Проблема забезпечення якості життя людини. Раціональне використання земельних ресурсів і виробництво продовольства
- 24-12-2021, 15:17
- 373
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 94. Проблема забезпечення якості життя людини. Раціональне використання земельних ресурсів і виробництво продовольства
1. Пригадайте, чим відрізняється демографічна ситуація в розвинених країнах та країнах, що розвиваються. 2. Назвіть основні чинники високої якості життя в країнах ЄС.
1. ПРОБЛЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ. Проблема забезпечення життєдіяльності та якості життя людини є особливо гострою для країн, що розвиваються (майже 120 держав). У минулому світове співтовариство сподівалося, що у XXI ст. якщо не всі, то принаймні більшість проблем, пов’язаних із забезпеченням прийнятного рівня якості життя в цих країнах, будуть вирішені. Проте на шляху самостійного розвитку ці країни зазнали значних труднощів, таких як корупція, високий рівень злочинності, нестабільна політична ситуація.
У багатьох країнах і зараз не вирішена продовольча проблема, проблеми зайнятості населення, розкрадання національних ресурсів в умовах багатоукладності господарства, залежності економічного розвитку від розвинених країн, хронічного відставання від світового рівня технологій і продуктивності праці.
Майже всі країни, що розвиваються, крім нафтодобувних країн Перської затоки, мають низький рівень якості життя. Незважаючи на те, що Індія досліджує Марс, Китай за обсягом ВВП становить конкуренцію США, а Бразилія давно і суттєво випередила Росію, рівень купівельної спроможності в цих країнах усе ще залишається низьким (див. таблицю).
Проаналізуйте дані таблиці. Поясніть причини низького рівня життя в країнах колишнього СРСР. За додатковими джерелами зробіть висновки про ВВП та рівень купівельної спроможності названих країн.
Таблиця
КРАЇНИ СВІТУ ЗА РІВНЕМ ЖИТТЯ
Найбільші проблеми із забезпечення життєдіяльності та якості життя існують у найменш розвинених країнах. Ці країни також мають слабкий розвиток продуктивних сил. Це переважно аграрні доіндустріальні країни, де в сільському господарстві зайнято 50—80% населення (Малі, Кенія, Камерун, Афганістан, Камбоджа, Мозамбік), а промисловість майже не сформувалася.
Поясніть, чому більшість країн Африки, здобувши незалежність від метрополій, так і не стали високорозвиненими країнами, незважаючи на наявність значної кількості та різноманіття природних ресурсів.
2. ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОГНОЗИ Й РЕАЛЬНИЙ ПЕРЕБІГ СВІТОВОГО ДЕМОГРАФІЧНОГО ПЕРЕХОДУ. Демографічні прогнози мають специфічні особливості в різних країнах і регіонах світу. Якщо для країн, що розвиваються, характерне неконтрольоване стрімке зростання кількості населення без відповідного зростання економіки, то в окремих розвинених країнах населення взагалі скорочується. Обидва процеси негативні. До демографічних проблем належать і неконтрольовані темпи зростання міст і міських агломерацій, збільшення міграції населення.
Найгостріша демографічна ситуація склалася в країнах, що розвиваються. В окремих, переважно економічно слаборозвинених країнах Африки, Центральної і Південної Америки кількість населення подвоюється кожні 20—30 років. Багато людей не мають роботи й житла, і тому прямують до розвинених країн Європи, США і Канади (мал. 1).
Проаналізуйте дані мал. 1—4 та зробіть висновки.
Учені вважають, що до кінця XXI ст. кількість населення Землі перевищить 12 млрд осіб і потім почне зменшуватися. У своїх припущеннях вони використовують уже відому вам теорію демографічного переходу. Очевидно, оптимістичні прогнози зростання кількості населення можуть бути перевершені набагато швидше, ніж вважалося раніше.
Пригадайте, що таке теорія демографічного переходу.
Ми є свідками масового переселення до Західної Європи мігрантів із країн, що розвиваються, подій на мексикансько-американському кордоні, де величезна кількість мігрантів із Центральної і Південної Америки намагаються нелегально потрапити до США.
Поясніть, чому мігранти рухаються в напрямку країн Європи та США, а не навпаки, до багатих на природні ресурси країн Африки та Центральної і Південної Америки.
