Основною хлібною культурою України є пшениця. Найчастіше культивують озиму пшеницю. В Україні вона становить 38,9 ц/га. Вирощують в Україні озиму пшеницю в зонах Степу та Лісостепу на родючих чорноземних ґрунтах. Ярої пшениці вирощують значно менше. За посівними площами в нашій державі пшениця є безперечним лідером: під нею засіяно 23,2 % усієї ріллі. Валовий збір пшениці в Україні становить майже 3,3 % світового збору. За цим показником у 2016 р. наша держава була на 7-му місті в світі та 2-му в Європі (після Франції).

Серед зернофуражних культур за посівними площами лідером є кукурудза, під якою зайнято 15,9 % ріллі. Дуже теплолюбна та вибаглива до ґрунтів, кукурудза на зерно культивується в Україні у переважно у степовій зоні, дає високі врожаї - 57,1 ц/га. В останні роки наша держава стрімко піднялася в рейтингах за валовим збором цієї культури, посівши в 2016 р. 6-те місце в світі та 1-ше в Європі з показником 2,4 % світових зборів. Нині кукурудза забезпечує 23 % усього експорту сільськогосподарських товарів нашої країни.

Серед круп'яних культур України найбільші площі зайнято під гречкою. Цю холодостійку, не вибагливу до ґрунтів рослину вирощують на Поліссі. Недоліком цієї культури є низька врожайність - 10 ц/га, через те площ під гречкою небагато.

У зв'язку з великим попитом на світовому ринку на низку технічних культур в Україні за останні 25 років площі під ними зросли в 2,5 раза. Більшість технічних культур потребують ґрунтів доброї якості, однак і сильно їх виснажують. Нині провідними технічними культурами в Україні, під якими зайнято найбільше ріллі, є соняшник, соя, ріпак та цукровий буряк.

Соняшник займає близько 22 % усіх посівних площ в Україні. Його основні посіви зосереджено на чорноземах у степовій зоні та на півдні Лісостепу. Найвища концентрація посівів спостерігається у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Харківській областях. Щорічний валовий збір цієї культури постійно збільшується. Країна посідає 1-ше місце в світовому рейтингу, забезпечуючи понад 28 % світового виробництва соняшнику.

За останні 25 років у нашій державі посівні площі під соєю збільшилися майже в 20 разів. Нині Україна посідає 8-ме місце в світі та 1-ше в Європі за валовим збором сої (1 % зборів світу) та 7-ме місце за її експортом. Вирощування її в лісостеповій та степовій зонах - на зрошенні. Багаті на білок соєві боби використовують для одержання олії та як замінник тваринного білка.

Ріпак вирощують для одержання технічної олії та відносно дешевого біопалива, а також цінних зелених кормів, багатих на білок. Площі під ним зростають й нині становлять близько 1,7 % ріллі. Волого- та теплолюбний ріпак вирощують переважно в західній частині лісостепової зони, зокрема у Хмельницькій, Тернопільській, Львівській, Вінницькій областях.

Важливе значення з-поміж технічних культур України має цукровий буряк. Ця вибаглива до умов вирощування рослина культивується переважно в межах лісостепової зони. З початку 90-х рр. ХХ ст. посівні площі під цукровим буряком у нашій державі скоротилися у 5,5 раза, а валовий збір - у 4,3 раза; нині площі під цією культурою становлять лише 1,1 % ріллі. Майже половина з цих площ припадає на Вінницьку, Хмельницьку, Харківську та Тернопільську області, хоча врожайність цукрового буряку в нашій державі висока - 435 ц/га. Нині наша держава займає лише 6-те місце в світі та 3-тє в Європі (після Франції та Німеччини) за зборами цукрового буряку.

Протягом останніх десятиліть площі під картоплею в нашій державі змінювалися мало, а врожайність зростала. Нині ця культура займає 4,9 % ріллі й дає 161,4 ц/га. Через невибагливість рослини до умов зростання її можна культивувати практично по усій території України. Проте найбільші її площі зосереджено на Поліссі та Прикарпатті. У 2016 р. Україна дала 5,9 % світового валового збору картоплі. Це 1-й показник у Європі та 4-й у світі.

