Легка промисловість. Особливості національного ринку продуктів харчування
- 24-12-2021, 14:44
- 588
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 82. Легка промисловість. Особливості національного ринку продуктів харчування
1. Які підприємства легкої промисловості працюють у вашому регіоні? 2. Назвіть відомі вироби українських народних промислів.
1. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. В Україні легка промисловість є давнім і традиційним виробництвом. Це понад 2,3 тис. підприємств (85 тис. працівників), які виготовляють одяг (понад 40%), текстиль (37%), шкіру та взуття (20%). Лідерами регіонального рейтингу є Львівська (14,4%), Житомирська (8,7%), Харківська (8,5%), Дніпропетровська (7%) області та Київ (6,9%). Текстиль і текстильні вироби (68,2%), головні убори та взуття, вироби з хутра та шкіри (31,8%) експортуються в 150 країн світу (83% до ЄС, мал. 1).
Проаналізуйте дані мал. 1, 2 і таблиці та зробіть висновки.
У швейній промисловості України найбільшого розвитку отримала схема виробництва з використанням давальницької сировини. Іноземні фірми виготовляють на українських фабриках, товари (наприклад, одяг) і реалізують їх в усьому світі під власною торговою маркою.
Пригадайте, що таке давальницька сировина. Із яких саме країн її постачають в Україну?
Виробництво продукції з використанням давальницької сировини — одна з найбільш поширених форм міжнародної кооперації, яка дає можливість відомим торговим маркам отримувати якісні готові вироби з найменшими витратами. В Україні шиють одяг світових торгових марок «Zara», «Next», «Мехх», «Benetton», «Esprit», «Newlook», «TopShop», «MaxMara», «Dolce & Gabbana».
Мал. 1. Товарна структура експорту України (2017 р.).
Поясніть, чи завжди наявність дешевої робочої сили вважатиметься перевагою для розміщення виробництва.
Українським підприємствам це співробітництво дозволяє зберегти робочу силу (пошиття одягу в Україні у 2017 р. було в 4 рази дешевше, ніж у Китаї), зменшити рівень безробіття, отримати якісну сировину без витрат на неї власних обігових коштів, логістичних і транспортних витрат.
Українська економіка стає менш сировинною: у 2011 р. сировина складала 90%, у 2016 р. — 81%, а у 2018 р. — 72% обсягу експорту. Проте для подальшого розвитку обробної промисловості, у тому числі легкої, потрібні інвестиції у створення більш сучасного й технологічного виробництва. Інвестиції в галузь у 2017 р. зросли більш ніж на 24%, а загальний обсяг виробництва — на 6,3%. Однак, незважаючи на пожвавлення розвитку галузі, ще існує низка проблем. Асоціація підприємств Укрлегпрому серед головних проблем називає низьку продуктивність праці, дефіцит кваліфікованих кадрів, обмежений вибір сировини. Для відновлення діяльності легкої промисловості в країні введена розстрочка на два роки за сплатою ПДВ при імпорті обладнання.
Мал. 2. Легка промисловість України (2017 р.)
Таблиця
ЕКСПОРТ УКРАЇНИ ЗА ВІСІМ МІСЯЦІВ 2018 р. ПОРІВНЯНО З ВІДПОВІДНИМ ПЕРІОДОМ 2017 р.
Дізнайтеся про роботу підприємств легкої промисловості України: «Сквіратекс» (8758-ua.all.biz/), «Agentsclothes» (agentsclothes.com/), «BISTFOR» bistfor.kiev.ua/, «BRONI» broni.kh.ua/.
2. РОЛЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ У ФОРМУВАННІ ПРОПОЗИЦІЇ ОДЯГУ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РИНКУ. Малий бізнес становить основу соціально-економічного розвитку ЄС, де налічується понад 20 млн підприємств, працює близько 70% зайнятого населення, яке створює більше половини доданої вартості й загального обігу. Малий бізнес сприяє становленню конкурентних відносин, здатен швидко реагувати на тенденції ринку, розробляти нові товари для задоволення потреб споживачів, створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних змін в економіці. Найбільша питома вага малого бізнесу на світовому рівні припадає на сільське господарство, торгівлю, сферу послуг, будівництво, легку та харчову промисловість.
