Войти
Закрыть

Етнічний склад, конфесійна й соціальна структура, рівень освіти, якість життя населення як чинники його природного та механічного рухів. Демографічна ємність території

11 Клас

1. ЕТНІЧНИЙ СКЛАД, КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА, СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА, РІВЕНЬ ОСВІТИ, ЯКІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ЯК ЧИННИКИ ЙОГО ПРИРОДНОГО ТА МЕХАНІЧНОГО РУХІВ. Етнос — історично сформована стійка спільність людей, найвищим рівнем розвитку якої є нація. Основну роль у формуванні етнічної структури населення планети відіграють єдність етнічної території та державність. Нація — стійке поєднання людей певної території зі спільним походженням, звичаями, історією, мовою. У наш час нація стоїть вище за расу, наприклад американська нація США об’єднує представників усіх людських рас. Зараз на Землі проживає понад 5 тис. народів і племен. Найчисленнішими є китайці (хань), хіндустанці в Індії. Національність — термін, введений австрійським марксистом О. Бауером (1881—1938 рр.), який під цим словом розумів народ, що переходить у стан нації. Значний вплив на життя народів і країн має релігія — віра людини в те, що її життя на Землі не є випадковим, має певний сенс і визначається надприродними силами. У просторово-територіальному відношенні зараз усе більшого поширення набуває іслам і частково буддизм. Християнство скорочує ареал поширення (мал. 1). За мал. 1 та картами атласу назвіть країни поширення релігій світу. Конфесійна структура населення є одним із чинників його природного руху. Наприклад іслам заохочує багатодітні сім’ї, тому в мусульманських країнах високі показники народжуваності й частка дітей та молоді. За допомогою мал. 1 (§ 51) поясніть, як етнічний склад та конфесійна структура населення впливають на його механічний рух. Соціальна структура є системою верств, класів, різних груп населення певної країни, а також сукупності стійких і впорядкованих зв’язків між ними (наприклад, трудові колективи, пенсіонери, жителі певних поселень або мікрорайонів, територіальні етнічні спільноти)....

Міграції. Просторові тенденції міграційних процесів у світі

11 Клас

1. МІГРАЦІЇ, ЇХ ПОКАЗНИКИ ТА ВПЛИВ НА ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ І ЙОГО ПЕРЕРОЗПОДІЛ У СВІТІ. Переміщення людей територією планети здебільшого пов’язані зі зміною місця проживання — міграцією. Внутрішня міграція — це переїзд людей з однієї частини країни (області, провінції, штату) в іншу. Зовнішня міграція — це переміщення людей з однієї країни в іншу (мал. 1). 1) Пригадайте значення понять «еміграція» та «імміграція». Яка між ними різниця? 2) Проаналізуйте мал. 1 та наведіть приклади кожного з видів міграцій. Основним показником міграційної активності населення є кількість у країні емігрантів та іммігрантів. Можна використовувати й показники питомої ваги мігрантів від загальної кількості населення та кількість мігрантів на тисячу жителів країни. Міграції відбувалися на нашій планеті завжди. Поширення людства Землею — наслідок глобальних міграційних процесів. Для того щоб люди зрушили з обжитих місць, залишили батьківщину, потрібні вагомі причини. Ще вагомішими вони мають бути для переселення великої кількості людей (мал. 2). Проаналізуйте мал. 2, знайдіть на карті атласу вказані країни. Зробіть висновки. Більше статистичної інформації на сайті: theworldonly.org/statistika-migratsii/....

Структура й тривалість життя населення. Демографічна політика країн

11 Клас

1. СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ: СТАТЕВО-ВІКОВА, ШЛЮБНО-СІМЕЙНА. Для суспільства велике значення має віковий склад (структура) населення, що оцінює співвідношення кількості осіб у різних його вікових групах з урахуванням статевої належності. Для економіки будь- якої держави важливе значення мають люди так званого працездатного віку. Частка дітей є найбільшою у структурі населення Африки, Азії, Центральної і Південної Америки й досягає 40 % і більше (Нігер, Уганда, Малі). А от людей похилого віку тут мало (2—9%). Інша ситуація в розвинених країнах, де частка дітей менше 15% (Латвія, Італія, Словенія), а частка літніх людей — 15% і вище (Бельгія — 18,5%, Литва — 19,7%, Італія — 21,5%, Японія — 28%, мал. 1). За матеріалами сайта populationpyramid.net визначте кількість населення Японії та Нігеру (мал. 1): у віковій категорії старше 65 та молодше 14 років і зробіть висновки. Велике значення для будь-якої країни має й співвідношення між чоловіками та жінками — статева структура населення. Загалом у світі чоловіків більше. їхня кількість переважає в Китаї, Південній Азії, деяких мусульманських країнах (Катар, ОАЕ, Кувейт). У країнах Європи, Японії, США, Канаді, Австралії, навпаки, більше жінок....

