Войти
Закрыть

Значення збалансованого харчування для збереження здоров’я

8 Клас

Збалансоване (раціональне) харчування та його значення для здоров’я людини. З давніх-давен люди надавали великого значення харчуванню як засобу збереження здоров’я. Цікаво знати Авіценна (Ібн Сіна) (мал. 57) - відомий арабський лікар, один із засновників гігієни харчування, який перший розробив правила раціонального харчування. Збалансоване, або раціональне, харчування — це таке харчування, коли якість і кількість їжі відповідають потребам організму. Насамперед ці потреби визначаються тим, яку кількість енергії витрачає організм у процесі власної життєдіяльності. Енергетичні витрати організму визначають за основним обміном - тією найменшою кількістю енергії, яка потрібна для забезпечення нормальної життєдіяльності організму за умов максимального фізичного, інтелектуального та емоційного спокою, а саме: у стані бадьорості, вранці після сну, лежачи, натщесерце, за відсутності сторонніх подразників і за температурного комфорту (+18...+23 °С). За цих умов енергія витрачається лише на забезпечення роботи внутрішніх органів (біохімічні процеси, що відбуваються у клітинах, роботу серця, дихальні рухи тощо). Основний обмін залежить від різних чинників: статі, віку, функціонального стану організму, виконуваної роботи. Для людини середньої маси, середнього зросту та середнього віку добове значення основного обміну становитиме приблизно 7000 кДж. Звичайно, для здійснення фізичної роботи організм витрачатиме ще певну кількість енергії (див. таблицю 3)....

Їжа та її компоненти. Харчові та енергетичні потреби людини

8 Клас

Які харчові продукти і в якій кількості ми маємо споживати, щоб наш організм залишався здоровий? Їжа - це поживні речовини, які людина споживає для підтримання життєдіяльності організму, насамперед для забезпечення його енергією та матеріалом для процесів асиміляції. Харчові продукти - це об’єкти тваринного та рослинного походження, які використовують в їжу в натуральному чи переробленому вигляді. Речовини, які організм отримує з навколишнього середовища з їжею, зазнають змін і засвоюються клітинами. Основними компонентами харчових продуктів є органічні речовини (білки, вуглеводи, жири), вода та мінеральні солі. Їхній вміст у різних харчових продуктах тваринного і рослинного походження неоднаковий. Харчові продукти тваринного походження (м’ясо, риба, молоко, яйця, вершкове масло тощо) - це основне джерело білків і жирів та частково вуглеводів. Особливу цінність становлять білки тваринного походження, оскільки організм людини здатний засвоювати їх майже повністю. Відсутність у їжі білків не може бути зрівноважена жодними іншими сполуками. Відсутність білків у харчовому раціоні спричиняє важкі розлади обміну речовин, зниження фізичної та розумової працездатності, атрофію м’язів, зниження захисних властивостей організму. Жири тваринного походження надходять до організму переважно із салом, жирними м’ясом та рибою, вершковим маслом, молоком, сиром, сметаною тощо....

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини - основа забезпечення його нормального функціонування

8 Клас

Основу існування нашого організму забезпечують процеси обміну речовин і перетворення енергії. Що таке обмін речовин? Організм людини, як й інші біологічні системи, є відкритою системою (мал. 52). Тому неодмінною умовою існування нашого організму є надходження ззовні поживних речовин, що містять у собі енергію (пригадайте: організм рослин здатний вловлювати й використовувати енергію світла). Отримані ззовні речовини та енергія зазнають значних перетворень у нашому організмі. Поживні речовини засвоюються і енергія, що в них накопичена, використовується. Продукти обміну виводяться назовні (мал. 53). Обмін речовин ще називають метаболізмом. У процесах обміну речовин нашого організму беруть участь різні типи сполук - як органічні (білки, жири, вуглеводи тощо), так і неорганічні (неорганічні кислоти, солі, кисень, вуглекислий газ, вода та ін.). Процеси метаболізму забезпечують ріст і розвиток організму, дають змогу реагувати на подразники зовнішнього та внутрішнього середовища. Завдяки обміну речовин структури організму постійно оновлюються, підтримується динамічна сталість його внутрішнього середовища - гомеостаз....

Профілактика порушень опорно-рухової системи

8 Клас

Що таке постава? Які умови її правильного формування? Кожній людині притаманна постава, тобто певне положення тіла у стані спокою і під час рухів. Постава формується з раннього дитинства в період росту організму й розвитку скелета і м’язів. Вона може змінюватися впродовж життя людини. Для формування правильної постави велике значення має розвиток м’язової системи, особливо м’язів тулуба. Добре розвинені м’язи запобігають деформації кісток хребта під час навантаження на них. Характерні ознаки правильної постави такі: плавні вигини хребта, симетрично розміщені розгорнуті плечі й лопатки, добре розвинуті м’язи тіла, прямі ноги з нормальним склепінням стоп, красива хода (мал. 49, 1). У людей з правильною поставою голова завжди тримається прямо, грудна клітка виступає над животом, живіт підтягнутий. У разі неправильної постави голова в людини нахилена або висунута вперед, грудна клітка втиснута, плечі зведені до грудей, живіт випнутий тощо. Постава має не лише естетичне1 значення, але й впливає на функціонування всього організму. У разі порушення постави, особливо в період росту, можуть виникнути значні порушення форми скелета, що погіршує кровообіг, роботу серця, легень, травлення, спричиняє розлади діяльності нервової системи тощо. А це, зрештою, не сприяє нормальній працездатності організму....

