Войти
Закрыть

Залози внутрішньої та змішаної секреції

8 Клас

Вивченням гербів займається особлива наука - геральдика. Коріння її йдуть у часи раннього середньовіччя, коли з'явилися перші фамільні, міські та державні герби. Тоді ж були розроблені і перші правила геральдики, згідно з якими належало розміщувати на гербах символи, фігури, написи і кольори, що дозволяли розпізнавати їх власників. Цікаво, а які гербові емблеми ви запропонуєте для кожної із ендокринних залоз? ЗМІСТ Яке значення залоз внутрішньої секреції? ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ - це залози, що не мають вивідних проток, утворюють гормони та виділяють їх у кров. До цієї групи належать гіпофіз й епіфіз, щитоподібна та прищитоподібні залози, тимус та надниркові залози. Гіпофіз (нижній мозковий придаток) - непарна ендокринна залоза, розташована при основі головного мозку. Це невелика залоза, маса якої досягає 0,5 г. В гіпофізі виділяють три частки: передню, проміжну та задню. Кожна з них продукує гормони з різними функціями. Передня частка гіпофіза виробляє гормони, які регулюють ріст людини (гормон росту) та впливають на діяльність інших ендокринних залоз (тропні гормони). Середня частка виробляє меланотропін, який сприяє синтезу меланіну й зумовлює колір шкіри. Задня частка гіпофіза виконує функцію «депо» гормонів, які синтезуються в гіпоталамусі - вазопресину і окситоцину. Вазопресин зменшує виведення сечі, підвищує кров'яний тиск, а окситоцин регулює певні репродуктивні функції (пологи, лактацію, материнську поведінку)....
0 Переглянути

Ендокринна система

8 Клас

Олег Горникевич (1926-2020) - першим у світі ґрунтовно дослідив що відбувається з мозком людини, що має хворобу Паркінсона. Вчений изначив, що основною причиною захворювання є нестача нейромедіатора дофаміну в головному мозку. Молекули цієї речовини відіграють ключову роль у контролі рухів м'язів. Тому зниження концентрації дофаміну в мозку призводить до «тремтливого паралічу». Визначення цього чинника хвороби Паркінсона стало справжнім проривом та революцією в медицині. Окрім нейромедіаторних властивостей у ЦНС, дофамін діє як гормон. А чому дофамін називають ще й гормоном? ЗМІСТ Який склад ендокринної системи? Ендокринна система представлена залозами внутрішньої секреції й ендокринними клітинами залоз змішаної секреції та окремих внутрішніх органів. Всі ці структури утворюють та виділяють у кров гормони, тому добре забезпечені кровоносними судинами. Ендокринна система, як й інші регуляторні системи, має центральний і периферійний відділи. До центральних органів належать гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз, а до периферичних - щитоподібна, прищитоподібні, надниркові, підшлункова й статеві залози. Органи центрального відділу тісно пов'язані з органами ЦНС і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Органи периферійного відділу здійснюють вплив на організм, посилюючи чи послаблюючи процеси обміну речовин....
0 Переглянути

Сон. Біоритми

8 Клас

Під час сну Д. І. Менделєєв винайшов принцип побудови Періодичної системи хімічних елементів, Ф-А. Кекуле вві сні відкрив формулу бензену, О. С. Пушкін складав деякі вірші під час сну, Рафаель Санті в сновидінні побачив образ своєї всесвітньовідомої Мадонни. Як пояснити такі факти? ЗМІСТ Яке біологічне значення та періоди сну? СОН - природний періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості та зниженням здатності нервової системи відповідати на подразники. Цикл «сон - неспання» є добовим ритмом організму. Під час сну спостерігається зниження частоти дихання, скорочень серця, артеріального тиску, температури тіла, чутливості органів чуття та збудливості нервової системи. Сон - це діяльний стан кори великого мозку, що забезпечується діяльністю ретикулярної формації, таламуса й гіпоталамуса. Завдяки взаємодії цих відділів відбувається перерозподіл нейронної активності ділянок мозку: ті, що були активні вдень, - зменшують свою активність, а ті, що були пасивні упродовж дня, - її збільшують. Окрім того, виявлено речовини-нейромедіатори (норадреналін, серотонін та ін.), що беруть участь у регуляції циклу «сон-неспання». Отже, під час сну відбувається передусім переорганізація функцій мозку, а не загальне зниження нейронної активності. Найхарактернішими ознаками стану сну є типова електрична активність мозку і м'язів, рухи очей. Під час сну не вся кора загальмована, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими та створюють певні відчуття у вигляді сновидінь....
0 Переглянути

