Войти
Закрыть

Харчові зв’язки. Потоки енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем

9 Клас

Взаємозв’язки між організмами в екосистемах. Усі популяції організмів, які входять до складу певної екосистеми, пов’язані між собою більш-менш тісними прямими та непрямими взаємозв’язками. Прямі зв’язки безпосередньо зв’язують популяції двох видів (наприклад, популяції хижака та його здобичі, популяції рослин і рослиноїдних видів тварин). У разі непрямих зв’язків популяція одного виду впливає на популяцію іншого опосередковано, через популяції третього. Наприклад, хижаки, регулюючи чисельність здобичі, водночас впливають і на популяції організмів, якими живляться їхні жертви. Зв’язки між популяціями різних видів бувають антагоністичними, нейтральними та мутуалістичими. Запам’ятаємо: конкуренція (від лат. конкуренціа - стикатись) - такі взаємозв’язки між популяціями одного (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів, за яких використання певного ресурсу навколишнього середовища одними з них зменшує його доступність для інших (мал. 275)....
0 Переглянути

Екологія. Екосистема та її характеристики

9 Клас

Екологія як біологічна наука існує вже понад 150 років. Назву «екологія» запропонував 1866 р. видатний німецький біолог Е. Геккель (див. мал. 219). Основні завдання екології: з’ясування закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля; дослідження структури та функціонування угруповань організмів; спостереження за змінами в окремих екосистемах і біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків; створення баз даних і розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської та соціальної діяльності людини; застосування екологічних знань у справі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Предметом вивчення екології є різноманітність і структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та середовищем життя; склад і закономірності функціонування угруповань організмів (популяцій, екосистем, біосфери в цілому). Учені-екологи використовують різноманітні засоби й методи досліджень. Зокрема, методи екологічної індикації дають змогу визначити стан і властивості екосистем за видовим складом і співвідношенням між собою певних (індикаторних) груп видів (мал. 269). Це види, які чітко реагують на ті чи інші зміни в довкіллі. Для проведення постійних спостережень застосовують метод екологічного моніторингу. Широко впроваджують у сучасних екологічних дослідженнях моделювання та статистичну обробку отриманих результатів. Різноманітні екологічні установи спрямовують свою діяльність на екологічну просвіту населення. Запам’ятаємо: екологія - наука про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угруповань між собою і навколишнім середовищем, про структуру та функціонування надорганізмових систем (популяцій, екосистем, біосфери тощо)....
0 Переглянути

Еукаріоти: гриби, рослини, тварини

9 Клас

До еукаріотів належать одно- та багатоклітинні організми, чиї клітини, хоча б на певних етапах розвитку, мають ядро, оточене двома мембранами, а також різноманітні органели (пригадайте які). Крім ядра, в еукаріотів молекули ДНК можуть міститися в мітохондріях і пластидах. Клітинний поділ в еукаріотів зазвичай відбувається шляхом мітозу або мейозу, з формуванням веретена поділу. Традиційно еукаріотів поділяють на три групи (царства): Гриби, Рослини та Тварини. Гриби - різноманітна група гетеротрофних організмів, які споживають розчини органічних сполук. Вивчає гриби наука мікологія. Розміри грибів різноманітні: від мікроскопічних (наприклад, дріжджі) до велетнів, плодові тіла яких сягають до 50 см і більше. Багато представників цього царства належать до редуцентів, - організмів здатних розкладати органічні речовини до простих неорганічних. Серед грибів є одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні види. Пригадайте: тіло багатьох видів грибів складається з окремих ниток - гіфів. Їхня сукупність має назву грибниця, або міцелій....
0 Переглянути

Неклітинні форми життя – віруси. Прокаріоти

9 Клас

Будову і функції вірусів, їхні властивості, шляхи передачі, способи лікування і профілактики вірусних захворювань вивчає наука вірусологія. Віруси — неклітинні форми життя. Це виключно внутрішньоклітинні паразити різних організмів: людини, тварин, рослин, грибів і бактерій. Для свого розмноження віруси використовують будівельний матеріал та енергію клітини-хазяїна. Наслідком взаємодії між вірусом та клітиною-хазяїном часто стають вірусні захворювання. На підставі багаторічних досліджень було визначено основні властивості вірусів: дуже малі розміри: більшість вірусних частинок - віріонів - можна вивчати лише за допомогою електронного мікроскопа; наявність тільки одного типу нуклеїнової кислоти - або ДНК, або РНК; відсутність власних систем, здатних синтезувати білки; внутрішньоклітинний паразитизм - здатність розмножуватись лише в клітині-хазяїні; відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяїном. Досі не існує єдиної точки зору на походження вірусів. Останнім часом більшість учених схиляється до гіпотези, за якою віруси виникли у прадавні часи незалежно від клітин, використовуючи їхні можливості для перетворення енергії та синтезу білків. Усі віруси поділяють на прості й складні (мал. 252). Прості віруси складаються тільки з білка та нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК). До складу оболонки складних вірусів входять також ліпіди та вуглеводи....
0 Переглянути

