|
• 1. «Гонка озброєнь» між хижаками й жертвами. Чому в еволюції тварин крок за кроком відбувається вдосконалення їхніх способів руху? Між хижаками та їхніми жертвами відбувається безперервне змагання за виживання «хто — кого». Хижаки вдосконалюють засоби нападу й полювання, жертви — способи захисту від хижаків. Найчастіше перемогу отримує більш швидкий організм. Наприклад, і гепард, і газель належать до найшвидших тварин (рис. 41.1). Це є наслідком постійних змагань представників цих двох видів. Проте успіх пов’язаний не лише зі швидкістю. Велике значення має маневреність, швидкість реакції, якість керування рухами. У змаганні морського лева з білою акулою перевага у швидкості й силі — на боці акули (рис. 41.2). Але завдяки швидкості реакції представник ссавців має шанси вижити навіть під час нападу найжахливішої сучасної риби. • 2. Видозміни зовнішнього вигляду. Ще однією можливою запорукою успіху й хижака, і жертви є непомітність (рис. 41.3). Якщо жертва не помітить хижака, він наблизиться до неї настільки, що швидко її схопить. Якщо жертва буде непомітною для хижака, вона не зазнає нападу. Те, що і гепард, і газель забарвлені в кольори савани, де вони живуть (рис. 41.1), — не випадковість. Іноді маскування вражає уяву, наприклад, захисне забарвлення поєднується з видозмінами форми тіла (рис. 41.3). Але не завжди забарвлення робить тварин непомітними. Застережливе забарвлення є характерним для тварин, що можуть виділяти отруту чи мають неприємні запах і смак (рис. 14.2, с. 56; 37.6, с. 150). Досить часто кілька видів мають характерні ознаки, що попереджують про їхні засоби захисту. Бджоли, оси й джмелі мають характерне забарвлення з чорних і жовтих смуг, яке попереджає про їхнє отруйне жало. Утім, нічим не озброєні мухи дзюрчалки мають подібне забарвлення, яке надає їм певного захисту (рис. 40.3, с. 159)....
|