Свідомість. Пам'ять

8 Клас

«Мауглі» - діти, які з раннього віку виховувалися тваринами: мавпами, ведмедями, вовками. У світі відомо понад 100 подібних випадків. Для «синдрому мауглі» характерні порушення мови, нездатність до прямоходіння, відсутність гігієнічних звичок тощо. Ті, хто жив у тваринному суспільстві перші 5-6 років життя, практично не можуть стати повноправними членами суспільства. Чому? ЗМІСТ Якими є основні критерії свідомості? Свідомість є складнішою формою відображення аніж мислення, але саме мислення визначає свідомість. Продуктом мислення є свідомість. Ця людська форма свідомості поєднує прості форми відображення (відчуття, сприйняття, уявлення, мислення) і має нові, якісні особливості, аніж мислення. І ці особливості, знову ж таки, визначаються соціальними чинниками, якими є праця, суспільний спосіб життя, мова та мислення. У свідомості відображаються не лише предмети навколишнього світу, а й інші люди. Завдяки свідомості відбувається пристосування людини до умов суспільного життя. Для розвитку свідомості людина має жити серед людей, постійно спілкуватися з ними, займатися різними видами діяльності. Це значить, що свідомість може розвиватися лише в суспільстві. Свідомість нерозривно пов'язана з мовленням. Наші думки втілюються у словах і реченнях, вони можуть зберігатися і передаватися іншим людям. Якщо поведінка людини є усвідомленою, вона ніколи не робитиме того, що зашкодить її здоров'ю і здоров'ю інших людей. Свідома людина спроможна правильно оцінити риси своєї особистості, поважає інших людей, усвідомлює або шукає свої місце в житті....
0 Переглянути

Мова. Мислення

8 Клас

Формування ВНД пов'язане здебільшого з корою півкуль великого мозку. Саме в ній відбуваються аналіз інформації з навколишнього світу та формування відповідних дій. Якщо інформація із середовища надходить у вигляді впливів природних подразників (світло, звук, запах тощо), то така система сигналів є першою. Перша сигнальна система - це сукупність нервових процесів, що виникають у корі півкуль великого мозку під час безпосереднього впливу на сенсорні системи чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ. Анатомічною основою першої сигнальної системи є аналізатори, а сама система створює умови для конкретного мислення. Якщо природні безпосередні впливи на органи чуттів замінюються словами, що є узагальненням певної інформації, то така система сигналів становить другу сигнальну систему, притаманну лише людині. Друга сигнальна система - це сукупність нервових процесів, що виникають у корі великого мозку на слова й позначені ними поняття. Анатомічною основою другої сигнальної системи є зорова та слухова сенсорні системи. Завдяки наявності другої сигнальної системи створюються умови для абстрактного мислення, яке значно розширює пристосувальні можливості людини. У словах фіксуються зв'язки між предметами і явищами, тому слова є сигналами сигналів. Отже, інформація із зовнішнього середовища надходить у кору великих півкуль у вигляді сигналів першої та другої сигнальних систем, що діють у тісному взаємозв'язку. Які фізіологічні основи мови? МОВА - це специфічна форма спілкування, озвучена думка, властива тільки людині. За допомогою мови людина дає назви предметам, розмірковує про них, сприймає їх у минулому та майбутньому, обмінюється думками. Мова людини складається зі звуків, організованих для звукової комунікації. Прогресивний розвиток мови зумовили соціальні чинники: праця та суспільний спосіб життя. Основну роль у розвитку мови людини відіграє великий мозок та центри мови в корі півкуль великого мозку. Їх два, вони розташовані у лівій півкулі великого мозку. У нижній лобовій звивині розташований руховий центр мови (центр Брока). Його діяльність забезпечує здатність вимовляти речення, писати слова. У верхній скроневій звивині розташований слуховий центр мови (центр Верніке) для розуміння усної чи письмової мови. Інші мовні центри, що контролюють запам'ятовування слів, формування мовних образів, розташовуються в корі обох півкуль великого мозку....
0 Переглянути

