Природні зони Африки
- 21-01-2022, 16:39
- 481
7 Клас , Географія 7 клас Гілецький, Чобан, Сеньків
§ 10. Природні зони Африки
Пригадай або здогадайся
- 1. Які кліматичні пояси представлено в межах Африки?
- 2. Що таке природні зони і як вони розміщені на земній кулі?
- 3. На які компоненти природи найбільше впливає клімат у ПТК?
- 4. Що таке ґрунт?
Розміщення природних зон Африки
В Африці вони симетричні. Розміщення природних зон Африки, передусім, залежить від нерівномірного розподілу опадів. Великих відмінностей у кількості тепла, що його отримує поверхня, немає. В Африці формуються природні зони екваторіального (вологих вічнозелених екваторіальних лісів), субекваторіального (перемінно-вологих листопадних лісів, саван і рідколісся), тропічного (тропічних напівпустель і пустель) і субтропічного (субтропічних твердолистяних вічнозелених лісів і чагарників) географічних поясів (мал. 2.56).
Розміщення природних зон в Африці є симетричним: по обидві боки від екватора зони закономірно змінюють одна одну. Щодо протяжності та зайнятої площі, то у північній та південній півкулях на материку є деякі відмінності.
У ширшій рівнинній північній частині материка природні зони витягнуті майже чітко із заходу на схід. Більшу частину території там займає зона тропічних пустель.
Південна Африка має досить значні відмінності в рельєфі, що позначилися і на формуванні та протяжності зональних природних комплексів. Уплив пасатів з Індійського океану відчутний у східній частині, де панують зона саван і рідколісся, а також висотна поясність у Драконових горах. Для внутрішніх западин характерні більш сухі савани, які переходять у напівпустелі. На заході розміщена пустеля Наміб.
На крайньому півдні в середземноморській області субтропічного клімату широтно вузькою смугою простягається зона вічнозелених твердолистих лісів. У високо піднятих ділянках плоскогір’їв, Атлаських та Драконових гір виражена висотна поясність.
Мал. 2.56. Природні зони Африки
Вологі екваторіальні ліси Африки
Клімат і формування ґрунтів. Западина Конго та узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора є зоною вологих вічнозелених екваторіальних лісів. Клімат спекотний і рівномірно вологий. Впродовж року майже щодня випадають дощі. Це сприяє активності хімічних процесів у верхньому шарі земної кори, які супроводжуються утворенням оксидів заліза та алюмінію. У хімічних процесах беруть участь мікроорганізми та ґрунтова фауна. Змінені гірські породи набувають червоного (мал. 2.58) і жовтого кольору. На них формуються червоно-жовті фералітні ґрунти (ферум — залізо, алюмініум — алюміній).
Багатоярусні ліси. Велика кількість тепла і вологи впродовж року сприяє росту багатої рослинності. Вологі вічнозелені екваторіальні ліси відзначаються великою різноманітністю видів рослин. Ліси ростуть багатьма ярусами (мал. 2.58). У верхньому ярусі ростуть дерева висотою 40—50 м (різні види пальм). Нижні частини стовбурів не мають гілок і, як високі колони, підносять до світла крони з твердим, цупким, часто блискучим листям. Таке листя захищає дерева від надмірного випаровування вологи та опіків прямими сонячними променями. У нижніх ярусах дерева і кущі мають м’які великі листки. Там мало світла і дуже висока вологість. Біля поверхні землі рослин небагато. Стовбури і крони обплетені ліанами — рослинами, що в’ються. На листках, гілках і стовбурах дерев селяться рослини-епіфіти. Вони використовують дерева як опору, а вологу і поживні речовини беруть з повітря.
Опале листя, відмерлі дерева дуже швидко розкладаються. Продукти розпаду відразу споживаються рослинами і тваринами, тому вони в ґрунті не нагромаджуються. Цьому сприяє і велика кількість опадів, що зумовлює сталий вимивний режим ґрунтів. Якщо ліси знищуються, то їхнє відновлення відбувається дуже повільно. Безлісі ділянки швидко втрачають поживні речовини, вода розмиває верхній шар ґрунту. Заростають вони в основному невибагливими до ґрунтів кущами і травами. Серед дерев вологих екваторіальних лісів багато порід із цінною деревиною (ебенове, або чорне, червоне, сандалове дерева, різні види пальм, каучуконоси).
Мал. 2.57. Червоні фералітні ґрунти Африки
Мал. 2.58. Багатоярусний екваторіальний ліс в Африці
Чи відомо тобі?
Ебенове дерево свою другу назву «чорна деревина» отримало через те, що його деревина має чорний колір. Вона також одна з найбільш твердих і важких серед дерев Землі. Чорна деревина знаходить застосування у виробництві меблів. Також її використовують для виготовлення деталей музичних інструментів (наприклад, скрипкових грифів).
Тваринний світ лісових ярусів. У лісах вологої екваторіальної зони існують різні умови для проживання тваринного світу. Вони змінюються як горизонтально (передусім залежно від розміщення відносно водойм), а ще більше — вертикально, в різних ярусах. У ґрунті й лісовій підстилці мешкає багата мікрофауна, поширені різні безхребетні, землерийки, змії, ящірки. Наземний ярус багатий на дрібних копитних, лісових свиней, біля водойм живуть карликові бегемоти, окапі (родичі жираф) (мал. 2.59). Там живуть також горили — найбільші людиноподібні мавпи. Крони дерев — своєрідне царство багатьох інших видів мавп — колобусів, шимпанзе та ін. (мал. 2.60). Багато тут також птахів, гризунів, жуків, часто дуже великих розмірів. У всіх ярусах поширені мурахи і терміти. Повсюдно, в тому числі й на деревах, живуть земноводні (особливо багато видів жаб). Найбільший лісовий хижак — леопард.
Значення лісів для людини і довкілля. Екваторіальні ліси відіграють велику роль у формуванні природи не тільки тих місць, де вони ростуть, а й всього материка та навіть Землі в цілому. Багато із рослин екваторіальних лісів використовуються в господарстві: банан, кавове дерево, оливкова пальма та ін. Для вирощування сільськогосподарських культур на орних землях місцеві жителі вирубують і випалюють ділянки лісу. Впродовж 10—15 років займаються там землеробством. Ґрунт за цей період втрачає родючість, а тому освоєну ділянку залишають. Вирубування цінних порід деревини через такий спосіб ведення землеробства призводить до заміни природних корінних лісів вторинними, в яких проростають зазвичай менш цінні породи. Ще одним наслідком землеробства такого типу є розвиток процесів розмивання родючого шару ґрунту, утворення зсувів, збіднення тваринного світу. Як наслідок природа зони втрачає свої природні продуктивність і привабливість. Необхідні спеціальні заходи для її охорони.
Мал. 2.59. Окапі
Мал. 2.60. Шимпанзе
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
- 1. Як розміщені природні зони в Африці?
- 2. Яким чином клімат впливає на формування ґрунтів у екваторіальних лісах Африки?
- 3. Які особливості проростання рослинності в екваторіальних лісах Африки?
- 4. Які тварини поширені в екваторіальних лісах?
- 5. Яке значення мають екваторіальні ліси Африки для людини і довкілля?
Застосуй знання, дізнайся більше
- 1. Використовуючи різні джерела знань, опиши один із видів рослин, який характерний для екваторіальних лісів Африки.
- 2. Використовуючи різні джерела знань, опиши один із видів тварин, який характерний для екваторіальних лісів Африки.
Назви зображені об’єкти чи явища
Коментарі (0)