Надання першої допомоги у разі ушкодження опорно-рухової системи

8 Клас

Які причини ушкодження опорно-рухової системи? Під час виконання фізичної роботи, занять спортом, побутової діяльності часто виникають ситуації, які змушують робити різкі, не завжди скоординовані рухи. При цьому інколи ушкоджується опорно-руховий апарат. Пошкодження організму, спричинене зовнішнім впливом (механічним, хімічним, електричним тощо), називають травмою. Причинами травм опорно-рухової системи можуть бути необізнаність із правилами безпеки, умовами користування побутовими приладами, заняття спортом, порушення правил дорожнього руху тощо. Травми часто бувають наслідком пустощів: ігор на будівельних майданчиках, пірнання у воду зі значної висоти, бійок тощо. Якими бувають травми опорно-рухової системи? Найпоширеніші травми опорно-рухової системи - це розтяги зв’язок, вивихи, закриті та відкриті переломи. Розтяг - це пошкодження зв’язок. Часто внаслідок розтягів виникають розриви окремих волокон сухожиль. У місці розтягнення з’являються набряки, крововиливи, відчувається сильний біль. Перша допомога в разі розтягу - якомога швидше прикласти до ушкодженого місця холодний предмет, наприклад мішечок з льодом, тканину, змочену холодною водою. Потім ушкоджений суглоб слід туго забинтувати (мал. 46) і звернутися до лікаря. Якщо правильно лікувати розтяги, вони проходять без наслідків. Профілактика розтягів полягає в бинтуванні раніше травмованих суглобів під час спортивних ігор чи фізичної праці....

Робота м’язів та причини їхньої втоми

8 Клас

Що таке сила та робота м’язів? Для скелетних м’язів характерні: сила, напруження, витривалість, тонус, робота. Ви вже знаєте, що м’язове скорочення супроводжується виділенням значної кількості теплоти, потрібної для підтримання постійної температури тіла. Скорочуючись, м’яз потовщується і виконує певну роботу. М’яз може значно вкорочуватись, розвиваючи невелике напруження або ж значне напруження за незначного скорочення. Напруженням називають стан скелетного м’яза, за якого він тривалий час може стійко підтримувати стан скорочення. Величину здійсненої м’язом механічної роботи легко виміряти добутком маси вантажу та відстані, на яку його переміщено. Якщо м’яз скорочується за відсутності вантажу або ж висота підйому чи відстань пересування дорівнює 0, то й величина здійсненої роботи, відповідно, дорівнюватиме 0. Величина роботи, яку здатний виконати м’яз, залежить від його сили. Сила м’яза - це те максимальне напруження, яке він може розвинути. Її оцінюють або за максимальним вантажем, який здатний підняти м’яз, або за максимальним напруженням, яке він може створити. Поодиноке м’язове волокно здатне розвивати напруження 100-200 мг. Ураховуючи те, що загальна кількість м’язових волокон у тілі людини становить близько 15-30 млн, то вони могли б за одночасної спрямованої дії розвинути напруження 20-30 т. Зрозуміло, що більший поперечний переріз м’яза, то більшу силу він розвиватиме. Товщина м’язових волокон під час тренування здатна збільшуватись унаслідок зростання в них кількості скоротливих білків. Кількість м’язових волокон у кожному м’язі при цьому залишається незмінною....

Функції і будова скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів

8 Клас

Кісткова і хрящова тканина утворюють тільки каркас тіла - скелет, який сам по собі рухатись не може. Рухи всього тіла (біг, ходьба, стрибки) або окремих його частин (наприклад, рухи пальців) забезпечуються скороченням і розслабленням скелетних м’язів. Крім руху, ці м’язи підтримують також певне положення тіла, його поставу (наприклад, під час сидіння чи стояння). Які особливості будови скелетних м’язів? Як ви пам’ятаєте, скелетні м’язи належать до посмугованих. Будь-який скелетний м’яз утворений групами видовжених м’язових клітин, які мають вигляд волокон, зібраних у пучки і з’єднаних між собою прошарками сполучної тканини (мал. 42). Сполучнотканинні прошарки на кінцях м’язів переходять у сухожилля м’яза, за допомогою якого він кріпиться до кістки. Зверху кожний м’яз укритий тонкою сполучнотканинною оболонкою - фасцією. Фасції відокремлюють один м’яз від іншого, що робить можливим їхнє незалежне скорочення. М’яз складається з головки (початок м’яза), черевця (середя частина) і хвоста (кінцева частина). Скорочувальна частина м’яза складається з тисяч видовжених циліндричних клітин, розташованих паралельно одна одній, - м’язових волокон, або міоцитів (мал. 42). Кожне м’язове волокно - це витягнута багатоядерна клітина, оточена сполучнотканинною оболонкою....

