Суть концепції демографічного переходу полягає в тому, що народжуваність і смертність обумовлені не біологічними закономірностями, а соціально-економічними умовами.

Процес демографічного переходу характеризується такими етапами:

1) притаманні дуже високі показники народжуваності й смертності, а відповідно, дуже низький природний приріст (нині він уже майже не зустрічається); 2) різке скорочення смертності (насамперед завдяки успіхам медицини) за збереження традиційно високої народжуваності, що є причиною виникнення демографічного вибуху; 3) збереження низьких показників смертності (інколи навіть їх деяке зростання через старіння населення), народжуваність також знижується, проте дещо перевищує смертність, що забезпечує зростання чисельності населення; 4) показники народжуваності й смертності збігаються, що означає перехід до стабілізації демографічних коливань населення. Нині процес демографічного переходу завершили всі розвинуті країни Європи й Америки, у процесі різкого падіння народжуваності перебувають Мексика, Бразилія, Аргентина, Туреччина, Україна тощо.

• Статево-вікова, шлюбно-сімейна структура населення. Співвідношення чоловіків і жінок віддзеркалює статевий склад (структуру) населення. Загалом у світі чоловіків більше, ніж жінок, переважно завдяки країнам Азії, хоча приблизно в половині країн світу жінки кількісно переважають чоловіків. Це пояснюється тим, що середня тривалість життя жінок на 5-8 років довша, ніж чоловіків. У деяких країнах переважання чисельності жінок є результатом Другої світової війни та сучасних воєнних конфліктів. Проте з появою нових поколінь розрив у співвідношенні чоловіків і жінок поступово скорочується. Кількісне переважання чоловіків над жінками спостерігається у країнах: 1) де становище жінок залишається несприятливим: ранні шлюби (щодня майже 47 700 дівчат з усього світу вступають у шлюб, не досягши 18-річного віку), численні й ранні пологи тощо; 2) де спостерігається великий приплив чоловічої робочої сили. Найбільше кількісне переважання чоловіків зареєстровано в Індії (на 44 млн) та Китаї (на 34,5 млн).

Статевий склад населення формується під впливом демографічних (народжуваності, смертності, міграцій) та соціально-політичних процесів (наприклад, війн, де особливо значні втрати серед чоловічого населення). У доповіді Фонду народонаселення OOH (UNFPA) 2016 р. чисельність чоловіків на Землі перевищує чисельність жінок майже на 35 млн. У 101 країні світу більше жінок, у 84 - більше чоловіків, у 24 - кількість приблизно однакова.

Як і інші демографічні показники, статева структура неоднакова в розвинених країнах і тих, що розвиваються (у перших частка чоловіків становить 48,2 %, у других - 50,9 %). У більшості країн на 100 дівчаток народжується в середньому 104-107 хлопчиків. Проте вища смертність серед хлопчиків призводить до того, що у віці 15-20 років числове співвідношення між статями вирівнюється. Вища смертність чоловіків похилого віку впливає на статеву диспропорцію. У деяких азійських країнах (Індії, Пакистані, Бангладеш) середня тривалість життя жінок на 0,5-2,2 року менша, ніж чоловіків, що також порушує статеву рівновагу населення. Однак причини диспропорції чисельності статей різних країн ще й досі остаточно не з’ясовано.

Тип відтворення населення визначає і його вікову структуру, у якій зазвичай виділяють три вікові групи населення: діти (до 15 років), дорослі або працездатні (15-65 років) та літні (понад 65 років). У сучасному світі спостерігається чітка тенденція до зменшення чисельності дітей і зростання кількості людей похилого віку (табл. 2).

У віковій структурі населення простежується дуже суттєва різниця серед країн і регіонів світу. У країнах, що розвиваються, значна частка дітей (35-40 %) і мала кількість осіб літнього віку (5-10 %). Розвинутим і постсоціалістичним країнам властива велика кількість працездатних (понад 60 %) і літніх осіб (18-20 %), що зумовлено простим і навіть звуженим відтворенням населення. Максимальна частка дітей притаманна країнам Африки, де діти становлять майже половину африканського населення. «Найстаріші» країни розташовані в Європі (мал. 2).

Зниження народжуваності й підвищення середньої тривалості життя неминуче веде до стійкого старіння населення. Процес демографічного старіння (зростання частки літніх людей у загальній чисельності населення) спостерігається практично в усіх країнах, що стає однією з найбільш значущих соціальних трансформацій сучасності.

Чисельність населення віком 60 років і старше зростає швидше, ніж чисельність інших верств, - майже на 2-3 % на рік. У 2017 р. вона досягла 962 млн осіб, а до 2050 р. може зрости до 2,1 млрд осіб. Нині найвища частка людей похилого віку відзначається у швидко старіючій Європі (Німеччина, Фінляндія, Італія, Швеція тощо) та Північній Америці, а нижча - в Африці (5 %). Демографічне старіння чинить вплив на трудові й фінансові ринки, попит на товари й послуги, структуру родини тощо. Важливою проблемою стає соціальне забезпечення, оскільки розвинуті країни витрачають на пенсії понад 10 % свого ВВП.

Таблиця 2. Динаміка вікової структури населення світу

Мал. 2. Вікова структура населення регіонів світу (2016 р.), %

Мал. 3. Статево-вікові піраміди населення країн світу двох типів відтворення

Статево-вікова структура населення є важливим економіко-демографічним показником, який уможливлює спрогнозувати кількість населення і, відповідно, чисельність трудових ресурсів. Статево-вікову структуру графічно зображають за допомогою статево-вікових пірамід, які дають змогу відстежити особливості відтворення населення (мал. 3).

Підсумуйте свої знання:

• 1. Поясніть значення понять: демографічний вибух, демографічна криза, природний рух, відтворення населення, старіння населення, демографічна депопуляція, демографічний перехід.
• 2. На основі конкретних прикладів поясніть причини просторових відмінностей показників природного руху за регіонами світу. Країни яких регіонів світу перебувають на етапах (фазах) демографічного переходу?
• 3. Підготуйте повідомлення «Причини й наслідки демографічного старіння населення Європи», «Переваги й недоліки I (II) типу відтворення населення», «Типи вікової структури населення» (на власний вибір).

Перевірте, чого навчилися:

• 1. Спираючись на графік динаміки чисельності населення країни, визначте: 1) сучасний тип відтворення населення; 2) час, коли розпочався (завершився) демографічний перехід до сучасного типу відтворення населення.

• 2. Користуючись сучасними картографічними й статистичними матеріалами, порівняйте структуру населення країн, регіонів (на власний вибір). Наприклад, статеві співвідношення за країнами (середня кількість чоловіків, що припадають на одну жінку у відповідних вікових групах населення).