Роль українського малого бізнесу у формуванні пропозиції одягу на національному ринку щороку зростає. Це не тільки малі підприємства та роздрібні торговці, які доправляють готову продукцію українського виробника до споживача, але й самі невеликі підприємства, які шиють і ремонтують одяг, виробляють панчохи й шкарпетки, трикотажні та інші вироби. Такі підприємства є майже в кожному великому й середньому місті, але тільки 20—30% одягу вітчизняного виробництва залишається в Україні, решта йде за кордон (як замовлення відомих світових торгових марок, так і на експорт).
Прикладами виробництва брендового одягу в Україні можуть бути невеликі компанії «KozzachkabyAnyaKo» (Житомир), дизайн-студія «Svitlo» (Київ), «TimeofStyle» (Харків) тощо. Якісний чоловічий одяг виробляє «ВЕЛС Україна» (Миргород), дитячий — фабрика «Бембі» (Хмельницький), трикотаж — фабрика «Коста» (Горішні Плавні) тощо (мал. 3).
3. РИНОК ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ. Особливості національного ринку продуктів харчування визначаються багатьма чинниками: галузева й територіальна організація сільськогосподарського виробництва, специфіка географічного положення, рівень урбанізації, харчові традиції, коливання врожайності різних сільськогосподарських культур, світова кон’юнктура, загальна соціально-економічна ситуація в країні тощо.
Назвіть українські національні страви та напої. З інгредієнтів якого виробництва їх готують?
Основною особливістю сучасного світового ринку продуктів харчування є панування на ньому монополістів як у виробництві, так і в реалізації, існування посередників у процесі пересування товару від виробника до споживача. Унаслідок цього ціни на окремі продукти харчування, незважаючи на низькі зарплати в країні, часто вищі, ніж у розвинених країнах Заходу (мал. 4).
Проаналізуйте дані мал. 4 та зробіть висновки.
4. УКРАЇНСЬКА ПРОДУКЦІЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ. На жаль, українська продукція ще не представлена в усьому її різноманітті на світовому ринку, адже сучасна харчова промисловість країни об’єднує понад 40 галузей. Майже кожна з них має міжнародне значення, а розвиток базується на багатопрофільному сільському господарстві з унікальною різноманітністю його спеціалізації (із переважанням рослинництва), своєрідних кулінарних традиціях української нації, унікальних природно-кліматичних ресурсах і ґрунтах.
Мал. 3. а) Середньомісячна зарплата в Україні за галузями (січень—листопад 2017 р.); б) частка країн в експорті українського взуття, %; в) частка країн в експорті продукції української легкої промисловості, %.
Мал. 4. а) Товари, які найчастіше купують в Інтернеті; б) частка витрат на продукти харчування в загальній структурі витрат, %; в) структура витрат мінімального продуктового кошика, грн/особу.
Харчова промисловість України — це великі, середні й малі підприємства різної форми власності, які виробляють майже 20% промислової продукції держави.
Значну нішу на світовому ринку продуктів харчування займають цукрова, борошномельно-круп’яна, олійно-жирова, кондитерська промисловість (вершкове масло, олія, шоколад, виноградні вина тощо). Найбільшими покупцями українських продуктів харчування є країни ЄС, Китай, Індія, Єгипет, Ізраїль, країни Африки тощо.
ВИСНОВКИ
- Зараз в Україні легка промисловість працює з використанням давальницької сировини. Значну роль на національному ринку одягу відіграє малий бізнес.
- Особливостями сучасного ринку продуктів харчування в Україні є панування на ньому монополістів і посередників, інфляційне підвищення цін.
- Найбільшими імпортерами готової продукції легкої та харчової промисловості України є країни ЄС, Африки та Азії. Проте у структурі експорту готова продукція становить меншу частку порівняно із сировиною.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Проаналізуйте причини, за яких іноземним швейним фірмам вигідно кооперуватися з українськими підприємствами легкої промисловості.
- 2. Доведіть на конкретних прикладах панування підприємств-монополістів у харчовій промисловості України.
- 3. Обґрунтуйте економічні переваги заміни великих хлібобулочних комбінатів на малі пекарні.
- 4. Складіть проект створення міні-підприємства харчової промисловості.
Коментарі (0)