібне для виконання будь-яких пристосувальних функцій (мал. 264). Дослідницька активність - комплекс поведінкових актів, які знайомлять тварину з навколишнім середовищем. Досліджуючи свою територію, тварина отримує уявлення про місцезнаходження харчових та інших ресурсів (мал. 265), потенційних партнерів для парування і місць, де можна сховатися від хижаків. Харчова поведінка - складний комплекс рухів, спрямованих на знаходження, схоплювання, утримання здобичі. Для прикладу ознайомимося з харчовою поведінкою личинки мурашиного лева, який трапляється по всій Україні. Цю комаху названо так через її поведінку. Личинка мурашиного лева викопує в піску конічну ямку - своєрідну лійку, викидаючи пісок головою (мал. 266). Вона запаюється в центрі лійки, виставляючи назовні лише щелепи, і чекає на здобич - різних комах, найчастіше мурашок. Якщо здобич намагається вибратися з лійки, личинка кидає їй під ноги пісок. Піщинки збивають жертву з ніг, і вона скочується на дно пастки. Личинка встромляє у здобич свої серпоподібні щелепи і впорскує в неї травні соки, після чого висмоктує перетравлений вміст (пригадайте, яким ще тваринам притаманне позакишкове травлення)....
0 Переглянути

Способи орієнтування тварин

7 Клас

ЯКІ Є СПОСОБИ ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН? Переміщення тварини в просторі, як одна з форм поведінки, потребує певних способів орієнтування. Так, орієнтація тварин у просторі може базуватися на дуже простих принципах. Однією з найпростіших форм просторової орієнтації є таксис (від грец. таксис - розташування) - спрямований рух організму стосовно якогось чинника. Таксис може бути позитивним (рух до чинника) і негативним (рух від нього). Наприклад, у евглени зеленої відмічено позитивний фототаксис - рух у напрямку до світла (пригадайте будову евглени зеленої і поміркуйте, чому вона прагне рухатися в бік джерела світла). У більшості наземних молюсків спостерігають негативний геотаксис - бажання повзти в напрямку, протилежному від сили тяжіння. Під час орієнтування у просторі тварини використовують різноманітні подразники: зорові, звукові, нюхові тощо. Однією з найдосконаліших «навігаційних» систем є ехолокація, за якої тварина видає високочастотні звукові сигнали та виявляє предмети за відлунням, що відбивається від них. Такий самий принцип військові використовують у радіолокаторах....
0 Переглянути

Вроджена і набута поведінка тварин

7 Клас

У поведінці тварин, зазвичай, виділяють дві основні складові: вроджену та набуту. Між ними немає чіткої межі: більшість поведінкових реакцій тварин, безсумнівно, містить і вроджені, і набуті елементи. Вродженою поведінкою називають такі форми поведінки, які передаються в спадок нащадкам від батьків. Про можливість спадкової передачі особливостей поведінки від батьків до нащадків було відомо давно. Під час розведення сільськогосподарських і домашніх тварин людина навчилася отримувати бажані комбінації ознак поведінки в нових порід. Розгляньте малюнок 253. Порівняйте поведінку наведених на ньому порід собак. Доповніть перелік власними прикладами. Научіння - це зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії тварини з навколишнім світом. Воно може бути як короткочасним, так і постійним, а його стійкість залежить від пам’яті - здатності зберігати та використовувати інформацію з попереднього досвіду. Без пам’яті научіння неможливе. Обидві складові (вроджена та набута) важливі в процесі формування поведінки тварини. Перевага вродженої поведінки, наприклад відсмикування лапки від гарячого або гострого предмета, полягає в тому, що ця дія відбувається дуже швидко й зазвичай безпомилково. Це істотно знижує імовірність фатальних помилок, які могла б допустити тварина, якби їй доводилося вчитися уникати вогню або затаюватися від хижака. Крім того, вроджена поведінка зменшує затрати часу та енергії на научіння....
0 Переглянути

Поведінка тварин у природі та методи її вивчення

7 Клас

ЩО ТАКЕ ПОВЕДІНКА? Поведінка - це спрямовані дії організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники (голод, захист, турбота про нащадків тощо). Поведінка може бути різною: від найпростіших рухів, наприклад до джерела світла, до шлюбних ігор і захисту території. Як один з найважливіших способів активного пристосування тварин до різноманіття умов навколишнього середовища поведінка забезпечує виживання й успішне відтворення виду (пригадайте, як різні тварини пристосовуються до активного захисту і нападу). Люди почали вивчати тварин ще в сиву давнину. Їхнє існування часто залежало від успішного полювання, тому важливо було знати особливості способу життя і повадки тварин (мал. 245). Ці знання також сприяли прирученню тварин і подальшому розвитку скотарства. Пізніше люди почали вивчати поведінку тварин, щоб краще зрозуміти самих себе. Адже цікаво, яке співвідношення того, що ми отримуємо у спадок від батьків, і набутого в результаті власного навчання; як визначити ту межу, де закінчується схожість людини з твариною і починаються її суто людські якості!...
0 Переглянути

