В Україні працює значна кількість меблевих підприємств, які є конкурентоспроможними на ринку меблевих товарів. Це, зокрема, меблева фабрика «Мірт», яка виготовляє ексклюзивні меблі з натуральної деревини; компанія «BLEST» - один з найбільших в Україні виробників м'яких меблів; фабрика «Zenit», яка виробляє дивани; «Вольтер» - спеціалізується на модульних передпокоях, кухнях, радує красивими меблями дошкільнят і підлітків.

До основних проблем сучасного вітчизняного меблевого ринку належать насамперед нестабільність попиту на меблі, динаміка цін на ресурси, пошук нових ринків збуту, а також зниження купівельної спроможності населення.

• Які особливості виробництва текстилю, одягу, взуття в Україні? Легка промисловість - це одна з галузей вторинного сектору економіки України, яка спеціалізується на виробництві споживчих товарів для населення. До її складу входять текстильна, трикотажна, швейна, шкіряна, взуттєва, хутрова, галантерейна й інші галузі та виробництва. Водночас легка промисловість пов'язана з багатьма суміжними галузями та обслуговує весь господарський комплекс країни.

За роки незалежності легка промисловість значно зменшила обсяги виробництва. Так, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, її частка в промисловості невелика і становить близько 3 % (2017 р.). Значне скорочення обсягів виробництва легкої промисловості за роки незалежності пов'язане передусім з перенасиченням внутрішнього ринку відповідними імпортними товарами, переважно китайського і турецького виробництва. Також значну частку ринку займають товари секонд-хенду з Європи. Кризовий стан вітчизняної легкої промисловості пов'язаний також з високою собівартістю товарів - грошового виразу витрат на виробництво та реалізацію одиниці продукції. Причиною високої собівартості товарів легкої промисловості є скорочення сировинної бази і, як результат, залежність від імпортної сировини. Проблеми реалізації продукції легкої промисловості також зумовлені низькою купівельною спроможністю населення.

В українських магазинах легку промисловість нині представлено тканинами, постільною білизною, трикотажними виробами, панчохами, шкарпетками, сорочками, пальтами, сумками, взуттям та деякими іншими вітчизняними товарами. Це свідчить про те, що більш-менш прибутковим є виробництво текстилю, одягу та взуття. Географія розміщення текстильної промисловості дуже нерівномірна. Виробництво бавовняних тканин нині концентрується у Тернопільській області, лляних - у Рівненській, Житомирській та Сумській областях, шовкових - у місті Києві та Черкаській області, а вовняних - у Чернігівській області. Відроджується виробництво лляних тканин і на Волині. Панчішно-шкарпеткові вироби, білизну, трикотажне полотно виготовляють підприємства трикотажного виробництва. Основними центрами трикотажної промисловості є переважно місто Київ та обласні центри, зокрема Харків, Львів, Миколаїв, Чернівці, Ужгород, Житомир.

У швейному виробництві за роки незалежності створено багато нових підприємств, які виробляють якісні товари, що мають попит у багатьох країнах і є конкурентоспроможними на світових ринках. Серед них у Києві - це концерн «Михайло Воронін», що спеціалізується на виготовленні чоловічих костюмів, та ЗАТ «Дана», яке випускає верхній одяг; ТЗДВ ТДВ «Львівський Маяк», що у Львові; ВАТ «Селена» та «Елегант» у Запоріжжі та ін. Ці підприємства освоїли нові види продукції, збільшили обсяги випуску та поліпшили рівень якості продукції, суттєво модернізували технологію виробництва. Працюють не тільки для українських споживачів, а й мають прихильників і партнерів у багатьох країнах Європи. За оцінками експертів, близько 100 українських швейних компаній виконують регулярні замовлення з країн ЄС, використовуючи давальницьку сировину - сировину замовника. При цьому якість нашого одягу не поступається західним виробникам.

Взуттєва промисловість в Україні розвивається нестабільно. Останніми роками спостерігається то спад, то невеликий підйом виробництва українського взуття. Окремі виробники намагаються експортувати взуття за кордон. Проте частка продукції вітчизняної взуттєвої промисловості в обсязі світового експорту складає менше ніж 1 % у вартісному вимірі (2017 р.). Деякі українські виробники йдуть на те, щоб шити взуття для зарубіжних відомих брендів, використовуючи давальницьку сировину. Усе взуття, вироблене з давальницької сировини, реалізується переважно в країнах ЄС.

