Тектонічні структури. Рельєф материків та океанів
- 21-01-2022, 08:05
- 4 449
7 Клас , Географія 7 клас Довгань, Стадник
Зверніть увагу!!!
§ 5. Тектонічні структури. Рельєф материків та океанів
Ви дізнаєтесь:
• про стійкі та рухомі ділянки земної кори
• про закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах
Пригадайте:
• що таке рельєф
• які сили беруть участь у формуванні рельєфу
Материки з безкраїми рівнинами та гірськими масивами, океанічні западини зазвичай здаються нам міцними та непорушними. Чи можете ви, подумки занурюючись у минулі геологічні епохи, уявити, що на місці наших Українських Карпат плескалося море, а навколо майбутньої Говерли плавали велетенські акули?
Однак рельєф Землі постійно змінюється, хоча й дуже повільно. Наукові дослідження свідчать: утворення великих форм рельєфу земної поверхні пов’язане насамперед із глибинними процесами, що й створюють основні риси вигляду Землі.
1. Тектонічні структури.
Тектонічні структури — це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка.
Ви вже знайомі з найбільшими тектонічними структурами — літосферними плитами. Серед них виділяють сім гігантських плит та десятки менших. Більшість плит включає як материкову, так і океанічну земну кору.
У межах материків основними тектонічними структурами є платформи та пояси (області) складчастості.
Платформи — це відносно стійкі ділянки земної кори з досить вирівняною поверхнею.
Платформи виникли на місці давніх складчастих гір. Згодом під дією зовнішніх процесів гори були зруйновані, місцевість вирівнялася й опустилася до рівня моря, де тривалий час накопичувалися осади. Від високих гірських масивів або окремих вулканів майже нічого не залишилося. Зруйновані гірські масиви, зім'яті у складки й заповнені застиглою магмою, метаморфізовані (перетворені) високим тиском та температурою гірські породи утворюють фундамент платформ, а осадові породи більш пізнього віку, які залягають на ньому, — осадовий чохол. Таким чином, платформи мають двоярусну будову.
Більшість платформ утворилася дуже давно — понад декілька мільярдів років тому, у докембрії. Тому їх називають давніми докембрійськими платформами.
Давні платформи складають основу всіх сучасних материків. Так, наприклад, в основі материка Південна Америка лежить Північноамериканська платформа, Австралії — Австралійська платформа, а для утворення величезної Євразії об’єдналися кілька давніх платформ: Східноєвропейська, Сибірська, Африкано-Аравійська, Індостанська та інші.
Між відносно стійкими платформами розташовані видовжені ділянки — пояси (області) складчастості, які характеризуються значною рухливістю. У їхніх межах збільшення тиску збирає гірські породи у складки, створюючи складчасті ділянки.
Найбільшими та найактивнішими поясами складчастості на сучасному етапі розвитку літосфери є Тихоокеанський і Альпійсько-Гімалайський (Середземноморський).
Розташування літосферних плит, давніх платформ, поясів складчастості, зон розломів на суходолі та в океанах відображено на карті будови земної кори (рис. 1).
2. Рельєф материків та океанів.
Нерівності земної поверхні називають формами рельєфу, а науку, що їх вивчає, — геоморфологією (від грец. «гео» — земля, «морфос» — форма, «логос» — вчення).
Найбільшими — планетарними формами рельєфу є виступи материків і западини океанів. Континентальному (материковому) типу земної кори відповідають материки. їхні окраїни затоплені водами океанів. Межами материків вважають найнижчу межу підводної окраїни, де зникає гранітний шар і кора континентального типу змінюється океанічною.
Рис. 1. Будова земної кори.
Океанічному типу земної кори відповідає ложе Океану.
У межах материків і океанів розрізняють дві основні форми рельєфу: гори та рівнини. Гори займають близько 40 % суходолу земної кулі, рівнини — близько 60 %.
Знання про особливості тектонічної будови дає можливість пояснити розташування основних форм рельєфу материків та океанів.
3. Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках.
Зіставлення тектонічної та фізичної карт світу свідчить про відповідність між платформами та рівнинами. Так, Східноєвропейській платформі відповідає Східноєвропейська рівнина, Сибірській платформі — Східносибірське плоскогір’я, а в межах Південноамериканської платформи сформувалися декілька різних за висотою рівнин: Бразильське та Гвіанське плоскогір’я, Амазонська, Орінокська та Ла-Платська низовини.