Типи відтворення населення. Теорія демографічного переходу. Демографічне старіння населення

11 Клас

1. ТИПИ ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. Відтворення населення — це процес збереження в часі й просторі кількісного та якісного його складу, безперервне відновлення поколінь людей унаслідок народжуваності й смертності. Для кількісної характеристики відтворення населення використовують такий показник як нетто-коефіцієнт, який характеризує міру заміщення одного покоління на інші. Відтворення населення буває: простим — кількість населення не змінюється (кількість народжених дорівнює кількості померлих); розширеним — кількість населення збільшується внаслідок перевищення кількості народжених над кількістю померлих; звуженим — кількість населення зменшується через перевищення кількості померлих над кількістю народжених. 2. ТЕОРІЯ ДЕМОГРАФІЧНОГО ПЕРЕХОДУ, ЙОГО ФАЗИ. Теорію демографічного переходу запропонував у 1945 р. американський демограф Ф. Нотестейн (1902—1983 рр.). Вона використовується сучасною демографією для пояснення зміни типів відтворення населення....

Чинники та територіальні особливості природного руху населення

11 Клас

1. ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРИРОДНОГО РУХУ НАСЕЛЕННЯ. Природний рух (відтворення) населення — це сукупність процесів народжуваності, смертності й природного приросту, що забезпечують безперервне відновлення й зміну людських поколінь (мал. 1). Проаналізуйте мал. 1 та поясніть, як вказані чинники впливають на рівень народжуваності та смертності в Україні. Якщо порівняти фізичну, кліматичну та карту розселення населення світу, стане зрозумілим вплив природних умов на розміщення людей. Для створення поселень люди завжди вибирали найсприятливіші куточки Землі. Тому донині малозаселеними або такими, де взагалі відсутнє постійне населення, є пустельні й високогірні райони з екстремальними умовами життя. Знайдіть на карті атласу території з екстремальними умовами життя. Оцініть ступінь їхньої заселеності з використанням відповідних тематичних карт. Ускладнене життя і в дуже холодних районах Землі. Тому в полярних її частинах постійного населення мало, а в Антарктиді воно відсутнє взагалі. Натомість густо заселені узбережжя морів і океанів зі сприятливими природними умовами, ресурсами, можливістю розвитку транспортних зв’язків. Проте в результаті збільшення кількості населення люди все частіше змушені заселяти території з екстремальними природними умовами....

Виникнення людства та заселення континентів. Географія людських рас. Динаміка кількості населення світу

11 Клас

1. ВИНИКНЕННЯ ЛЮДСТВА ТА ЗАСЕЛЕННЯ КОНТИНЕНТІВ. Шлях до еволюції наших предків почався в Африці близько 5 млн років тому, коли, за оцінками антропологів, людська лінія розійшлася з приматами. Найдавніші предки людини належать до роду австралопітеків (близько 3 млн років тому), їх залишки, у тому числі і всесвітньовідома «Люсі», були знайдені переважно в Рифтовій долині Африки. Із курсу біології пригадайте, що вам відомо про людину прямоходячу та людину працюючу. Існують різні теорії виникнення й розселення людства. Деякі вчені вважають, що існувало три центри його виникнення: у Європі з’явилася європеоїдна раса, в Африці — негроїдна, а в Азії — монголоїдна. Раси були утворені шляхом мутацій різних видів вимерлих нині людиноподібних мавп. Америку заселили представники монголоїдної раси з Азії (мал. 1). Проаналізуйте мал. 1 та зробіть висновки. Більше інформації про еволюцію людини дізнайтеся в енциклопедії Британіка: britannica.com/science/human-evolution/The-emergence- of-Homo-sapiens і на сайті http://gorhistory.com/hist110/na.html. — Державний університет Гумбольдта (США)....

Системоутворювальна роль географічного, економічного, інформаційного та соціокультурного просторів

11 Клас

1. СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНА РОЛЬ ПРОСТОРІВ: ГЕОГРАФІЧНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО, ІНФОРМАЦІЙНОГО ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО. Простір — системоформуюче поняття. Якщо територія пов’язана з конкретними особливостями певної місцевості нашої планети й ними визначається, то простір значною мірою є поняттям абстрактним. Це ніби абстрактна територія, яка визначається лише віддаленістю між окремими об’єктами й територіями, їх площею та взаєморозміщенням. Усі ці характеристики простору впливають на формування просторових систем у різних сферах життя (мал. 1). Поясніть поняття «географічний простір». Оцініть його значення для розвитку цивілізацій та країн. Наприклад, такі економічні поняття, як «економічна зона», «економічна інтеграція», «співробітництво», «співтовариство», «експансія» та інші, мають яскраво виражений просторовий аспект. Простір для господарства у вигляді економічного простору є системо- формуючим чинником, який об’єднує, сполучає, притягує. Із розвитком транспортної інфраструктури простір усе більше об’єднує, а не розділяє. Отже, системоформуюче значення економічного простору постійно зростає. Інформаційний простір є просторовою сферою передачі інформації та містить просторово-територіальні аспекти відповідної інфраструктури, збору, формування, поширення інформації в окремих країнах і на планеті загалом. Головними його структурними елементами є інформаційні поля та інформаційні потоки....