Основи еволюційної філогенії та систематики

9 Клас

Систематика — наука про різноманітність організмів. Головним завданням систематики є розроблення принципів класифікації організмів. Створюючи системи окремих груп організмів, учені-систематики прагнуть створити єдину всеосяжну систему органічного світу. Систематику як науку започаткував видатний шведський учений Карл Лінней. Як і сучасні вчені, він вважав, що вид - це сукупність особин, подібних між собою за будовою, які дають плодючих нащадків. Звісно, сучасні погляди на вид у біології значно ширші. Вони враховують, зокрема, ще й мінливість видів та існування видів-двійників. З курсу біології 6 та 7 класів ви знаєте, що саме К. Лінней ввів у науку принцип подвійних назв видів. Отже, назва кожного виду складається з двох слів латинською мовою, наприклад: Felis silvestris1 - кіт лісовий, Felis lynx - рись (мал. 244). У цих видових назвах перше слово (Felis) означає назву роду, до якого належить вид, а друге - видову назву. Така назва виду є науковою, тобто єдиною для вчених усіх країн. Щоб зрозуміти, у чому полягає різниця між науковими (подаються латинською мовою) та народними (подаються мовою певних країн) назвами організмів, згадаємо поширену в Україні рослину - мелісу лікарську (мал. 245). У народі її називають по-різному: «лимонна м’ята», «роївник», «бджолина трава», «медівка» тощо. Але наукова її назва одна - Melissa officinalis....
0 Переглянути

Етапи еволюції людини

9 Клас

Походження людини. Одне з найзагадковіших питань, які цікавлять не тільки науковців, а й пересічних людей, - це походження виду Людина розумна (Homo sapiens). З погляду різних релігій людина була створена Богом і залишається незмінною із часів акту творіння. Як ви пам’ятаєте, ці погляди викладено у Священних книгах: Біблії (у християнстві), Торі (в іудаїзмі), Корані (у мусульманстві). Проте ще з давніх часів учені помічали подібні риси організації сучасної людини та людиноподібних мавп. Так, К. Лінней, створюючи свою систему тваринного світу, на підставі подібності будови помістив людину в ряд Примати. Але, оскільки він вважав, що людина, як й інші види живих істот, створена Богом, зазначив: «Пам’ятай про свого Творця». Інших поглядів дотримувався Ж.-Б. Ламарк (див. мал. 1). Він вважав людину, що перебуває на вищому щаблі еволюції, прямим нащадком мавпоподібних істот. Натомість Ч. Дарвін (див. мал. 198) у своїй праці «Походження людини та статевий добір» (1881) наголошував, що людина та людиноподібні мавпи походять у колишні геологічні епохи від спільного предка. Дослідники систематичне положення виду Людина розумна визначають так:...
0 Переглянути

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

9 Клас

Ми розглянули дані різних біологічних наук, які доводять реальність еволюційного процесу, та встановили основні напрями еволюції живої матерії на нашій планеті. Не виникає сумнівів, що основним напрямом еволюції було ускладнення організації живих організмів. Поступовий розвиток живої матерії від простіших форм до складніших зумовив взаємозв’язок усіх рівнів живого на нашій планеті. Ідею про це висловив видатний український учений В.І. Вернадський (мал. 227). Таким чином, нижчі рівні організації живої матерії входять складовими елементами до вищих: молекули - до складу клітин, клітини - до складу тканин та організмів, організми - до складу популяцій та видів, види - екосистем, окремі екосистеми - до складу єдиної глобальної екосистеми - біосфери. Елементарною одиницею еволюції є популяції організмів, а середовищем еволюційних змін - екосистеми, у яких усі популяції взаємопов’язані трофічними, просторовими та іншими зв’язками і тому впливають одна на одну. Мікроеволюційні процеси, які відбуваються в популяціях, можуть спричиняти зміни їхнього генофонду, що створює передумови для видоутворення - виникнення нових видів. У свою чергу, видоутворення зазвичай відбувається за допомогою дивергенції - походженням нащадків від спільного предка. Завдяки цьому вчені встановлюють систематичні групи організмів, які включають усіх нащадків спільного предка (разом з вимерлими в процесі еволюції) (мал. 228). Їх називають монофілетичними....
0 Переглянути

