Гірські породи органічного походження. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства
- 24-12-2021, 13:45
- 343
11 Клас , Географія 11 клас Масляк (профільний рівень)
§ 43. Гірські породи органічного походження. Роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вплив ґрунтів на спеціалізацію господарства
1. Пригадайте чинники, які впливають на утворення ґрунтів. 2. Назвіть типи ґрунтів, які поширені у вашій місцевості.
1. ГІРСЬКІ ПОРОДИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ. Гірськими породами органічного походження є органогенні (біогенні), осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів (продуктів їх життєдіяльності). їх поділяють на морські й континентальні: зоогенні (карбонатні: кораловий і черепашковий вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити; крем’янисті, фосфатні), фітогенні (каустобіоліти: торф, вугілля, нафта, горючі сланці, озокерит, янтар; діатоміти) та мішаного походження (трепели, опоки). Залягають вони, як правило, у вигляді пластів і лінз (мал. 1).
Органогенні карбонатні породи (вапняки, писальна крейда) складаються з мушлів форамініфер, коралів, моховаток, брахіопод, молюсків, водоростей. Такі рифові (коралові) вапняки утворюють сучасні атоли й бар’єрні рифи. Крем’янисті діатоміти складаються зі скелетів діатомових водоростей, спікул кременевих губок і радіолярій. Спонголіти містять понад 50% спікул кременевих губок. Крем’янисті радіолярії на 30% складаються зі скелетів радіолярій, які в сучасних океанах утворюють радіолярієвий мул. До органогенних фосфатних порід, які не мають значного поширення, належать черепашники з фосфатних мушель, а також гуано — продукт розкладання пташиного посліду, товщі якого накопичуються зазвичай в умовах сухого клімату на островах.
Перегляньте на каналі Youtube відеоматеріали «Парк форамініфер. Китай».
Надзвичайно важливою є роль живих організмів у формуванні ґрунтів. Вони самі та продукти їх життєдіяльності синтезують і розкладають органічні речовини, акумулюють біологічно важливі елементи, руйнують й утворюють мінерали, визначаючи загальний хід процесу ґрунтоутворення й формування його родючості (гумусу). Визначальна роль належить різноманітним за складом і характером біологічної діяльності мікроорганізмам, які населяли ґрунт задовго до появи рослин і тварин та були найдавнішими ґрунтоутворювачами. Крім ґрунтоутворення, мікроорганізми беруть безпосередню участь у руйнуванні мінералів і гірських порід у процесі біологічного вивітрювання.
Пригадайте, що таке ґрунт. Що впливає на його родючість?
У місті Чжуншан (Китай) у 2009 р. відкрили парк форамініфер, присвячений одноклітинним морським організмам — мушлям (114 великих скульптур). Ці мініатюрні істоти формували складні скелети, витягуючи з морської води карбонат кальцію. Створені ними шари дають змогу вивчати епохи еволюції життя, міграцію тварин, масштаби природних катаклізмів на планеті. Вони створили близько 300 тис. видів життя. У парку представлені найдавніші з них (330 млн років тому), юрського періоду (200 млн років тому) й епохи голоцену (10 тис. років тому). Шість зразків форамініфер епохи голоцену біля входу в парк нагадують відвідувачам, що 10 тис. років тому тут було море.
2. ҐРУНТ — «ДЗЕРКАЛО» ЛАНДШАФТУ. ТИПИ ҐРУНТІВ. Вивчаючи ґрунти, ґрунтознавство встановлює взаємозв’язки між компонентами екосистеми. Ґрунт забезпечує мінеральне живлення рослин на етапі формування первинної органічної речовини, що відрізняє нашу планету від інших неживих космічних тіл. Фіксація процесів та історії функціонування певної ґрунтової системи, а через неї і зовнішнього середовища в кожній однорідній ділянці ґрунтового покриву дає змогу говорити про ґрунт як про «пам’ять» («дзеркало») ландшафту.
Мал. 1. Гірські породи органічного походження.