Научіння. Розумова діяльність

8 Клас

НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це способи накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини, окрім цього механізму, існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови. РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя у суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями. У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона має простіший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв'язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають з допомогою зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв'язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки, як екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню найпростіших зв'язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування. У людини розумова діяльність є досконалішою завдяки праці, суспільному способу життя, розвиненій членороздільній мові та мисленню. Особливу роль у формуванні розумової діяльності людини відіграють пізнавальні форми научіння: шляхом міркувань та шляхом формування понять. Людина завдяки мові й абстрактному мисленню здатна вловлювати зв'язки між предметами і явищами зовнішнього світу навіть тоді, коли вони безпосередньо не відчуваються. Це відбувається завдяки УЯВІ, яка створює в головному мозку дійсність в образах предметів чи явищ й уможливлює користування ними для пошуку зв'язків. Уява дає змогу людині передбачати ситуації, події, результат і відповідним чином конструювати свою діяльність. Так, водій починає шукати найближчу заправку, якщо у його автомобілі залишилося мало пального, учень поглиблено вивчає біологію, якщо хоче стати лікарем....
0 Переглянути

Умовні рефлекси людини. Набута поведінка

8 Клас

І. П. Павлов звернув увагу на те, що ВНД пов'язана не лише з упливом безумовних подразників, а й залежить від умов, що супроводжують ці подразнення. Наприклад, у собаки слиновиділення починається не лише тоді, коли їжа потрапляє в пащу, а й на вигляд та запах їжі. І. П. Павлов пояснив це явище, розробивши теорію умовних рефлексів. Біологічна роль умовних рефлексів: 1) забезпечують пристосовуваність організмів до конкретних умов існування, а для людини - навчання і різноманітність інтелектуальної діяльності; 2) забезпечують відповідь на безумовний подразник ще до початку його дії, тобто мають сигнальне значення; 3) є основою для формування умовних рефлексів вищого порядку, які є переважаючими і ВНД людини. Отже, УМОВНІ РЕФЛЕКСИ - це набуті індивідуальні реакції на дію подразників, що дають змогу людині пристосуватися змінних умов середовища. Які ознаки та значення набутої поведінки людини? НАБУТА ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ - сукупність складних набутих індивідуальних поведінкових реакцій, пов'язаних у своєму виникненні здебільшого з соціальними потребами та вищими емоціями. Які ж особливості набутої поведінки людини? 1. Функціональною основою набутої поведінки людини є умовні рефлекси та динамічні стереотипи. Динамічний стереотип - складна система послідовних стабільних умовних рефлексів, що полегшує виконання багаторазово повторюваних дій. Яскравим прикладом динамічних стереотипів є різноманітні рухові навички: ходьба, біг, плавання, катання на лижах, гра на музичних інструментах, уміння писати та ін. Ці системи умовних рефлексів є основою для навичок та звичок. Динамічні стереотипи дають змогу людині виконувати певні дії без значного напруження нервових центрів кори великого мозку....
0 Переглянути

Безумовні рефлекси людини. Вроджена поведінка людини

8 Клас

Рефлекс (від лат. reflexus - відбитий) - реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи. Уперше поняття «рефлекс» ввів французький учений Р. Декарт (1596-1650). У створенні рефлекторної теорії брали участь Я. Прохазка (1837-1888), І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський, І. П. Павлов та інші. Будь-який рефлекс має основу у вигляді рефлекторної дуги (іл. 103). Функціональне значення рефлексів полягає в тому, що за їх допомогою організм здатний швидко й цілеспрямовано реагувати на різні зміни внутрішнього й зовнішнього середовища. За виникненням усі рефлекси поділяють на безумовні та умовні. ВРОДЖЕНА ПОВЕДІНКА - сукупність складних вроджених видотипових поведінкових реакцій, пов'язаних у своєму виникненні з біологічними потребами та нижчими емоціями. Слід одразу зауважити, що вроджена поведінка відіграє значно меншу роль, аніж набуті форми поведінки. Але не можна недооцінювати значення інстинктивних проявів у харчуванні, розмноженні, самозбереженні, діяльності внутрішніх органів. Які ж особливості вродженої поведінки людини? 1. Функціональною основою вроджених форм поведінки людини є безумовні рефлекси та інстинкти. Інстинкт (від лат. instinctus - спонукання до дії) - вроджена пристосувальна форма поведінки у вигляді системи безумовних рефлексів, що виникає у відповідь на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. Загальноприйнятим в теорії інстинктів є виділення трьох груп інстинктів, які називають основними чи базовими. Це інстинкти самозбереження (оборонний, орієнтувальний), інстинкти живлення (питний, харчовий) та інстинкти розмноження (батьківський, материнський). Окрім них досить часто називають ще соціальні інстинкти, інстинкти самовдосконалення (дослідницький, ігровий) та інстинкти внутрішньовидової агресії (інстинкт боротьби)....
0 Переглянути