Роль різних наук в обґрунтуванні теорії еволюції

9 Клас

Залучати дані різних наук для підтвердження реальності процесу еволюції та з’ясування напрямів еволюції окремих груп організмів уперше запропонував видатний німецький учений Е. Геккель (мал. 219). Саме його вважають засновником філогенетичного напряму в еволюційній теорії. Філогенез (від грец. філон - рід та генезіс - походження) - це шляхи історичного розвитку як окремих систематичних груп (від видів до царств включно), так і всієї живої матерії. Для з’ясування філогенезу певної систематичної групи Е. Геккель запропонував зіставляти дані трьох біологічних наук: палеонтології, порівняльних анатомії та ембріології. Палеонтологія - наука про організми, які мешкали в колишні геологічні періоди. Учені-палеонтологи знаходять рештки таких організмів у вигляді скам’янілостей, відбитків у шарах вугілля, сліди їхньої життєдіяльності тощо (мал. 220). Вони реконструюють їхній зовнішній вигляд (мал. 220, 4), встановлюють час, коли жили ці організми, визначають їхнє систематичне положення, намагаються з’ясувати особливості біології (середовище життя, спосіб живлення, особливості розмноження та ін.). Викопні та сучасні форми організмів учені зв’язують в єдиний філогенетичний ряд - послідовність історичних змін організмів у межах певної систематичної групи. Вивчаючи такий ряд організмів, можна простежити зміни, які в них відбувалися, починаючи від предкових форм і аж до сучасних. Видатний учений у галузі палеонтології В. О. Ковалевський відновив філогенетичний ряд коня (мал. 221). Він встановив, що сучасні однопалі коні походять від п’ятипалих невеликих предків, які мешкали в лісах 60-70 млн років тому. Зміни клімату змусили предків сучасного коня адаптуватись до нового середовища - відкритих просторів, де їм доводилось долати значні відстані в пошуках їжі та тікаючи від хижаків. Тому їхня еволюція супроводжувалася зменшенням числа пальців на кінцівках від п’яти до одного (поміркуйте чому), видовженням кінцівок, збільшенням розмірів тіла, змінами форми черепа тощо....
0 Переглянути

Видоутворення. Основні напрями еволюційного процесу

9 Клас

Вид та його критерії. Пригадайте: вид - це сукупність популяцій особин, що подібні між собою за будовою, процесами життєдіяльності, положенням в екосистемах (вид займає певну екологічну нішу), населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою (якщо їм притаманне перехресне запліднення) і дають плодючих нащадків. Приналежність особин до певного виду визначають за певними критеріями - характерними для особин цього виду ознаками та властивостями, серед яких подібні особливості будови та процесів життєдіяльності, вимоги до умов середовища життя, подібний геном тощо. Механізми видоутворення. Одним з видів еволюційного процесу є видоутворення - процес виникнення нових видів та їх зміни в часі. Раніше ми згадували, що передумовою видоутворення є зміни в генофонді окремих популяцій або груп популяцій, що забезпечує їх репродуктивну ізоляцію. Тривала внутрішньовидова ізоляція призводить до того, що окремі популяції можуть еволюціонувати незалежно від інших. Мутації, які виникають в одній популяції, не можуть проникати в іншу. Дрейф генів призводить до того, що в різних популяціях у різних напрямах змінюється генофонд. У свою чергу, природний добір перебудовує генофонд кожної ізольованої популяції у напрямі формування адаптацій до конкретних умов середовища мешкання. Тому за своїм генофондом ізольовані популяції стають дедалі менше схожими на інші популяції виду. Видоутворення може відбуватися різними шляхами, найчастіше шляхом дивергенції, коли від вихідної батьківської форми виникають два або більше нових видів-нащадків. Поняття дивергенція ввів Ч. Дарвін. Під ним він розумів явище розходження ознак у нащадків спільного предка як наслідок пристосувань до різних умов довкілля (мал. 211)....
0 Переглянути

Основні положення сучасної теорії еволюції. Популяція як елементарна одиниця еволюції

9 Клас

Розвиток еволюційних поглядів. Ще за життя Ч. Дарвіна його еволюційна теорія знайшла своїх послідовників. Разом з тим були й такі дослідники, що вказували на факти, які на той час ця теорія не могла пояснити. Зокрема, дані генетичних досліджень щодо мутацій не можна було пояснити з точки зору еволюційної теорії Ч. Дарвіна. Якщо Ч. Дарвін вважав, що пристосування організмів до середовища життя формуються поступово, то мутації, на ґрунті яких формуються нові ознаки, виникають раптово. Пригадайте: основи вчення про мутації заклав X. де Фріз. Саме він сформулював перші положення еволюційних поглядів, відомих під назвою сальтаціонізм (від лат. сальтус - стрибок). Це теорії, які базуються на стрибкоподібному характері еволюції. Згідно з поглядами прихильників сальтаціонізму процес видоутворення пов’язаний з появою нових особин, які відрізняються низкою ознак від представників батьківського виду. Це може відбуватись дуже швидко, протягом небагатьох поколінь. Такі змінені особини можуть виявитись репродуктивно ізольованими від особин батьківського виду. Протистояння прихильників дарвінізму та сальтаціонізму тривало багато років. Але згодом стало зрозуміло: дані генетики не тільки не суперечать положенням еволюційної теорії, а, навпаки, підкріплюють її положення. Зусиллями багатьох учених, таких як О.М. Сєверцов, І.І. Шмальгаузен, С.С. Четвериков, М.В. Тимофєєв-Ресовський, Дж. С. Хакслі, Р. Фішер, Ф.Г. Добржанський, Дж. Г. Сімпсон, С. Райт (мал. 205), було створено синтетичну теорію еволюції - комплекс уявлень про еволюційний процес, що виник унаслідок синтезу положень класичного дарвінізму з ученням про мутації та уявленнями про популяцію як елементарну одиницю еволюції....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 216 217 218 219 220 221 222 223 224 ... 343
Назад

Навігація