Періоди та тривалість життя тварин

7 Клас

• У багатьох безхребетних тварин тривалість життя не перевищує одного року. Наприклад, гідри зимують на стадії яйця, з яєць навесні виходять молоді особини. Ще коротша тривалість життя ракоподібних - щитнів - усього 30-40 діб, до моменту пересихання водойми. Але яйця цих тварин можуть переносити тривалі періоди посухи (до 10 років і більше). Серед безхребетних тварин є й справжні довгожителі (мал. 242, 1). Наприклад, тривалість життя довгопалого річкового рака може становити до 25 років, американського омара - до 50. Серед павуків значна тривалість життя притаманна птахоїдам. Є дані, що самки окремих видів цих великих павуків доживали до 30 років. Рекордсменом за тривалістю життя є двостулковий молюск арктика ісландська (мал. 242, 2): вік одного з виловлених екземплярів становив понад 500 років. Є довгожителі й серед гельмінтів. Так стьожак широкий живе до 13 років, бичачий ціп’як - до 20 років. • Тривалість життя хребетних тварин часто співвідноситься з такими ознаками, як розмір тіла, терміни настання статевої зрілості, умови життя. Важливою причиною різниці у тривалості життя багатоклітинних організмів є інтенсивність обміну речовин. Більші за розмірами види живуть зазвичай довше, ніж дрібніші. Це пояснюють тим, що в дрібніших тварин інтенсивніший обмін речовин. У ссавців це потрібно для підтримання постійної температури тіла. Тому, наприклад, слон для підтримання постійної температури тіла загалом витрачає в перерахунку на 1 г маси менше енергії, ніж миша хатня. Отже, при більш інтенсивному обміні речовин, притаманному дрібним тваринам, швидше «згорає» енергія і виснажується організм....
0 Переглянути

Розвиток тварин

7 Клас

ЩО ТАКЕ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК? ЯКІ ЙОГО ПЕРІОДИ? Кожному виду багатоклітинних тварин притаманний індивідуальний розвиток. Це розвиток особини від її народження до завершення життя. Розвиток багатоклітинних організмів виконує дві важливі біологічні функції. По-перше, забезпечується неперервність поколінь і тим самим існування як окремих видів, так і життя на нашій планеті загалом. По-друге, під час розвитку багатоклітинних організмів відбувається диференціація клітин і формуються різноманітні тканини та органи. Тільки уявіть: з однієї клітини - яйцеклітини - виникає все різноманіття клітин! В індивідуальному розвитку тварини виділяють зародковий і післязародковий періоди. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ЗАРОДКОВОГО РОЗВИТКУ ТВАРИН? Зародковий період індивідуального розвитку — це час, коли новий організм (зародок) розвивається всередині материнського або всередині яйця. Він завершується народженням (виходом з оболонок яйця). У процесі зародкового розвитку тварин виділяють декілька послідовних етапів. Спочатку відбувається послідовний поділ зиготи та формування одношарового багатоклітинного зародка (мал. 239, 3-4)....
0 Переглянути

Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин

7 Клас

Здатність організмів до відтворення собі подібних - одна з властивостей життя. Завдяки розмноженню забезпечуються неперервність і спадковість життя: батьки передають нащадкам у спадок свої ознаки. Основні форми розмноження у тварин - нестатеве та статеве. ЯКІ Є ТИПИ НЕСТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН? Нестатеве розмноження найбільш поширене в одноклітинних твариноподібних організмів. Пригадайте, амеба протей розмножується поділом клітини навпіл. У багатоклітинних організмів за нестатевого розмноження від материнського організму відокремлюються групи нестатевих клітин. Такий тип нестатевого розмноження ще називають вегетативним (порівняйте з вегетативним розмноженням рослин). Способи вегетативного розмноження багатоклітинних тварин різні. Поширеним способом вегетативного розмноження тварин є брунькування, під час якого від материнського організму відокремлюється один або кілька багатоклітинних утворів - бруньок, що згодом розвиваються в самостійні організми (поліпи кишковопорожнинних, деякі кільчасті черви) (мал. 233, 1). Коли ж бруньки залишаються зв’язаними з материнським організмом, утворюються так звані колонії тварини (наприклад, коралові поліпи) (мал. 233, 2). Трапляється й інший спосіб вегетативного розмноження - фрагментація. Наприклад, від тіла може відокремитися один або кілька фрагментів, з яких потім відновлюються цілісні організми. Так, морська зірка в разі нападу хижака відкидає один зі своїх променів. З нього потім відновлюється цілісний організм (мал. 234, 1). Багатощетинковий черв - додекацерія - також може розпадатись на окремі сегменти. Кожен з них згодом відбруньковує по чотири дочірні особини (мал. 234, 2)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 53 54 55 56 57 58 59 60 61 ... 343
Назад

Навігація