Поняття про вищу нервову діяльність і її основні типи

8 Клас

Діяльність нервової системи умовно поділяють на нижчу та вищу. Нижча нервова діяльність - сукупність безумовно-рефлекторних реакцій, спрямованих на роботу внутрішніх органів і підтримання гомеостазу. Ці реакції є вродженими, а їхні центри містяться в спинному мозку та стовбурі головного мозку. Безумовно-рефлекторна діяльність є однаковою в різних людей. А які ж особливості та значення ВНД? Вищими відділами ВНД є кора півкуль великого мозку і підкірка. Кора півкуль - це сукупність нейронів в складі сірої речовини, що забезпечують виникнення впродовж життя умовних рефлексів. Базальні ядра півкуль мозку, є нейронними вузлами, що занурені у білу речовину великого мозку. В підкірці містяться центри найважливіших безумовно-рефлекторних реакцій, що є основою для умовних рефлексів. Характер взаємодії кіркових й підкіркових центрів і визначає кожен руховий ефект. Це твердження є складовим положенням вчення про домінанту, що пояснює роботу нервових центрів й організацію поведінки людини. Творцем вчення є відомий фізіолог О. О. Ухтомський (1875-1942). Основними нервовими процесами, що координують ВНД є збудження та гальмування. Збудження починається як реакція нейронів, що проявляється у підвищенні їхньої активності. Виникає збудження у нервових центрах, а потім поширюється по нервових волокнах у вигляді нервових імпульсів. Гальмування також є активним процесом, який пригнічує збудження або запобігає йому. Збудження й гальмування у людини мають індивідуальний характер, оскільки у кожному організмі різна кількість нейронів, довжина їхніх відростків, активність внутрішніх процесів тощо. Засновниками вчення про ВНД є І. М. Сєченов (1829-1905) та І. П. Павлов (1849-1936). У своїх дослідженнях вони довели, що ВНД є нерозривною єдністю вроджених і набутих форм пристосування, тобто безумовних і умовних рефлекторних реакцій. У поведінці людини досить часто виділяють ще розсудливу (розумову) діяльність, що ґрунтується на складній асоціативній діяльності мозку....
0 Переглянути

Сенсорні системи дотику, температури, болю

8 Клас

Шкірні рецептори розкидано по всій поверхні тіла. У середньому на кожний 1 см2 припадає 100-200 больових, 12-15 холодових, 1-2 теплових і 25-30 дотикових рецепторів. Ці чутливі клітини й нервові закінчення є основою для трьох видів шкірної чутливості - дотикової, температурної та больової. СЕНСОРНА СИСТЕМА ДОТИКУ - це функціональна система, яка сприймає механічні впливи на шкіру та забезпечує формування відчуттів дотику, вібрації та тиску. Органом дотику у людини є шкіра, яка містить дотикові (тактильні) рецептори декількох видів. У людини рецепторна поверхня сенсорної системи дотику величезна - від 1,4 до 2,1 м2. Найбільша чутливість властива нервовим закінченням кінчиків губ, язика, менша - кінчикам пальців рук, долоням. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спини, стоп, живота. Характер дотикових відчуттів залежить від рецепторів та частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску, коли короткочасна - відчуття дотику, а за високої частоти зміни сили подразника - відчуття вібрації. Отже, сенсорна система дотику відрізняється різноманітністю рецепторів та відчуттів та забезпечує дотикову чутливість людини. Яке значення сенсорної системи температури для людини? СЕНСОРНА СИСТЕМА ТЕМПЕРАТУРИ - це функціональна система, яка за допомогою терморецепторів шкіри формує відчуття тепла і холоду. Органом температурної чутливості у людини є шкіра, що містить теплові й холодові рецептори. Холодові рецептори розміщені у поверхневих шарах шкіри, їх значно більше, ніж теплових, розміщених глибше. Найбільша кількість теплових рецепторів знаходиться в шкірі обличчя, а холодових - в шкірі спини. Інформація від терморецепторів через чутливі волокна спинномозкових нервів і висхідні провідні шляхи надходить до гіпоталамуса, де розміщений центр терморегуляції, і до зони шкірно-м'язової чутливості кори великого мозку. У головному мозку людини формуються два види температурного відчуття: динамічне (зміна температури) і статичне (сталий рівень температури). У людини існує особлива температурна чутливість у вигляді слідового температурного відчуття. Так, якщо притиснути на 20-30 с до лоба металевий предмет, а потім забрати його, то відчуття холоду зберігається упродовж десятків секунд. Це слідове відчуття холоду пов'язане з тривалою активністю холодових рецепторів....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 93 94 95 96 97 98 99 100 101 ... 343
Назад

Навігація