Незважаючи на існуючі проблеми, за оцінками експертів, нині частка взуття українського виробництва на ринку стала істотно більшою і становить 30-40 %. Основними центрами виробництва взуття, як і раніше, є міста Харків, Львів, Запоріжжя, Дніпро, Луцьк, Одеса та ін. Для того щоб завжди бути в тренді, відомі взуттєві фабрики України вивчають і впроваджують інноваційні технології виробництва, створюють сучасні моделі, застосовуючи нові зносостійкі штучні матеріали. Частіше використовують, крім шкіри, натуральні тканини, нові устілки, застібки, шнурки тощо. Це дає можливість дещо знизити собівартість продукції, а відтак, і вартість взуття в роздрібній торгівлі.

• Які тенденції розвитку харчової промисловості в Україні? Харчова промисловість бере безпосередню участь у створенні продовольчого комплексу країни, який є одним з головних в соціально-економічному розвитку будь-якої держави. Абсолютна більшість продуктів харчування, що споживаються в нашій державі, - українського виробництва. За даними Державної служби статистики, частка харчової промисловості в обсязі реалізованої промислової продукції України становить 21 % (2017 р.). За даними Державної служби статистики, на внутрішньому ринку частка продажу вітчизняних продовольчих товарів є досить високою і становить понад 80 % (2018 р.).

В Україні налагоджено випуск різноманітних продуктів харчування, які представлені бурякоцукровим, олійно-жировим, маслосироробним, плодоовочеконсервним, рибним, хлібопекарським, макаронним, борошномельним, круп'яним, кондитерським, пивоварним, виноробним та іншими виробництвами (мал. 33.2). У цих виробництвах використовується переважно сільськогосподарська сировина, а харчова промисловість випускає переважно кінцеву готову продукцію.

Харчова промисловість розвивається практично в усіх областях України (мал. 33.3). Визначальну роль у розміщенні її підприємств відіграють два чинники - наявність сировини і споживача. До сировини тяжіють ті підприємства, які використовують малотранспортабельну сировину. Це насамперед виробництво цукру, консервів, маслоробне, круп'яне, рибне і чайне виробництва. На споживача орієнтуються підприємства, що виробляють хлібопекарські, макаронні і кондитерські вироби. Окремі підприємства можуть розміщуватися, орієнтуючись як на споживача, так і на сировину. Такими є виробництво м'ясних, ковбасних і молочних продуктів харчування.

Мал. 33.2. Структура харчової промисловості

Мал. 33.3. Географія харчової промисловості

Харчова промисловість забезпечує значні валютні надходження до країни від реалізації своєї продукції на світовому ринку. Сьогодні продукція харчової промисловості займає провідні позиції в українському експорті товарів як до країн Європи, так і до країн інших регіонів світу. Її частка в загальному обсязі експорту товарів становить близько 29 % (2018 р.). У структурі експорту переважають жири та олії, цукор і кондитерські вироби, продукція переробки молока та борошномельно-круп'яної промисловості.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

МАЄТЕ ЗНАТИ:

• меблева, легка і харчова промисловість виробляють споживчі товари тривалого й короткотривалого використання;
• виробництво меблів орієнтоване переважно на споживача, тому центрами розвитку меблевої промисловості є великі міста та обласні центри;
• виробництво і реалізація текстилю, одягу і взуття в Україні відрізняється нестабільністю, залежить від імпортної сировини, присутності товарів на внутрішньому ринку та купівельної спроможності населення;
• підприємства з виробництва текстилю, одягу і взуття орієнтуються на споживача і кваліфіковані кадри;
• харчова промисловість розвивається в усіх областях України і має розгалужену структуру;
• виробництво продуктів харчування забезпечує внутрішні потреби й орієнтоване на експорт.

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ

1. Поясніть, від чого залежить конкурентоспроможність вітчизняних меблів.

2. Які з товарів вітчизняної легкої промисловості використовуєте ви і чому?

3. Дослідіть, які підприємства харчової промисловості є у вашому населеному пункті та вашій області. Яку їхню продукцію ви вважаєте якісною і чому?

4. Взуттєва фабрика «Міда» є одним з найбільших національних виробників якісного взуття. Використавши офіційний сайт підприємства, з'ясуйте, що сприяє сучасному розвитку фабрики, який асортимент її продукції. Чи є підприємство конкурентоспроможним на внутрішньому і зовнішньому ринках?

ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.