Тваринництво в Україні спеціалізується на виробництві продовольчих товарів: молока, м'яса, яєць. Воно надає для промислової переробки й непродовольчу сировину: вовну, шкури, хутро, пір'я, пух. Це все одержують від основних сільськогосподарських тварин, якими в Україні є велика рогата худоба, свині та свійська птиця. З експортом меду Україна увійшла на європейський ринок.

У сучасних умовах найбільш конкурентоспроможним на зовнішньому ринку є українське птахівництво. Його основною кормовою базою є фуражне зерно, яке переробляють на комбікорми. Через необхідність швидкої реалізації продукції птахівництво розвивається в приміських зонах. Птахоферми оснащено сучасним обладнанням. Поголів'я свійських птахів в Україні у 30 разів перевищує поголів'я свиней і забезпечує майже половину всього виробництва м'яса в країні.

Конкурентні переваги України на світових ринках рудної сировини. Україна є однією з країн-лідерів за запасами залізних руд у перерахунку на корисну речовину. В нашій країні сконцентровано близько 9 % світових покладів цієї рудної сировини, що відповідає 5-му місцю в світі та 1-му в Європі. Україна забезпечує близько 3 % світового видобутку залізних руд, посідаючи 6-те місце в світі та 1-ше в Європі. Основним районом розвитку залізорудної промисловості є Придніпров'я. Там розташований унікальний Криворізький басейн, у якому сконцентровано 68,5 % української залізорудної сировини й переважає кар'єрний спосіб видобутку. У ньому є руди різної якості: від багатих (50-67 % заліза) до середніх (23-35 %). Збагачення криворізьких залізних руд відбувається на п'яти гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК). Серед них найбільше підприємство такого типу в Європі - Північний ГЗК у Кривому Розі. Запаси Кременчуцького залізорудного району в 5 разів менші, там переважають руди середньої якості. Для їхнього збагачення працює Дніпровський ГЗК. Перспективними для освоєння є найбагатші в світі щодо вмісту заліза руди Білозерського родовища із умістом корисної речовини 70 %.

В Україні видобувають понад 42 % світових запасів марганцевих руд. Вітчизняна марганцеворудна промисловість сконцентрована у Придніпров'ї на базі унікального за покладами Південноукраїнського (Придніпровського) басейну в складі Нікопольського, Великотокмацького та Інгулецького родовищ. Там переважає відкритий спосіб видобутку руди.

Україна - одна з небагатьох країн світу, де є поклади титанових руд. У нашій країні сконцентровано близько 7,7 % світових запасів та 6 % світового видобутку ільменіту - мінералу, в якому міститься близько 30 % титану. Україна посідає 11-те місце в світі та 2-ге в Європі (після Норвегії) за його покладами. У нашій країні розвідано близько 40 родовищ цього мінералу. Основні запаси належать до розсипних родовищ, де ведеться кар'єрний видобуток: Іршанське (Житомирська область) та Самотканське (Дніпропетровська область). На їхній базі працюють гірничо-збагачувальні комбінати: відповідно Іршанський ГЗК та Вільногірський державний ГЗК. Їх спільна потужність становить майже 20 % світового випуску ільменітового концентрату. Розвідано та готуються до промислового освоєння інші родовища титанових руд на Житомирщині та Київщині.

• 1. Обчисліть ресурсозабезпеченість України титановими рудами, якщо їхні розвідані запаси становлять 5 900 тис. т, а розміри щорічного використання - 350 тис. т. 2. Порівняйте одержані дані з показниками країн-лідерів за запасами титанових руд у світі (Китай) та Європі (Норвегія), якщо їхні розвідані запаси відповідно становлять 220 000 тис. т та 37000 тис. т, а щорічні розміри використання - 800 тис. т і 260 тис. т.