Ґрунт як будь-яка біокосна система в результаті свого функціонування формує чотири типи продуктів: гази, розчини, твердофазні сполуки, біомасу. Гази й розчини порівняно швидко виводяться назовні за рахунок активного обміну з атмосферою та гідросферою. Жива речовина циклічно відмирає та відроджується. Це означає, що перші три типи продуктів функціонування біокосних систем оновлюються постійно, періодично з високою інтенсивністю. І тільки твердофазні сполуки здатні до тривалої акумуляції. Саме вони й забезпечують «пам’ять» ландшафту.
Пригадайте основні типи ґрунтів, поширені на території України. Які з них найбільш родючі й чому?
Поширення ґрунтів на планеті підпорядковується законам природної широтної зональності та вертикальної поясності. Ці закони було відкрито В. Докучаевым під час вивчення ґрунтового покриву Кавказу в 1900 р. Так, основні типи ґрунтів поширені на поверхні материків Землі широкими смугами (зонами), що послідовно змінюють одна одну відповідно до зміни клімату, рослинності та інших чинників ґрунтоутворення в напрямку від екватора до полюсів на рівнинах та від підніжжя до вершин у горах.
Географ, ґрунтознавець С. Неуструев установив невідповідність між вертикальною зональністю та розміщенням окремих типів ґрунтів у різних гірських регіонах, пов’язану з: 1) експозицією схилу; 2) інтерференцією зон (вклинюванням або випадінням; наприклад, у горах південного Закавказзя немає гірсько- лісових і гірських чорноземів між зонами каштанових і гірсько-лучних ґрунтів); 3) інверсією зон; 4) міграцією зон (проникнення однієї зони в іншу, наприклад по гірських або річкових долинах).
За допомогою карти ґрунтів світу назвіть основні ґрунти в порядку їх зміни від екватора до полюсів.
3. ВПЛИВ ҐРУНТІВ НА СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ, КРАЇНИ. Родючість ґрунтів безпосередньо впливає на видовий склад і продуктивність рослинництва, а наявність або відсутність рослинної кормової бази, у тому числі степові та лукові пасовища, — і на спеціалізацію та ступінь розвитку тваринництва. Зв’язок між ґрунтом і кліматом місцевості, який є одним із важливих чинників ґрунтоутворення, збільшує цю залежність.
Відомо, що провідною галуззю спеціалізації сільського господарства рослинництво стає в зоні степів (помірний кліматичний пояс), де поширені родючі чорноземні ґрунти (Україна, Казахстан, Аргентина, Чилі, Росія, Канада, США, Китай, Монголія, Болгарія, Молдова тощо). Майже скрізь у світі в степовій зоні вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки, ефіроолійні та овочеві культури, розвинені баштанництво, садівництво й виноградарство. У степах набули розвитку майже всі високопродуктивні напрями тваринництва: молочно-м’ясне й м’ясо-молочне скотарство, конярство, свинарство, вівчарство та птахівництво.
За допомогою карт географічного атласу назвіть найбільш поширені ґрунти Європи. Визначте зональність основних сільськогосподарських культур регіону.
ВИСНОВКИ
- Органогенні, осадові гірські породи утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Мікроорганізми беруть безпосередню участь у руйнуванні мінералів і гірських порід у процесі біологічного вивітрювання. Надзвичайно великою є роль живих організмів у формуванні ґрунтів.
- Ґрунт формує чотири типи продуктів: гази, розчини, біомасу та твердофазні сполуки, здатні до тривалої акумуляції. Саме ці сполуки забезпечують «пам'ять», або є «дзеркалом» ландшафту.
- Поширення ґрунтів на планеті підпорядковується законам природної широтної зональності та вертикальної поясності.
- Родючість ґрунтів впливає на видовий склад та продуктивність рослинництва, а через нього й на спеціалізацію тваринництва.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
- 1. Доведіть значення живих організмів для розвитку літосфери, утворення мінералів і гірських порід та ґрунтів.
- 2. Обґрунтуйте необхідність охорони ґрунтів.
- 3. Спрогнозуйте подальший вплив господарської діяльності людини на ґрунти.
- 4. Порівняйте ґрунтовий покрив України та Білорусі. Зробіть висновки.
- 5. Проаналізуйте поширення ґрунтів на рівнинах та в горах України.
Коментарі (0)