3. ПРОБЛЕМА РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ І ВИРОБНИЦТВА ПРОДОВОЛЬСТВА. Проблема раціонального використання земельних ресурсів тісно пов’язана з демографічною. Зростання кількості населення збільшує території під населені пункти, дороги, промислові та інші споруди. Зростання міст і міських агломерацій вилучає все більше земель із сільськогосподарського обігу, загострюючи проблему раціонального використання земельних ресурсів. Наприклад, у Бангладеш через зростання кількості населення вже катастрофічно не вистачає земель під посіви сільськогосподарських культур. У країнах, що розвиваються, поширена вітрова й водна ерозія, відбувається деградація ґрунтового покриву через нераціональне використання хімічних добрив, пестицидів і гербіцидів, тривають процеси опустелювання.
Це продовжує загострювати продовольчу проблему, яка стратегічно визначає реальну спроможність Землі прогодувати нинішнє та майбутнє населення планети. Співвідношення кількості населення та обсягу продуктів харчування визнано однією з найважливіших глобальних проблем людства. Кількість голодуючих людей у світі постійно зростає. За підрахунками ФАО, у 22 країнах світу від голоду потерпає понад третина населення, а понад 850 млн людей узагалі перебувають на межі голодної смерті. Найбільше голодуючих у країнах, що розвиваються. У розвинених країнах добове споживання їжі досягає в середньому 3300 ккал, а в країнах, що розвиваються, — не більше 2200 ккал (2100 ккал у Киргизстані). Мінімальна норма, визначена ООН, становить 2400 ккал.
Уперше на актуальність проблеми співвідношення зростання кількості населення і наявності продовольства ще наприкінці XVIII ст. вказав англійський священик, економіст і демограф Томас Мальтус. Він обґрунтував неминучість негативних наслідків неконтрольованого збільшення кількості населення та звернувся до проблеми його оптимізації. Ідеї Т. Мальтуса лягли в основу однойменної теорії, де необмежене зростання населення розглядається як головна причина соціальних лих, потрясінь та екологічних катастроф.
Мал. 1. Частка міського та сільського населення за регіонами світу (2018 р.).
Мал. 2. Кількість міського населення за основними групами країн світу.
Мал. 3. Кількість міст світу з населенням понад 300 тис. осіб.
Мал. 4. Розподіл населення регіонів світу за поселеннями різного типу (сільські та міські з різною кількістю населення).
Способи вирішення продовольчої проблеми й зараз не зовсім зрозумілі. Вони не обмежені сферою лише сільського господарства і раціонального використання земель. Важливим напрямком вирішення проблеми голоду є перехід від «зеленої» до генетичної революції. Запровадження досягнень біотехнології стане істотним внеском у вирішення продовольчої проблеми.
Консорціум African Orphan Crops за підтримки ООН намагається подолати голод в Африці. Для поліпшення якості й кількості вироблених продуктів харчування в регіоні вивчають геноми традиційних культурних рослин. Ставлення до цього в суспільстві неоднозначне. Наприклад, упровадження багатого на бета-каротин генно- модифікованого «золотого рису» могло б подолати дефіцит вітаміну А в Азії. Однак проти нього активно виступає «Грінпіс», радикальні активісти якого знищили експериментальні поля. У 2016 р. лауреати Нобелівської премії підписали відкритий лист до «Грінпіс» із проханням припинити кампанію проти ГМО та «золотого рису».
ВИСНОВКИ
- Проблема життєдіяльності та якості життя населення особливо гостро постає в країнах, що розвиваються.
- Існує кілька прогнозів щодо темпів зростання кількості населення у світі, які дуже відрізняються один від одного.
- Кількість населення нашої планети неконтрольовано збільшується, а площі земель сільськогосподарського призначення постійно зменшуються, що загострює проблему їх раціонального використання.
- Проблема забезпечення якості життя населення може бути вирішена лише шляхом прискореного соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть, що найвищий приріст населення характерний для найбідні- ших країн.
- 2. Обґрунтуйте зв'язок між раціональним використанням земельних ресурсів і забезпеченням населення продовольством.
- 3. Порівняйте якість життя в колишніх колоніальних країнах.
- 4. Проаналізуйте причини збільшення потоків біженців із країн, які звільнилися від колоніальної залежності.
Практична робота
- 54. Порівняння динаміки показників ВВП (ВНП), ВВП (ВНП) на одну особу, темпів зростання ВВП (ВНП) країн «Великої сімки» і найменш розвинених країн.
Дослідження
- 1. Географія збройних конфліктів у сучасному світі.
- 2. Використання відновлюваних джерел енергії Світового океану.
- 3. Найменш розвинені країни світу: минуле, сучасне, майбутнє (на прикладі однієї з найбільш відсталих країн світу).
Коментарі (0)