Світосистема як результат і процес формування глобальної єдності в системі «суспільство—природа»

11 Клас

1. СВІТОСИСТЕМА ЯК РЕЗУЛЬТАТ І ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В СИСТЕМІ «СУСПІЛЬСТВО—ПРИРОДА». Світосистема — це глобальна взаємодія і взаємозв’язаність людини та її господарської діяльності з природою й процесами, що в ній відбуваються. Вона є одночасно і результатом, і безперервним процесом формування глобальної єдності в системі «суспільство—природа». Сьогодні ми можемо говорити про те, що людство, усе більше втручаючись у природу й природні процеси, ніби перетворилося на своєрідного трансформатора, який зрісся з власним природним середовищем у єдину істоту. Ця істота в особі людини має розум і постійне бажання жити краще, але цей розум не завжди застосовується стратегічно правильно. Тому прагнучи більшого життєвого комфорту, людина все інтенсивніше експлуатує природу, руйнуючи довкілля. У другій половині XX ст. з’явився новий напрям досліджень глобальних тенденцій світового економічного й соціального розвитку — світосистемний аналіз. Уперше його ідеї виклав американський соціолог Іммануїл Валлерстайн. Основою цього аналізу є поняття світосистеми. Світосистемний аналіз базується на ідеї неомарксизму, концепції «матеріальної цивілізації» французького історика Ф. Броделя й теорії економічних циклів російського економіста М. Кондратьева....

Природні зони. Карти ґрунтів і природних зон

11 Клас

1. ПРИРОДНІ, АБО ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗОНИ. Природні, або фізико-географічні зони — частини географічного поясу з однорідними кліматичними умовами, які на рівнинних територіях зберігають широтне або близьке до нього простягання й змінюються в напрямку від екватора до полюсів, а інколи й від океанів у глиб материків (як у Північній Америці). Природні зони мають близькі умови температур і зволоження, які, так само як і кліматотвірні чинники, визначають однорідність ґрунтового покриву, рослинного й тваринного світу територій. В океані природні зони виражені не так чітко, а в горах вони змінюються з висотою (мал. 1). За допомогою мал. 1 установіть природні висотні пояси, які наявні в усіх гірських системах, і ті, яких немає в Альпах та Приполярному Уралі. Поясніть причини відмінностей. Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Висотна поясність». Поясніть, чому природні зони в горах змінюються з висотою. Як це впливає на заселення гірських районів людиною? Природні зони, які беруть свою назву від притаманної їм рослинності або інших географічних особливостей, — один із рівнів фізико- географічного районування. У межах зони за переважанням ландшафтів певного типу виділяються фізико-географічні підзони, як, наприклад, у лісостеповій та степовій зонах України. За допомогою карти природних зон світу в атласі поясніть, на території яких материків порушена широтна зональність....

Гірські породи органічного походження. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства

11 Клас

1. ГІРСЬКІ ПОРОДИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ. Гірськими породами органічного походження є органогенні (біогенні), осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів (продуктів їх життєдіяльності). їх поділяють на морські й континентальні: зоогенні (карбонатні: кораловий і черепашковий вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити; крем’янисті, фосфатні), фітогенні (каустобіоліти: торф, вугілля, нафта, горючі сланці, озокерит, янтар; діатоміти) та мішаного походження (трепели, опоки). Залягають вони, як правило, у вигляді пластів і лінз (мал. 1). Органогенні карбонатні породи (вапняки, писальна крейда) складаються з мушлів форамініфер, коралів, моховаток, брахіопод, молюсків, водоростей. Такі рифові (коралові) вапняки утворюють сучасні атоли й бар’єрні рифи. Крем’янисті діатоміти складаються зі скелетів діатомових водоростей, спікул кременевих губок і радіолярій. Спонголіти містять понад 50% спікул кременевих губок. Крем’янисті радіолярії на 30% складаються зі скелетів радіолярій, які в сучасних океанах утворюють радіолярієвий мул. До органогенних фосфатних порід, які не мають значного поширення, належать черепашники з фосфатних мушель, а також гуано — продукт розкладання пташиного посліду, товщі якого накопичуються зазвичай в умовах сухого клімату на островах. Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Парк форамініфер. Китай». Надзвичайно важливою є роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вони самі та продукти їх життєдіяльності синтезують і розкладають органічні речовини, акумулюють біологічно важливі елементи, руйнують й утворюють мінерали, визначаючи загальний хід процесу ґрунтоутворення й формування його родючості (гумусу). Визначальна роль належить різноманітним за складом і характером біологічної діяльності мікроорганізмам, які населяли ґрунт задовго до появи рослин і тварин та були найдавнішими ґрунтоутворювачами. Крім ґрунтоутворення, мікроорганізми беруть безпосередню участь у руйнуванні мінералів і гірських порід у процесі біологічного вивітрювання....

Навігація