Будова скелета людини

8 Клас

Які кістки входять до складу скелета голови? Скелет голови - це череп (мал. 37, 2). У ньому виділяють два відділи - мозковий і лицьовий. У мозковому відділі містяться головний мозок, органи зору, слуху та рівноваги. Лицьовий відділ утворює кісткову основу дихального апарату (верхніх дихальних шляхів) і травного каналу (порожнини рота). Обидва відділи складаються з окремих кісток, з’єднаних між собою нерухомо, за винятком нижньої щелепи. До складу мозкового відділу входять дві парні та чотири непарні кістки, з’єднані за допомогою швів (мал. 37, 2 А). Вони створюють надійний захист головного мозку. Зокрема, основу черепа утворює потилична кістка. Вона має отвір, що сполучає порожнини черепа та хребтового каналу, яким проходить спинний мозок. По обидва боки отвору є два суглобові вирости, за допомогою яких череп сполучається з першим шийним хребцем. Іншими кістками мозкового відділу є: тім’яні, скроневі, лобова, клиноподібна та ін. До кісток лицьового відділу належать шість парних і три непарні кістки (мал. 37, 2 Б). Це, зокрема, парні верхньощелепні, виличні, носові тощо. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа. У верхніх і нижній щелепах є комірки, у яких розташовані корені зубів. Кістки основи черепа мають дрібні отвори, крізь які проходять кровоносні судини і черепно-мозкові нерви. Яка будова хребта? Хребет людини має S-подібну форму (мал. 38). Він складається з 30-34 хребців і поділяється на 5 відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий. Кожен хребець складається з тіла, дуги та відростків. Між тілами хребців розташовані міжхребцеві диски, які є пластинками з хряща. Ці диски, а також зв’язки беруть участь у сполученні сусідніх хребців між собою. Таке з’єднання забезпечує значну гнучкість хребта....

Типи кісток скелета людини та особливості їхнього з’єднання

8 Клас

На які групи поділяють кістки скелета людини залежно від їхньої форми та функцій? Скелет людини складається більш як із 200 різних кісток. За формою, розміром та функціями їх ділять на трубчасті (довгі і короткі), губчасті (довгі та короткі), плоскі та змішані. Трубчасті довгі кістки складають основу кінцівок і виконують функцію важелів, які рухають м’язи. У них розрізняють видовжену середню частину - тіло - та два розширені кінці - головки (мал. 34). Головки трубчастих кісток (стегнової, плечової тощо) вкриті компактною речовиною, під якою міститься губчаста. Тіло трубчастих кісток має порожнину, заповнену жовтим кістковим мозком - багатою на жир пухкою сполучною тканиною (мал. 34). За певних умов цей жир використовується для енергетичних потреб. Трубчаста будова довгих кісток забезпечує їхню міцність і легкість. У тілі трубчастих кісток переважає компактна речовина. Між головками та тілом довгих трубчастих кісток є хрящові пластинки. Їхні клітини здатні до поділу, завдяки чому кістки ростуть у довжину. Згодом у клітинах хрящових пластинок відкладаються мінеральні солі і вони втрачають здатність до поділу. Так кісткова тканина заміщує хрящову. Під впливом навантажень кісткова тканина здатна перебудовуватися. Що більше та триваліше навантаження на кістки, то активніше оновлюється в них кісткова тканина і вона міцнішає....

Значення опорно-рухової системи. Її будова та функції

8 Клас

Яке значення опорно-рухової системи людини? Опорно-рухова система людини складається з пасивної та активної частин. Її пасивна частина - це внутрішній скелет (як і у всіх хребетних тварин), активна - скелетна мускулатура. Вони функціонують як єдине ціле. Уже в назві опорно-рухової системи визначено дві її основні функції: створення опори для різних органів і систем органів та забезпечення рухів усього тіла та окремих його частин. Система сполучених між собою кісток і м’язів підтримує тіло людини у вертикальному положенні. Крім того, окремі частини скелета забезпечують певне положення внутрішніх органів. М’язи завдяки своїм скороченням і розслабленням забезпечують рухи різних частин скелета: кінцівок, нижньої щелепи, ребер та ін. Кістки при цьому виконують роль важелів, які приводять у рух прикріплені до них м’язи. Відповідно рухаються різні частини нашого тіла; воно пересувається у просторі (ходіння, біг, плавання). Опорно-рухова система визначає форму і розміри нашого тіла. Ще одна функція опорно-рухової системи - захисна. Скелет у цілому та окремі його частини захищають внутрішні органи від механічних ушкоджень. Наприклад, кістки черепа захищають головний мозок, дуги хребців - спинний мозок, кістки грудної клітки - легені та серце. М’язи черевного преса захищають органи черевної порожнини (шлунок, кишківник, печінку тощо) від струсів, ударів тощо....

Навігація