В областях складчастості на межах зіткнення літосферних плит утворюються складчасті гори. Так, наприклад, Альпійсько-Гімалайському складчастому поясу, що має широтне простягання в Євразії, відповідають гірські системи Піренеїв, Альп, Апеннін, Балкан, Криму, Карпат, Кавказу, Паміру, Гімалаїв. Тихоокеанський пояс простягається уздовж західних і східних берегів Тихого океану та охоплює системи острівних дуг і глибоководних жолобів, а також окраїнні моря, численні діючі вулкани.
Рис. 2. Рельєф дна Світового океану.
Вивчення великих форм рельєфу Землі та процесів, що їх змінюють, має велике практичне значення. Від цих процесів залежать, наприклад, умови будівництва, безпека людей. За формами рельєфу можна визначати будову надр, що допомагає в пошуках корисних копалин.
4. Особливості рельєфу дна океанів.
Рельєф дна Океану не менш складний та різноманітний, ніж рельєф суходолу.
Основними формами рельєфу дна Океану є континентальний шельф, материковий схил, ложе Океану, серединно-океанічні хребти (рис. 2).
Найбільша форма рельєфу дна Світового океану — ложе із земною корою океанічного типу. Площа ложа Світового океану перевищує 224 млн км2 (це в 1,5 разу більше за площу всього суходолу!). На ложі є пасма, плато, височини, які розділяють його на улоговини — рівнини на дні Океану, що відповідають океанічним платформам. Найбільша океанічна улоговина — Північно-Східна — розташована в Тихому океані.
Земна кора під океанами набагато тонша, ніж материкова. Тому навіть у межах океанічних улоговин є багато гір вулканічного походження.
Особливою формою рельєфу дна океанів є серединно-океанічні хребти з глибокими розщелинами завширшки кілька десятків кілометрів, уздовж яких розходяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Серединно-океанічні хребти утворюють єдину планетарну систему протяжністю близько 60 тис. км та простежуються в усіх океанах. їм властива висока сейсмічність, тектонічна активність, інтенсивний вулканізм і потужні потоки тепла з надр Землі (рис. 3).
Рис. 3. З усіх серединно-океанічних хребтів найкраще вивчений Серединно-Атлантичний хребет, який є стержневим елементом рельєфу дна Атлантичного океану. Велетенська структура з відносною висотою до 4 км простягається від острова Ісландія на півночі до 65° пд. ш. Найбільшої ширини хребет сягає в Південній Атлантиці — до 1500 км.
Найглибші місця в Океані — жолоби, які утворюються в місцях, де одна плита заходить під іншу, поринаючи в мантію. Усі глибоководні жолоби розташовані по окраїнах океанів. Найбільше їх — 28 — зустрічається в Тихому океані.
Головне
• Залежно від тектонічної активності розрізняють тектонічні структури — платформи та області складчастості.
• Материкові та океанічні рівнини відповідають стійким ділянкам земної кори — платформам.
• Складчасті гори, глибоководні жолоби та серединно-океанічні хребти утворилися в найбільш неспокійних районах Землі — у зонах взаємодії літосферних плит.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Що таке платформи? Як утворилися давні платформи? 2. Яку інформацію можна отримати з карти будови земної кори? 3. Поясніть виникнення та розташування областей альпійської складчастості: а) у Євразії; б) у Південній Америці. 4. Які гірські системи утворилися в герцинську епоху горотворення? 5. Чим відрізняються гори альпійської та герцинської епох горотворення? 6. Що таке рельєф? Доведіть, що планетарні та основні форми рельєфу материків і океанів є результатом дії внутрішніх сил Землі. 7. Про які закономірності розташування планетарних та основних форм рельєфу ви дізналися з тексту параграфа?
Практична робота 1
Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв'язків між тектонічною будовою і формами рельєфу.
Порадник
1. За картою будови земної кори (тектонічною картою) з'ясуйте, де розташовані найбільші давні платформи, області давньої та сучасної складчастості.
2. Зіставте тектонічну та фізичну карти світу та встановіть, які форми рельєфу відповідають виявленим тектонічним структурам. Результати роботи занесіть до таблиці за зразком.
3. Зробіть висновок щодо закономірностей розташування основних форм рельєфу.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)